- •Курсове проектування є одним із завершальних етапів підготовки фахівців і передує дипломному проектуванню.
- •I. Мета і задачі курсового проектування.
- •2. Тематика, склад і об'єм курсового проекту.
- •3. Організація курсового проектування.
- •4.Посібник з виконання розділів курсового і дипломного проектів.
- •1. Завдання на проектування і зміст проекту.
- •3. Технологічна частина.
- •Ескіз деталі:
- •Абвг.715514.Ххх.8и3044.3141544м .1.4. Матеріал деталі, його механічні і технологічні властивості.
- •Хімічний склад сталі 40х
- •Механічні властивості сталі 40х
- •Технологічні властивості сталі 40х
- •2 Вибір типу виробництва та його характеристик
- •Для заготовок отриманих пластичною деформацією:
- •4. Розробка технологічного процесу обробки деталі.
- •1. Базова інформація;
- •2. Керівна інформація:
- •3. Довідкова інформація:
- •3.Шліфування однократне.
- •4.3. Аналіз заводського техпроцеса і пропозиції по його удосконаленню, спрямовані на підвищення ефективності виробництва (виконується тільки в дипломному проекті).
- •4.3. Призначення технологічного маршруту, вибір устаткування і технологічних баз.
- •4.5. Вибір засобів технологічного оснащення техпроцеса.
- •5. Розрахунок припусків і маси заготовки.
- •.5.2. Визначення операційних припусків і розмірів з відхиленнями.
- •Приклад призначення загальних припусків для заготовок, отриманих різними способами лиття.
- •Приклад призначення загальних припусків для заготовок, отриманих із сортового гарячекатаного прокату за дст 2590-88.
- •.6. Розрахунок режимів різання і технічне нормування.
- •3.6.1. Розрахунок режимів різання на задані операції.
- •1. Призначаємо глибину різання на основі аналізу таблиці припусків і креслення деталі:
- •2. Призначаємо подачу для інструментів:
- •3. Призначаємо період стійкості інструментів налагодження:
- •4. Визначаємо розрахункову величину необхідної швидкості різання:
- •Розрахункове значення швидкості різання
- •Число робочих ходів по цій же таблиці
- •9. Робимо перевірочні розрахунки по достатності потужності приводу головного руху верстата.
- •1. Призначаємо глибину різання:
- •Поправочний коефіцієнт та досягнення більш високої якості отвору в зв'язку з
- •4. Визначаємо швидкість різання, що допускається ріжучими
- •1. Визначаємо допоміжний час на операцію по формулі
- •10.Час підготовчо-заключне
- •11. Визначаємо норму штучно-калькуляційного часу
- •.6.4. Призначення норм часу на інші операції і складання зведеної відомості норм часу і норм виробітку.
- •Варіант виконання для дипломного проекту:
- •.6.4. Визначення професій і розрядів робіт, вибір кодів професій.
- •7. Розробка верстатних операцій, виконуваних на верстаті з чпу.
- •.7.1. Коротка характеристика застосовуваного учпу.
- •.7.2. Послідовність виконання переходів і розробка траєкторій (циклограм) руху інструментів.
- •3.7.3. Розробка рукопису керуючої програми.
- •4. Економічна доцільність прийнятих у проекті рішень і висновки по проекті.
- •Правила оформлення операційних
- •Правила оформлення операційних ескізів
- •1. Ескізи слід виконувати за допомогою креслярського інструменту, графопобудувача, принтера.
- •19. Якщо зображення виробу на ескізі стосується
- •Примеры нанесения обозначений опор, зажимов и установочных устройств на схемах
- •Примеры схем установов изделий
- •Паспортные данные металлорежущих станков
- •Токарно-винторезный станок 16б16п
- •Токарно-винторезный станок п1611п
- •Токарный станок с чпу 16к20ф3с32 (оперативная система управления, пульт 2р22)
- •Токарный станок с чпу 16к20т1.02 (оперативная система управления, пульт нц - 31)
- •Токарный станок с чпу 16б16ф3 (оперативная система управления, пульт 2р22)
- •Вертикально-сверлильный станок 2н125
- •Вертикально-сверлильный станок 2н135
- •Радиально-сверлильный станок 2н53
- •Cверлильные станки сЧпу (пульт 2п32)
- •Консольный вертикально-фрезерный станок 6р12
- •Консольный вертикально-фрезерный станок 6р12б
- •Консольный вертикально-фрезерный станок 6д12
- •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6р13ф3 (пульт н33 – 2м)
- •Бесконсольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6520ф3 (пульт н33 – 2м)
- •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу гф2171 (пульт 2с42)
- •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6т13ф20 (пульт 2с42)
- •Консольный горизонтально-фрезерный станок 6т83г
- •Консольный горизонтально-фрезерный станок 6р82г
- •Горизонтально-протяжные станки
- •Поперечно-строгальный станок 7305
- •Зубофрезерный станок 5в312
- •Зубофрезерный станок 53а50
- •Зубодолбежный станок 5122
- •Зубодолбежный станок 5в12
- •Круглошлифовальные станки
- •Внутришлифовальный станок 3к228в
- •Типові технологічні послідовності оброблення зовнішніх циліндричних поверхонь та їх характеристики якості
- •Типові технологічні послідовності оброблення внутрішніх циліндричних поверхонь та їх характеристики якості
- •Типові технологічні послідовності оброблення площин та характеристики якості, що при цьому забезпечуються
- •Типові технологічні послідовності оброблення зубчастих поверхонь та їх характеристики якості
- •Орієнтовні значення величин подач інструментів
- •Рекомендуємий ряд подач s о мм/об
- •Рекомендуємі значення швидкості різання
- •4.9.6 Визначення хвилинної подачі.
- •4.10 Розрахунок основного (машинного) технологічного часу на виконувану операцію.
- •5. Список використаної літератури.
Міністерство освіти і науки України
Бердянський машинобудівний коледж
Запорізького національного технічного університету
«Затверджую»
Заступник директора по
навчальній роботі
______ М.Ю.Кузьменко
«___» __________ 2009р.
Методичний посібник
По виконанню курсового і дипломного проектів по предмету «Технологія машинобудування для студентів спеціальності 5.050203. Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях»
Рекомендовано цикловою комісією
професійних дисциплін 5.050203
«Технологія обробки матеріалів
на верстатах і автоматичних лініях»
Голова комісії
_________В.П.Переверзев
Методичний посібник розробили:
Викладач-методист Шипульський Е.Е.
Викладач-методист Переверзев В.П
ВСТУП
У даний час в зв'язку з реорганізацією машинобудівного комплексу України з метою адаптації його до умов ринку, потрібна рішуча перебудова системи підготовки інженерно-технічних кадрів. Треба виховати нове покоління фахівців, здатних забезпечити революційні й еволюційні перетворення в техніці, технології й організації виробництва, багаторазовий ріст продуктивності праці і вихід машинобудівної продукції на світовий ринок. Ключовим засобом рішення цієї проблеми є розвиток творчих здібностей майбутніх фахівців, спираючись на їхню самостійну роботу.
У цих умовах зростає значення таких традиційних для технічної середньої спеціальної і вищої шкіл форм самостійної творчої роботи, як курсове і дипломне проектування.
Курсовий проект по технології машинобудування і технічному нормуванню займає саме серйозне місце в системі підготовки фахівців зі спеціальносте.5050203 «Технологія обробки на верстатах і автоматичних лініях»
Виконується курсовий проект:
• У 8-м семестрі для навчающихся на денному відділенні по 1-му рівню акредитаці
Курсове проектування є одним із завершальних етапів підготовки фахівців і передує дипломному проектуванню.
У курсовому проекті повинні бути уміло використане і синтезовані знання, отримані в результаті вивчення гуманітарних, фундаментальних, загально-технічних і спеціальних дисциплін навчального плану. При цьому важливо орієнтувати учнів і студентів на генеральні напрямки технічного прогресу в машинобудуванні, зокрема на скорочення машинного часу і часу допоміжного при механічній обробці за рахунок механізації й автоматизації технологічних процесів, широкого використання верстатів із ЧПУ, автоматизації процесів технологічної підготовки виробництва.
Дійсне методичне керівництво ставить свою основну задачу - допомога студентам
в правильності застосування на практиці теоретичних знань, отриманих у процесі навчання в коледжі, раціональному використанні практичного досвіду, придбаного в учбово-виробничих майстернях і на машинобудівних підприємствах, а також у підготовці до дипломного проектування.
Дане методичне керівництво також може бути використано колегами-викладачами спеціальних дисциплін з метою подальшого розвитку єдності вимог при виконанні курсових і дипломних проектів.
I. Мета і задачі курсового проектування.
Ціль курсового проектування, як одного з етапів навчання - навчити студентів правильно застосовувати отримані ними теоретичні знання, використовувати свій практичний досвід в УПМ і на машинобудівних підприємствах, для рішення професійних і конструкторських задач, а також підготувати студентів до дипломного проектування.
У процесі курсового проектування зважуються наступні задачі:
- розширення і поглиблення, систематизація і закріплення теоретичних знань студентів, використання цих знань при проектуванні технологічних процесів;
- розвиток і закріплення навичок самостійної творчої роботи технолога;
- оволодіння методикою аналізу типових технологічних процесів механічної обробки і зборки;
- розвиток умінь приймати нестандартні рішення в процесі технологічної підготовки виробництва;
- прищеплювання понять по економічному обґрунтуванню технічних і організаційних рішень.
2. Тематика, склад і об'єм курсового проекту.
Теми проектів і їхній зміст підбирає і формулює циклова комісія з урахуванням можливостей і перспектив розвитку підприємств, на базі яких здійснюється виробнича технологічна практика. Тематика курсових проектів повинна відповідати профілю обраної спеціальності і підлягає систематичному ротаційному відновленню.
У якості тем для виконання проектів пропонується:
> розробка одиничного технологічного процесу механічної обробки заданої деталі;
> розробка типового технологічного процесу механічної обробки заданої деталі;
> розробка групового технологічного процесу механічної обробки заданої деталі;
> розробка складної технологічної операції для багатоцільового верстата з ЧПУ по заданому технологічному процесу та інші.
Для поліпшення якості курсових проектів, підвищення ступеня реальності проектів і збільшення часу на самостійну роботу студентів, виконання проектів можна починати в період проходження студентами виробничої технологічної практики. Завдяки цьому, студент одержує можливість вивчити діючу технологію виробництва аналогічних деталей і прийняти окремі техніко-економічні показники діючого виробництва як базу даних, для порівняння з відповідними показниками свого проекту.
Не виключається можливість наскрізного проектування, сутність якого полягає в тім, що ряд завдань послідовно виконуваних курсових робіт і проектів поєднуються загальною темою чи ідеєю, завдяки чому між проектами встановлюються тісні логічні і причинно-наслідкові зв'язки і кожен наступний за навчальним планом проект стає продовженням попереднього.
Переваги наскрізного проектування:
• студент одержує можливість комплексно вирішувати технологічні задачі з позицій теорії конструювання, технології, організації й економіки виробництва;
• учитися критично оцінювати свою попередню роботу, визначати шляхи усунення помилок і знаходити на цій основі оптимальні рішення;
• скорочується час на збір і аналіз вихідної інформації;
• виключається дублювання розрахункових матеріалів при розробці розрахунково-пояснювальних записок;
• підвищується ефективність роботи студентів і якість підготовки до дипломного проектування.
Для спеціальності 5.090227 можливе наскрізне проектування по технології машинобудування і технічному нормуванню, по проектуванню технологічного оснащення і по економіці і плануванню виробництва.
Курсовий проект складається з пояснювальної записки, додатка технологічних документів і графічних матеріалів.
Пояснювальна записка є основним документом курсового проекту, у якому приводитися вичерпна інформація про виконані розрахункові, технологічні, конструкторські й організаційно-економічні питання і яка оформляється відповідно до ДСТУ 2.105-79 і ДСТУ7.32-81.
Склад і структура пояснювальної записки типового індивідуального курсового проекту повинні відповідати її змісту, що розробляється на підставі діючої програми по предмету і затверджується на засіданні циклової комісії.
Технологічна документація оформляється на відповідних бланках на основі діючих стандартів єдиної системи технологічної документації (ЕСТД).
Графічна частина проекту виконується на стандартних аркушах формату А1 у повній відповідності з вимогами єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД).