- •Тема 4 митно-тарифне регулювання зед
- •Мито, його функції і класифікація.
- •2. Митні тарифи його види, функції, структура. Єдиний митний тариф України.
- •3. Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності.
- •4. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (уктзед): основи побудови та структура.
- •5. Класифікація і кодування товарів відповідно до уктзед
- •6. Країна походження товару.
- •Критерій достатньої переробки товару
Тема 4 митно-тарифне регулювання зед
Мито, його функції і класифікація.
Митні тарифи їх види і структура. Єдиний митний тариф та Митний тариф України.
Товарна номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД): основи побудови і структура.
Класифікація і кодування товарів відповідно до УКТЗЕД
Визначення країни походження товарів
Мито, його функції і класифікація.
Серед торгових засобів ЗЕП найдавнішими і перевіреними є митно-тарифні. Їх основою є мита та зведені в митні тарифи. Мито — це непрямий податок, який стягується з товарів, що ввозяться у країну або вивозяться з неї. Цей податок включається в ціну продажу, а тому оплачується споживачем товарів.
Мито – це податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.
Економічна роль мита полягає у тому, що воно
створює вартісний бар’єр, що підвищує ціну імпортного товару. Мито є першим і часто єдиним чинником, що збільшує ціну товару при його переміщенні на внутрішній ринок країни;
цілеспрямовано застосовуючи мито, держава може стимулювати розвиток певних галузей економіки.
Мито виконує такі основні функції:
фіскальну, яка відноситься і до імпортних, і до експортних мит, оскільки вони є однією із статей прибуткової частини державного бюджету;
протекціоністську (захисну) при імпорті, оскільки за його допомогою держава захищає вітчизняних виробників від небажаної іноземної конкуренції;
балансування, при експорті оскільки запобігає небажаному експорту товарів, внутрішні ціни на які по тих або іншим причинам нижче за світові
4. статистичну – оскільки забезпечує достовірний облік і державний контроль за переміщенням товарів, транспортних засобів та інших вантажів через митний кордон України
Іноді держава може використовувати мито як важіль тиску на конкурентів з метою примусити їх піти на певні поступки
Оскільки мито стягують з різною метою, його можна класифікувати за різними ознаками.
За цілями стягнення розрізняють такі мита:
фіскальні, основною метою яких є збільшення фінансових надходжень до бюджету;
протекціоністські, що мають здебільшого торгово-політичну мету. Протекціоністські мита встановлюються для захисту національної промисловості від більш конкурентоспроможної іноземної продукції. Тривале їхнє застосування може призвести до застою у виробництві, тому що через відсутність іноземної конкуренції знижується прагнення до підвищення продуктивності праці і технічного розвитку.
Високі імпортні мита при встановленні монопольних цін на внутрішньому ринку можуть мати експансіоністський характер, тому що вони сприяють демпінгові й експортові капіталу
Необхідно зазначити, що важко встановити виразну відмінність між цими видами мита.
За об’єктом обкладення мита бувають такими:
ввізними, або імпортними, що стягуються з імпортованих товарів або під час випуску товарів з митних складів, розташованих всередині країни. Це найпоширеніший вид мита, який почали застосовувати раніше за інші; на нього припадає центр ваги в сучасній торговій політиці;
вивізними, або експортними, що стягуються з товарів при вивезенні їх за кордон. Їх торгово-політична роль полягає у зменшенні обсягу експорту певних товарів або у штучному підвищенні їх ціни. Цей вид мита часто використовують з фіскальною метою, а також для вирівнювання низької ціни на внутрішньому ринку і високої — на зовнішньому. Крім того, вивізне мито може стягуватися з товарів, в експорті яких країна є монополістом. Нині цей вид мита застосовують рідко;
транзитними, що стягуються за провезення товару територією тієї чи іншої країни. Оскільки всі держави, як правило, зацікавлені у розширенні транзиту через їх територію, бо це приносить великий дохід, цей вид мита застосовують дуже рідко і здебільшого з фіскальною метою. Його роль в сучасних умовах знижується і, як правило, воно встановлюється лише для покриття затрат, пов'язаних з контролем транзиту іноземних вантажів.
Залежно від способу нарахування застосовуються:
адвалерне мито – нараховується у відсотках до митної вартості оподатковуваних товарів та інших предметів. Оскільки це мито визначають виходячи із митної вартості, то тут можливі зловживання в частині заниження митної вартості з метою зменшення суми мита, що підлягає сплаті;
специфічне мито – нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю оподатковуваних товарів. На відміну від попереднього виду мита специфічне унеможливлює маневрування митною вартістю;
комбіноване мито – включає в себе адвалерні та специфічні особливості митного оподаткування.
За характером походження мито буває:
автономне, тобто таке, що встановлюється постановою державної влади певної країни незалежно від багато- або двосторонніх актів (договорів). Розмір цього мита може змінюватися з урахуванням інтересів держави без узгодження з країнами-партнерами. Це мито досягає зазвичай значних розмірів, що використовується під час дво- та багатосторонніх переговорів для отримання поступок в обмін на зниження ставок автономного мита. Як наслідок, виникає конвенційне, або договірне, мито;
конвенційне (договірне) — це ставки мита, що встановлюються у процесі переговорів. Вони не можуть бути підвищені державною владою в односторонньому порядку.
Найпоширенішим є конвенційне мито, узгоджене під час переговорів у межах ГАТТ. У митних тарифах країн — членів угоди (а це близько ста держав) договірне мито поширюється на велику частину товарної номенклатури.
Залежно від призначення виділяють групу особливих мит, а саме:
Спеціальне мито – вид мита, рівень ставок якого встановлюється на більш високому рівні порівняно із звичайними в якості захисного заходу внутрішнього ринку країни від надлишкового імпорту.
Антидемпінгове мито – це вид ввізного мита, який забезпечує захист внутрішнього ринку країн від ввезення товарів по демпінговим цінам. В економічно розвинених країнах прийнято національні антидемпінгові закони.
Компенсаційне мито – стягується понад звичайного ввізного мита. Компенсаційне мито застосовується з метою пониження конкурентоспроможності іноземних товарів, вготовлених за допомогою субсидії на внутрішньому ринку і відіграє протекціоністську роль.
Виходячи з інтересів насичення внутрішнього ринку країни товарами на певний, як правило, обмежений період, може вводитися так зване сезонне мито. Найчастіше воно дозволяє ввезення з-за кордону сільськогосподарських товарів до моменту дозрівання на певній території врожаю. Сезонне мито може встановлюватися на строк, не більше 4 місяців з моменту їх встановлення.