- •Методичні вказівки
- •Частина II «Управління структурно-функціональним станом агроекосистеми»
- •Практична робота № 1
- •Рекомендації до виконання
- •Прогнозування продуктивності агроекосистеми за коефіцієнтом використання фар
- •2. Прогнозування продуктивності агроекосистеми методом еталонних врожаїв (г.Х.Тоомінга)
- •Рекомендації до оформлення результатів роботи
- •Практична робота № 2
- •Звітність прогнозування врожайності основних сільськогосподарських культур за агрокліматичними показниками території ____ географічної частини __________________адміністративної області
- •Рекомендації до виконання
- •Розрахунок коефіцієнта енергетичного еквівалента.
- •Рекомендації до оформлення результатів роботи
- •Практична робота № 3
- •Рекомендації до виконання
- •1. Перевіряємо екологічну доцільність і можливість реалізації заданої економічно обґрунтованої структури посівних площ в сівозмінах господарства
- •Розподіл екологічно обгрунтованої структури посівних площ
- •3. Класифікуємо запроектовані нами сівозміни за типом та видом, встановлюємо тривалість ротації.
- •4. Складаємо план впровадження та освоєння сівозміни
- •Складаємо ротаційну таблицю сівозміни, виходячи із прийнятої кількості полів у просторі.
- •Рекомендації до оформлення результатів роботи
- •Практична робота № 4
- •Рекомендації до виконання
- •1. Вивчаємо основні історичні типи систем землеробства та їх елементи, виділяємо ключові відмінності.
- •Аналіз основних альтернативних систем ведення
- •Аналізуємо існуючі системи землеробства
- •Аналіз основних типів сучасних систем землеробства
- •Практична робота № 5
- •Рекомендації до виконання
- •Вихідні дані для розрахунків
- •Практична робота № 6
- •Рекомендації до виконання
- •2.Визначаємо норми мінеральних добрив (діючої речовини) балансово-розрахунковим методом, які забезпечуватимуть отримання заданого рівня врожаю:
- •Екологічна класифікація систем землеробства за нормами внесення органічних добрив та індексом екологізації
- •2.Визначаємо норми мінеральних добрив (діючої речовини) балансово-розрахунковим методом, які забезпечуватимуть отримання заданого рівня врожаю:
- •Визначення норм мінеральних добрив для забезпечення
- •3.Встановлюємо норми мінеральних добрив для культур запроектованої сівозміни, використовуючи рекомендації науково-дослідних установ
- •Визначення норм добрив за рекомендаціями
- •Розподіл норм добрив на дози за прийомами
- •Практична робота № 7
- •Рекомендації до виконання
- •Баланс азоту в грунтах під _________________________________________сівозміною
- •Баланс фосфору під ______________________________________________сівозміною
- •Баланс калію в грунтах під ___________________________________сівозміною
- •Рекомендована література
- •1. Базова
- •2. Додаткова
- •Додатки
- •Оптимально-допустимі межі насичення окремими культурами
Рекомендації до виконання
Розрахунок коефіцієнта енергетичного еквівалента.
Оцінка біоенергетичної ефективності застосування того чи іншого агротехнічного заходу чи цілого комплексу заходів проводиться на основі коефіцієнта енергетичного еквівалента Кее., запропонованого Медведовським О.К., Іваненко П.І. [5]. Згідно їхніх робіт Кее розраховується за формулою:
, (2.1)
де - енергія, акумульована в урожаї, МДж/га;
- витрати антропогенної енергії на вирощування і збирання врожаю, МДж/га.
Витрати антропогенної енергії розраховуються у формі таблиць З.2.1-З.2.3. згідно технології вирощування заданої сільськогосподарської культури.
Агротехнічний захід або технологію вирощування сільськогосподарських культур можна вважати енергоощадною, якщо дотримується умова: Кее>1.
2. Визначення коефіцієнта енергетичної ефективності проводять за формулою:
, (2.2.)
де - запас енергії в ґрунті, МДж/га;
- сумарна ФАР за період вегетації, МДж/га.
3. Розрахунок біологічного коефіцієнта використання енергії виконують за формулою:
, (2.3)
4. Визначення коефіцієнта енерговіддачі агроекосистеми проводять за формулою:
, (2.4)
де - витрати антропогенної енергії на відновлення родючості ґрунту та підтримання його енергопотенціалу, МДж/га.
Величина свідчить про здатність агроекосистеми віддавати вкладену в неї енергію у вигляді енергії сільськогосподарської продукції.
Якщо >1, то сільськогосподарська технологія є енергетично ефективною, і якщо <1, то дана технологія є енергетично неефективною і затрати енергії на функціонування агроекосистеми і вирощування продукції не покриваються акумульованою у цій продукції енергією.
5. Визначення коефіцієнта біологічної акумуляції природної енергії агроекосистеми проводять за формулою:
, (2.5)
6. Розрахунок коефіцієнта біологічної акумуляції антропогенної енергії проводять за формулою:
, (2.6)
Величина вказує на ефективність використання одиниці антропогенної енергії агроекосистемою. Якщо >1, то технологія характеризується як екологічно та енергетично ефективна. Якщо <1, то технологія є екологічно та енергетично невигідною. Даний показник може оцінювати як технології вирощування сільськогосподарських культур з метою отримання продукції, так і природоохоронні технології, головним завданням яких є відтворення родючості ґрунту, що не дозволяли робити наведені вище показники. При цьому найбільш енергетично вигідним варіантом є той, який поєднує в собі як господарську, так і екологічну ефективність.
7. Визначення біоенергетичної ефективності функціонування агроекосистеми проводиться за загальною формулою:
, (2.7)
де:А – приріст біоакумуляції енергії, МДж/га;
К – сумарні витрати антропогенної енергії на вирощування і збирання врожаю, зберігання, приведені до одного року, МДж/га; .
Приріст біоакумуляції енергії (на прикладі агрофітоценозу) розраховується за формулою:
, (2.8)
де: - енергія, акумульована в урожаї (основна та побічна продукція), МДж/га;
- енергія, акумульована у пожнивно-кореневих рештках, МДж/га;
- приріст енергії, акумульованої в енергопотенціалі грунту (приріст енергії запасів гумусу, фосфору, калію, кальцію) , приведений до одного року, МДж/га.
- витрати антропогенної енергії на вирощування і збирання врожаю, МДж/га.