4.6. Маркшейдерські роботи при прокладанні транспортних шляхів

Вихідними проектними матеріалами, на основі яких здійснюється розбивка автомобільних транспортних шляхів на родовищі «Гірне», слугують [18]:

1. план автомобільної траси з координатами точок її примикання, дирекційний кут початкового напрямку, відстані між вершинами кутів повороту, кути повороту і радіуси сполучних кривих;

2. поздовжній і поперечний профілі траси з указанням існуючих (чорних) і проектних (червоних) позначок, а також проектних ухилів;

При цьому маркшейдер виконує наступні роботи:

1. переносить в натуру вісь траси;

2. забезпечує розбивку заокруглень, відводів, і переносить кути нахилів траси;

3) виконує зйомку і документує автодороги.

Розбивка осі траси здійснюється від найближчих пунктів маркшейдерської опорної мережі. В натурі визначаються початкові пункти і напрямки осі. Потім при допомозі теодоліту і мірної стрічки визначається положення вершин кутів повороту. Для цього прокладається теодолітний хід з проектними кутами повороту і сторонами між точками повороту.

Положення кінцевого пункту і деяких точок кутів повороту, відмічених на трасі, для контролю визначається незалежно від найближчих пунктів маркшейдерської опорної мережі [17].

Після контролю всі характерні пункти (початковий, кінцевий, точки повороту) закріплюються дерев'яними кілками. Між вершинами кутів повороту провішуються прямі лінії  осі прямолінійних ділянок траси.

Перенесення нахилу транспортних ліній здійснюється при допомозі геометричного нівелювання, передаючи висотні позначки на пікетні точки, які закріплюються через 10-20 м. Приклад журналу технічного

нівелювання наведений в додатку 14.

Р озбивка кривих здійснюють по способу ординат або хорд з використанням спеціальних таблиць.

Всі зміни в положенні транспортних шляхів наносяться маркшейдером на спеціальні плани і профілі розвитку транспортних шляхів. Для своєчасного попередження про зрушення і зміни профілю, які відбуваються внаслідок деформації уступів і відвалів виконуються систематичні спостереження за станом шляхів, виконується зйомка і технічне нівелювання від твердих реперів.

4.7. Маркшейдерське забезпечення екскаваторних робіт

Екскаватор з верхным черпанням розташовується на уступів (рис. 4.1). Профіль відкосу вибою відповідає траєкторії ковша з гнучким канатним зв'язком. Він - криволінійний, але не пологий – від 30-40° у нижній частині вибою до 60° у верхній. Враховуючи середній кут відкосу вибою (35-40°), а також різницю дальнього радіуса черпання К_к і ближнього К_ц глибина черпання від рівня стояння екскаватора розраховується за формулою ( 4.13):

(4.13)

Ширина вибою а при застосуванні екскаватора визначається по дальньому радіусу черпання і робочому (горизонтальному) куту ω розвороту за формулою (4.14), при якому

, (4.14)

де ω - оптимальний робочий кут розвороту екскаватора

(ω становить 30-45°).

При подальшому збільшенні робочого кута розвороту екскаватора його продуктивність зменшується. Максимальної продуктивності він досягає при кутах розвороту 15-20°.

При вийманні гірничої маси екскаваторами виконується її навантаження в транспортні засоби. Для ефективного і безпечного ведення гірничих робіт повинні забезпечуватися геометричні параметри гірничих виробок.

Рис. 4.1. Вибій з одноковшовим екскаватором

Величини елементів уступів і бортів кар'єра визначаються за результатами маркшейдерської зйомки. Маркшейдерська служба підприємства періодично складає звіти про стан гірничих робіт, де вказуються: проектна і фактична відмітки робочих площадок уступів, ширина робочих площадок, кути відкосів уступів і кути розгону борта кар'єра. За цими даними виправляються ділянки гірничих виробок, в яких наявні відхилення від допустимих параметрів. На основі робочого проекту з урахуванням параметрів екскаваторів на плані намічаються напрямки руху екскаватора і графічно визначаються координати точок повороту ходу, виділяючи прямолінійні ділянки траси [19].