Щільність повітря при нормальному атмосферному тиску 101,325 кПа (1 атм) і різній температурі

Температура повітря	Щільність повітря
ос	кг/м3
-20	1,395
0	1,293
5	1,269
10	1,247
15	1,225
20	1,204
25	1,184
30	1,165
40	1,127
50	1,109
60	1,060
70	1,029
80	0,9996
90	0,9721
100	0,9461

Розрахункова різниця між тисками на зовнішній і внутрішній поверхнях кожної конструкції, що обгороджує Δp_i, Па, приймається після визначення умовно-постійного тиску повітря в будівлі p_int, Па (ототожнюється з тисками на внутрішніх поверхнях зовнішніх конструкцій, що огороджують), на основі рівності витрат повітря, що надходить у будинок ΔGi, кг/год, і видаляється з нього ΣG_ext, кг/год, за рахунок теплового й вітрового тисків і дисбалансу витрат між повітрям, що подається та видаляється системами вентиляції зі штучним спонуканням і витрачається на технологічні потреби.

Розрахункова різниця тисків Δp_i, визначається за формулою:

де H – висота будинку, м, від рівня середньої планувальної позначки землі до верху карниза, центра витяжних отворів ліхтаря або устя шахти;

h_i – розрахункова висота, м, від рівня землі до верху вікон, балконних дверей, дверей, воріт, прорізів або до вісі горизонтальних і середини вертикальних стиків стінних панелей;

γ_ext, γ_int – питома вага, Н/м³, відповідно зовнішнього повітря й повітря в приміщенні;

ρ_i – щільність зовнішнього повітря, кг/м³;

v – швидкість вітру, м/с, прийнята за параметрами Б. Якщо швидкість вітру при параметрах Б менше, ніж при параметрах А, то опалювальні прилади варто перевіряти на параметри А (СНиП 11-3-79 Будівельна теплотехніка).

c_e,n, c_e,p – аеродинамічні коефіцієнти відповідно для навітряної й підвітряної поверхонь огороджень будівлі, прийняті за СНиП 2.01.07-85;

k_l – коефіцієнт урахування зміни швидкісного тиску вітру залежно від висоти будинку, прийнята за СНиП 2.01.07-85;

p_int – умовно-постійний тиск повітря в будинку, Па.

Примітки:

1. Максимальні витрати теплоти на нагрівання зовнішнього повітря варто враховувати для кожного приміщення при найбільш несприятливому для нього напрямку вітру. При розрахунку теплового навантаження будинку з автоматичним регулюванням витрати теплоти на інфільтрацію варто приймати при найбільш несприятливому напрямку вітру для всього будинку.

2. Інфільтрацію повітря в приміщенні через стики стінних панелей варто враховувати тільки для житлових будинків.

3. Витрати теплоти на нагрівання ввезених у приміщення матеріалів, виробів і транспортних засобів варто визначати за формулою

де G_МТЗ - маса, кг, однорідних матеріалів, виробів і транспортних засобівщо надходять ззовні;

c_МТЗ – питома теплоємність однорідних матеріалів, виробів і транспортних засобів, кДж/кг °С;

t_МТЗ – температура матеріалів, виробів і транспортних засобів, що надходять у приміщення;

B – коефіцієнт, що враховує інтенсивність поглинання теплоти й тривалість знаходження матеріалів, виробів і транспортних засобів у приміщенні, прийнятий за таблицею.

Коефіцієнт, що враховує інтенсивність поглинання теплоти.

Час знаходження в приміщенні матеріалів, виробів, транспортних засобів	Значення В
	для несипучих матеріалів, транспортних засобів	для сипучих матеріалів
Перша година	0,5	0,4
Друга година	0,3	0,25
Третя година	0,2	0,15

Побутові тепловиділення знаходять за наступною формулою:

де q_int - величина побутових тепловиділень на 1 м² площі житлових приміщень, Вт/м², прийнята рівною для:

а) житлових будинків з розрахунковою заселеністю квартири не більше 20 м² загальної площі на людину - 17 Вт/м²;

б) житлових будинків з розрахунковою заселеністю квартири. 45 м² загальної площі на людину - 10 Вт/м²;

в) інших житлових будинків - залежно від розрахункової заселеності квартири по інтерполяції величини q_int між 17 і 10 Вт/м²;

А – площа житлових приміщень, м².

Лінійні розміри конструкцій, що огороджують, для визначення їх площ показані на рисунку:

Правила обмірювання площ конструкцій, що обгороджують:

а) розріз будівлі з горищним перекриттям; б) розріз будівлі зі суміщеним перекриттям;в) план будинку; 1 - підлога над підвалом; 2 - підлога на лагах; 3 - підлога на ґрунті.

Розміри вікон, зовнішніх і внутрішніх дверей приймаються за найменшими розмірами будівельних прорізів у світлі.

Найменування огороджень умовно прийнято позначати в такий спосіб: НС - зовнішня стіна; ВС - внутрішня стіна; ДО (ТО) - подвійні (потрійні) вікна; ПК - покриття; ЧП - горищне перекриття; ПЛ - підлога; ДД - подвійні двері; ОД - одинарні двері тощо. Орієнтацію огородження за сторонами світу прийнято позначати: ПдС - південний схід; ПдЗ - південний захід; Пд - південь; Пн - північ; ПнС - північний схід; ПнЗ - північний захід; З - захід; С - схід.

Запис розрахунків теплових втрат через огородження приміщень виконується у формі:

Розрахунок теплових втрат.

№ прим	Назва приміщення, tB, °С	Характеристика огородження					(tB-tH) ·n, °С	Q0, Вт	Добавки β		1+Σβ	QТВ, Вт
		найменування	орієнтація	розмір a×b, м	А, м2	α0, Вт/м2 °С			орієнтація	інші
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13

Розраховані для приміщення теплоспоживання й побутові тепловиділення заносять у таблицю визначають теплову потужність приміщення й системи опалення будинку в цілому.

Теплова потужність приміщення й системи опалення

№ приміщення	Складові балансу, Вт				QСОmin, Вт
	QТВ	Qi	QМТЗ	QП
1	2	3	4	5	6

У стовпчику 6 таблиці для багатоповерхових будинків тепло споживання визначається по-поверхово й за всім будинком для визначення теплової потужності системи опалення.

На закінчення визначається питома теплова характеристика будинку q_ПИТ, Вт/(м³ · °С).

де V_h - об'єм надземної частини будинку за зовнішніми розмірами без горища, м³.