6

Суспільне відтворення і його циклічність.

1. Відтворення і його суть. Зміст процесу суспільного відтворення. Просте і розширене відтворення. Екстенсивний та інтенсивний типи розширеного відтворення.

2. Нагромадження як матеріальна основа розширеного відтворення. Джерела нагромадження і механізм реалізації. Капіталовкладення: валові та чисті.

3. Теорія реалізації сукупного суспільного продукту. Пропорції суспільного відтворення і структурна політика.

4. Економічна рівновага і циклічність. Причини циклічності в розвитку економіки. Види економічних циклів: короткий, середній, довгий. Національні та світові економічні цикли. Механізм циклічних коливань. Зовнішні і внутрішні фактори циклічного розвитку економіки.

5. Антициклічні заходи економічної політики держави. Структурна криза і структурна перебудова в економіці.

6. Теорія довгих хвиль М. Кондрать'єва, інші теорії економічних циклів. Причини економічної кризи в Україні

1. На всіх етапах економічного розвитку об'єктивна необхідність відтворення випливає з процесу виробництва матеріальних благ — економічної основи життя людського суспільства.

2. Отже, якщо споживання є безперервним, то і виробництво в його постійному зв'язку і безперервному відновленні утворює відтворення.

3. Відтворення — це безперервність, повторюваність виробництва.

4. Відтворення можна розглядати на рівні мікроекономіки, коли безперервність, повторюваність відбувається в межах окремого підприємства, господарства – це просте відтворення

5. ВІДТВОРЕННЯ НА РІВНІ МАКРОЕКОНОМІКИ безперервний процес виробництва відображає взаємозв'язок між важливими структурними пропорціями, узагальнюючими показниками господарства країни, між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання, які охоплюють всі галузі національної економіки – це розширене відтворення.

6. Відтворення на рівні макроекономіки - процес розширеного відтворення в умовах ринкової економіки. Він має такі особливості:

   1. здійснюється на основі багатоманітності форм власності;

   2. визначається дією всієї системи об'єктивних економічних законів і передусім законів ринкової економіки;

   3. підпорядкований економічним інтересам товаровиробників;

   4. здійснюється на основі органічного поєднання ринкових відносин і планомірного розвитку господарства.

7. ПРОЦЕС ВІДТВОРЕННЯ передбачає розширене відтворення сукупного суспільного продукту, робочої сили, виробничих відносин і природних ресурсів.

8. Сутність відтворення сукупного суспільного продукту полягає в заміщенні всіх його частин за вартістю і натуральною формою

9. У процесі відтворення сукупного суспільного продукту і відтворення робочої сили відбувається відтворення продуктивних сил.

10. Матеріальною основою безперервного відновлення і розвитку виробництва є відтворення сукупного суспільного продукту. Воно охоплює чотири стадії його руху — власне виробництво, розподіл, обмін, кінцеве споживання.

11. Типовим для ринкової економіки є розширене відтворення сукупного суспільного продукту, що означає зростання його обсягів, поліпшення структури і якості.

12. Існує два типи розширеного відтворення — екстенсивний та інтенсивний.

13. ЕКСТЕНСИВНИЙ передбачає зростання на незмінній основі, залучення додаткових ресурсів — трудових, матеріальних і фінансових

14. ІНТЕНСИВНИЙ — зростання виробництва за рахунок підвищення його ефективності.

15. Перехід до інтенсивного типу відтворення означає підвищення ефективності суспільного виробництва, поліпшення якості продукції та послуг в усіх галузях господарства країни на основі його всебічної інтенсифікації.

16. Воно ґрунтується на прискоренні науково-технічного прогресу, глибокій технічній реконструкції виробництва.

17. Для ринкової економіки характерними є переважно інтенсивна форма розширеного відтворення, перехід від часткової до всебічної інтенсифікації виробництва, що ґрунтується на раціональному використанні всіх елементів виробництва.

НАГРОМАДЖЕННЯ. Джерела нагромадження і механізм реалізації.

17. Для розширеного відтворення необхідне нагромадження.

18. Нагромадження — це використання частини національного доходу на збільшення основних і оборотних фондів, а також страхових запасів.

19. Фонд нагромадження — це частина національного доходу, що використовується для приросту виробничих основних і невиробничих основних фондів, а також оборотних засобів і резервів.

20. Найважливішим елементом фонду нагромадження є виробниче нагромадження, а в структурі валового нагромадження – амортизаційний фонд.

21. Нагромадження здійснюється завдяки капітальним вкладенням. Проте це не означає, що ці поняття тотожні і в кількісному відношенні збігаються.

22. Капітальні вкладення включають фонд амортизації, а нагромадження — це приріст оборотних фондів і фонду оплати праці для нових працівників. Збіг стосується тільки коштів, що йдуть на збільшення основних фондів.

23. Структура фонду нагромадження визначається співвідношенням між фондами виробничого і невиробничого нагромадження. Барометром нормального розвитку економіки завжди є активна інвестиційна політика, що спрямовується на постійне оновлення і нарощу­вання виробничого потенціалу та вирішення соціальних проблем.

24. Одним із шляхів підвищення ефективності нагромадження є: поліпшення технологічної структури капітальних вкладень.

25. Технологічна структура капітальних вкладень характеризує склад капітальних вкладень залежно від виду робіт і витрат для створення і удосконалення основних фондів. Розрізняють капітальні вкладення на будівельно-монтажні роботи, придбання устаткування, інструменту, інвентарю тощо.

26. Вирішальним засобом підвищення ефективності капітальних вкладень є науково-технічний прогрес.

27. Перехід до ринкових відносин вимагає впровадження спеціаль­них заходів щодо підвищення ефективності нагромадження.

28. Основне джерело нагромадження – додатковий продукт.

29. Розширене і якісне удосконалення основних фондів сфери матеріального виробництва—це виробниче нагромадження.

30. Розширення, реконструкція, оновлення житлового фонду, лікарень, закладів освіти, культури, спорту, науки відносять до невиробничого нагромадження.

31. В умовах ринкової економіки об'єктивна необхідність нагромадження випливає з необхідності зростання життєвого рівня населення.

32. У процесі використання сукупного суспільного продукту ринкова економіка регулює пропорції його складових частин, здійснює оптимальне поєднання нагромадження і споживання. Держава бере участь у реалізації народногосподарських пріоритетів, втілює в життя принципи соціальної справедливості.

33. Умови і закономірності заміщення всіх частин суспільного продукту за вартістю і натуральною формою з'ясовує теорія реалізації.

34. Згідно з нею суспільне виробництво складається з двох підрозділів: виробництва засобів виробництва (підрозділ І) і виробництва предметів споживання (підрозділ II). За вартістю продукція включає перенесену вартість, необхідний продукт і додатковий продукт.

Частина продукції підрозділу І йде на відновлення спожитих засобів виробництва та збільшення основних і оборотних фондів у цьому підрозділі, а також на утворення резервного фонду. Це здійснюється за рахунок додаткового продукту підрозділу І.

У підрозділі II частина продукції використовується на забезпечення необхідного продукту (життєві засоби працівників цього підрозділу) і на необхідний продукт для знову залучених працівників.

І, нарешті, відбувається обмін між підрозділами І і II.

Підрозділ І реалізує підрозділу II засоби виробництва для відновлення спожитих їх частин і для розширення виробництва, а також Для створення резервного фонду. Підрозділ II реалізує підрозділу І предмети споживання для працівників, які брали участь у вироб­ництві, і для заново залучених працівників.

Частина продукції обох підрозділів спрямовується на утримання сфери нематеріального виробництва. Умовою розширеного відтворення в умовах становлення і розвитку індустріальної цивілізації є таке співвідношення:

Це співвідношення показує, що в підрозділі І створені додаткові засоби виробництва, необхідні для розширеного відтворення. Саме заново створена вартість продукції підрозділу І більша, ніж сума перенесеної вартості підрозділу II, на фонд нагромадження додаткових засобів виробництва.