Іван Богун

І ва́н Богу́н (* бл.1618 — †17 (27) лютого 1664) — український військовий і державний діяч,козацький полководець, полковник подільський, згодом — кальницький (вінницький) і паволоцький.

• Походив з української шляхти.

• Учасник визвольних повстань у 1637-38 років.

• Брав участь у Азовському сидінні, керував тоді одним із козацьких загонів, який прикривав Борівський перевіз через річку Сіверський Донець.

• Протягом 40-х років XVII ст. брав участь у військових походах проти кримських татар.

• З початком у 1648 році Визвольної війни став одним із сподвижників Хмельницького, і згідно «Реєстру Війська Запорізького 1649 року» значився серед козаків Чигиринського полку

• Згодом,1650 році Богуна було призначено кальницьким полковником.

• В 1651 році Богун вів бої на Брацлавщині проти загонів Калиновського та Лянцкоронського.

• Березень 1651 року – переможні бої під Вінницею.

• Полк Богуна брав участь у штурмі Кам'янця-Подільського (29 кв. - 1 тр. 1651 р.), а в середині травня його козаки оволоділи Корцем.

• Брав участь в Берестецькій битві. Саме його було обрано наказним гетьманом в оточеному поляками козацькому таборі 30 червня 1651 року. Богун вивів із оточення основні сили українського війська. Виступив проти Білоцерківського договору (28 жовтня 1651).

• В березні 1653 року загони Богуна виступили проти армії Стефана Чарнецького, який, захопивши Липовець, Погребище та інші міста, рухався вглиб України. Зайняв оборону в Монастирищі, так і не досягши успіху, Чарнецький змушений був відступити.

• Цього ж 1653 року Богун разом із Тимошем Хмельницьким водив козацькі полки в похід на Молдавію, де було розгромлено армію Георгіци та його союзників. Після загибелі в Сучаві Тимоша (5 листопада 1653 року), Богун повернувся з військом в Україну.

• В кінці 1653 року та протягом 1654—1655 років кальницький полковник практично безперервно вів бойові дії проти коронної армії та татарських загонів на Брацлавщині та Уманщині.

• У 1654 році Богун був у числі противників курсу Хмельницького на союз із Москвою

• В грудні 1656 року Богун під командою наказного гетьмана Ждановича вирушив у похід проти Речі Посполитої. Українські війська разом із союзними арміями протягом пер. пол. 1657 р. пройшли ЗХ Україною та Польщею, здобувши при цьому Краків, Брест та Варшаву, хоча в кінцевому рахунку й змушені були відступити в Україну влітку 1657 року.

• Після смерті Б. Хмельницького підтримував курс Виговського та Юрія Хмельницького проти Москви, Польщі чи Туреччини.

• Богун відмовився підписувати укладений Виговським Гадяцький договір (6 вересня 1658 року).

• В 1660 році Богун виступив проти Слободищинського трактату, підписаного Юрієм Хмельницьким.

• У 1662 році кальницький полковник Богун був ув'язнений поляками і відправлений до Мальборка. Він був звільнений Яном Казимиром в обмін на участь у поході на Лівобережну Україну.

• Богун був звинувачений у зносинах з москалями та урядом Брюховецького і вбитий поблизу Новгород-Сіверського 17 лют. 1664 р.

«Він був найяскравішим представником типу тогочасних українців, що зі сміхом зустрічали небезпеку, не розв'язували вузли, а розрубували їх, не жебрали, а здобували, що вважали потрібним здобути. Безперечно той тип міг мати тисячі вад, що їх не має пересічна людина, може, бракувало багато чеснот, але він – і йому подібні – дали нам ту гостру емоцію, яку відчуваємо, читаючи вищезгаданого автора, як ціла будова світу з яким вони боролися, в крові й болоті лежала біля їхніх ніг...»