- •1. Поняття, умови та підстави припинення трудового договору
- •2. Припинення трудового договору за угодою сторін
- •3. Припинення трудового договору у зв’язку з закінченням терміну його чинності
- •4. Продовження дії трудового договору на невизначений термін
- •5. Припинення трудового договору у зв’язку з призовом або вступом працівника на військову службу, скерування його на альтернативну службу
- •6. Припинення трудового договору у зв’язку в порядку переведення працівника на інше підприємство за його згодою
- •7. Припинення трудового договору через перехід працівника на виборну посаду
- •8. Припинення трудового договору через відмову працівника від переведення разом з підприємством до іншої місцевості
- •9. Припинення трудового договору через відмову працівника від продовження роботи у звязку зі зміною істотних умов праці
- •10. Припинення трудового договору з підстав, передбачених контрактом
- •11. Випадки припинення трудового договору на вимогу третіх осіб
- •12. Припинення трудового договору у зв’язку з набранням законної сили вироком суду
- •13. Припинення трудового договору з працівником, скерованим постановою суду на примусове лікування.
- •14. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений термін, за ініціативою працівника
- •15. Розірвання строкового трудового договору за ініціативою працівника
- •16. Відмінності припинення трудового договору за угодою сторін та розірвання його за ініціативою працівника
- •17. Припинення трудового договору у зв’язку з порушенням правил прийняття на роботу
- •1. Підстави припинення трудового договору за ініціативою роботодавця
- •2. Вивільнення працівників як підстава припинення трудового договору за ініціативою роботодавця
- •3. Переважне право на залишення на роботі під час вивільнення працівників
- •4. Пільги і компенсації вивільнюваним працівникам. Повторне прийняття на роботу працівників
- •5. Розірвання трудового договору за виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації
- •6. Розірвання трудового договору за виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає продовженню цієї роботи
- •7. Розірвання трудового договору у разі скасування допуску до державної таємниці
- •8. Розірвання трудового договору внаслідок тимчасової непрацездатності працівника
- •9. Розірвання трудового договору у разі поновлення працівника, який раніше виконував цю роботу
- •10. Припинення трудового договору за ініціативою роботодавця як захід дисциплінарної відповідальності
- •11. Додаткові підстави припинення трудового договору за ініціативою роботодавця
- •1. Особливості припинення трудового договору за ініціативою роботодавця з деякими категоріями працівників за певних умов
- •2. Додаткові підстави припинення трудового договору з державними службовцями
- •3. Додаткові підстави звільнення суддів.
- •4. Додаткові підстави звільнення прокурорсько-слідчих працівників.
- •5. Особливості розірвання трудового договору з вагітними жінками і жінками, які мають дітей
- •6. Припинення трудового договору з неповнолітніми працівниками
- •7. Додаткові гарантії у разі звільнення з роботи, встановлені законодавством для виборних профспілкових працівників та для членів рад трудових колективів
- •8. Особливості звільнення з роботи колишніх військовослужбовців та членів їх сімей
- •9. Порядок звільнення працівників за ініціативою роботодавця
- •10. Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації
- •11. Порядок надання згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівників за ініціативою роботодавця
- •12. Випадки звільнення працівників за ініціативою роботодавця без згоди виборного органу первинної профспілкової організації
- •13. Проведення розрахунків при звільненні працівників. Виплата вихідної допомоги
- •14. Оформлення звільнення
- •15. Правові підстави відсторонення працівника від роботи
- •1. Поняття робочого часу та його правові ознаки
- •2. Види робочого часу
- •3. Правове регулювання робочого часу нормальної тривалості (нормального робочого часу)
- •4. Скорочений робочий час та його види
- •5. Порядок та умови застосування неповного робочого часу
- •6. Понаднормовий робочий час та правові підстави застосування надурочних робіт
- •7. Заборона залучення до надурочних робіт
- •8. Особливості залучення до роботи у нічний час
- •1. Поняття режиму робочого часу
- •2. Види режимів робочого часу
- •3. П’ятиденний та шестиденний робочий тиждень як режим роботи
- •4. Умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу
- •5. Ненормований робочий день як спеціальний режим робочого часу
- •6. Поділ робочого дня на частини
- •8. Особливості встановлення гнучкого режиму роботи
- •9. Вахтовий метод організації робіт
- •1. Поняття та види часу відпочинку
- •2. Правове регулювання перерв, що надаються протягом робочого дня:
- •2.1. Перерва для відпочинку і харчування: поняття, порядок її надання
- •2.2. Перерви для обігріву і відпочинку та перерва для годування дітей: їхня еалежність до часу відпочинку
- •3. Правове регулювання вихідних днів:
- •3.1. Поняття вихідних днів, загальний порядок їх встановлення
- •3.2. Особливості встановлення вихідних днів на підприємствах, пов’язаних з обслуговуванням населення
- •3.3. Особливості встановлення вихідних днів на безперервно діючих підприємствах
- •3.4. Порядок залучення працівників до роботи у вихідні дні
- •4. Правове регулювання святкових і неробочих днів: поняття, види, порядок залучення працівників до роботи у святкові та неробочі дні
- •5. Поняття та гарантії права працівників на відпустку
- •6. Щорічна основна відпустка: поняття, види та тривалість
- •7. Поняття та види щорічної додаткової відпустки:
- •7.1. Додаткова відпустка за роботу у шкідливих і важких умовах праці
- •7.2. Додаткова відпустка за особливий характер праці
- •7.3. Інші додаткові відпустки, передбачені законодавством України
- •8. Порядок надання щорічних відпусток:
- •8.1. Стаж роботи, що дає право на одержання щорічної відпустки
- •8.2. Порядок надання щорічних відпусток у перший рік роботи
- •8.3. Порядок надання щорічних відпусток у наступні роки роботи
- •1. Перенесення щорічної відпустки за ініціативною працівника, роботодавця та в інших випадках, передбачених Законом України «Про відпустки»
- •2. Порядок поділу щорічної відпустки на частини
- •3. Відкликання працівника з щорічної відпустки
- •4. Поняття, види та особливості додаткових відпусток у зв’язку з навчанням
- •5. Творча відпустка: поняття, особливості та порядок надання
- •6. Правове регулювання соціальних відпусток:
- •6.1. Поняття, види та особливості соціальних відпусток
- •6.2. Порядок надання відпустки з вагітності та пологів
- •6.3. Порядок надання відпустки з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
- •6.4. Порядок надання відпустки для батьків, що мають дітей
- •7. Правове регулювання відпусток без збереження заробітної плати:
- •7.1. Порядок надання відпустки без збереження заробітної плати у випадках, передбачених законодавством
- •7.2. Порядок надання відпустки без збереження заробітної плати за угодою сторін трудового договору
- •8. Оплата відпусток. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки
12. Випадки звільнення працівників за ініціативою роботодавця без згоди виборного органу первинної профспілкової організації
Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:
- ліквідації підприємства, установи, організації;
- незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
- звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;
- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
- звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;
- звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;
- звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;
- звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Стаття, що коментується, містить перелік випадків, коли, як виняток із загального правила ст. 43 КЗпП, що встановлює необхідність одержання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівників з ініціативи власника, таке звільнення може бути здійснене без згоди виборного органу.
Ст. 43-1 КЗпП не стосується одержання згоди на звільнення або погодження звільнення з іншими (крім виборного органу первинної профспілкової організації підприємства, установи, організації) органами. Якщо одержання згоди або погодження звільнення з іншими органами передбачене, то це обов'язково й у випадках, передбачених ст. 43-1 КЗпП.
Право власника ліквідувати підприємство, установу, організацію не підлягає сумніву. Тому збереження чинного до внесення Законом від 18 лютого 1992 р. доповнень до Кодексу законів про працю порядку, який передбачав одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівників при ліквідації підприємства, прийшло в суперечність з реальністю. Практика ліквідації юридичних осіб з правонаступництвом, яка набула поширення, не зовсім коректна. Але це - також ліквідація. Тому і при такій ліквідації звільнення працівників провадиться на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.
Від ліквідації варто відрізняти реорганізацію, при якій звільнення можливе тільки при скороченні чисельності або штату працівників (частина третя ст. 36 КЗпП) і за умови одержання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації.
Звільнення за ст. 28 КЗпП не підпадає під дію ст. 43 КЗпП. Тому звільнення за результатами випробування (ст. 28 КЗпП) відповідно до ст. 43 КЗпП згоди не вимагає. Законодавець у ст. 43-1 КЗпП ще раз вирішив підтвердити, що при звільненні за результатами випробування згода виборного органу первинної профспілкової організації не потрібна.
Звільнення з роботи за сумісництвом з підстав, зазначених в абзаці четвертому частини першої ст. 43-1 КЗпП, допускається тільки щодо сумісників, які працюють на державних підприємствах, в установах, організаціях (як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом). Звільнення сумісників з роботи на підприємствах, в установах, організаціях недержавної форми власності з ініціативи власника має провадитися за згодою виборного органу первинної профспілкової організації, крім випадків, передбачених законом, і тільки за наявності підстави. П. 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств і організацій, що передбачає можливість звільнення працівників-сумісників у випадках прийняття на роботу працівника, який не є сумісником, і обмеження сумісництва у зв'язку з особливими умовами та режимом праці, не поширюється на працівників підприємств інших форм власності. На працівників підприємства, установи, організації, що є в комунальній власності, у цій частині варто поширювати статус працівників державних підприємств, оскільки назване Положення було прийнято до набрання чинності Конституцією України, яка виключила комунальну власність із складу державної. З урахуванням цього звільнення працівників-сумісників з підприємств недержавної (некомунальної) форми власності провадиться без згоди виборного органу первинної профспілкової організації лише в таких випадках: 1) працівник, основним місцем роботи якого є державне (комунальне) підприємство, установа, організація, з підстав, зазначених в абзаці четвертому частини першої ст. 43-1 КЗпП, з суміщуваної роботи на підприємстві, в установі, організації недержавної форми власності, може бути звільнений без згоди виборного органу первинної профспілкової організації; 2) працівник, основним місцем роботи якого є недержавне (некомунальне) підприємство, із роботи за сумісництвом на державному (комунальному) підприємстві звільняється на зазначених підставах без згоди виборного органу; 3) працівник-сумісник звільняється з недержавного (некомунального) підприємства, установи з підстав, зазначених в абзацах другому, третьому, п'ятому і наступних частини першої ст. 43-1 КЗпП без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.
Звільнення працівника у зв'язку з поновленням на роботі того працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП), законодавець також кваліфікує, як слабко пов'язане з волею власника, оскільки в зв'язку з поновленням два працівника на одному робочому місці працювати не можуть. Водночас при відмові виборного органу первинної профспілкової організації дати згоду на звільнення склалася б ситуація, в якій рішення про поновлення на роботі неможливо було б виконати. Тому звільнення на зазначеній підставі провадиться без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.
У принципі, на підприємстві може діяти одна чи кілька профспілкових організацій. Якщо працівник не є членом хоча б однієї з професійних спілок, які діють на підприємстві, в установі, організації, він звільняється з ініціативи власника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.
За відсутності на підприємстві первинної профспілкової організації відсутній і орган, згоду якого на звільнення повинен одержати власник. Тому і в такому випадку звільнення проводиться без такої згоди.
Без згоди виборного органу первинної профспілкової організації незалежно від підстави звільнення, провадиться звільнення з ініціативи власника керівника підприємства, установи, організацій, філій, представництв, відділень, інших відокремлених підрозділів, заступників керівників, головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій (це поширюється і на службових осіб державних податкових адміністрацій), яким присвоєні персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами, тобто тих осіб, які звільняються за п. 1 ст. 41 КЗпП. Але ці працівники підлягають звільненню без згоди профспілкового органу і на підставі всіх інших пунктів ст. 40 і 41 КЗпП.
Абзац восьмий частини першої ст. 43-1 КЗпП поширюється тільки на керівників, тобто працівників, що мають у підпорядкуванні працівників. Тому він не може поширюватися, наприклад, на державних службовців, що не є керівниками.
Не вимагає згоди виборного органу первинної профспілкової організації звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, якщо цей факт встановлено вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого відноситься застосування адміністративного стягнення або заходів громадського впливу за таке порушення (п. 8 ст. 40 КЗпП). Можливість звільнення без згоди виборного органу первинної профспілкової організації на цій підставі випливає й із ст. 43 КЗпП.
Частина друга статті, що коментується, допускає можливість встановлення й інших випадків, коли звільнення з ініціативи власника провадиться без згоди виборного органу первинної профспілкової організації. Але слід враховувати, що розірвання трудового договору з ініціативи власника провадиться за згодою виборного органу первинної профспілкової організації лише у випадках, передбачених ст. 43 КЗпП. Визначення випадків розірвання трудового договору без згоди виборного органу первинної профспілкової організації є встановленням винятків із правила ст. 43 КЗпП, а не збиранням разом тих випадків, які під загальне правило ст. 43 КЗпП взагалі не підпадають. Тому, хоча в ст. 43-1 КЗпП не зазначається те, що згода виборного органу не потрібна при звільненні члена колективного сільськогосподарського підприємства з певної посади чи роботи, все-таки така згода не є необхідною. У подібних випадках мова йде не про розірвання трудового договору з підстав, перелічених у частині першій ст. 43 КЗпП. Вважається, що при звільненні члена колективного сільськогосподарського підприємства або виробничого кооперативу з певної посади або роботи трудові правовідносини між таким роботодавцем і працівником не припиняються, оскільки працівник має право вимагати надання йому іншої роботи. Такою є позиція Верховного Суду України (Застосування судами цивільного і цивільно-процесуального законодавства. - К.: Ін Юре, 2002. - С. 170).
Відповідно до ст. 66 Закону "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації здійснюється звільнення працівника, який має допуск до роботи з ядерними матеріалами і на ядерних установках, якщо його звільнення здійснюється у зв'язку з анулюванням цього допуску. Відповідно до цієї норми безпосередньою підставою для звільнення працівника може бути як п. 2 ст. 40 КЗпП, так і інша підстава, передбачена законом. Однією з підстав анулювання допуску до роботи з ядерними матеріалами і на ядерних установках є звільнення працівника з попереднього місця роботи за порушення трудової дисципліни.
Відповідно до ст. 32 Закону "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" без погодження з виборним органом первинної профспілкової організації звільняються особи, які є організаторами страйку, визнаного судом незаконним, а також працівники, які перешкоджають припиненню незаконного страйку. Однак, варто враховувати, що названа стаття не формулює підстав для звільнення працівників з роботи. Вчинення працівником передбачених проступків може бути приводом для звільнення, якщо його дії підпадають під відповідні норми законодавства про працю, які встановлюють підстави для звільнення.