Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка
Лабораторна робота №1 Методика і техніка шкільного демонстраційного експеременту із розділу «Будова речовини» (7 кл.)
Виконав:
студент групи Ф-31
фізико-математичного факультету
Смоляк Віктор
Тернопіль 2012
Зафарбування рідини малою кількістю фарби
У фізиці не лише спостерігають і описують явища та властивості тіл, а й намагаються пояснити, чому вони відбуваються так, а не інакше. Наприклад, чому вода розтікається, коли її вилити на підлогу, а на гарячій сковорідці вона збирається в краплі? Чому газ легко стиснути, а тверде тіло й рідину — дуже важко? Чому нагрітий кусок сталі легше зігнути або розплющити, ніж холодний? Відповісти на ці та багато інших запитань можна, але для цього треба знати будову речовини.
Знання про будову речовини дають можливість не тільки пояснити багато фізичних явищ. Вони допомагають передбачити, як відбуватиметься явище, що треба зробити, щоб його прискорити або сповільнити, тобто допомагають керувати явищами.
Вивчивши будову тіл, можна пояснити їх властивості, а також створити нові речовини з потрібними властивостями — тверді й міцні сплави, жаротривкі матеріали. Так, наприклад, було створено пластмаси, штучний каучук, капрон, лавсан тощо.
Усі ці матеріали широко застосовують у техніці, медицині й побуті.
Чому речовини — вода, сталь, дерево — здаються нам суцільними? Справа в тому, що частинки, з яких складаються речовини, такі малі, що ми їх не бачимо.
Про будову речовини можна зробити висновок з такого досліду (мал. 1):
Мал. 1
Маленьку крупинку фарби розчиняють у воді, налитій у посудину. Потім трохи забарвленої води відливають у другу посудину й доливають її чистою водою. У другій посудині розчин забарвлений слабше, ніж у першій. З другої посудини відливають трохи розчину в третю посудину і знову доливають її водою. Так роблять кілька разів і щоразу переконуються, що розчин стає світлішим.
Розглянемо останній розчин. Він хоч і дуже слабкий, але рівномірно забарвлений, отже, у кожній його краплі є частинки фарби. Але ж у воді розчинили дуже маленьку крупинку фарби, і лише частина цієї крупинки потрапила в останній розчин. Значить, крупинка складалася з багатьох частинок, розміри яких дуже малі.
Дослід показує, що всі тіла складаються з дуже маленьких частинок.
Гіпотеза про те, що речовина не є суцільною, а складається з окремих частинок, підтвердилась даним дослідом.
Зменшення об’єму при розчиненні солі
Обладнання: скляна трубка завдовжки 0,8 м і діаметром 15 мм, закрита з одного кінця пробкою, стакан хімічний, кухонна сіль.
В трубку насипають кухонну сіль висотою 30-40 мм, потім наливають воду так, щоб вона не доходила до верхнього краю трубки на 20-30 мм. Рівень води відзначають гумовим кільцем. Верхній отвір трубки закривають пробкою. Кілька разів повертають трубку навколо поперечної осі, домагаючись повного розчинення кухонної солі. Знову спостерігають рівень рідини в трубці.
Розтікання краплини масла по поверхні води
Обладнання: ванна розміром 40х40 см, розчин олеїнової кислоти в спирті з концентрацією 1:200 (можна касторове масло, декан тощо), піпетка, тальк (або пудра, зубний порошок, дитяча присипка, лікоподій), дзеркало.
У ванну наливають води. На аркуш паперу насипають трохи тальку і здувають його на поверхню води. За допомогою піпетки на поверхню води наносять краплю розчину олеїнової кислоти. Спостерігають утворення плями.