Виховні аспекти, що проявлялася через форми організації діяльності учнів та взаємодію педагога з класом та окремими школярами:

• чи вдалося вчителю створити піднесену духовну атмосферу, якщо цього потребували завдання уроку;

• організованість та працьовитість учнів на уроці;

• як проявлялася повага та взаємоповага між учасниками навчального процесу: вчителем та дитячим колективом, ставленням учнів одне до одного (культура спілкування, педагогічний такт, гуманістичний стиль відносин тощо) ;

• характер виховних відносин між учнями у процесі роботи в парах, мікро групах;

• якими засобами вчитель підтримував позитивний емоційний фон уроку;

• які яскраві виховні ситуації мали місце на уроці (використання музики, творів образотворчого мистецтва тощо).

4. Загальний висновок про рівень та характер прояву виховного потенціалу уроку:

• характер психологічного мікроклімату на уроці, панівні настрої учнів та вчителя (спокійна, робоча атмосфера, бадьорість, жвавість чи, навпаки, знервованість, пригніченість, байдужість тощо);

• чи знайшов урок духовний, емоційний відгук у молодших школярів, як це проявлялося;

• наскільки вичерпно був використаний виховний потенціал даного конкретного уроку;

• оптимальність емоційно-чуттєвого впливу вчителя на учнів.

План загальнометодичного аналізу уроку в початкових класах

1. Загальні відомості про урок:

• Школа, клас, дата проведення уроку;

• Навчальний предмет; прізвище учителя (звання, категорія за наявності);

• Кількість учнів у класі за списком; реально присутні на уроці;

• Місце року за розкладом навчальних занять.

2. Параметри спостереження та аналізу уроку:

• Мобілізуючий початок уроку, його ефективність (які прийоми використовував вчитель; нестандартний початок уроку);

• Методика опитування та перевірки виконання домашніх завдань (індивідуальне, фронтальне опитування; робота біля дошки, робота за картками; перевірка зошитів, календаря фенологічних спостережень тощо); якість знань та умінь учнів, рівень активності школярів;

• Повторення раніше вивченого матеріалу, його доцільність щодо вивчення нової теми; актуалізація життєвого досвіду учнів;

• Додержання вимог щодо розвитку усного мовлення учнів та орфографічного режиму (правильність виголошення учнями термінів, наголоси у словах; грамотність записів дітьми на дошці, у зошитах; запис вчителем нових слів на дошці);

• Включеність у навчальний процес питань на порівняння, розвиваючого та узагальнюючого характеру;

• Спрямованість уроку на формування загальнонавчальних умінь та навичок (організаційні, загально мовленнєві, загально пізнавальні, контрольно-оцінні).

• Ступінь наявності логічних зв’язків між новим та раніше вивченим навчальним матеріалом (які методичні прийоми використовував вчитель);

• Методика вивчення нового матеріалу (форми, методи, прийоми, навчально-пізнавальні задачі, проблемні питання та ситуації);

• Науковість викладу навчального матеріалу вчителем; прийому, за допомогою яких вчителю вдалося складний для розуміння молодшими школярами матеріал подати у доступній формі (приклади, схеми, наочність, уривки художніх творів тощо);

• Зв’язок з життям, розв’язання виховних задач уроку, елементи новизни, що розвивають пізнавальний інтерес та допитливість молодших школярів (які методичні прийоми використовував вчитель);

• Повнота викладу навчального матеріалу, відповідність його програмі.

• Реалізація диференційованого підходу у навчанні молодших школярів (наявність різнорівневих за складністю завдань; додаткові завдання для добре встигаючих учнів; робота в групах).

• Практична частина уроку (вправи, розв’язання задач, робота з підручником, спостереження дослідів, розробка мікро проектів, виконання творчих завдань, завдань художньо – естетичного характеру).

• Використання ТЗН, засобів наочності (дидактична доцільність, методична грамотність, естетичність, виховне спрямування).

• Методика закріплення та повторення вивченого на уроці навчального матеріалу (які методи та методичні прийоми використовував вчитель; нестандартний підхід у роботі вчителя).

• Підсумок уроку ( методичні прийоми його проведення; залучення учнів до формулювання висновків тощо).

• Домашнє завдання (методика, обсяг, коментування, час виголошення домашнього завдання на уроці).

3. Зальний висновок та пропозиції:

• Характер досягнення мети уроку;

• Доцільність методичних прийомів, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, ефективність застосованих технологій та засобів навчання.

• Реалізація виховного потенціалу уроку, його емоційність.

• Що можна удосконалити у майбутньому при проведення уроку за такою темою (конкретні пропозиції).

• Що можна взяти у методичну скарбничку для використання у процесі викладацької діяльності.

Алгоритм психологічного аналізу уроку

1. Загальні відомості про урок:

• Школа, клас, дата проведення уроку;

• Навчальний предмет; прізвище учителя (звання, категорія за наявності);

• Кількість учнів у класі за списком; реально присутні на уроці;

• Місце року за розкладом навчальних занять.

2. Зовнішні (фізичні та фізіологічні) умови, забезпечення психологічного комфорт на уроці:

• Температура повітря у класній кімнаті, освітлення.

• Об’єм класної кімнати.

• Провітреність, чистота класної кімнати.

• Відповідність розміру парт антропометричним характеристикам віку дітей.

• Дизайн інтер’єру класної кімнати, рівень насиченості її дидактичною наочністю, предметами шкільного побуту.

• Затишок в класі.

3. Загальна психологічна оцінка уроку:

• Рівень організованості уроку.

• Націленість уроку у цілому на передачу готових знань з опорою на мнемічно-репродуктивну діяльність школярів чи на самостійне, творче розв’язання навчальних проблем, розвиток мислення учнів.

• Переважання монологічного викладу чи діалогічної організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів.

• Темп уроку, його адекватність віку та контингенту класу.

• Відповідність форм та методів навчальної роботи віковим психологічним особливостям учнів молодших класів (робота в парах, коментоване письмо, демонстрація наочності, читання та коментування уривків художніх творів).

• Оснащеність уроку засобами, що оптимізують навчальну діяльність учнів різних психологічних типів: правопівкульних, лівопівкульних (аудиальні, візуальні, кінестетичні).

• Врахованість фактору часу проведення уроку (день тижня, місце уроку у розкладі занять, характер попереднього та наступного уроку).

4. Психологічний аналіз стану навчальної діяльності учнів:

• Яка позиція учнів переважає на уроці: школярі виступають виключно як об’єкти, тобто виконавці цілей завдань вчителя, чи виявляється їх і суб’єктна позиція, тобто діють за власним бажання, з інтересом тощо.

• Представленість в позиції учнів основних компонентів навчальної діяльності (внутрішніх мотивів, усвідомленості мети, розгорнуть вибору способу розв’язання навчальних задач, самоконтроль, самоаналіз, самооцінка процесу та результату навчально-пізнавальної діяльності).

• Націленість переважно на процес чи результат навчальної роботи на уроці.

• Наявність можливостей для переживання успіху на уроці для всіх школярів, створення умов для підвищення віри в себе, свої сили та здібності.

• Ставлення до власних помилок та помилок своїх однокласників (страх, напруженість, бажання виправити помилку).

• Тяжіють до кооперації чи конкуренції, чи бажають співпрацювати з товаришами (групова, парна робота, колективне розв’язання навчальних задач). Чи виявляють співчуття у разі невдач чи успіху товаришів.

• Динаміка та рівень працездатності учнів на уроці.

• Ставлення молодших школярів до вчителя (повага, визнання незаперечного авторитету, любов, байдужість, страх перед вчителем, неприязнь).

• Який настрій переважає на уроці (бадьорий, життєрадісний, мажорний, подавлений, апатично-байдужий, агресивний).

5. Психологічна оцінка діяльності вчителя початкових класів на уроці:

• Яка психологічна та фізична позиція вчителя переважає на уроці („над”, „під”, „поряд”, „разом”).

• Вчитель працює „від себе” чи „від учнів”.

• Переважне ставлення до класу.

• Комунікабельність, вміння встановлювати контакт з учнями класу. Які засоби використовує (міміка, жести, поза, інтонація тощо).

• Тяжіння до монологу чи діалогу у процесі навчального спілкування.

• Тяжіння до індивідуального чи групового спілкування з учнями.

• Здатність до спільного ціле покладання та делегування повноважень учням, тобто створення „простору свободи”.

• Вміння слухати учнів і вислуховувати їх до кінця, навіть тоді, коли учень помиляється, тобто не перебивати з ходу.

• Емпатійність вчителя (співчуття та співпереживання емоційним станам та настроям учнів).

• Переважання позиції заохочення чи покарання дітей („кнута чи пряника”, „червоного олівця» чи пелагічної підтримки).

• Позиція особистісної відкритості, щирості, „конгруентності” чи тяжіння до рольових стандартів та стереотипів професійно-рольової поведінки.

• Адекватність індивідуального стилю діяльності вчителя властивостям його темпераменту.

• Імідж вчителя (одежа, зачіска, спрямованість погляду (дивиться у вічі, відводить погляд, дивиться „крізь” людину), міміка, стиль тощо).

6. Загальний висновок щодо психологічного клімату на уроці, його комфортність чи не комфортність.

Аналіз уроку щодо виконання вчителем здоров’язберігаючих функцій

Загальні відомості про урок:

• Школа, клас, дата проведення уроку;

• Навчальний предмет; прізвище учителя (звання, категорія за наявності);

• Кількість учнів у класі за списком; реально присутні на уроці;

• Місце року за розкладом навчальних занять.

Шляхи розв’язання майбутнім вчителем початкових класів можливих проблем, що викають під час проведення уроків

Орієнтовна модель підготовки та планування уроку

Навчальна дисципліна, клас:

Тема:

Мета:

1) навчальна: визначається, по-перше, у такий спосіб, який обирає розробник уроку і який відповідає певній технології формулювання мети. Докладніше.

У науково-педагогічній літературі найчастіше посилаються на чотири усталених способи визначення цілей, які є найбільш поширеними в освітній практиці в різних дидактичних системах:

1) визначення цілей через зміст навчальної діяльності. Наприклад: "Вивчити правила вживання займенників з прийменниками", або "Вивчити множення і ділення двоцифрового числа на одноцифрове". За такого формулювання зрозумілим є тільки одне – визначено предметний змісту, який повинен бути опрацьованим за урок чи декілька уроків. Тому, такий механізм цілепокладання не дозволяє вчителю у чітких параметрах визначити кінцевий результат і, відповідно, виміряти його;

2) визначення мети через діяльність вчителя (дуже часто зустрічається в практиці роботи учителів). Наприклад: "Ознайомити учнів із різними станами води (проведення дослідів)". Безумовно, що в такому формулюванні на перший план виходять дії вчителя, за якими залишаються також незрозумілими результати дій учнів. У цьому випадку результат прихований за діяльністю вчителя.

3) визначення мети через діяльність учнів. Наприклад: "Розв’язання прикладів письмового додавання й віднімання чисел в межах ста". На перший погляд таке формулювання наближає до розуміння планування й організації уроку. Але й за такого алгоритму цілетворення з поля зору вчителя випадає найважливіший компонент діяльності – очікуваний результат. Тобто, немає посилання на конкретний вимірюваний дидактичний (знання, вміння, навички) й психологічний (розвиток механізмів мислення, культури інтелектуальної праці тощо) продукт.

4) постановка цілей за допомогою констатування розвитку у школяра внутрішніх процесів: інтелектуального, емоційного, вольового, особистісного тощо. Наприклад: "Формувати вміння ставити питання до тексту та його частин", або "розвивати пізнавальну самостійність учнів у процесі вирішення задач", або "формувати інтерес до спостережень...". У таких визначеннях присутній образ кінцевого результату, але він визначений надто широко. Такі цілі є досить загальними для мети одного уроку. Вони відповідають скоріше етапному рівню цілей, оскільки вказують на певний проміжок часу (формувати...), більший, ніж урок, який передбачає завершеність (сформувати...).

Спосіб постановки цілей, які пропонує педагогічна технологія, відзначається підвищеною інструментальністю. Це означає, що цілі навчання формулюються через очікувані результати навчання з дотриманням певної ієрархії (побудова системи цілей, в середині якої виділені їх категорії і послідовні рівні з використанням максимально чіткої та ясної мови описання). Такі системи цілепокладання отримали назву таксономій. У процесі розробки моделі уроку майбутній вчитель повинен намагатися технологічно підійти до постановки навчальних цілей уроку.

По-друге, при визначенні та формулювання навчальної (освітньої) мети уроку студент повинен орієнтувати на навчальну програму відповідного предмету, у якій має місце розділ „Державні вимоги щодо навчальних досягнень” (Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: „Початкова школа”, 2007. – 432 с.). У цьому розділі сформульовані вимоги до засвоєння учнями початкових класів знань, умінь та навичок згідно кожного тематичного блоку. Студент повинен не лише знати, орієнтуватися, а й чітко дотримуватися виконання цих вимог через постановку цілей навчання молодших школярів.

2) виховна: визначається виховна мета як така, що найбільш повно реалізується засобами змісту навчального матеріалу даного уроку та спрямована на реалізацію виховного потенціалу початкової освіти у цілому. В якості провідних виховних завдань початкового навчання визначені наступні: 1) гуманізація суспільного життя: утвердження в якості провідних гуманістичних цінностей – свобода, рівність, солідарність, терпимість, повага до природи, зміцнення духовного зв’язку поколінь, об’єднання суспільства на гуманістичних цінностях, збереження історичної пам’яті, повага до праці попередніх поколінь; освоєння цінностей культури: підвищення загальної культури особистості, прилучення дітей до національних та загальнолюдських цінностей; цінності громадянського виховання: формування усвідомлення приналежності до українського народу; виховання шанобливого ставлення до рідних святинь, української мови, історії, а також культури інших національностей (ідея полікультурності), виховання соціально активних громадян суспільства на доступному для розуміння молодших школярів; ознайомлення з правами дітей та молоді; працелюбність та відповідальність: формування працелюбності як провідної риси характеру, виховання поваги до людей праці, результатів їх праці, розвиток творчого потенціалу у трудовій діяльності; цінності екологічного світогляду: ціннісне та бережливе ставлення до природи, любов до рідної природи, бажання зберігати та примножувати природні багатства рідного краю; толерантність: формування у свідомості вихованців намірів та вмінь безконфліктного життя у класі, родині, суспільстві, повага до прав та свобод кожної особи; здоров’я як цінність: виховання ціннісного ставлення до власного життя та здоров’я та життя і здоров’я інших людей, оволодіння вміннями та навичками безпечного життя, розвиток фізичної культури як елементу базового компоненту загальної культури особистості (докладніше див.: Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти. – К., 2007. – 204 с.).

3) розвивальна: формування у молодших школярів уміння вчитися, що передбачає оволодіння наступними вміннями та навичками: загальнопізнавальні, загальномовленнєві, організаційні, контрольно-оцінні; формування наочного та дієво-практичного мислення, розвиток чуттєво-сенсорної сфери молодших школярів, пізнавальних інтересів та допитливості; оволодіння ключовими (життєвими) компетентностями; розвиток творчих здібностей. Коротко прокоментуємо.

У визначенні завдань щодо формування загальнонавчальних умінь та навичок молодших школярів необхідно виходити з програми, розробленої О.Я. Савченко. У програмі визначено склад загальнонавчальних умінь та навичок, їх змістове наповнення, а також подається характеристика рівнів сформованості умінь та навичок за класами – з першого по четвертий (Див.: Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: „Початкова школа”, 2007. – С. 7-11). Так, організаційні уміння передбачають опанування школярами раціональними способами організації свого навчання; загальнопізнавальні включають уміння спостерігати, розмірковувати, запам’ятовувати й відтворювати матеріал; загально мовленнєві уміння представлені такими уміннями, що визначають основні елементи культури слухання і мовлення; до складу контрольно-оцінних умінь входять: засвоєння способів перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів.

При визначенні завдань формування ключових компетентностей доцільно виходити з номенклатури ключових компетентностей, запропонованих українськими вченими, а саме: вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, підприємницька, соціальна, здоров’язберігаюча, компетентності з ІКТ (Див.: Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / За заг. ред. О.В. Овчарук. – К., 2004. – 112 с.).

Схематично структура компетентностей представлена на мал.1.

Форма навчального заняття: при визначенні форми навчального заняття виходимо з класифікації, розробленої українськими дидактами – урок, навчально-практичне заняття, екскурсія, дидактична гра. Якщо вибрана така організаційна форма навчання, як урок, то визначаємо тип уроку (за класифікацією В. О. Онищука): урок засвоєння нових знань; урок формування навичок та умінь; урок комплексного застосування нових знань, умінь та навичок; урок узагальнення та систематизація знань; урок перевірки, оцінки і корекції знань, навичок та умінь; комбінований урок.

Майбутньому вчителю початкових класів також доцільно знатися і використовувати у своїй практичній діяльності класифікацію уроків, що запропонована О. Я. Савченко. Так, автор виокремлює наступні типи уроків за дидактичною метою: урок вивчення нового матеріалу, закріплення і застосування знань, умінь і навичок, урок повторення і узагальнення, урок перевірки і контролю. Окрім того, вказуються специфічні типи уроків для початкової школи: уроки для учнів шестирічного віку, інтегровані уроки, відкриті уроки (детальніше див.: Савченко О.Я. Дидактика початкової школи – К., 1999. – 368 с.)

Особливості предметного, інтегрованого уроку та уроку для шестирічних першокласників будуть розглянуті на конкретних прикладах моделей даних типів уроків.

Методи навчання: обираючи методи навчання необхідно виходити з алгоритму вибору оптимальної системи методів навчання до конкретного уроку.

Обладнання: при плануванні уроку обов’язково визначаємо обладнання, необхідне для перевірки домашнього завдання та вивчення нового матеріалу: таблиці, слайди, кінофрагменти, записи музичних творів, гербарії, колекції гірських порід, дидактичний матеріал, книги тощо. Звернемо увагу, якщо на предметному уроці (або іншому типі уроку відповідно до завдань засвоєння навчального матеріалу учнями початкової школи) вчитель проводить досліди, їх необхідно провести попередньо, з’ясувавши всі необхідні умови для успішної демонстрації.

Використана література: студент вказує навчальну, програмово-методичну, методичну, додаткову (художню, науково-популярну, енциклопедичну) літературу, що використовувалася при підготовці уроку та написанні його плану конспекту, а також літературу для читання дітьми (в разі необхідності).

Хід навчального заняття

(на прикладі комбінованого уроку)

Узагальнена схема плану-конспекту уроку студента-практиканта

1. Навчальний предмет, клас:

2. Дата проведення уроку, урок за розкладом, кількість учнів за списком:

3. Тема:

4. Мета та завдання уроку (навчальна, виховна, розвивальна):

5. Тип уроку (за дидактичною метою або способом проведення):

6. Основні методи навчання (за джерелом інформації або характером пізнавальної діяльності учнів):

7. Обладнання:

8. Література (у тому числі й та, що пропонується для читання учням):

Хід та основні етапи уроку

9. Самоаналіз проведеного уроку.

10. Висновки щодо проведення уроку за такою темою у майбутньому.

Схема спостереження та аналізу уроку

П редмет Клас Дата

П різвище ім’я по батькові вчителя

Усього учнів в класі _________________

Були присутні на уроці ______________

Опитано учнів на уроці ______________

Виставлено оцінок (загал кіль-ть) _____

З них: 10-12 балів – ________________

7-9 балів – ________________

6-4 бали – ________________

1-3 бали – ________________

Мета відвідування уроку: ___________________________________________________

Тема уроку: ____________________________________________________

Схема та щільність роботи вчителя з класом

1. – умовна позначка кількості опитаних на уроці

Фотографія уроку (протокол спостереження)

Висновки та пропозиції щодо уроку студента-практиканта (за умови відвідування уроку вчителя – висновки та положення, які можна взяти у дидактико - методичну скарбничку): ________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Критерії оцінки ефективності уроку (аналіз та самоаналіз уроку в початкових класах)

Загальний висновок про ефективність уроку, діяльність вчителя та учнів на уроці. Які положення доречно взяти до педагогічної скарбнички, яких треба у никати у власній діяльності: __________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Алгоритм діяльності студента-практиканта щодо підготовки уроку

(за підручником О.А. Дубасенюк „Практикум з педагогіки")

Загальна підготовка

1. Перегляд програм, підручників, методичних посібників.

2. Вивчення класу.

3. Підготовка матеріальної бази (ТЗН, комп’ютерна техніка, дидактичне забезпечення, наочність, прилади).

4. Складання календарного та тематичного планів.

Конкретна підготовка до уроку

1. Вибір мети та завдань уроку:

• а) на основі вивчення програми;

• б) на основі вивчення підручника;

• в) можливостей учнів, їх індивідуальної підготовки;

• г) врахування і реалізація функцій навчання.

2. Відбір змісту:

• а) виділення провідних ідей;

• б) вибір найбільш раціональної логіки розкриття теми (індуктивної або дедуктивної);

• в) доповнення змісту підручника новими прикладами, вправами, що дозволяють оптимізувати виконання виховних, розвивальних, освітніх завдань;

• г) аналіз дидактичного матеріалу підручника (наскільки ілюстрації відповідають змісту матеріалу, яке пізнавальне і виховне, розвиваюче навантаження вони несуть і як їх краще використати на уроці); з цієї ж точки зору проаналізувати питання і завдання для того, щоб визначити необхідність, послідовність і доступність їх для учнів;

• д) аналіз методичних посібників, педагогічної літератури стосовно можливостей їх використання при підготовці або на уроці.

3. Вибір найкращих умов для учіння, визначення характеру навчально-пізнавальної діяльності учня, навичок і умінь, що мають бути сформовані і за допомогою яких методів; визначення співвідношення між репродуктивними і пошуковими видами діяльності, між самостійною роботою учнів і роллю вчителя на даному уроці; конкретизація задач, вправ, проблемних питань, завдань для самостійної роботи учнів (індивідуальної, групової, фронтальної); перевірка і відбір засобів навчання.

4. Вибір форм організації роботи, оптимальне їх поєднання.

5. Складання оптимального плану уроку, який включає хід його за часом, послідовність етапів і структуру.

Варіативні підходи до розробки структури уроку

У дидактичній та методичній літературі з проблем початкового навчання розрізняють різні підходи до структурування уроку, а саме авторами виокремлюються: загальна організаційна структура уроку (зовнішня структура), загальнодидактична структура, конкретнодидактично, логіко-психологічна (внутрішня) структура, мотиваційна структура та методична структура уроку.

1. Загальна організаційна структура:

• організаційна частина (оргмомент);

• перевірка письмового домашнього завдання;

• усна перевірка засвоєних учнями знань;

• організація вивчення нового матеріалу;

• домашнє завдання з коментуванням та методичними настановами;

• закріплення вивченого на уроці;

• закінчення уроку, підведення підсумків, формулювання висновків.

2. Загальнодидактична структура уроку:

• актуалізація опорних знань та способів діяльності, а також життєвого та чуттєвого досвіду молодших школярів;

• формування нових понять та способів діяльності у значення більш конкретному, а ніж вивчення нового матеріалу;

• застосування знань, формування вмінь та навичок (у тому числі спеціальне закріплення та повторення).

3. Конкретнодидактична структура визначається дидактичною метою уроку і відбиває специфіку структурних елементів уроку засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок, застосування знань, умінь та навичок, контролю та корекції ЗУН, узагальнення та систематизації, комбінованого уроку.

4. Логіко-психологічна (внутрішня) структура:

• відтворення та сприйняття відомого знання;

• усвідомлення та осмислення учнями знань та способів діяльності у стандартній навчальній ситуації;

• сприйняття нових знань і способів діяльності (дій);

• осмислення та усвідомлення учнями елементів нового;

• узагальнення елементів знань та способів дій;

• застосування знань і нових способів дій в ситуації за прикладом (алгоритм) та у нових умовах (творча ситуація).

5. Мотиваційна структура уроку:

• організація та управління увагою учнів;

• роз’яснення сенсу навчально-пізнавальної діяльності, її ціннісного смислу ;

• актуалізація мотиваційних станів молодших школярів;

• залучення учнів до спільного визначення та постановки мети кроку (заняття);

• забезпечення ситуації успіху у досягненні мети;

• підтримка позитивних емоцій та стану впевненості у своїх силах та здібностях;

• оцінювання дій, процесу та результату роботи учнів на уроці.

6. Методична структура уроку характеризується варіативність, мінливістю. Кожний проведений вчителем урок характеризується неповторною методичною структурою. Тому не можливо дати єдину схему методичної структури, її можна представити лише у вигляді конкретного прикладу.

Дидактико-методичні та організаційно-педагогічні особливості уроку з шестирічними першокласниками. Загальні вимоги до його підготовки та проведення

1. Найсуттєвішою ознакою уроку у першому класі шестирічок є широка представленість у його організаційній структурі ігрової форми навчання. Підкреслимо, не заміна навчальної діяльності ігровою, а широка інтеграція гри з навчально-пізнавальною діяльністю дітей.

2. Урок триває 35 хвилин.

3. Домашні завдання не задаються, а є розгорнуте повторення раніше засвоєного навчального матеріалу на кожному уроці.

4. Вчителем проводиться вербальне оцінювання навчальних досягнень школярів, за відсутності бальної оцінки.

5. Обов’язкове проведення двох динамічних пауз (3 хвилини після 12-15 хвилини уроку та 2 хвилини після 20 хвилини уроку).

6. Динамічність уроку, тобто прискорений перехід від одного етапу уроку до наступного; обов’язкова зміна та чергування видів діяльності (слухову роботу доцільно змінювати практичними діями; фронтальну – індивідуальною або роботою в парах тощо).

7. Раціональне використання часу, чітке його планування вчителем і суворе дотримання.

8. Майже всі записи, що необхідні на уроці, робити заздалегідь.

9. Запитання класу ставити однозначно, конкретно, чітко, не провокувати дітей на перепитування.

10. Звести до мінімуму зауваження щодо порушення дисципліни, особливо під час пояснення нового матеріалу, так, як це може відволікати увагу більшості дітей.

11. Уникати багатослівних інструкцій щодо наступної роботи, а виголошувати їх коротко і чітко.

12. При складанні плану-конспекту уроку з конкретної теми необхідно орієнтуватися не лише на календарно-тематичне планування, а й на зміст шкільного підручника, у якому чітко дозований навчальний матеріал як за обсягом, так і за складністю.

13. Урок має дещо простішу дидактичну структуру. Основні етапи уроку та їх тривалість наступні: повторення попередньо засвоєного навчального матеріалу (4-5 хвилин); підготовка до вивчення нового матеріалу (пригадування) повинно тривати не більш як 2-3 хвилини; робота над новим матеріалом – центральний етап уроку (18-20 хвилин); закріплення (2-3 хвилини)у вигляді самостійної роботи (виконання вправ, розв’язання прикладів, розглядання ілюстрацій тощо); підсумок уроку передбачає повторне повернення до зорового плану уроку, пригадати, що робили на уроці, які завдання виконували, чого навчилися; сказати, яке завдання сподобалося

14. Узагальнено вимоги до уроку для шестирічних першокласників представлені у рекомендаціях О.Я. Савченко: „В методиці уроку для шестирічних учнів мають відбиватися загальні вимоги до організації навчання у початкових класах і специфічні умови, зумовлені віком учнів. Особливо важливі динамічність і водночас цілеспрямованість уроку, чіткій розподіл часу, взаємозв’язок навчальної діяльності з ігровою, опора розумових дій на практичні, поступовий перехід від співробітництва з вчителем до самостійної роботи”.

(Складено за матеріалами: Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К., 1999; Навчання і виховання учнів 1 класу / Упоряд. О.Я. Савченко. К., 2002).

Особливості підготовки та проведення інтегрованих уроків в початкових класах

1. Визначте, на основі інтеграції навчального матеріалу з яких предметів буде розроблятися інтегрований урок. Яка шкільна дисципліна виступить базовим предметом. При цьому візьміть до уваги інформацію про варіанти міжпредметних взаємозв’язків навчальних предметів в початкових класах (див. схему .....).

2. Встановіть характер педагогічної інтеграції, яку ви візьмете в якості теоретичної основи для розробки інтегрованого уроку, обравши її вид (внутрішньопредметна, міжпердметна, міжсистемна); інтеграція за горизонтальними чи вертикальними МПЗ; рівень інтеграції (МПЗ, дидактичний синтез, цілісність). Для розв’язання завдань цього етапу підготовки інтегрованого уроку скористайтеся даними, наведеними у таблиці .....

3. Проаналізуйте календарно-тематичне планування з предметів, що вивчаються у відповідному класі, співставте матеріал з різних предметів, визначте теми близькі за змістом.

4. Сформулюйте тему інтегрованого уроку; визначте його мету, завдання, обладнання, а також спосіб організації та проведення уроку (урок-гра, урок-подорож, урок-свято, урок-розробки проекту тощо).

5. Визначте і запропонуйте учням виконати завдання відповідно до теми та змісту уроку, у тому числі завдання творчого характеру.

6. Виходячи з того, що в інтегрованому уроці об’єднуються блоки знань з різних предметів, тому надзвичайно важливо правильно визначити головну мету інтегрованого уроку. Із змісту навчальних предметів беруться лише ті відомості, які необхідні для її реалізації.

7. Змістове наповнення інтегрованих уроків суттєво відрізняється від традиційних наступним: 1) чіткістю, компактність, ущільненість навчального матеріалу; 2) логічною взаємо обумовленість, взаємозв’язком матеріалу предметів, що інтегруються; 3) більшою інформативною ємністю навчального матеріалу.

8. Під час проведення інтегрованого уроку на основі МПЗ тримайте під контролем дидактичну мету вивчення матеріалу базового предмету з тим, щоб молодші школярі ґрунтовно засвоїли саме цей навчальний матеріал, а не „склизали” на інформацію другорядних, допоміжних предметів.

9. Спирайтеся на життєвий досвід дітей з урахуванням їх віку, особливостей соціокультурного та природного оточення.

10. Структура інтегрованого уроку, його етапи можуть бути більш довільними, тобто не такими класичними як у монопредметного уроку. Зумовлено це тим, що має місце комбінація різних видів уроків. Але при цьому слід дотримуватися загальних дидактико-організаційних вимог (повідомлення теми, мотивація, заглиблення у навчальний матеріал, його узагальнення та систематизація, підсумок уроку).

11. Дотримуйтеся оптимального навантаження учнів як на етапі підготовки до інтегрованого уроку, так і у процесі його проведення.

12. Конспект інтегрованого уроку може бути оформлений як за класичною схемою, так і творчо.

(Складено з використанням матеріалу: Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К., 1999; Сухаревская Е.Ю. Интегрированное обучение в начальной школе. – Ростов н/Д., 2003.

Література

1. Бондар В. Дидактика. – К.: Либідь,2005. – 264 с.

2. Гадецький М.В., Хлєбнікова Т.М. Організація навчального процесу в сучасній школі. – Харків, 2004. – Розділ ІІ., "Особистісно-орієнтовані технології навчання".

3. Дем'яненко А. З чого почати, або 28 порад тим, хто вперше йде на урок // Завуч. – 2008. – № 25 (вересень).

4. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова освіта. – 2006. – № 2. – С. 3 –31.

5. Дидактика современной школы / Под ред В.А.Онищука. – М., 1987.

6. Загвязинский В.И. Теория обучения: Современная интерпретация: Учеб. пособ для студ.высш пед. заведений. – М.: Издат цент «Академия», 2004. – 192 с.

7. Кодлюк Я. Підручник для початкової: теорія і практика. – Тернопіль: Підручники ы посыбники, 2004. – 288 с.

8. Конаржевський Ю.А. Аналіз уроку. – Х., 2008.

9. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи // Поч. школа. – 2008.– № 10. – С.20-64.

10. Кукушин В.С. Современные педагогические технологии. Нач. шк., Ростов на Дону, 2004.

11. Онищук В.А. Урок в современной школе. – М., 1986.

12. Организационные формы обучения / Под ред. Ю.И. Малеваного. – К., 1991.

13. Освітні технології: Навч.- метод. посіб./ За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2002. 255 с.

14. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології. – К., 2003.

15. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К., 2007.

16. Савченко О.Я. Барвистий клубок. – К., 2002.

17. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів . – К.: Генеза, 1999 – 368 с.

18. Савченко О.Я. Умій вчитися. – К., 1996.

19. Савченко О.Я. Урок в початкових класах. – К., 1993.

20. Сухаревская Е.Ю. Интегрированное обучение в начальной школе. – Ростов на Дону, 2003.

21. Хуторской А.В. Современная дидактика: Учеб. для вузов. – СПб.: Питер, 2001.– 544 с.

22. Шевченко С.Д. Школьный урок: как научить каждого. – М., 1991.

23. Шилов С.Е. Мониторинг качества образования в школе. – М., 1998.

24. Якиманская И.С. Личностно-ориентированное обучение в современной школе. – М., 1996.

2.2 Методичне забезпечення викладання дисциплін у початковій школі Українська мова та читання

Схема аналізу букваря

1. Вихідні відомості (автор (автори), назва видавництва, рік видання, обсяг).

2. Кількість частин.

3. Система умовних позначень.

4. Послідовність вивчення букв.

5. Зміст ілюстративного матеріалу (сюжетні ілюстрації, серії сюжетних малюнків, предметні малюнки тощо).

6. Аналіз текстів (доступність, художність, відповідність дитячим інтересам). Співвідношення прозових і віршових текстів. Виховний потенціал текстового матеріалу.

7. Наявність у букварі текстів, що належать до так званих малих жанрів (скоромовок, потішок, дитячих пісеньок, загадок, прислів’їв, народних прикмет тощо).

8. Наявність матеріалу ігрового характеру.

9. Цілісність художнього оформлення, дотримання певного стилю у подачі ілюстрацій.

Схема аналізу підручника української мови (для шкіл з російською мовою викладання)

1. Вихідні відомості (автор (автори), назва видавництва, рік видання, обсяг).

2. Кількість частин

3. Кількість тем для вивчення.

4. Зміст ілюстративного матеріалу (сюжетні ілюстрації, серії сюжетних малюнків, предметні малюнки тощо).

5. Побудова (макетування) сторінкового розвороту (характер малюнків, типи завдань)

6. Організація матеріалу другої частини, його характер (аналіз текстів (доступність, художність, відповідність дитячим інтересам); співвідношення прозових і віршових текстів; виховний потенціал текстового матеріалу; наявність текстів, що належать до так званих малих жанрів (скоромовок, потішок, дитячих пісеньок, загадок, прислів’їв, народних прикмет тощо; наявність матеріалу ігрового характеру).

7. Цілісність художнього оформлення, дотримання певного стилю у подачі ілюстрацій.

Рекомендації до підготовки та проведення залікових уроків.

Готуючись до залікового уроку, 1) проаналізуйте відповідні розділи програми; 2) ознайомтеся з матеріалами підручників; 3) визначте зміст матеріалу, що був опрацьований на попередньому уроці, місце уроку у системі уроків з даної теми; 4) визначте обсяг виучуваного матеріалу відповідно до теми та мети; 5) визначте обсяг знань, умінь і навичок, на формування яких спрямований урок; 6) визначте тип і структуру уроку; 7) продумайте всі етапи уроку, сплануйте використання наочних посібників; дидактичного матеріалу; 8) оберіть відповідні методи і прийоми роботи; 9) визначте обсяг і характер домашнього завдання; 10) складіть конспект уроку.

Готуючись до уроку, проконсультуйтесь із учителем та методистом щодо його проведення; перегляньте та вивчіть науково-навчальну літературу.

Зразок оформлення плану-конспекту уроку

Конспект уроку з української мови (читання) проведеного студентом ____ курсу

_________________ факультету Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка

прізвище, ім’я, по батькові

Урок №_____________ Клас___________________ Дата _______________________

Тема уроку__________________________________________________________________________

Мета – загальноосвітня;

- розвивальна;

- виховна

Тип уроку___________________________________________________________________

Засоби навчання_____________________________________________________________

Методична література________________________________________________________

Хід уроку

1. Етап.

2. Зміст роботи.

Типи уроків української мови та читання

1. Урок письма букварного періоду (навчання грамоти)

I. Повторення вивченого на попередньому уроці читання і письма. Актуалізація опорних знань учнів (7-8 хв).

Орієнтовний зміст, види та прийоми роботи (за вибором учителя, залежно від мети уроку).

1. Виконання вправ на слухання і розуміння усного мовлення та говоріння.

2. Письмо вивчених букв, складів, слів під диктовку з попереднім звуко-буквеним аналізом та без нього, списування (повне і вибіркове), читання написаного.

3. Робота з ілюстративним матеріалом сторінки зошита для письма.

II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань, ознайомлення з планом уроку (1 -2 хв).

Орієнтовний зміст.

1. Створення навчально-мовленнєвої ситуації, виконання проблемно-пізнавальних завдань (вигадана пригода, казка, загадка, малюнок, музика, картина з нерозгорнутим сюжетом, екскурсія, перегляд телепередачі тощо).

2. Ознайомлення з малюнковим планом уроку.

3. Демонстрування зразків друкованої і рукописної букв, порівняння їх.

III. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок (20-25 хв).

Орієнтовний зміст, види та прийоми роботи.

1. Підготовчі вправи до написання нової букви: розгляд рукописної букви, визначення елементів, «письмо в повітрі», написання на дошці мокрим пензликом, обведення за стрілочкою; розчерки, штрихування, вписування елементів нової букви в малюнок тощо.

2. Показ і пояснення написання букви вчителем на дошці, повторне письмо на дошці під лічбу.

3. Письмо букви в зошитах, перевірка написаного за допомогою контрольної картки («віконечка»)

4. Фізкультхвилинка.

5. Показ і пояснення написання вчителем сполучення нової букви з іншими. Письмо складів, слів з новою буквою.

6. Самостійне письмо: списування слів, речень, поданих рукописним або друкованим шрифтом; письмо букв, складів, слів під диктовку; виконання вправ, спрямованих на формування фонетичних, лексичних, морфологічних, синтаксичних, правописних уявлень першокласників (пропедевтична робота).

7. Розвиток навичок мовленнєвої діяльності: читання написаного рукописним і друкованим шрифтом. Правильне інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки.

8. Розфарбовування малюнків у «Зошиті для письма», виконання графічних завдань у додаткових зошитах.

IV. Підсумок уроку. Завдання додому (1-2 хв)

2. Урок читання букварного періоду (навчання грамоти)

І. Повторення вивченого на попередньому уроці. Актуалізація опорних знань учнів (8-10 хв).

Орієнтовний зміст, види і форми роботи.

1. Слухання й розпізнавання звуків (голосних і приголосних, твердих і м'яких приголосних), складів із твердими і м'якими приголосними звуками, з наголошеним голосним звуком, виділення «зайвих» звуків у словах після 1-2 прослуховувань; моделювання звукової та складової будови слова, добір слів до поданих звуко-складових моделей.

2. Повторення вивчених букв, читання складів, слів з ними (на сторінці букваря, таблиці), аудіювання на рівні слова (слухання і розуміння тих, що означають назви птахів, звірів, квітів, овочів, фруктів, шкільних меблів, іграшок тощо; тих, що є назвами ознак, дій предмета; слів-родичів; слів, близьких або протилежних за значенням до поданих), поділ слів на групи з певною ознакою, співвіднесення їх з малюнками тощо.

3. Аналітико-синтетичні вправи з реченнями (поділ на окремі слова, визначення кількості слів, кількості речень у висловлюванні, складання речень за малюнками, опорними словами, на основі власних спостережень, за схемою тощо).

4. Прослуховування тексту, перевірка розуміння його змісту: вибір малюнка серед 2-3 поданих, коли один з них повністю відповідає змісту прослуханого тексту; читання тексту, творча робота над ним (словесне і графічне малювання, побудова діалогів за прочитаним текстом, переказ, вільне висловлювання з приводу прочитаного, робота над заголовком – добір заголовка, що виражає те, про що розповідається у тексті (тема) або те, що хотів сказати автор (основну думку); серед кількох запропонованих заголовків до тексту вибрати той, який виражає основну думку – тему.

5. Повторення раніше вивчених віршів, загадок, скоромовок; проведення мовленнєвих ігор.

2. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань, ознайомлення з малюнковим планом уроку (2-3 хв).

Орієнтовний зміст, види роботи:

• створення проблемної ситуації (вигадана пригода, казка, бувальщина);

• посилання на реальні факти, малюнок тощо;

• повідомлення навчальних завдань;

• ознайомлення з малюнковим планом уроку.

2. Сприйняття нового матеріалу, його усвідомлення та осмислення. Розвиток навичок мовленнєвої діяльності (20-25 хв).

Орієнтовний зміст, види та прийоми роботи.

1. Виділення виучуваного звука зі слова за допомогою одного з прийомів звукового аналізу (з опорою на малюнок; вірш, де виучуваний звук є частотним; на основі опису звука; шляхом протяжної (підсиленої) вимови звука у повному складі слова ([Ввв]аля) тощо).

2. Активне вимовляння звука, спостереження за способом його артикуляції та звучанням (голосний чи приголосний, твердий чи м'який приголосний звук), спосіб позначення звука умовним значком (фішкою).

3. Вправи на встановлення місця звука у пропонованому вчителем слові (на початку, в середині, в кінці слова).

4. Побудова звукових моделей слів або аналіз моделей, поданих під предметним малюнком у букварі.

5. Самостійний добір слів з виучуваним звуком в різних позиціях.

6. Ознайомлення з новою буквою, її алфавітною назвою, аналіз графічної форми букви.

7. Виконання вправ на конструювання складів, слів з новою буквою (аналітико-синтетична діяльність). Читання складів.

8. Читання слів у колонках: первинне самостійне, напівголосне читання тексту учнями, перечитування з використанням різних форм – хорове, індивідуальне, вибіркове, творче, ланцюжкове; вправи на вдосконалення навичок читання вголос і напівголосу, відпрацювання способу читання, постановку дихання, подолання регресій, розширення поля читання, розвиток антиципації, вироблення уваги до слова і його частин.

9. Опрацювання тексту: первинне читання – самостійне вголос, напівголосне читання учнями (вірші та емоційні тексти перший раз читає вчитель), визначення ступеня усвідомленості прочитаного; повторне (зразкове) читання вчителем, перевірка розуміння змісту прочитаного (побудова запитань і відповідей на них); смисловий і структурний аналізи тексту; робота над заголовком; творча діяльність у зв'язку з прочитаним (творчий переказ з опорою на подані словосполучення, запитання, план), словесне малювання, драматизація (читання за особами); побудова діалогу; інсценування; складання зв'язного висловлювання за прочитаним (прослуханим), малюнком, навчально-мовленнєвою ситуацією, хорова декламація (вірші, скоромовки).

10. Читання слів, речень, тексту з новою буквою на іншому лексичному матеріалі (додатковий текст на введення перспективного матеріалу для читання з урахуванням рівня підготовки дітей). Робота за посібником «Супутник Букваря» (автори М.С. Вашуленко, В.Ф. Вашуленко).

11 Робота за сюжетним малюнком (відповіді на запитання за змістом малюнка, розігрування діалогів, складання зв'язної розповіді, творче доповнення тощо).

12. Друкування нової літери, складів і слів з нею; вправи з розрізною азбукою на складання слів з попереднім звуковим аналізом; робота в зошиті з навчання грамоти.

IV. Підсумок уроку. Завдання додому (1-2 хв).

3. Урок засвоєння нових знань (українська мова)

І. Повторення вивченого. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок, необхідних для сприймання наступного матеріалу (8-10 хв).

Орієнтовний зміст роботи, види і форми (за вибором вчителя, залежно від мети уроку). Перевірка виконання домашнього завдання (частково чи повністю; з використанням сигнальних карток, словників, таблиць, перфокарт тощо); самоперевірка і взаємоперевірка; виконання завдань, аналогічних домашньому.

Аналіз помилок, допущених на попередньому уроці (після перевірк зошитів); аналіз виконаних індивідуальних домашніх завдань. Каліграфічна та орфографічна «хвилинки». Орфоепічні вправи на основі опрацьованих текстів (аналіз орфоепічних «секретів» слів, показ вимови, імітація).

Лексичні, фонетичні, морфологічні вирази аналітичного, аналітико-синтетичного та синтетичного характеру; орфографічний розбір, списування, диктанти та інші орфографічні вправи; вправи на самостійне письмо (окремі види списування та диктантів); творча робота (вільне письмо) та інші види на творення текстів; синтаксичні, аналітичні, аналітико-синтетичні та синтетичні вправи.

Робота з наочністю (мовною та мовленнєвою).

Робота за підручником.

Комплексний аналіз тексту, розгляд слова з різних боків (звукового, лексичного, морфемного, морфологічного, синтаксичного; з’ясування правопису тощо)

Підготовка до сприйняття нового матеріалу: списування з граматико-орфографічними та логіко-стилістичними завданнями; вибірковий (творчий) диктант; мовний розбір (звуковий, звуко-графічний, морфемний, морфологічний та син­таксичний) і конструювання; виконання завдань в парах, групах та колективних (самостійних, під керівництвом вчителя), з використанням ілюстрацій, опорних схем, роздаткового матеріалу, сигнальних карток тощо.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми та завдань уроку (2-3 хв). Орієнтовний зміст роботи.

Створення пошуково-пізнавальних ситуацій для з'ясування доцільності та потреби у вивченні матеріалу. Оголошення теми, визначення та запис на дошці – «Знати:», «Вміти:»

III. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь та навичок (25-30 хв).

Подальша методика роботи обирається залежно від характеру виучуваного мате­ріалу – фонетичного, морфемного, морфологічного, синтаксичного, орфографічного тощо.

1) Опрацювання граматичного матеріалу (ознайомлення з ознаками поняття, формулювання граматичного визначення, вправи).

1. Спостереження та аналіз мовних фактів під керівництвом вчителя з метою виділення істотних ознак поняття; повідомлення про новий матеріал (розповідь, бесіда) із застосуванням ілюстративного матеріалу (таблиці, схеми, малюнки); постановка проблеми (створення проблемної ситуації); порівняння, зіставлення мовних фактів; виконання початкових практичних вправ.

2. Узагальнення суттєвих ознак поняття, встановлення зв'язку між ознаками; введення терміну; формулювання визначення.

3. Навчально-тренувальна практика. Читання граматичного визначення, аналіз прикладів та добір своїх; обґрунтування суджень, коментування, пояснення; тренувальні вправи за зразком; усний граматичний розбір; списування з граматичними завданнями; вибіркове списування чи диктант; добір слів за гра­матичними координатами, заміна їх іншими словами чи їх формами; добір синонімів, антонімів з виучуваним граматичним явищем (за завданням вчителя на готовому матеріалі, самостійно або зі словником).

4. Удосконалення первинних знань, умінь та навичок на новому мовному матеріалі; конкретизація вивченого поняття через виконання вправ; виділення нових ознак, властивостей виучуваного явища; вправи з розвитку мовлення; списування, ускладнене стилістичними завданнями; лексичні вправи – робота із словами в прямому і переносному значенні, з синонімами та антонімами, багатозначними словами; творчий диктант, самодиктант, вільне письмо (вільне списування, вільний диктант, твори-мініатюри), перекази.

2) Опрацювання орфографічного правила.

Основні етапи роботи над орфографічним правилом:

1. Розпізнавальний. Знаходження виучуваних орфограм за певними ознаками у даних словах (розвиток орфографічної пильності – вміння бачити орфограму). Виявлення у даному мовному матеріалі перевірюваних та перевірного слів, засвоєння їх ознак.

2. Вирішувальний. Запис слова з виучуваною орфограмою на основі перевірного (за перевірним); ознайомлення зі способами добору перевірних (співвіднесення звукового та буквеного складу слів; змінювання та добір споріднених).

3. Самостійний запис слів з виучуваною орфограмою на основі усвідомлених дій – самостійне та творче письмо. Робота з реченням та текстом із застосуванням слів з виучуваною орфограмою.

IV. Підсумок уроку. Завдання додому (3-5 хв).

Перечитують з дошки «Знати:», «Вміти:», аналізують зміст виконаної на уроці роботи.

4. Урок засвоєння нових знань – ознайомлення з новим твором (читання)

І. Повторення, закріплення та розвиток знань, одержаних на попередньому уроці; актуалізація мовленнєвих умінь та навичок (з урахуванням змісту та лексики наступного матеріалу для вивчення).(8-10 хв.).

Орієнтовний зміст роботи (за вибором, залежно від мети навчання): «орфоепічне» та «тлумачне» читання, вибіркове за пунктами плану; словникова робота (тлумачаться слова, важкі за значенням); з'ясування композиційної структури тексту; робота за малюнком, діафільмом (опис, розповідь окремих епізодів, добір заголовків тощо); вибірковий, стислий та творчий перекази; словесне малювання; перебудовування діалогів у розповідну форму; виразне читання тексту; драматизація (читання в особах, колективна декламація); екранізація; визначення головної думки твору; характеристика дійових осіб, оцінка, зіставлення з іншими героями (робота виконується в єдності з аналізом художніх засобів та мов­них особливостей твору); повторення вивченого напам'ять вірша.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку (2-3 хв)

1) Підготовча робота до читання тексту. Проводиться з метою викликати в школярів інтерес до читання нового тексту; повідомити певні факти, без знання яких сприймання твору ускладнюється; ввести нову лексику.

Орієнтовний зміст роботи: виховна установка; актуалізація, уточнення й поповнення знань і уявлень про факти та події, які зображуються у творі (узагальнення спостережень після екскурсії, розгляд малюнків до тексту, розповідь учителя, демонстрація діафільмів тощо); підготовка до емоційного сприйняття тексту; словникова робота (знайомство зі словами, знання яких необхідне для розуміння змісту тексту). Створення відповідних проблемних ситуацій до вивчення нового матеріалу.

Постановка мети уроку – «Знати:», «Вміти:» (визначаються на основі пізнавальних, виховних та спеціальнонавчальних завдань).

Ш. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь та навичок (до 20 хв).

Орієнтовний зміст роботи:

2) Первинне читання тексту (цілісне сприймання):

• - читання тексту учнями класу мовчки, відповіді на запитання (записуємо 1-2 на дошці до початку читання, щоб воно не було механічним);

• - читання тексту учнями класу разом напівголосно (або пошепки, хором – у слабшому класі), відповіді на запитання (1,2 записуємо на дошці до початку читання, щоб воно не було механічним);

• - зразкове в орфоепічному відношенні і виразне читання тексту вчителем за опрацьованою партитурою – як підсумок всієї самостійної роботи учнів з «впізнавання» нового тексту.

3) Повторне читання тексту – поглиблення сприймання, розвиток техніки читання.

«Орфоепічне», «тлумачне» та індивідуальне читання. Читання в парах (з вчителем – клас, з кращим учнем – слабший учень). Вправи з техніки читання.

4) Аналіз фактичного й образного змісту тексту в поєднанні з розбором художніх засобів та мовних особливостей разом із читанням: відповіді на запитання, вибіркове читання; постановка запитань до тексту (під керівництвом вчителя і самостійно); виділення основних компонентів сюжетної лінії (композиційний аналіз); розбір частин тексту – читання, відповіді на запитання, читання та з'ясування діалогів, переказ, визначення головної думки (ідеї), добір заголовків; складання плану (запис на дошці), визначення його структури (зачин, основна подія, кінцівка); словесне малювання; переказ прочитаного загалом (подальше усвідомлення фактичного змісту тексту, засвоєння лексики) – репродуктивний, вибірковий, стислий перекази, переказ із перебудовуванням діалогів у розповідну форму; робота за малюнком (впізнавання та переказ епізодів, опис), діафільмом (опис, розповідь окремих епізодів, співвіднесення з текстом); опрацювання логічної партитури читання тексту (визначення логічного центру залежно від ідеї, логічних наголосів); екранізація.

5) Узагальнююча бесіда за текстом.

Аналіз ідейної спрямованості (головна думка) тексту, характеристика дійових осіб.

6) Виразне читання тексту.

Опрацювання партитури (розмітки) для виразного читання тексту (разом з вчителем або самостійно) на основі усвідомлення ідейно-змістових та емоційно-образних сторін тексту.

IV. Творче застосування знань учнів (до 10 хв).

7) Творча робота на основі тексту – творчий переказ; ілюстративна робота (словесне та графічне малювання); драматизація (читання за ролями, під час вивчення віршів – колективна декламація); інсценізація (створення сценарію, визначення кадрів для можливого фільму).

V. Підсумки уроку. Завдання додому (1-2 хв)

Перечитують з дошки «Знати:», «Вміти:», обґрунтовують виконання відповідної роботи.

5. Урок розвитку мовлення (твір)

І Актуалізація чуттєвого досвіду дітей

Орієнтовний зміст роботи, види і форми (залежно від мети уроку): бесіда з опорою на знання учнів, поновлення у пам'яті школярів відповідних знань, їх систематизація; робота за малюнком (творення тексту та розповідь за серією малюнків, добір заголовку, опис картини за запитаннями, з'ясування тематики картин, композиції); аналіз дійових осіб, подій, головної думки; робота за ілюстрацією в підручнику; слухання грамзапису; читання уривків художніх творів учителем (учнями) з подальшим аналізом; обмін враженнями від побаченого на екскурсії. Словесне малювання за мотивами літературного чи музичного твору.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

Обговорення теми уроку, з'ясування мети написання роботи.

Форми роботи: створення мовленнєвої ситуації з урахуванням варіації уявлюваних місць дії, співрозмовників, застосування проблемно-пізнавальних запитань. Ознайомлення з планом роботи над твором .

III. Систематизація та упорядкування матеріалу.

Аналіз зібраного матеріалу, розміщення його у потрібній послідовності. Узагальнення спостережень за навколишнім. Добір та систематизація образотворчих творів до теми, аналіз. Синтезування літературного досвіду. Визначення словника до теми. Відбір мовного матеріалу (спільнокореневі слова, порівняння, епітети, прислів'я, приказки тощо). Пошук найкращих форм словесного вираження думок і почуттів. Групування зібраного матеріалу, фактів, думок в окремі мікротеми.

Форми роботи: розповідь, бесіда, читання творів, уривків, аналіз змісту, структури; розгляд мовних особливостей.

IV. Складання плану або його уточнення (якщо він наявний).

Визначення основної тези висловлювання, доцільного розміщення мікротем. Схема побудови (композиція) твору (зачин – основна частина – розвиток думки – висновок). Формулювання кожного пункту плану, запис на дошці. З’ясування місця дії, дійових осіб, способів викладу думки. Колективний розбір плану, урізноманітнення. Використання мовного матеріалу до кожної мікротеми (пункт плану).

Форми роботи: розповідь, читання текстів, визначення композиції твору, складання плану.

V Мовна підготовка до творення тексту.

Виконання лексичних вправ (робота з синонімами, антонімами, омонімами, багатозначними словами; вживання слів у прямому і переносному значенні тощо); логіко-стилістичних вправ (класифікація слів за значенням, поєднання за смислом, кольором, формою, розміром, розпізнавання предмета за ознаками, добір узагальнювальних слів до групи і групи до узагальнювального); лексико-стилістичні вправи (добір найбільш влучних слів, усунення їх повторення, виділення особливо вагомих слів для вираження думки тощо). Відбір доцільних слів та виразів до кожного пункту плану (мовні засоби).

Робота з реченням (побудова з опорою на сюжетну гру, малюнок, за зразком; поновлення речень з розрізнених слів тощо). Творення текстів різних типів (розповідь, опис, міркування) і стилів (художнього, науково-популярного, ділового) залежно від мети, ситуації мовлення, з урахуванням адресата висловлювання.

Орфографічна підготовка.

VI. Складання усної зв'язної розповіді учнями.

На дошці – тема і план твору. Добір опорних слів та виразів до кожного пункту плану, варіантів речень, словосполучень.

Складання усного тексту твору. Урахування основних вимог до твору – змістова послідовність і зв’язність думок; їх емоційна і лексико-стилістична виразність; точність словесних формулювань.

Рецензування складеного тексту.

VII Написання тексту твору учнями.

Зосередження уваги на побудові та змісті тексту, повноті розкриття теми; на стилі твору та типі мовлення; на зв'язках у викладі питань плану, означенні композиційних частин (зачин, основна частина, заключна); співрозмірність елементів композиції (найбільша основна частина, вступ і висновок не більше однієї п'ятої обсягу усього тексту), робота з чернеткою.

Написання твору начисто.

VIII. Самоперевірка та вдосконалення тексту, виправлення недоліків і помилок.

Аналіз змісту, розкриття теми твору; наявність задуму, ступінь його реалізації та оригінальність; мова твору. Колективне редагування кількох уривків з твору. Самостійне вдосконалення учнями власних творів (якщо є потреба).

IX. Читання одного-двох кращих творів.

X. Підсумки уроку

6. Урок розвитку мовлення (переказ)

І Актуалізація чуттєвого досвіду дітей

Орієнтовний зміст роботи, види і форми (залежно від мети уроку): бесіда з опорою на знання учнів, поновлення у пам'яті школярів відповідних знань, їх систематизація; робота за малюнком (творення тексту та розповідь за серією малюнків, добір заголовку, опис картини за запитаннями, з'ясування тематики картин, композиції); аналіз дійових осіб, подій, головної думки; робота за ілюстрацією в підручнику; слухання грамзапису; читання уривків художніх творів учителем (учнями) з подальшим аналізом; обмін враженнями від побаченого на екскурсії. Словесне малювання за мотивами літературного чи музичного твору.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

Обговорення теми уроку, з'ясування мети написання роботи.

Форми роботи: створення мовленнєвої ситуації з урахуванням варіації уявлюваних місць дії, співрозмовників, застосування проблемно-пізнавальних запитань. Ознайомлення з планом роботи над твором .

III Читання тексту учнями (вчителем).

IV Бесіда за змістом прочитаного (прослуханого).

V Повторне читання тексту; поділ його на частини.

VI Складання плану; переказ за планом.

Визначення основної тези висловлювання, доцільного розміщення мікротем. Схема побудови (композиція) твору (зачин-основна частина-розвиток думки- висновок). Формулювання кожного пункту плану, запис на дошці. З’ясування місця дії, дійових осіб, способів викладу думки. Колективний розбір плану, урізноманітнення. Використання мовного матеріалу до кожної мікротеми (пункт плану).

Форми роботи: розповідь, визначення композиції переказу, складання плану

VII Лексико-семантична робота.

Виконання лексичних вправ (робота з синонімами, антонімами, омонімами, багатозначними словами; вживання слів у прямому і переносному значенні тощо); логіко-стилістичних вправ (класифікація слів за значенням, поєднання за смислом, кольором, формою, розміром, розпізнавання предмета за ознаками, добір узагальнювальних слів до групи і групи до узагальнювального); лексико-стилістичні вправи (добір найбільш влучних слів, усунення їх повторення, виділення особливо вагомих слів для вираження думки тощо). Відбір доцільних слів та виразів до кожного пункту плану (мовні засоби).

Робота з реченням (побудова з опорою на сюжетну гру, малюнок, за зразком; поновлення речень з розрізнених слів тощо).

VIII Орфографічна підготовка до написання переказу.

IX Складання усного переказу

X Написання переказу.

XI Перевірка написаного

XII Підсумки уроку

7. Урок усного українського мовлення (1 клас)

І Повторення, закріплення та розвиток знань, одержаних на попередньому уроці; актуалізація мовленнєвих умінь та навичок (з урахуванням змісту та лексики наступного матеріалу для вивчення) (8-10 хв.)

Орієнтовний зміст, види і форми роботи.

Розповіді за малюнком, рольова гра, ігри «Хто це? Який? Яка? Яке?», «Впіймай звук», «Так і ні» тощо; слухання скоромовок, віршів, бесіда за змістом, вивчення напам’ять; повторення вимови звуків; бесіди; переказування тексту; словниково-логічні вправи; вправляння у діалогічному мовленні; орфоепічна хвилинка; відгадування загадок; розповіді учнів; декламування віршів напам’ять.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і завдань уроку (2-3 хв).

На цьому етапі уроку застосовуються проблемні ситуації, завдання, запитання для усвідомлення необхідності вивчення матеріалу; повідомляється тема.

III. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь та навичок (25-30 хв).

Орієнтовний зміст, види і форми роботи.

1. Засвоєння нової лексики. Пояснення вчителя, розгляд малюнків і бесіда за їх змістом; практична робота у зошитах з друкованою основою, робота за підручником

2. Активізація слів у мовленні. Аудіювання художніх творів, дидактично адаптованих за змістом; розвиток діалогічного мовлення; робота з підручником, інсценізація, озвучення малюнків, вправи «Доповни речення» тощо.

ІV. Підсумок уроку.

Зразки уроків української мови й читання Урок читання (3 клас)

Тема. Астрід Ліндгрен «Про Карлсона, що живе на даху». «Мені нічого не важко, бо я найкращий у світі літун!»

Мета: ознайомити учнів з казкою шведської письменниці Астрід Ліндгрен «Про Карлсона, що живе на даху», вчити визначати композиційні частини казки: зачин, основну частину, кінцівку; розкрити прийоми зображення фантастичного чоловічка Карлсона; розвивати навички виразного читання, вміння стисло переказувати прочитане, обґрунтовувати власну думку; сприяти укріпленню дружби між учнями, формувати відданість і вірність у дружбі.

Обладнання: «Тематичний словник школяра» К.С. Прищепи та В.Г. Лук'яненка, географічна карта, фотокартки з краєвидами Швеції, ілюстроване видання книги «Про Карлсона, що живе на даху», платівка із записом пісні, яку співає Карлсон, тестові завдання.

Хід уроку

І Актуалізація опорних знань

Гра «Пригадай казку».

• — З'єднайте між собою три слова:

а) назву казки;

б) країну, де вона була написана;

в) автора казки.

«Кіт у чоботях» Росія Шарль Перро

«Зачарована красуня» Італія Карло Коллоді

«Пригоди Піноккіо» Німеччина Петро Єршов

«Горбоконик» Франція Брати Грімм

• Назвіть героїв цих казок. Чим вони вам подобаються?

• Про кого з героїв вже відомих вам казок можна сказати, що він спритний, веселий, здібний до вигадок?

• Чи не хотіли б ви запросити на наш урок ось цього фантастичного чоловічка? (Учитель демонструє малюнок із зображенням Карлсона.)

ІІ. Повідомлення теми й завдань уроку

Сьогодні «чарівна» скринька пропонує нам зустрітися із дотепним Карлсоном. Ми вирушаємо у подорож сторінками літературної казки Астрід Ліндгрен «Про Карлсона, що живе на даху». Сьогодні на уроці ми будемо вдосконалювати навички стислого переказу тексту, вчитися визначати частини казки: зачин, основну частину кінцівку, будемо висловлювати своє ставлення до героїв твору.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Повідомлення учнів (за потреби воно доповнюється вчителем)

• Отже, ми потрапили у дивовижну країну – Швецію, яка своєю надзвичайною красою зачарувала людей багатьох країн світу. (Учитель демонструє фотокартки з краєвидами Швеції.) Саме тут жила і писала свої твори Астрід Анна Емілія Ліндгрен (1907—2002). Твори цієї письменниці знають і люблять діти багатьох країн світу. Її називали «чарівницею зі Швеції» та «Андерсеном нашої доби». Її нагороджено багатьма національними та міжнародними преміями, орденами та медалями. Зокрема такими, як орден усмішки, Міжнародна Золота медаль Г.К. Андерсена. Ще за життя письменниці спорудили три пам'ятники на її честь. Твори Астрід Ліндгрен пе­рекладені багатьма мовами світу. Хтось підрахував, що якби всі видані книжки Ліндгрен покласти одна на одну, вони утворили б вежу, в сотні разів вищу за Ейфелеву в Парижі.

«Чи могли б ви написати книжку для дорослих?» – одного разу запитали в Астрід Ліндгрен. «Ні, не змогла б, – відповіла вона. – Я не хочу писати для дорослих, я волію писати для читачів, здатних творити дива. А дива творять діти, коли читають книжки. Вони беруть наші жалюгідні думки й слова і вдихають у них життя і блиск».

2. Виразне читання тексту казки вчителем.

3. Словникова робота.

• Запам'ятайте значення поданих слів. Денатурат – технічний спирт. Фіранки -легкі занавіски. Принишклий – притихлий.

• Прочитайте слова швидко й правильно. Дзижчання, реактивний, принишклий, уповільнив, денатуратом, запобіжний, вимальовувалась.

• Поясніть значення поданих слів.

Миттю – дуже швидко, в одну мить.

Хвацько – завзято.

Незграбно – невміло, неакуратно.

Щодуху – якнайшвидше, з найбільшою швидкістю.

Безжурно – весело, безтурботно.

• Доберіть до поданих слів антоніми.

Маленький товстий чоловічок – великий худий чоловік.

• Поясніть значення поданих висловів.

Аж мороз пішов по спині – стало дуже страшно.

Забриніли сльози – навернулися на очі сльози.

4. Виразне читання тексту казки учнями та аналіз прочитаного.

а) Від слів «Був чудовий весняний вечір...» до слів «маленькі товсті чоловічки».

• Як познайомились Малюк і Карлсон?

• Чим привернув увагу Карлсона Малюк?

• Чому Малюк так хвилювався?

• Як виглядав Карлсон?

• Прослухайте платівку із записом пісні, яку співає Карлсон. Чи змінилося враження, яке справив на вас Карлсон?

б) Від слів «Врешті Карлсон...» і до кінця тексту.

• Як вихваляв себе Карлсон? Як це його характеризує?

• Як почувався у цій ситуації Малюк?

• Скільки йому було років?

• Чому він весь час згадує свого татка?

• Що сталося з паровою машиною?

• Як на це відреагував Малюк?

• Чи помітив Карлсон хвилювання хлопчика?

• Чи він відчув себе винним у тому, що сталося?

• Чи хотіли б ви мати такого товариша, як Карлсон?

5. Визначення композиції казки.

• Знайдіть зачин, основну частину та кінцівку казки. Прочитайте їх.

6. Гра «Хто швидше?».

• Позмагаймося, хто швидше знайде абзаци з поданими словами: веселе голубе полум'я, мчала щодуху.

• Знайдіть у тексті казки речення за поданими початком, кінцем, серединою: «...і став дивитися надвір», «...полетів собі далі», «Хоч був він і найкращий...», «...трохи побути тут...», «...не рухався з місця...».

7. Робота над виразним читанням учнями тексту казки.

• Знайдіть у тексті виділені слова.

• Як їх слід читати?

• Чому виділили саме ці слова?

• Виберіть епізод, який вам найбільше сподобався.

• Прочитайте за особами уривок від слів «Врешті Карлсон...» і до кінця тексту.

8. Читання зі скороченням.

• Прочитайте абзац (за вибором учителя), опускаючи речення, які не є важливими для розуміння змісту твору.

9. Уявна екранізація казки.

• Спробуйте створити кадри мультфільму до поданого уривку казки (за вибором учителя).

IV Узагальнення та систематизація знань учнів

1. Бесіда.

• Хто з героїв казки викликав у вас найбільшу симпатію?

• Розгляньте ілюстрацію до казки на с. 122 підручника Які слова з тексту ви записали б під нею?

• Чи відповідає ця ілюстрація вашому уявленню про героїв казки?

2. Тестове опитування.

1. Казка «Про Карлсона, що живе на даху» є...

а)...народною;

б) ...літературною;

в)... побутовою.

2. Автором цієї казки є...

а) ...Шарль Перро;

б) ...Карло Коллоді;

в) ...Астрід Ліндгрен.

3. Автор цієї казки народився у...

а) ...Франції;

б) ...Швеції;

в) ...Росії.

4. Дійовою особою казки є...

а) ...Кіт у чоботях;

б) ...Пііноккіо;

в) ...Малюк.

5. Казка Ліндгрен вчить...

а) ... бути відданим у дружбі;

б) ...бути сміливими і розумними;

в) ...нікому не довіряти.

6. Головній думці казки відповідає прислів'я...

а) ...Сім раз відмір, один раз відріж;

б) ...Дружба та братство – нема більше багатства;

в) ...Один в полі не воїн.

V. Підсумок уроку

Я раджу вам звернутися до шкільної бібліотеки і прочитати цю незвичайну казку повністю. Ви дізнаєтесь, які цікаві пригоди трапилися з Малюком та його товаришем Карлсоном.

VI.Домашнє завдання

Підготуйтеся до виразного читання казки та її стислого переказу.

Урок розвитку мовлення (4 клас)

Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Складання казки на основі власного досвіду.

Мета: продовжити роботу із вдосконалення навичок складання казки, вміння правильно й точно висловлювати свої думки. Розвивати спостережливість, образне мислення та уяву. Виховувати любов до казок.

Методично-дидактичне забезпечення уроку: малюнки листків, осені, сюжетні малюнки та емблеми для об'єднання дітей у групи, листки з дерев, асоціативний «кущ» осені, дерево для вправи «очікування».

Хід уроку

І. Оголошення теми уроку

• Діти, я дуже щаслива працювати з вами. Сьогодні у нас урок розвитку зв'язного мовлення. Ми будемо складати казку. Запишемо у зошити: «Складання казки».

• Наш урок – це урок творчості, натхненності, добра і радості. Пропоную ознайомитися (а може, дехто вже це зробив) із тими завданнями, які чекають на вас сьогодні.

Читаємо з дошки:

1. Вправа «очікування»

2. Поетична стежина

3. «Дощ» компліментів листочкам

4. Колективна робота над складанням початку казки

5. Фізкультхвилинка

6. Робота в групах

7. Презентація роботи у великій групі (класі)

8. Підсумок

• Діти, ми з вами на одному з уроків розвитку мовлення писали казкову розповідь осіннього листочка. Згадайте найкращу роботу. Давайте її прочитаємо. (Зачитується твір.)

• На тому ж уроці ми створили ось такий асоціативний «кущ» (тема «Осінь»). Погляньте на нього. А тепер виберіть із нього найкрасивіше, найяскравіше явище природи, яке відрізняє осінь від інших пір року. (Падолист, листопад).

• Що це за явище таке?

• Коли це найчастіше буває? (У жовтні)

• Так, у жовтні, тому ще з давніх-давен цей місяць називають золотоцвіт. Та жовтнева пора падолисту вже відійшла, залишивши таку красу в нашому класі. Від цього тут святково та врочисто. Та заметіль листопада ще продовжується. Кожен із вас у цю пору впіймав листочок. Прислухайтесь до нього, порадуйтесь. Листочок підкаже вам, що ви «очікуєте» від сьогоднішнього уроку. Пам'ятайте, що починати треба зі слів: «Я очікую...».

II. Вправа «Очікування»

Діти говорять слова-очікування, прикріплюють до дерева чи на землю листок.

• Ось таку картину осені створили ваші очікування. А який чудовий килим! Ступаєш по ньому – і бачиш листочки, різні за формою та кольором, величиною й характером падіння на землю. Мабуть, і не знайдеш двох однакових. Ось такі і ви, діти, різні, не схожі один на одного. Ви не кращі, не гірші, ви – просто інші.

У пору листопада я також впіймала ось такий листочок, дивний і казковий. Він не тільки доповнює створений вами осінній пейзаж, а й підкаже, що я очікую:

• Ви будете правильно, точно й красиво висловлювати свої думки, фантазувати й уявляти;

• ваше мовлення збагачуватиметься образними словами й виразами;

• будете злагоджено працювати у групах, де вам буде комфортно.

• Діти, що робиться з природою восени? (Восени природа засинає.)

III. Поетична стежина

— Послухаємо, як про це говорить поезія.

Читання поетичних рядків Івана Буніна:

Темної осені степ укривається

Листям опалим вві сні.

Пагони сплять, і травиці дрімається,

Сік застига до весни.

— Зрозуміло, що сьогодні осінній лист – поважний гість у нашому класі. Він такий гарний. Подобається листочку, що я так гарно про нього сказала. Я хочу, щоб на всі листочки полився «дощ» компліментів. Та так, щоб він був рясний і красивий! Пропоную вийти на поетичну осінню стежину, де ми уважно прислухаємося й виберемо строфи, рядки, уривки про осіннє листя.

(Читання віршів підготовленими дітьми.)

IV. «Дощ» компліментів листочкам

— А тепер відправимо листочки скупатися під «дощем» компліментів, а може навіть і під «зливу». Скажіть, які вони, на що схожі, як летять?

Читаємо записи з дошки:

Які листки, на що схожі:	Як падають, як летять:
золотий листопад, золотий дош,	зривається і пісеньку співа,
ніби сльози, ніби парашути,	пурхає, лине, миготить, майорить,
золотисте, червонясте,	золоті метелики з дерева летять,
килимок, тканий так майстерно,	золотий пролився дощ,
схожі на яскравих метеликів	наче полум'я горить,
	запломеніли, падають, як зорі,
	злітають, кружляють

• Вдячні листочки вам за такі чудові компліменти! І кожен із них з нетерпінням чекає, просто заслуговує, щоб стати головним героєм казки А який же герой без імені?! Давайте виберемо йому ймення (Барвик, Грайлик, Веселун)

• А Барвик чи Грайлик хоче, щоб ви написали казку про його подорож. Але спочатку давайте підберемо синонім до слова подорож (мандрівка, мандри).

- То як ми назвемо казку? (Діти пропонують варіанти назв.)

• Запишемо в зошит такий заголовок казки, який вам найбільше подобається.

(Мандрівка Барвика, Мандри Грайлика)

V. Колективна робота над складанням початку казки

• Діти, казка — це також текст. Із яких частин він складається? Як здебільшого розпочинаються казки?

• Отже, яке перше речення запишемо?

На високому гіллі жив-був Грайлик.

• Як йому жилося навесні та влітку?

Добре йому жилося навесні та влітку.

• Це ми написали зачин. Тепер ми розпочнемо писати основну частину. То яка пора року спричинила зміни в природі? А як про це сказати, щоб використати образні вирази? Складіть гарне речення. Непомітно підкралась золотокоса чарівниця.

— Що сталося з листочками?

Листочки зграйками та поодинці почали облітати з дерева.

— І врешті-решт станеться так, що листочок залишиться один на дереві. Напишемо про це речення.

Скоро Грайлик залишився сам на дереві.

• Що він вирішив зробити?

Вирішив він піти у мандри.

— Це ми написали один абзац основної частини. Треба продовжити казку. Але ж самому сумно подорожувати. Грайлик запрошує і вас, діти, допомогти йому знайти друзів, які б також стали героями казки, продовженням основної частини.

Фізкультхвилинка

Встаньте, діти! Посміхніться!

Землі рідній поклоніться.

І до сонця дотягніться,

Раз — присядьте,

А два — станьте,

Ви зі мною та з листочком

Мій таночок починайте.

Діти імітують під музику рухи листочка, який падає, шукають свою групу за емблемою.

Листочок, листочок на вітрі шелестить.

Сьогодні в таночок із дітьми він спішить.

Діти люблять танцювать,

Люблять всі відпочивать.

Листочку друга ви знайдіть

І гарну казку про них напишіть.

Діти сідають на нові місця.

— Знайшли друзів листочку й собі? Тепер ви будете разом працювати у групі. Тож давайте згадаємо правила роботи в групі.

Порадьтеся і виберіть лідера, каліографа, секунданта. На виконання роботи відводиться 10 хвилин.

VI. Робота в групах

Виконання роботи у групах. Складання казки, запис її каліографом на листках.

VII. Презентація роботи у великій групі (у класі)

Зразок закінчення казки групи «Листочок із Їжачком»

Раптом під деревом він побачив їжачка. Грайлик миттю стрибнув з дерева йому на спину. Їжачок поспішав у своє кубельце. Там він розстелив листочок на своєму ліжку. Під ніжну колискову вітру вони разом міцно заснули.

Навесні подарує себе листочок матінці-землі, щоб ще родючішою вона стала.

Зразок закінчення казки групи «Листочок із каштанчиком»

Та ось побачив Грайлик на землі каштани. Один моргав йому оком. У повільному танку під ніжну мелодію вітру опустився Грайлик до нього. Міцно обійняв каштанчик. Розповів про своє життя-буття. Разом вони заснули міцним сном.

Навесні каштанчик проросте, а листочок стане добривом матінці-землі.

Зразок закінчення казки групи «Листочок із другом»

Разом із вітерцем і маленьким товаришем опустилися вони на землю. Раптом чують мандрівники запрошення в гості. Прислухались – аж то струмочок жебонить. Стали друзі човниками і попливли. Швидка течія викинула друзів на берег. Листочки міцно заснули під ніжну мелодію вітру. А навесні вони стануть добривом матінці-землі.

— Чи сподобалась вам виконана робота товаришів? Тож поаплодуємо їм.

VIII. Підсумок

• Мені дуже сподобалось, як ви працювали. Молодці! Скажіть, а чи справдились ваші очікування? Мої очікування справдились, бо ви вчились висловлювати свої думки точно й красиво, а ваше мовлення збагатилось образними словами і словосполученнями.

• Як вам працювалось у групі? (Добре, злагоджено)

IX. Домашнє завдання

• Записати казку в зошити, тоді ви отримаєте за цю роботу оцінку А сьогодні я вас оцінюю словесно: молодці! Я дякую вам за роботу! Урок творчості завершується. А пролетів він, як мить. Це була коротка мить творчості...

Від миті творчості – до віку творчості я всім бажаю вам пройти!

Схеми аналізу уроків

Схема аналізу уроку української мови

I Загальні відомості про урок, його тип, структуру, зміст.

Назва предмета, дата проведення, тема, мета уроку (спеціальнонавчальна, виховна, розвивальна). Тип уроку, його структура, обладнання.

Завдання

Запишіть цілі уроку, правильність їх визначення, встановіть зв'язок цього уроку з попередніми. Виділіть етапи уроку та зафіксуйте час, який відводився на кожний з них. З’ясуйте, чи відповідають тип і структура уроку його цілям, змісту і завданням.

II Підготовка учнів до уроку.

Наявність необхідного приладдя, психологічна готовність учнів до уроку.

Завдання

Простежте за організацією початку уроку. Зверніть увагу на те, чи готовий клас до уроку (дошка, технічні засоби, дидактичні посібники, все необхідне на партах учнів) і чи не було втрачено час через погану організацією початку уроку. Визначте прийоми, які використовував учитель для налаштування учнів до уроку.

III Перевірка домашнього завдання. Повторення вивченого. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Форми перевірки домашнього завдання та їх педагогічна доцільність. Прийоми підготовки до сприйняття нового матеріалу.

Завдання

Зафіксуйте, коли вчитель здійснював перевірку домашнього завдання. Визначте, які форми та прийоми контролю використовував учитель (фронтальне усне опитування, самостійна робота, групова робота, індивідуальна робота, використання сигнальних карток, словників, таблиць тощо, самоперевірка, взаємоперевірка, виконання завдань, аналогічних домашньому).

Простежте, які прийоми і форми підготовки до сприйняття нового матеріалу застосовував учитель (списування з граматико-орфографічним та логіко-стилістичним завданнями, диктанти, мовний розбір, конструювання, виконання завдань в парах, групах з використанням таблиць, ілюстрацій, опорних схем, роздаткового матеріалу, сигнальних карток тощо, аналіз тексту, робота за підручником тощо).

IV Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми та завдань уроку.

Створення пошуково - пізнавальної ситуації. Оголошення теми та завдань.

Завдання

Простежте за тим, як учитель мотивував навчальну діяльність учнів (створював проблемні ситуації, формулював проблемні завдання, використовував наочність та цікавий матеріал тощо). Зафіксуйте, чи оголошувалася тема уроку, його завдання (записи на дошці «Знати», «Вміти»). Чи у доступній формі це зроблено?

V Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь та навичок.

Зміст нового матеріалу, методи його пояснення.

Завдання

Визначте основний метод пояснення нового матеріалу. Зверніть увагу на те, який прийом використано (спостереження та аналіз мовних фактів, створення проблемної ситуації, порівняння, зіставлення мовних фактів, застосування ілюстративного матеріалу, читання визначення, коментування, пояснення) та доцільність його застосування. Встановіть, чи були враховані труднощі засвоєння даного мовного явища.

Простежте за тим, як учні усвідомлювали новий навчальний матеріал, як була організована навчальна тренувальна практика (застосовувалися різні види вправ, мовний розбір, списування, диктант, вправи з розвитку мовлення, лексичні вправи).

З’ясуйте, чи вдало дібрані вправи, чи логічною була їх послідовність, чи забезпечувалася самостійність учнів під час виконання вправ, чи проводилася робота над помилками, чи організовувався самоконтроль за якістю їх виконання, чи поєднувалася колективна робота з індивідуальною, чи диференціювалися завдання.

VII Результативність уроку.

Завдання

Визначте, наскільки успішно розв'язані цілі на уроці; рівень якості знань (свідомість, міцність, глибина, дієвість), уміння застосувати на практиці; які практичні уміння й навички вироблені на уроці; ступінь активності й дисциплінованості учнів, культура мовлення, ступінь загального розвитку, ставлення до вчителя і один до одного, наявність інтересу до навчального предмета і т.ін.

Висновки і пропозиції

Які конкретні висновки і пропозиції можна зробити до аналізованого уроку? (Яка загальна оцінка уроку, що цінного з цього уроку можна рекомендувати вчителям для впровадження в практику, як позбутися наявних недоліків і закріпити досягнені успіхи на наступних уроках, як удоскона­лювати процес навчання на уроці, поліпшувати якість уроку і т.ін.).

Схема аналізу уроку читання

I Загальні відомості про урок, його тип, структуру, зміст.

Назва предмета, дата проведення, тема, мета уроку (спеціальнонавчальна, виховна, розвивальна). Тип уроку, його структура, обладнання.

Завдання

Виділіть цілі уроку, правильність їх визначення, встановіть зв'язок цього уроку з попередніми. Виділіть етапи уроку та зафіксуйте час, який відводився на кожний з них. З’ясуйте, чи відповідають тип і структура уроку його цілям, змісту і завданням.

II Підготовка учнів до уроку.

Наявність необхідного приладдя, психологічна готовність учнів до уроку.

Завдання

Простежте за організацією початку уроку. Зверніть увагу на те, чи готовий клас до уроку (дошка, технічні засоби, дидактичні посібники, все необхідне на партах учнів) і чи не було втрачено час через погану організацією початку уроку. Визначте прийоми, які використовував учитель для налаштування учнів до уроку.

III Перевірка домашнього завдання. Повторення вивченого. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Форми перевірки домашнього завдання та їх педагогічна доцільність. Прийоми підготовки до сприйняття нового матеріалу.

Завдання

Зафіксуйте, коли вчитель здійснював перевірку домашнього завдання. Визначте, які форми та прийоми контролю використовував учитель («орфоепічне» та «тлумачне» читання, вибіркове читання; словникова робота (тлумачаться слова, важкі за значенням); з’ясування композиційної структури тексту; робота за малюнком, діафільмом; вибірковий, стислий та творчий перекази; словесне малювання; перебудовування діалогів у розповідну форму; виразне читання тексту; драматизація (читання в особах, колективна декламація); екранізація; визначення головної думки твору; характеристика дійових осіб, оцінка, зіставлення з іншими героями; повторення вивченого напам’ять вірша).

IV Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми та завдань уроку. Підготовча робота до читання тексту.

Завдання

Простежте за тим, як учитель мотивував навчальну діяльність учнів (створював проблемні ситуації, формулював проблемні завдання, використовував наочність та цікавий матеріал тощо). Зафіксуйте, чи оголошувалася тема уроку, його завдання (записи на дошці «Знати», «Вміти»). Чи у доступній формі це зроблено?

Визначте, прийоми актуалізації, уточнення й поповнення знань і уявлень про факти та події, які зображуються у творі (узагальнення спостережень після екскурсії, розгляд малюнків до тексту, розповідь учителя, демонстрація діафільмів тощо); чи відбувалася підготовка до емоційного сприйняття тексту?. Зафіксуйте зміст словникової роботи (перелік слів, знання яких необхідне для розуміння змісту тексту, способи пояснення їх лексичного значення – демонстрація, тлумачення, елементарний словотворчий аналіз тощо). Створення відповідних проблемних ситуацій до вивчення нового матеріалу.

IV. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь та навичок

Завдання

Зафіксуйте спосіб ознайомлення учнів з новим твором (цілісне сприймання):первинне читання тексту учнями класу мовчки, відповіді на запитання (запис 1-2 на дошці до початку читання, щоб воно не було механічним); читання тексту учнями класу разом напівголосу (або пошепки, хором – у слабшому класі), відповіді на запитання (запис 1-2 на дошці до початку читання, щоб воно не було механічним); зразкове в орфоепічному відношенні і виразне чикання тексту вчителем за опрацьованою партитурою – як підсумок всієї самостійної роботи учнів з «впізнавання» нового тексту.

Простежте за тим, як здійснювалося повторне читання тексту – поглиблення сприймання, розвиток техніки читання: «орфоепічне», «тлумачне» та індивідуальне читання; читання в парах (з вчителем – клас, з кращим учнем – слабший учень). Зафіксуйте вправи з техніки читання.

Запишіть форми аналізу фактичного й образного змісту тексту в поєднанні з розбором художніх засобів та мовних особливостей разом із читанням: відповіді на запитання, вибіркове читання; постановка запитань до тексту (під керівництвом вчителя і самостійно); виділення основних компонентів сюжетної лінії (композиційний аналіз); розбір частин тексту – читання, відповіді на запитання, читання та з'ясування діалогів, переказ, визначення головної думки (ідеї), добір заголовків; складання плану (запис на дошці), визначення його структури (зачин, основна подія, кінцівка); словесне малювання; переказ прочитаного загалом (подальше усвідомлення фактичного змісту тексту, засвоєня лексики) – репродуктивний, вибірковий, стислий перекази, переказ із перебудовуванням діалогів у розповідну форму; робота за малюнком (впізнавання та переказ епізодів, опис), діафільмом (опис, розповідь окремих епізодів, співвіднесення з текстом); опрацювання логічної партитури читання тексту (визначення логічного центру залежно від ідеї, логічних наголосів); екранізація.

Простежте, чи була проведена узагальнююча бесіда за текстом. Зафіксуйте її зміст (питання, заключне слово вчителя). Чи було проведене заключне виразне читання тексту?

5. Творче застосування знань учнів.

Завдання

Визначте, чи був проведений цей етап уроку? За умови наявності зафіксуйте типи завдань до творчої роботи на основі тексту – творчий переказ; ілюстративна робота (словесне та графічне малювання); драматизація (читання за ролями, під час вивчення віршів – колективна декламація); інсценізація (створення сценарію, визначення кадрів для можливого фільму).

VI Підсумок уроку. Завдання додому.

Завдання

Зафіксуйте, як учитель підводить підсумки уроку, на що звертає увагу. Оцініть своєчасність пояснення домашнього завдання. Визначте його зміст і обсяг. Зверніть увагу на чіткість, доступність пояснення вчителя. Чи враховувалися індивідуальні та вікові особливості учнів. Простежте, чи перевірив учитель правильність запису домашнього завдання учнями у щоденниках. Зверніть увагу, чи передбачав учитель способи підвищення інтересу учнів до виконання домашньої роботи.

VII Результативність уроку.

Завдання

Визначте, наскільки успішно розв'язані цілі на уроці; рівень якості знань (свідомість, міцність, глибина, дієвість), уміння застосувати на практиці; які практичні уміння й навички вироблені на уроці; ступінь активності й дисциплінованості учнів, культура мовлення, ступінь загального розвитку, ставлення до вчителя і один до одного, наявність інтересу до навчального предмета і т.ін.

Висновки і пропозиції

Які конкретні висновки і пропозиції можна зробити до аналізованого уроку? (Яка загальна оцінка уроку, що цінного з цього уроку можна рекомендувати вчителям для впровадження в практику, як позбутися наявних недоліків і закріпити досягнені успіхи на наступних уроках, як удосконалювати процес навчання на уроці, поліпшувати якість уроку і т.ін.).

Рекомендації щодо проведення позакласної роботи з української мови

Організуючи позакласну роботу з мови, врахуйте наступне:

• в основі організації позакласної роботи лежать принципи, що забезпечують засвоєння лінгвістичного матеріалу, зумовлюють доцільний вибір видів позакласної роботи (науковості, наочності, активності й свідомості, систематичності й послідовності, доступності, міцності й зв’язку теорії навчання з практикою; емоційності; креативності; вибірковості; зв’язку позакласної роботи з роботою в класі; практичної спрямованості; індивідуалізації навчання та ін);

• існують такі форми позакласної роботи: епізодичні – олімпіади, тижні української мови, мовні ранки (вечори), екскурсії до бібліотек, музеїв, редакцій, конкурси, виставки, мовні олімпіади, презентації лінгвістичної літератури.

Література для підготовки до уроку

1. Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1–3 класах. – К.: Рад. шк., 1982.

2. Вашуленко М.С. Навчання грамоти у 1 класі. – К., 2002.

3. Гамалій А.Т. Ігри та цікаві вправи з української мови для 1–3 класів. – К.: Рад. шк., 1981.

4. Грибіниченко Т.О. та ін. Збірник диктантів з української мови для початкових класів. – К.:Либідь, 2000

5. Давиденко Г.Й. Вивчення зарубіжних творів у початковій школі. – Х.: Ранок, 2008. – 192 с.

6. Заєць Я.М., Оношків О.П. Уроки рідної мови. 4 клас. – Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2008. – 320 с.

7. Ємець А.А., Шапка О.В. Літературні загадки в початковій школі. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 224 с.

8. Каніщенко А.П., Лісова С.І., Лісова А.П. «Будова слова» в початковій школі (Дидактична система вправ для 1–4 класів). – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000.

9. Кирей І.Ф., Трунова В.А Методика викладання каліграфії в початковій школі. – К.: Рад.шк., 1994.

10. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Методичні рекомендації. – К., 2008. – 127 с.

11. Кондратенко Л.О. Весела грамота. – К., 1994. – 144 с.

12. Курганська А.В. Рідна мова. 3 клас: Розробки уроків. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 256 с.

13. Левченко Т.Г., Васильєва Л.А. Цікаві вправи та завдання на уроках української мови в 1–4 класах. – Кременчук: Світло, 1996.

14. Мельничайко О.І. Рідна мова. Комунікативні вправи. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004.

15. Моісеєнко С.В. Рідна мова. 2 клас: Розробки уроків / С.І. Моісеєнко, І.П. Агарова. – Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 336 с.

16. Прищепа К.С. Навчання грамоти (методичний посібник до Букваря авторів К.С. Прищепи, В.І. Колесниченко). – К.: Форум, 2002. – 143 с.

17. Тоцька Н.І. Збірник орфоепічних вправ з української мови для 1–3 класів. – К.: Рад. шк., 1980.

18. Хорошковська О.Н., Кутенко Л.О. Уроки усного українського мовлення в 1 кл. чотиріч.почат. шк. з рос. мовою навч.: Посіб. для вчителя. – К.: «Початкова школа», 2002. – 128 с.

Російська мова та читання Образец оформления плана-конспекта урока

Конспект урока русского языка (чтения),

проведенного студенткой (студентом) 4 курса

психолого-педагогического факультета

Луганского национального университета имени Тараса Шевченко

фамилия, имя, отчество

Урок № __ Класс__________ Дата__________

Тема урока __________________________

Цель : обучающая, развивающая, воспитывающая

Тип урока____________________

Оборудование____________________

Ход урока

1.Этапы урока, содержание работы на каждом.

2. Литература, использованная для подготовки урока.

Дидактические материалы

Подготовка к уроку обучения грамоте

Примерная структура урока обучения грамоте (чтению) в добукварный период обучения грамоте:

1. Организационный момент.

2. Проверка домашнего задания.

3. Повторение изученного материала.

1. Беседа на заданную тему или по сюжетной картинке.

2. Звуковой анализ, объяснение нового материала.

3. Закрепление нового материала, тренировочные упражнения.

4. Итог урока.

Требования к уроку обучения грамоте

1. Цель и тема урока сообщаются не в целом, а формулируются по частям на каждом этапе. В конце урока подводятся итоги.

2. Задания формулируются учителем расчлененно, короткими предложениями, конкретными по содержанию.

3. На протяжении урока необходимо активизировать учащихся, вовлекать их в учебную деятельность (слушать, говорить, читать, писать, работать под руководством учителя, самостоятельно, в парах и т.д.).

К.Ушинский: “Нужно помнить, что дети утомляются бездельем, а не деятельностью”.

4. Урок не должен быть перегружен наглядными пособиями и дидактическим материалом. Их использование должно быть спланировано в соответствии с целью и задачами урока.

5. При обучении чтению большую часть времени учащиеся должны читать. Следует помнить о проверке понимания читаемого, развитии речи, обучении рассуждать, рассказывать.

6. При обучении письму необходимо проводить упражнения в звуковом анализе слов для записи их по слуху, с использованием картинок и схем, а не только по образцу в прописях. Необходимо сопоставлять сходные звуки в словах и близкие по начертанию буквы.

7. При планировании уроков обучения грамоте следует учитывать не только период работы по звуковому анализу и чтению, а и подготовленность учеников к любой форме работы на уроке.

8. Самостоятельная индивидуальная работа должна быть связана с основным содержанием работы.

9. С самого начала обучения грамоте необходимо уделять внимание слабоуспевающим детям. На всех этапах урока нужно обеспечивать им посильное участие в работе класса и в самостоятельном выполнении доступных им заданий.

Подготовка к уроку русского языка

Начинающему учителю следует понять: чтобы урок мог стать «педагогическим произведением», он должен быть тщательно обдуман. Работа над уроком (точнее было бы сказать над системой уроков) – это основная часть методической деятельности студента, будущего учителя, т.е. деятельности по организации обучения с одновременным развитием и воспитанием школьников.

Создавая урок, необходимо: 1) осознать его цели и задачи; 2) выработать план действий (составление плана урока) в соответствии с результатами ориентировки; 3) реализовать намеченное (проведение урока); 4) осуществить самоконтроль, сопоставление результата с намеченным планом (итоговая самооценка урока).

Программу работы над уроком можно описать, сформулировав те вопросы, которые важно иметь в виду на каждом из этапов.

1 этап – осознание цели, задач и ориентировка в условиях методической деятельности. Это процесс многоплановый, многокомпонентный. В чем же нужно сориентироваться, что для себя решить?

1. Ориентировка в предметном содержании урока, т.е. в самом лингвистическом материале:

• Что именно предстоит изучить? Зачем? Какова роль этого явления?

• Что я сам об этом знаю? Какими признаками это явление характеризуется, как они выявляются?

• С какими другими явлениями оно связано? Почему вводится именно в данный момент обучения?

2. Ориентировка в конкретных условиях обучения:

• Что учащиеся об этом понятии знают? Что должны узнать на данном уроке, в какой степени, до какого уровня?

• Какие признаки понятия должны быть в центре внимания?

• На какие смежные знания и умения в ходе работы следует опереться?

• Какие учебные действия необходимы для освоения материала?

• Какие конкретные трудности могут встретиться и должны быть преодолены? Каковы возможные ошибки учащихся?

• Какая другая языковая (речевая) работа может быть органично связана с освоением данного материала? Почему?

3. Ориентировка в методическом арсенале способов и средств обучения:

• Какие способы организации учебной работы, виды заданий, средства обучения, отвечающие общему замыслу урока, я знаю?

• Как предполагается использовать учебник? Какова цель каждого из заданий учебника, логика их расположения?

• Какие способы работы, какой конкретный материал рекомендуют средства методической помощи (собственная методическая картотека, пособия, журнальные статьи и т.п.)?

• Как, по каким критериям оценить, освоили ли ученики изучаемый материал?

Результатом этапа методической подготовки урока его должны быть:

1) уяснение темы урока и его места в ряду других;

2) актуализация собственных лингвистических и методических знаний в рамках темы;

3) примерное определение основной направленности работы, главных акцентов и возможных содержательных границ, т.е. того, чему целесообразно учить на данном материале.

II этап — составление плана урока:

• Какова цель урока, т.е. каким должен быть конечный результат?

• Как прийти к достижению цели урока, через решение каких промежуточных задач?

• Что, по логике действий, нужно выполнить, выяснить сначала, что потом и т.д.?

• Какие дополнительные задачи обучения, развития и воспитания следует реализовать на этом уроке? На каких его этапах? Почему?

Студент-практикант продумывает, как организовать урок:

• Как поставить перед детьми учебную задачу, чтобы включить их в активную деятельность; что нужно сделать, чтобы учащиеся обнаружили, что какого-то знания или умения им недостает; как сделать, чтобы это знание или умение оказалось им нужным, чтобы возникло желание узнать, научиться?

• Как обеспечить усвоение на уроке необходимой информации? Можно ли организовать работу так, чтобы дети сами «открыли» нужный признак, закон, способ действия; если да, то как этого добиться; если нет, то как поступить: отослать ли их к учебнику, сообщить все в готовом виде или организовать совместный поиск и т.п.?

• Как добиться освоения детьми необходимых действий и в целом осознанного овладения материалом? Как использовать способы и средства обучения, в какой последовательности, какой дидактический материал и т.д.?

На этапе планирования необходимо окончательно решить, каковы должны быть:

1) цели урока, промежуточные задачи и последовательность их решения;

2) основные виды деятельности на каждом из этапов урока;

3) средства и способы организации деятельности детей, в частности мотивации их познавательного интереса, постановки учебной задачи, руководства ее решением, отработки необходимых учебных действий и подведения итогов урока.

Важно, чтобы все решения, которые приняты, были достаточно обоснованны – каждый из пунктов плана урока студент-практикант должен быть в состоянии объяснить (в первую очередь себе). Это важнейшее условие подготовки урока.

Оценивая план урока, прежде всего следует убедиться:

• все ли лингвистически грамотно в плане (конспекте) урока, правильно ли отражена сущность изучаемого явления;

• удалось ли органично соединить обучение школьников с развитием у них познавательного интереса и готовности приобретать конкретные знания и умения, добиваться решения возникших вопросов, с воспитанием других личностных качеств;

• получился ли урок целостным, завершенным, ясна ли логика движения мысли ученика, логика его действий; достаточно ли использованы возможности, предоставляемые темой, языковым материалом, для развития мышления детей, их речи, языкового чутья, внимания к слову и т.д.;

• удалось ли учителю отвести себе в уроке роль человека, не только спрашивающего, объясняющего, оценивающего школьников, но и активно участвующего в коллективном познавательном процессе; интересно ли будет ученикам на этом уроке?

Такой анализ составленного плана урока – это элемент самоконтроля, который обязательно должен присутствовать на всех этапах работы над уроком.

Ш этап – реализация на практике намеченного плана, т.е. проведение урока. Здесь от студента-практиканта требуются следующие умения:

• организовать деятельность учащихся на каждом из этапов урока: от постановки учебной задачи до обобщения и подведения итогов;

• грамотно пользоваться способами обучения, избранными для достижения целей;

• общаться с учащимися, обеспечивая желаемую атмосферу урока;

• контролировать ход работы, т.е. сопоставлять замысел с его реализацией, и при необходимости вносить возможные коррективы.

IV этап – итоговая самооценка урока – предполагает:

• решение вопроса о том, удалось ли осуществить намеченную программу;

• анализ конкретных результатов обучения, выявление достижений, удач, недостатков, просчетов;

• внесение необходимых уточнений, изменений в план дальнейшей работы по теме.

Требования к уроку русского языка

В уроке реализуется и программа, и вся методика, осуществляется процесс обучения: деятельность ученика как субъекта учебного процесса и учителя, управляющего этим процессом. Отсюда проистекают и общие требования к уроку русского языка.

1. Взаимосвязь и взаимодействие всех сторон изучаемого языка: его фонетики, грамматики (синтаксиса, морфологии), морфемики, лексики, орфографии, прагматики языка, или речи. Так, слово как знаковая единица языка предстает и как совокупность звуков речи – это фонетический аспект, и как часть речи в определенной форме – морфологический аспект, и как единство морфем, и как член предложения – синтаксический аспект, и как носитель значения – семантический аспект и как средство выражения мысли субъекта говорящего или пишущего – речевой аспект, и как графический комплекс, слово в графическом коде – орфографический аспект.

Ни один из этих аспектов не должен оставаться без внимания, как не должен и превалировать, возвышаться над другими.

2. Гармоническое соотношение теории и практики. Напомним: теория – это языковые понятия, определения, закономерности, правила, модели и другие виды обобщений; практика – это речь (прагматика языка в ее разновидностях: речь – говорение, выражение мысли; аудирование – восприятие речи, ее понимание; письмо – выражение мысли в графическом коде; чтение и понимание; мысленная, внутренняя речь). Практикой принято также считать языковой анализ и другие упражнения, т.е. вспомогательные учебные действия, а также развитие речи как важнейшее направление языковой практики.

3. Воспитательная направленность урока: формирование познавательного интереса и увлеченности изучаемым языком; развитие активности и самостоятельности учащихся через выбор методов и приемов учения; развитие логического мышления, его гибкости, сообразительности; выбор текстов и другого языкового материала, обогащающего учащихся и развивающего их; воспитание личности ученика, его способностей, его творчества.

4. Высокий уровень культуры речи: образцовая речь учителя, выбор подлинно художественных текстов – образцов языка, различных по жанрам, стилистическим особенностям. Напомним, что понятие «культура речи» предполагает безусловное соблюдение литературной нормы и в выборе слова, и в произношении, и в грамматике, в правописании; на уроке должна звучать выразительная речь, логичная, разумно построенная композиционно, актуальная по содержанию.

5. Обогащение словаря, формирование грамматического строя речи детей (связная речь, построение текста).

6. Связь данного урока с предыдущими и последующими. Внутренняя логика урока, связь его частей. Подчиненность всех звеньев урока его цели.

7. Использование новых достижений дидактики и педагогической психологии: формирование умственных действий на материале предмета «Русский язык», развивающее обучение, обратная связь на уроке, личностно ориентированное обучение, дифференцированный подход к учащимся.

8. На уроке должна царить атмосфера доброты, уважения, взаимопонимания, общей (учителя и учеников) заинтересованности, коллективного поиска, взаимного удовлетворения от "познавательных побед" (Ш. Амонашвили), атмосфера сотрудничества.

9. Обычно к уроку предъявляется требование – достаточно много писать, не допускать безделья, скуки, энергично вести урок. Учитель должен тактично подводить учащихся к самостоятельным решениям, выводам.

10. Урок должен быть относительно законченным, целостным «педагогическим произведением» (М.Н. Скаткин) с определенной логикой развертывания учебной деятельности школьников, понятной не только учителю, но и ученикам.

Подготовка к уроку чтения

Чтение в начальном обучении рассматривается как сложное психологическое явление, вбирающее в себя протекание многих процессов: эмоциональных, мыслительных, волевых, это работа мозга и речевого аппарата.

Урок чтения может обеспечивать детям интенсивное развитие воображения, чувств, мышления, памяти, речи, если чтение организовано как "проживание" событий, обстоятельств в жизни героев, сопереживание судьбе, мыслям, настроениям как действующих лиц, так и автора.

Чтение – это беседа автора с читателями, в которой участвует опытный посредник – учитель. Коммуникативная триада – ученик, учитель и писатель – дополняется ролью художника как интерпретатора словесного искусства изобразительными средствами. Разгадывание творческих замыслов перечисленных собеседников и лежит в основе сценария урока чтения.

Построение урока зависит от цели, типа и тесно связано со спецификой учебного материала. Большинство уроков по чтению структурирует закон трехступенчатого восприятия художественного произведения: от общего к частному и к новому обобщению.

В уроке чтения можно выделить такие этапы:

I. Эмоциональное восприятие произведения в целом.

1. Подготовка к восприятию текста. Установка на восприятие.

Виды подготовительной работы: рассматривание книги; свободные высказывания детей, основанные на их собственных впечатлениях; беседа рассказ, экскурсия; рассматривание картин, рисунков; демонстрация фильмов; прослушивание музыкальных произведений; викторина по книгам, произведениям автора

2. Первичное восприятие текста (выразительное чтение учителем, чтение учащимися, комбинированное чтение, самостоятельное чтение).

3. Эмоционально – оценочная беседа (проверка первоначальных представлений).

IІ. «Обдумывающее восприятие».

4. Чтение текста по частям и разбор компонентов текста.

5. Анализ текста. Виды работы: беседа, выборочное чтение, постановка вопросов учащимися, план, пересказ, иллюстрирование (словесное, графическое), драматизация.

III. Проверка образного, эмоционально - эстетического влияния произведения на детей.

6. Обобщающая беседа (формулировка идеи произведения, соотнесение жизненного опыта учащихся с идейно - тематическим содержанием произведения, выражение собственного отношения к прочитанному).

7. Творческие работы над текстом.

8. Тренировочное выразительное чтение текста в целом (или в эпизодах, если текст крупнообьёмный).

Основной целью подготовки к уроку чтения является обеспечение полноценного восприятия учащимися литературного произведения. Поможет в этом правильно организованный литературно-методический анализ текста. В процессе такого анализа будущий учитель

• выявляет литературоведческую ценность произведения;

• характеризует все компоненты текста;

• соотносит свое восприятие с детским, учитывая закономерности этого психического процесса;

• намечает, как устранить трудности восприятия данного произведения учащимися;

• с учетом специфики текста выбирает виды и приемы методической работы на уроке;

• составляет речевую партитуру выразительного чтения;

• анализирует содержание иллюстраций.

Умение целостно, эстетически полно анализировать текстовой материал зависит от системы литературно-методического анализа произведения, используемой учителем. Готовясь читать новое произведение,

1. определите жанровую разновидность произведения. Вспомните, как основные признаки жанра влияют на методику чтения данного текста в целом;

2. установите тему произведения, соотнесите её с проблематикой "похожих" произведений, подумайте, что нового несет в себе данный текст среди однотемных, особое внимание обратите на заголовок;

3. восстановите сюжет: экспозицию, завязку, развитие действия, кульминацию, развязку, эпилог. Подумайте, что в нем понятно детям при первичном восприятии, а что необходимо уточнить.

4. раскройте композиционные особенности текста. Установите влияние построения и языка произведения на выбор видов чтения и пересказов;

5. составьте описание художественных образов произведения. О персонажах можно рассуждать по памятке: портрет, поступки, речь, отношения. Следует выделить также образ-пейзаж, событие, интерьер;

6)проведите анализ языка авторского стиля. В лексическом составе текста выделите "словарные", "образные" и "ключевые слова". Наметьте трудные и легкие в чтении части текста;

7)сформулируйте идейные выводы произведения, подчеркнув его воспитательную и эстетическую значимость.

Основные требования к уроку чтения

1. Не может быть жесткой регламентации структуры и содержания урока чтения, т. к. он предполагает совместное творчество детей и учителя, свободное обсуждение прочитанного.

Но общие законы восприятия художественной литературы диктуют такую последовательность в работе: подготовка к восприятию и первичное восприятие (первичный синтез), анализ текста с включением заданий синтетического характера, творческие виды работы с текстом (вторичный синтез).

2. Урок должен быть эмоциональным, затрагивающим сферу эмоциональных чувств детей.

3. Обязателен учет жанровой специфики литературного произведения и его художественного своеобразия.

Понимание учителем главной мысли произведения поможет правильно сформулировать и расположить вопросы и задания к тексту, которые подведут детей к осознанию идеи, ради которой создано произведение. В силу неразрывности содержания и формы по ходу всей работы выявляется своеобразие авторской манеры (для младших школьников это прежде всего особенности использования языковых средств).

2. Обдумывая набор и последовательность разных видов работы с текстом, следует стремиться к разумному сочетанию заданий и упражнений аналитического и синтетического характера, что сделает урок более живым и интересным.

ОБРАЗЦЫ ПЛАНОВ-КОНСПЕКТОВ УРОКОВ

Урок обучения грамоте (чтение)

Тема. Мягкие и твердые согласные звуки.

Цель урока: дать понятие о мягких и твердых согласных звуках; учить различать их на слух и по артикуляции, выделять в словах; познакомить с условными обозначениями мягких и твердых согласных звуков; развивать фонематический слух; расширять знания детей о значениях слов.

Тип урока: комбинированный.

Оборудование: предметные картинки, карточки-схемы, фишки для обозначения, карточки для индивидуальной работы, мячик.

Ход урока

I. Организационный момент.

II. Актуализация опорных знаний.

1. Беседа.

• На какие группы делятся звуки?

• Какие звуки называются гласными?

• Чем согласные звуки отличаются от гласных?

• Определите, какие это звуки: [р], [с], [в], [д]? Докажите, что они согласные.

2. Работа с предметными картинками.

На доске рисунки солнышка, мышки, зайца, медведя, слона, рыбы, радуги, звезды.

• Рассмотрите картинки, которые принес на урок Незнайка. Назовите изображенные на них предметы. Соедините картинки, в названии которых первые звуки одинаковые.

3. Проверка выполнения задания.

• Незнайка выполнил это задание, соединил картинки, но не знает, верно ли. Он соединил солнце и слона.

• Согласны? (Да).

• Почему? (Первый звук в этих словах [с]).

• Потом он соединил зайца и звезду, радугу и рыбу, мышку и мишку. Все слова правильно соединил Незнайка?

• Вы согласны, что слога мышка и мишка начинаются с одного и того же звука?

• Произнесите первый звук в слове мышка [м]. Понаблюдайте за губами.

• Произнесите первый звук в слове мишка [м^,]. Как работают губы при его произнесении?

III. Сообщение темы урока, мотивация деятельности учащихся.

• Сегодня на уроке мы научимся выделять и различать твердые и мягкие согласные звуки. Узнаем, какими условными значками будут обозначаться эти звуки в схемах-моделях слов.

IV. Первичное восприятие и осознание нового материала.

В нашей речи согласные звуки бывают твердыми и мягкими. Это помогает нам различать слова. Представьте себе, если бы не существовало звука [м], как бы звучало слово мышка? Слово мишка? А как бы звучало слово мяч? Мач. Понимали бы мы друг друга?

Итак, помогите закончить предложение: «Согласные звуки бывают...»

Динамическая пауза.

1. Работа с Букварем (с. 20).

- Рассмотрите рисунки. Что вы видите на рисунке слева (лук, люк). Составим звуковую модель слова лук: □ • □

А теперь звуковую модель слова люк:□ • □

• Сравним наши схемы со схемами в учебнике. Что вы увидели?

Мягкие согласные на схеме обозначены черным квадратиком. Поэтому зву­ковая модель слова люк будет такой. ■ • □

• Что вы еще заметили? (Черточки).

• Давайте произнесем слитно звуки [л] и [у]. Какой слог получился? Лу. Это слог-слияние. А теперь добавим к слогу лу звук [к]: лу|к. Эти черточки в слове показывают отделение согласных звуков от слияния. Прочитайте, какое слово получилось (лук).

2. Игра «Озорники».

• - Послушайте предложения и найдите в них слова со звуком-озорником. Кого так называют? (Того, кто шалит, нарушает порядок).

Корабль сел на мел.

• - В каком слове спрятался звук-озорник? Исправьте ошибку. Что обозначает слово мель? (Это мелководное место в реке, озере, море).

Девочка поставила веник в уголь.

• Исправьте ошибку.

• В чем нам помогают твердые и мягкие согласные звуки? (Помогают различать слова). А как мы их обозначаем в звуковых схемах? Покажите фишки.

Физкультминутка.

Мы ногами топ - топ,

Мы руками хлоп - хлоп,

Мы глазами миг- миг,

Мы плечами чик - чик,

Раз - сюда, два - туда,

Повернись вокруг себя.

Раз - присели, два – привстали.

Руки кверху все подняли.

Сели - встали, сели - встали.

Ванькой-встанькой словно стали.

V. Закрепление нового материала.

1. Узнавание на слух изученных Звуков в словах: (в начале слова) лес -[л'], белка - [б´], красный - [к´], ходит - [х], мята - [м^´].

2. Назовите последний звук в словах: перец [ц], конь [н^´], соль [л´], стол [л], диван [н].

3. Образование слияний из различных звуков.

• Образуйте слияние из таких звуков: [л]_, [о] - (ло); [с'], [и] - (си); [з'], [э] - (зе); [м], [ы] - (мы).

4. Подбор слияний к моделям, выставленным на доске: □ •; ■ •

5. Выделение из слов слогов с мягкими согласными: небо (не), тетрадь (те), серый (се), лиса (ли), голуби (би), поляна (ля).

6. Составление моделей слияний на доске и в тетрадях: ни, на.

VI. Итог урока.

• О каких новых звуках сегодня узнали?

• Как обозначаются на схемах твердые согласные?

• А что происходит, если звуки озорничают?

Здесь и далее в конспектах должны быть такие записи:

Учитель:

Оценка:

Методист:

Урок обучения грамоте (письмо)

Тема. Письмо заглавной буквы У.

Цель урока: научить писать заглавную букву У; развивать навык письма заглавных букв; закрепить знания о написании слов с большой буквы; воспитывать самостоятельность, аккуратность.

Тип урока: изложение нового материала.

Оборудование: предметные рисунки, игрушка, учебник.

Ход урока

I. Актуализация опорных знаний.

1. Фонетическая зарядка:

• Сегодня мы будем превращаться в разные предметы и животных.

• Давайте вспомним, как воет волк? (У - у - у...).

• Как перекрикиваются дети в лесу? (Ау...).

• Как плачет малыш в коляске? (Уа...).

• Как кукует кукушка? (Ку - ку...).

• Какой звук повторяется в каждом ответе? (Звук [у]).

• А сейчас внимательно посмотрите на доску и скажите, какой звук лишний и почему? [б], [с], [д], [у], [л] (звук [у], он гласный).

Произнесите звук [у]. Опишите, как вы произносите его. А на письме этот звук обозначается буквой У.

II. Сообщение темы урока. Мотивация деятельности учащихся.

Мы уже писали строчную букву у, а сегодня будем учиться писать заглавную, большую букву У. Но сначала нам нужно до неё добраться.

III. Первичное восприятие и осознание материала.

1. Послушайте сказку о двух друзьях и выполните задание: внимательно слушайте сказку, вставляйте слова, подходящие по смыслу. Самое важное условие: в словах должна быть буква У. А помогут вам предметные рисунки.

Жили – были утка и курица, в кличках которых был звук [у] (Утя и Пеструшка). Они были очень общительные и часто приглашали к себе разных птиц, особенно тех, у которых в названии тоже был звук [у] (голуби, петухи, гуси, удод). Рядом с их домом росли два дерева. Плоды одного дерева люди собирали в корзины, а плоды второго валялись на земле, но недолго, так как ими очень любили лакомиться поросята (груша, дуб). Наелись они этими плодами, угостили друзей и легли отдыхать. Какой буквой обозначим звук [у] в этих словах? (Буквой Уу).

2. Графический анализ заглавной буквы У. Мы рассмотрим букву У. Сравните печатную и рукописную буквы. Что в них общего? А чем отличаются? А кого напоминает вам буква? У (улитку). Из каких элементов буква состоит? (Прямой с закруглением вверху и внизу и удлиненной с закруглением снизу).

3) Показ и объяснение написания буквы У.

Начинаем писать посередине между дополнительной и верхней линией рабочей строки. Пишем изогнутую линию, закругляем вверху, ведем наклонную вниз, закругляем у верхней линии и ведем прямую вверх, к дополнительной линии. Не отрывая руки, проводим длинную наклонную вниз, плавно закругляем у нижней линии влево, немного поднимаем вверх и заканчиваем букву: У У.

4. Подготовка учащихся к письму буквы У (письмо в воздухе, копирование буквы в прописях).

5. Письмо буквы учащимися самостоятельно в прописях.

6. Вспомните кличку уточки из рассказа, который вы слушали (Утя). А как напишем эту кличку (с большой буквы). А в названиях деревьев (дуб, груша), какую напишем букву у? (Маленькую). Пропишем эти буквы рядом на следующей строчке прописей: Уу Уу.;

(Гимнастика для пальцев).

4. Вот и второе задание: отгадайте имя девочки по первым звукам слов: утка, лягушка, ящерица Какое имя получилось? (Уля). С какой буквы его напишем? (С заглавной буквы У).

• Вспомните мультфильм о приключениях маленького полярного медвежонка. Как звучало его имя? (Умка). Какую первую букву напишем в его имени? (Заглавную букву У).

• А теперь сравните слова Утя, Уля, Умка и скажите, что общего в их написании заметили? (Все слова пишутся с большой буквы, потому что обозначают имена людей и клички животных). А какие еще названия напишем с большой буквы? (Названия городов, стран). Назовите такие слова (Украина, Умань).

IV. Физкультминутка.

Эй, лошадки, все за мной!

Поспешим на водопой.

(Руки вперед, пружинистые движения ног).

Вот широкая река,

В ней холодная вода. Пейте!

(Разведение рук в стороны, наклоны вперед).

Хороша водица!

Постучим копытцем!

(Поочередное притопывание то левой, то правой ногой).

Эй, лошадки, все за мной!

Поскакали домой: гоп - гоп - гоп!

(Прыжки на листе).

V. Закрепление изученного материала.

1. Письмо соединений с изученной буквой.

2. Письмо соединений с ранее изученными буквами: Уа! Иа! Аа.

• Как называется знак, стоящий после сочетаний букв? (Это восклицательный знак). Что он обозначает? (Читать надо с интонацией восклицания).

А кто кричит Уа! (маленький ребенок), а Иа! (ослик). Прочитайте эти сочетания.

VI. Итог урока и оценка деятельности учащихся.

1. Какую новую букву научились писать на уроке?

2. Какой звук обозначается этой буквой?

1. Как напишем слова Уля, Утя, Умка, Украина, Умань? (С большой буквы). А почему?

3. Что понравилось на уроке?

Урок русского языка (4 класс)

Тема. Местоимение как часть речи.

Цели урока: 1. Познакомить учащихся с особенностями местоимений и их ролью в речи; учить осознанному употреблению местоимений в речи. 2. Развивать умение сравнивать, делать выводы, редактировать текст. 3. Воспитывать бережное отношение к природе.

Тип урока: изучение нового материала.

Оборудование: сигнальные карточки, тексты заданий.

Ход урока

1 .Организационный момент.

Учитель: – Сегодня на уроке мы откроем тайну русского языка, будем учиться сравнивать, анализировать и оценивать свою работу. Но чтобы подобрать ключ к этой тайне, надо выполнить несколько заданий.

1. Орфографическая работа.

Задание: на какие две группы можно разделить эти слова?

Скорос...ной, повис...нуть, интерес.. ный,вес...ник, опас...ность, хрус... нул, вкус... ный, грус... ный.

1 группа 2 группа

скоростной повиснуть

вестник интересный

хрустнул опасность

грустный вкусный

(по наличию или отсутствию непроизносимых согласных). Проверим работу с помощью сигнальных карточек. Докажите правильность распределения слов.

Используя эти слова, составим цепочку для каллиграфии.

2 .Каллиграфическая минутка.

1. Первый элемент - буква, обозначающая гласный звук и находящийся в приставке одного из слов (О);

2. второй элемент найдите в слове ВЕСТНИК. Это согласный, парный глухой, парный твёрдый звук (К);

3. третий элемент отыщите в слове ПОВИСНУТЬ. Это согласный, пар­ный глухой, парный мягкий [т'].

-Итак, у нас получилось: ОКТ

- Используя эти элементы, составьте и запишите слова. У кого какие получились слова? (Кто, кот).

К какой части речи относятся данные слова? Так в каком слове заключена тайна нашего урока? Хотите её раскрыть?

II. Изучение нового материала.

1. Создание проблемной ситуации,

- Тогда послушайте историю, которую рассказал великий польский педагог Януш Корчак.

... Я вам расскажу сейчас об одном маленьком словце, таком умном, что просто не верится. Это маленькое слово – кто. Постучали в дверь – ты спрашиваешь: «Кто?». А не будь этого малыша, ты должен был бы спросить: «Это Казик стучит? Или тетя? Или гончар? Или продавец посуды?» А тот все бы отвечал: «Нет, нет, нет». А ты бы мог так три часа спрашивать и не угадать. Стал бы мокрый, как мышь, разозлился, не ел, не пил бы, а все только спрашивал. А так: «Кто там?» Там Катя, там Лена, там Игорь. В этом коротеньком слове сидят все имена всех людей на свете.

Какое слово мы произнесли вместо имени? Вслушайтесь в сочетание слов: вместо имени. Кто догадался, о какой части речи идет разговор?

2. Сообщение темы урока. Мотивация деятельности учащихся.

-Сегодня на уроке мы узнаем, какую часть речи называют местоимением, какую роль оно играет в речи, будем учиться его находить, составлять предложения, используя местоимения.

Задание: Запишите предложения.

Дом был высокий. Он стоял на краю деревни.

Беседа:

• Кто сразу может назвать местоимение, которое встретилось?

• Что это он? Какой частью речи: является слово дом? А он? Докажите.

• Вместо имени существительного дом употребили слово он. Сравним эти слова. Задайте к ним вопрос. Каким членом предложения эти слова являются? Чем они похожи? (Оба – мужского рода, в единственном числе, И.п.).

• В чем различие? Что обозначает слово дом? А слово он? Закройте ладошкой первое предложение. Будет ли понятно, о чем идет речь? Называет ли он предмет? А что же это слово делает? В чем отличие существительного от местоимения? (Местоимение указывает на предмет, но не называет его.)

• Составьте устно два предложения. Во втором должно быть местоимение он, употребленное вместо имени существительного.

- Сделаем вывод, используя памятку:

1. В чем отличие местоимения от существительного?

2. В чем отличие местоимения от прилагательного?

3. Какую часть речи мы назовем местоимением?

3. Работа с учебником

- Давайте проверим наш вывод по учебнику. (Чтение правила на стр. 160, учебник для 4 кл., авторы: Лобчук Е.И.,Рамзаева Т.Г.)

4 .Физкультминутка

III.Закрепление изученного материала.

1. Работа в парах.

Задание А. Найти слова, указывающие на предметы, но не называющие их:

1) яблоко; 2) она; 3) звонкий, 4) я; 5) читать; 6) мы; 7) океан; 8) он; 9) голова; 10) ты. (2, 4, 6, 8, 10).

Задание_Б. Найдите предложения, в которых употреблены местоимения:

1) Ежата родятся слепыми, глухими, беззубыми. 2) Через двое суток они начинают покрываться темными иглами. 3) Заботится о беспомощных ежатах мать. 4) Отец удаляется и не вспоминает о своих ежатах. 5) Мать стремится помочь малышам. (2,4)

2. Редактирование текста,

- В своей речи человек часто употребляет местоимения. Чтобы выяснить, с какой целью это делается, выполним задание.

Тополя

От станции до поселка более километра. По обе стороны дороги росли стройные тополя. Тополя украшали местность, радовали глаз. Мне рассказали удивительную историю о тополях.

Мальчик прочитал статью о тополях. Мальчик узнал, что из веточки может вырасти дерево. Об этом мальчик рассказал другу. Ранней весной обрезали тополя. Мальчики собрали все веточки, посадили все веточки вдоль дороги и стали ухаживать за молодыми деревцами.

Прошло несколько лет. Чудесная аллея из тополей шумит на дороге. Как много могут сделать настойчивые руки!

- Что мы прочитали? К какому типу текста его можно отнести? О чем мы узнали? Как понимаете слова настойчивые руки? Грамотно ли составлен этот текст?

Отредактируйте его, заменяя повторяющиеся слова местоимениями они, о них, он, их.

- Какой из текстов стал более выразительным, грамотным?

IV. Итог урока

- Тайну какой части речи мы сегодня раскрыли? Что узнали о местоимении?

- Что можете сказать о роли местоимений в речи?

V. Домашнее задание.

Упр. 381. (Выписать предложения с местоимениями. Устно поставь к ним вопросы. С какой частью речи они связаны?)

Урок чтения (3 класс)

Тема: Л Толстой. „Лебеди"

Цели урока: 1. Познакомить учащихся с рассказом Л.Толстого «Лебеди», научить находить главные слова, помогающие автору в изображении событий, выражении своего отношения к герою; 2. Развивать навыки выразительного чтения с использованием соответствующей интонации, умение делать паузы, делить текст на части и озаглавливать их. 3. Воспитывать внимание к слову как средству изобразительности.

Тип урока: комбинированный.

Оборудование: портрет Л.Толстого, иллюстрации к рассказу.

Ход урока

I. Организационный момент.

II. Артикуляционная гимнастика.

Прочитайте про себя скороговорку.

Летят три пичужки через три пусты избушки.

- Как понимаете значение слов пичужки (птички), пусты (пустые, никто не живет в избушках)?

- Подготовьтесь к правильному чтению вслух в среднем темпе.

Ш. Актуализация опорных знаний.

- Прочитайте отрывок на стр. 23 (учебник Гудзик И.Ф. « Книга по чтению» 3 класс, ч. 2..):

Ты бы, / тетеревочек, /мой дружочек, /сошел на травушку /погулять, /поговорить / со мной, /а то я / с дерева /не расслышу.

• Из какого произведения эти строки? Кто его написал?

• Для чего нужна вертикальная черточка в тексте? Что она обозначает при чтении?

• Прочитайте сказку Л. Толстого «Лиса и Тетерев», соблюдая паузы.

IV. Сообщение темы, задач урока. Мотивация деятельности учащихся.

Сегодня на уроке мы продолжим знакомиться с произведениями, написанными Л.Н. Толстым, научимся делить текст на части, выражать свое мнение о прочитанном, будем готовиться к выразительному чтению по разметке текста.

V. Изучение нового материала.

1. Подготовка к восприятию нового произведения.

• Видели ли вы когда-нибудь лебедей? Что вы можете рассказать об этих птицах?

• А в каких произведениях вы о них читали?

Л.Н.Толстой тоже посвятил этим гордым красивым птицам небольшой рассказ, который так и называется «Лебеди».

2. Словарная работа.

• Прочитайте слово уморились. Пдберите к нему близкое по значению – устали.

• Лебеди стадом (стаей) летели.

3. Первичное чтение произведения.

Цели: создать целостное представление о произведении: дать образец выразительного чтения.

Комбинированное чтение: учитель и ученики.

4. Проверка первичного восприятия.

• О чем рассказ? Что особенного запомнилось в нем?

• Какую картину представили, когда слушали чтение?

5. Чтение и анализ произведения.

1) Чтение про себя всего рассказа.

2) Анализ содержания. Составление плана.

-Попробуйте разделить текст на части и озаглавить их.

• Скажите, какие трудности встретили птицы в пути.

• В какой части рассказа вы об этом прочитали? Выделите ее (от слов: «Лебеди стадом летели... до слов ... видели синеющую воду».) Какое название можно дать этой части? (Лебеди над морем – запись на доске).

• А теперь выделите следующую часть. Какая мысль в ней будет основной? Найдите слово, которое повторяется и помогает представить этот трудный перелет птиц (летели, уморились). Как можно озаглавить вторую часть? (Трудности полета).

• Какую часть можно назвать основной и почему? Почему лебедь оказался один среди моря? Как, по-твоему, показано море: врагом или другом лебедя? Какие слова говорят об этом? Какое название вы бы дали этой части? (Молодой лебедь сел).

• Прочитайте, что произошло с лебедем, когда настало утро. Можно ли выделить эту часть как самостоятельную? Дайте ей название. (Утро).

• Как заканчивается рассказ? Как вы думаете, догонит ли молодой лебедь свое стадо? Озаглавьте последнюю часть. (Снова в путь).

• Прочитайте план, записанный на доске.

1. Лебеди над морем.

2. Трудности полета.

3. Молодой лебедь.

4. Утро.

5. Снова в путь.

• Перескажите близко к тексту две последние части.

• В трех последних предложениях рассказа отметьте места возможных пауз. Подготовьтесь читать выразительно по своей разметке.

в) Обобщающая беседа.

- Кто помог лебедю преодолеть трудности пути?

• Кого напомнило вам море?

-Каково отношение автора к своему герою?

• Почему Л.Толстой назвал свое произведение «Лебеди», а не «Лебедь»?

• Видели ли вы птиц в такой же ситуации, помогали ли им?

VI. Итог урока

- Какое произведение читали и анализировали на уроке? Кто его написал?

-Что поможет вам подготовить пересказ текста? (составленный план).

VII. Домашнее задание: 1-я подгруппа - подготовить выразительное чтение рассказа; 2-я подгруппа – пересказ.

СХЕМЫ АНАЛИЗА УРОКОВ

Анализ урока обучения грамоте

1. Как была сформулирована тема и цель урока?

2. Какова структура урока?

3. Как было построено изучение нового материала?

4. Какой метод использовал учитель для обучения грамоте учащихся?

5. Как проводилась работа по звуко-слоговому анализу?

6. Воспитательная работа на уроке. Полностью ли использованы воспитательные возможности урока?

7. Осуществлялся ли индивидуальный подход к обучению детей?

8. Как использовал учитель на уроке игровую деятельность детей?

9. Что можно сказать о чтении детей?

10. Использовался ли дополнительный материал для чтения?

11. Удалось ли учителю охватить активной деятельностью всех учащихся?

12. Проводилась ли работа по развитию речи и мышления первоклассников, обогащению и уточнению их словаря?

13. Какие затруднения возникли у детей при чтении и письме? Назвать причины вызвавшие данные затруднения.

14. Какие наглядные пособия, дидактический материал, оборудование использовал учитель?

15. Каков стиль взаимоотношений учителя и учащихся?

16. Как проводилась оценка знаний учащихся?

17. Был ли подведен итог урока?

18. Уложился ли учитель во временные рамки урока?

19. Что можно было бы учителю порекомендовать?

Схема I

Анализ урока русского языка

1. Правильно ли была определена и сформулирована тема урока?

2. Какова была цель данного урока, правильно ли она была поставлена?

3. Каково место этого урока в системе уроков по данному разделу?

4. Каков тип урока, его структура, в чем заключается отличие его структуры от структуры других уроков, насколько удачно был избран именно такой вариант построений урока?

5. Имели ли место отступления от намеченного заранее плана, чем они были вызваны и оправданы ли с методической точки зрения; как отразились эти отступления от плана на ходе урока?

6. Каково содержание предлагавшегося на уроке материала с научной точки зрения: не было ли неправильных определений, понятий, выводов, ошибок в терминологии, формулировке правил, полностью ли соответствует он теме и цели урока?

7. Не был ли перегружен урок теоретическим материалом или упражнениями, достаточно ли оставалось времени для закрепления нового материала; всё ли, намеченное учителем в его плане, удалось выполнить: была ли соблюдена необходимая равномерность темпа ведения урока, не был ли скомкан конец урока из-за недостатка времени у учителя?

8. Как, в какой форме осуществлялись на уроке задачи развития всех видов речевой деятельности учащихся?

9. Каковы по своему характеру тексты, использованные на уроке для упражнений и иллюстраций при объяснении нового теоретического материала: доступность их для понимания учащимися, разнообразие по содержанию и наличию грамматических или орфографических явлений, изучению которых посвящается урок; художественность, занимательность текстов, отражение в них нашей современности?

10. Каковы упражнения; использованные на уроке, их виды, степень оправданности выбора для данного урока именно тех, а не иных видов упражнений?

11. Имело ли место на данном уроке применение принципа наглядности?

12. Как на уроке был использован учебник, на каких этапах (при проверке и разъяснении домашних заданий, при выполнении учащимися устных и письменных упражнений, при объяснении нового и т. п.) и в какой форме, не снижалась ли при этом активность учеников?

13. Какая была применена методика объяснения нового и повторения пройденного материала, степень его доступности и усвоения учащимися; были ли сделаны все необходимые выводы по материалу урока, четкость и доступность их формулировок; как широко применяли разнообразные методы преподавания русского языка на уроках данного учителя.?

14. Устанавливалась ли и в какой форме связь между материалом данного урока и материалом предыдущих уроков?

15. Какие формы опроса и учета знаний учащихся были применены учителем?

16. Полностью ли оправдывается характер задания, предложенного учащимся на дом: вид упражнений, их объём, соответствие теме урока; как было проведено разъяснение задания:?

17. Степень активности учеников на уроке: самостоятельность их в работе; заинтересованность их уроком и дисциплина; не было ли со стороны учителя недооценки сил учащихся, выразившейся в ведении урока на слишком легком материале.

18. Поведение учителя: умение держаться в классе, умение охватить вниманием класс, внимание отстающим, речь учителя, имели ли место случаи нарушения литературной нормы.

19. Итоги урока: качество знаний и навыков учащихся, прочность и сознательность усвоения, в какой мере достигнута основная цель урока и т. п.

Схема 2

Анализируя урок, отметьте такие его компоненты:

+ реализуется идея развивающего обучения (проблемные задания);

+ связь повторения с последующим учебным материалом;

+ внимание к развитию орфоэпических умений, навыков;

+ соотношение устной и письменной работы;

+ удачное применение иллюстративной наглядности для развития связной речи;

• не велась орфографическая работа по предупреждению ошибок;

• не обеспечивалось дифференцированное обучение;

• не требует полных ответов;

• не требует связных ответов;

• нет проблемных заданий;

+ четкое определение учебных целей;

+ высокая активность класса;

+ удачное использование наглядности и занимательного материала;

+ развитие аналитико-синтетических умений;

+ создание условий для усвоения нового материала;

+ удачен подбор словарного материала;

+ соответствие упражнений характеру изучаемого материала;

+ расположение упражнений от простого к более сложному;

+ соответствие заданий подготовке учащихся;

+ наличие самостоятельной работы;

+ проведение подготовительной работы перед выполнением упражнений;

+ хорошо подводятся итоги;

+ объективное выставление отметок;

+ осуществляется плавный переход от одного этапа к другому;

+ удачно подобран материал для реализации воспитательных целей;

- требует активности детей;

- не подведен итог урока;

• нерационально распределено время на уроке;

• не комментируются ответы детей;

• домашнее задание дается после звонка;

• не обращает внимания на каллиграфию;

- не выполняет гигиенических требований к уроку.

Анализ урока чтения

1. Правильно ли была определена и сформулирована тема урока?

2. Какова цель урока, правильно ли она была поставлена?

3. В какой форме была проведена проверка домашнего задания?

4. Как была проведена подготовительная работа к первичному восприятию текста (виды работы, учет жанра изучаемого произведения)?

5. Как учитель знакомит детей с новым произведением? Умеет ли вызвать интерес, желание ещё раз обратиться к тексту?

6. Какие виды работы с текстом использовались учителем при анализе произведения?

7. Как строит беседу на уроке? Интересны ли вопросы, заставляют ли думать, обращаться к тексту? Как слушает ответы, как привлекает детей к работе?

8. Проводится ли перечитывание на уроке? Как ведется работа по совершенствованию техники чтения?

9. Как учит детей читать выразительно? Даёт ли конкретные указания? Тренирует ли?

10. Имело ли место на данном уроке применение наглядности?

11. Как использовался учебник, на каких этапах урока и в какой форме?

12. Как, в какой форме осуществлялась на уроке работа по совершенствованию умений учащихся в разных видах речевой деятельности?

13. Учитывает ли в процессе анализа жанровые особенности произведения, как работает над композицией, выразительными средствами языка, художественными образами?

14. Как проводится обобщение по одному произведению, по ряду произведений?

15. Степень активности учащихся на уроке; самостоятельность в работе, заинтересованность уроком и дисциплина.

16. Поведение учителя: умение держаться в классе, умение активизировать учеников, увлечь их, речь учителя, имело ли место нарушение литературной нормы?

17. Итоги урока: прочность и сознательность усвоения содержания произведения, осознание основной мысли, понимание авторской позиции, умение обобщать анализируемое произведение, в какой мере достигнута основная цель урока?

Анализ и оценка уроков студентов – практикантов

Какой урок можно считать эффективным?

Главное в уроке – его результат: что дал урок учащимся, насколько продвинулись они в усвоении материала. Значит, оценивая эффективность урока, следует исходить из его результатов, т.е. прежде всего иметь в виду такие вопросы: понят ли детьми теоретический материал, научились ли они применять правила, сформировались ли у них навыки по теме урока проведена ли вытекающая из темы урока воспитательная работа?

Таким образом, эффективность урока – это его результативность. С этой точки зрения и нужно анализировать уроки.

Анализ урока

Начало урока Урок, как известно, начинается с организационного момента, когда в классе создается необходимая деловая обстановка. Затем учитель (студент – практикант) объявляет тему, формулирует цель и ставит задачи урока: что будет изучаться на данном уроке? С какой целью? Почему должны учащиеся научиться? Какие конкретные задачи должны быть решены на уроке? Где будут применены полученные на данном уроке знания, умения и навыки?

Связь нового материала с изученным ранее.

Программа по любому учебному предмету требует, чтобы на уроке изучались не разрозненные факты и явления, а основы данной науки. Для этого нужно рассматривать изучаемый материал не как нечто изолированное, а как часть системы.

Объяснение нового материала.

Как видно из самого термина, новый материал должен быть на уроке не просто изложен, а именно ОБЪЯСНЕН.

Поэтому, анализируя урок, следует установить, действительно ли учебный материал объяснен, умеет ли при этом студент-практикант пробуждать, направлять и развивать мышление учащихся, мобилизовывать их на самостоятельный поиск решения задачи или проблемы, формулировки вывода или правила помог ли учитель (студент-практикант) разобраться в существе дела, поняли ли дети новый материал, благодаря чему это достигнуто (четкое объяснение новых терминов, использование наглядных пособий и технических средств, использование удачных приемов, доступность объяснения и т.д.). Если учащиеся не поняли материал, то надо установить, почему именно, в чем ошибка студента - практиканта, кате эту ошибку устранить.

Проверка усвоения материала

Бывает что студент-практикант, изложив материал, не выясняет, как поняли его учащиеся. Присутствуя на уроке, нужно обратить внимание на эту сторону дела. Если же усвоение материала проверяется, то как именно, каким методом: проводится пересказ изложенного, ставятся контрольные вопросы, заставляющие мыслить, устанавливаются связи, аналогии с усвоенным ранее и т. д.

Показ образца применения теории.

Объяснив новый материал, учитель (студент-практикант) должен показать, как использовать изученное, как применить его на практике.

Закрепление материала.

Важной частью большинства уроков являются упражнения. Здесь следует иметь в виду следующее: как организована эта работа? Каковы содержание и характер заданий, степень их трудности? Каков удельный вес самостоятельности учащихся при выполнении заданий – сформированы ли у учащихся предусмотренные программой навыки?

Нужно также обратить внимание на то, в какой последовательности предлагаются на уроке упражнения. В принципе она должна быть такой: сначала учитель дает детям упражнение на распознавание изучаемых фактов, затем эти факты они объясняют, после этого подчеркивают нужные буквы, дописывают слова и т. д., затем подбирают и записывают свои примеры и, наконец, выполняют на данном материале творческую работу.

ДОМАШНЕЕ ЗАДАНИЕ. Домашняя работа – это работа, которую учащиеся выполняли в классе. Присутствуя на уроке, нужно отмечать следующее: соответствует ли характер домашнего задания той работе, которая выполнялась в классе? Какова степень трудности задания? Разнообразны ли виды упражнений, включаемых е домашнее задание? Дается ли образец их выполнения? Поняли ли учащиеся, что и как нужно сделать?

Важно, чтобы домашнее задание носило разнообразный характер, чтобы в нем была предусмотрена не только работа над изучаемым на данном уроке, но и повторение старого.

ПОДВЕДЕНИЕ ИТОГА УРОКА. На этом этапе следует выяснить, сделан ли вывод урока? Каков результат работы, которая выполнялась на уроке? Решены ли поставленные задачи? Над чем еще предстоит работать по данной теме? На указанные, вопросы при анализе урока также должны быть даны ответы.

Анализируя урок, нужно отметить воспитательное воздействие отдельных частей и урока в целом на учащихся, разобрать, какие воспитательные задачи ставились и как они решались.

Внеклассная работа по русскому языку и чтению

Внеурочная, или внеклассная, работа объединяет все виды деятельности учащихся, в том или ином виде обогащающие их развитие в рамках языковой личности. Это языковые игры, утренники, литературные викторины, походы и экскурсии, выпуск газет и журналов, радиопередачи, съемка телефильмов, конкурсы на лучшее сочинение или стихотворение, самостоятельное (внеклассное) чтение книг, журналов, газет. Внеурочная работа проводится в школе после уроков, дома, в детских клубах и пр. Эта работа ориентируется не на обязательные стандарты-минимумы, не на программы учебных предметов, а на интересы самих детей.

Наиболее регламентирована работа кружков: русского языка; литературных, театральных, краеведческих и т.п. Обычно они работают по четкому плану, с постоянным руководителем.

Основные задачи внеурочной работы:

а) развитие у детей интереса к предмету «Русский язык», к жи­вому языку, к речи, к литературе на русском языке;

б) развитие индивидуальных склонностей и одаренности детей, которые проявляют раннюю склонность к языковым предметам;

в) развитие самостоятельной познавательной деятельности учащихся в условиях свободной инициативы, приучение детей пользоваться дополнительной литературой, разными материалами, развитие потребности самообразования;

г) углубление знаний о языке, получаемых на уроках, повышение качества этих знаний и умений.

Роль внеурочных занятий повышает социальную функцию обучения, они включают детей в широкие потоки жизни, приоб­щают к массовым видам деятельности, расширяют круг общения.

Внеурочную работу следует отграничивать от учебной помощи отстающим; впрочем, для тех, кто помогает отстающим, это все внеклассная деятельность, причем очень благородная. Выполнение домашних заданий также не включают в систему внеурочной работы.

Принципы внеурочной деятельности: избирательность в выборе тем и форм занятий; учет пожеланий и увлечений самих детей: занимательность - более высокая, чем на уроках; сотрудничество учителя и детей – тоже в большей степени, чем на уроках.

Методы работы учителя, руководителя и учащихся: беседы, практические занятия, решение познавательных субъективно-творческих задач, исследования; индивидуальная работа по интересам; творческая деятельность; моделирование, программирование, алгоритмизация и т.п.

Разрабатывая сценарий такого занятия, необходимо четко сформулировать тему, цель его проведения; указать класс, для которого оно проводится; подробно описать ход занятия.

Образец сценария внеклассного занятия по русскому языку (3 класс)

Тема. Зачем нужны звуки?

Цель: развивая познавательный интерес к родному языку, показать необходимость изучения устной и письменной речи.

Оборудование: карточки с надписями (фо, не, ти, ка, звук, ударение, правильное произношение, интонация, членение на фразы, слова, звуки), индивидуальные карточки со скороговорками (3 штуки – по одной на каждый ряд); два пустых альбомных листа, подписанных внизу: 1) УРЩУХ, 2) ЛИМЕНЬ; изображение камня, который стоит на перепутье трех дорог.

Ход занятия

1. Оргмомент. Вступительная беседа.

Учитель.

-Я знаю, что вы очень любите путешествовать, и сегодня предлагаю отправиться в путь по любой из трех лежащих перед вами дорог для того, чтобы найти ответ на очень важный вопрос: Зачем нужны звуки?

Налево пойдешь – Прямо пойдешь - Направо пойдешь -

язык поломаешь голову потеряешь ответ найдешь

- Итак, по какой дороге отправитесь в путь? (можно выбрать считалкой).

2. Первая дорога «Налево пойдешь - язык сломаешь».

а) Вспомните сказку Р.Киплинга «Слоненок». Как вы думаете, почему у любопытного слоненка, когда крокодил схватил его за нос, получились такие звуки:

[пус'т'ит'и б'ида/оч'ин' бол'на]?

• Что он произнес? Попробуйте сами произнести эти слова, зажав нос. Как это объяснить?

• С первым заданием справились; откроем один ответ. Дети находят спрятанную в классе карточку

ПРАВИЛЬНОЕ ПРОИЗНОШЕНИЕ

б) - Прочитайте правильно слово атлас.

(Читают на ухо учителю 2-3 человека).

-Почему получилось два разных слова?

(Разные ударные слоги)

• С помощью индивидуальных сигнальных карточек выделите ударный слог в словах квартал, хлопок, компас, свекла, пироги.

• Молодцы, справились со вторым заданием.

(Дети находят, например под цветком, карточку УДАРЕНИЕ )

в) - Однажды ребята играли в скороговорки, стараясь произнести их как можно быстрее. Игорь сказал: «Вы не торопитесь, а старайтесь отчетливо произносить каждый звук!»

• Скажите, прав ли Игорь?

• Давайте теперь сами немного потренируемся произносить скороговорки.

Конкурс скороговорок (дети собираются в группы).

1-й ряд: Редька редко росла на грядке, грядка редко была в порядке.

2-й ряд: Три свиристели еле-еле свистели у ели.

3-й ряд: Ткет ткач ткани на платье Тане.

(После завершения конкурса дети находят очередную карточку-подсказку ИНТОНАЦИЯ )

3. Вторая дорога «Прямо пойдешь - голову потеряешь».

а) - Определите, какое слово лишнее. Почему?

конечно что

нарочно чтобы

игрушечный нечто

(Карточка-подсказка КА)

б) -Реши пропорции:

Я/А=Ю/У + Е/? Б/П=Д/?

- Игорь написал такое предложение:

Сто сорок и сто сорок будет двести сорок.

- Допустил ли он ошибку в вычислениях? (Карточка-подсказка НЕ).

в) -А теперь задание каждому ряду..

Прочитайте слова, напишите транскрипцию, произнесите звуки в обратном порядке. Что получилось?

1-й ряд: ЛЁН, ЛЕЙ, ШЕЙ

(ноль, ель, ешь)

2-й ряд: ЛОБ, ЛЮК, ТОЛ

(пол, куль, лот).

3-й ряд: ТОК, ШЁЛ, ЛЁД

(кот, ложь, толь)

(Карточка-подсказка ЗВУК )

4. Третья дорога. «Направо пойдешь – ответ найдешь».

а). - А теперь попробуйте побыть в роли художника и нарисуйте портреты фантастических животных с именами УРЩУХ и ЛИМЕНЬ

_ Пока 2 ученика рисуют, мы двигаемся дальше.

- Какое животное нарисуют, скорее всего, как страшное, дикое, а какое – как ласковое и спокойное? Что в названиях животных подсказало их нрав?

(Карточка-подсказка ТИ).

б). - Почему может быть по-разному понято предложение?

(Из дома бабушки или смех бабушки.)

(За правильный ответ выдается карточка-подсказка

ЧЛЕНЕНИЕ НА ФРАЗЫ, СЛОВ А, ЗВУКИ )

в). - Ребята заспорили. Сергей говорит:

- Трудно тебя понять, Игорь? Ты вчера мне по телефону так отвечал, что я ничего не понял. Говоришь, как тот Саша, у которого во рту каша.

Игорь обиделся:

- Зато я пишу красиво, грамотно, ошибок почти не делаю. А письменная речь важнее:

Что написано пером, не...

Слово - не воробей: ...

(Учитель интонацией просит учащихся помочь закончить пословицы.)

- Как вы думаете, кто из ребят прав? Какая речь важнее: устная или письменная? Почему?

(Карточка-подсказка ФО.)

5. Итог занятия

- Мы с вами набрали много подсказок-ответов. Так для чего нужны нам звуки? (Для общения.)

- Какая наука изучает ЗВУК, УДАРЕНИЕ, ИНТОНАЦИЮ, ПРАВИЛЬНОЕ ПРОИЗНОШЕНИЕ, ЧЛЕНЕНИЕ НА ФРАЗЫ, СЛОВА, ЗВУКИ?

Один ученик с доски читает ответы, получает вывод: ФОНЕТИКА .

Дидактические материалы к урокам русского языка и чтения

Виды работ на уроке чтения

1. Речевая разминка :

скороговорки

считалки

пословицы

4-стишья

предложения

(работа над дикцией, артикуляцией, интонацией, дыханием, громкостью речи, орфографическим и орфоэпическим чтением).

2. Работа над текстом:

1. Чтение всего текста.

2. Чтение, деление на части, составление плана.

3. Чтение по готовому плану.

4. Чтение, пересказ.

5. Чтение нового текста заранее подготовленного дома.

6. Чтение с сокращением текста. /Дети убирают предложения или слова, которые можно опустить/. /Подготовка к сжатому пересказу/.

7. Чтение цепочкой по предложению.

8. Чтение цепочкой по абзацу.

9. Чтение вполголоса.

10. Чтение, нахождение отрывка к рисунку.

11. Чтение, ответы на вопросы.

12. Нахождение в тексте отрывка, который поможет ответить на вопрос.

13. Чтение самого красивого места в рассказе или стихотворении.

14) Нахождение по данному началу /концу/ всего предложения /логически законченного отрывка'.

15. Чтение "выше нормы" /в основном это домашнее задание. Ученик знает свою норму, дома путем тренировок набирает 10-15 слов/.

16. Чтение отрывка, к которому можно подобрать пословицу.

17. Нахождение предложения, с помощью которого можно исправить допущенную ошибку.

18. Нахождение предложения или отрывка, отражающего главную мысль рассказа.

19. Чтение и установление, что правдиво, а что вымышлено /для сказки/.

20. Чтение, нахождение предложений, которые стали поговорками /для басни/.

21. Чтение, составление сценария к диафильму /кратко, подробно/.

22. Чтение, подборка звукового оформления "фильма".

23. Беседа с сопровождением выборочного текста.

24. Нахождение в тексте... выводов.

25. Высказывание своих суждений о прослушанном.

26. Чтение рассказа о том, чем понравилось произведение, чем запомнилось.

18. Установление путем чтения причинно – следственных связей.

19. Чтение, название рассказа. Как еще можно назвать⁷

20. Чтение по ролям.

21. Чтение по ролям диалога, исключая слова автора.

31) Чтение, пересказ прочитанного с помощью жестов, мимики, позы.

32) "Живая картинка" /один читает, другой мимикой, жестами реагирует на услышанное/.

33. Нахождение предложения, отрывка, которое мог бы прочитать вот этот человечек.

34. Нахождение отрывка, который нужно прочитать презрительно, строго, с мольбой, досадой и т. д.

35. Нахождение и чтение предложения с восклицательным знаком, многоточием.

36. Конкурсное чтение стихотворений /жюри из победителей прошлого конкурса/.

37. Нахождение и чтение слов с логическим ударением.

38. Нахождение и чтение образных слов и описаний.

39. Нахождение и чтение слов, предложений, которые читаются громко, тихо, быстро, медленно.

40. Чтение стихотворения, расстановка пауз.

41. Чтение стихотворения цепочкой, заканчивая каждый раз на паузах.

42. Выразительное чтение отрывка по собственному выбору.

43. Чтение отрывка с распространенными предложениями.

44. Вычленение слова из рассказа к предложенной схеме - -чн - -, -- жи --, т. д.

45. Кто быстрее найдет в тексте слово на указанное правило.

46. Нахождение в рассказе самого длинного слова.

47. Нахождение двух -, трех -, четырехсложных слов.

48. Нахождение в рассказе и чтение сочетаний: сущ. + прилаг., сущ. + глагол, мест. + глагол.

49) Чтение, пометка непонятных слов.

50. Чтение слабочитающими учениками слов с предварительной разбивкой на слоги.

51. Нахождение и чтение в тексте слов и выражений, с помощью которых можно нарисовать устный портрет.

52. Нахождение и чтение в тексте слов, близких по значению, данным /машина, которая копает траншеи,- машина для перемещения грунта/.

53. Чтение слов, к которым даны сноски.

54. Нахождение и чтение слов и выражений, которые можно использовать при написании сочинения.

55. Чтение с выписыванием слов для практического словаря, например к теме "Осень", "Зима" и т. д.

56. Комбинированное чтение /учитель - учащиеся хором/.

Основным приемом, обеспечивающим развитие навыка чтения является многократное обращение к тексту, перечитывание его каждый раз с новым заданием.

К тексту на уроке дети возвращаются до 18 раз, получая все новые задания.

3. Работа над языком произведения:

словарная работа;

образные выражения;

описание;

сравнение.

4. Работа над техникой чтения.

1. Ежеурочные пятиминутные чтения.

2. "Эхо" /читает учитель, читают дети/.

3. "Буксир"/читают вместе, в паре/.

4. Чтение с диктором.

5. "Бросок в небо" – чтение с отрывом от текста

6. "Ряд на ряд" – по очереди, по одному предложению.

7. "Незнайка" – ведущий делает ошибки, хором исправляют.

8. "Тучка - волшебница" – на доске прочитывается слово, стирается часть, снова прочесть.

9. "Многоразовое чтение" -–чтение отрывка в 3 - 5 строк, чтение вслух до темпа скороговорки.

10. "Жужжащее чтение" -–чтение вполголоса отрывка.

11. "Щадящее чтение" -–для слабочитающих дома прочитывать не весь текст, а только часть.

12. "Буратино" – рука на локте, учитель задает темп.

13. Упражнение "Ручеек" – чтение цепочкой.

14. В конце урока самостоятельный 3-4 минуты замер скорости чтения /все читают 1 минуту и подсчитывают количество прочитанных слов/. И так изо дня в день на каждом уроке чтения.

15. Чтение перед сном.

16. Чтение должно стать последним событием дня.

Данные материалы можно использовать для организации работы на уроках русского языка.

2Класс. Тема «Слова, обозначающие действие предмета»

1. Прочитай. Подчеркни слова, которые обозначают действие.

Кто на лавочке сидел, Галка села на заборе,

Кто на улицу глядел, Кот забрался на чердак.

Толя пел. Тут сказал ребятам Боря

Борис молчал. Просто так...

Николай ногой качал, (С. Михалков)

2. Вставь подходящие по смыслу слова, обозначающие действие,

так, чтобы получилось стихотворение.

_______ ветры в феврале, Ледоход: лёд ______.

_______ в трубах громко. Вышел на берег народ,

Змейкой __ ____ по земле _ , как рекаЛёгкая позёмка Лёд в кусочки ____

С. Маршак)(Нар. потешка).

Слова для справок: мчится, воют, дуют; разбивает, идёт, играет, смотрит.

3. Образуй от слов-предметов слова-действия.

Образец: смотр – смотреть.

Треск, скука, сторож, дрожь, полет, свет, шум, стук, скрип, крик, угощенье, связка, победа, защита.

4. Прочитай.

Вот накрапывает дождь. Потом он расходится и льёт всё сильнее. Наконец хлынул проливной дождь.

Совсем иначе идёт грибной дождик. Этот дождик словно сеет из низких туч. Он шепчет что-то, возится в кустах, будто трогает мягкой лапой то один лист, то другой. (По К. Паустовскому).

Подчеркни слова, которые отвечают на вопросы что делает? что сделал? 5. К данным сочетаниям подбери близкие по значению слова-действия.

Образец: повесить нос – огорчиться.

Витать в облаках, ловить ворон, держать язык за зубами, водить за нос.

3 Класс. Тема «Глагол»

1. Слова, обозначающие действия предметов, называются:

а) именами существительными;

б) именами прилагательными;

в) глаголами.

и отвечают на вопросы:

а) Какой? Какая?

б) Кто? Что?

в) Что делал? Что делает? Что делают? и т.д.

2. Подчеркни глаголы.

И поля цветут,

И леса шумят,

И лежит в земле

Груды золота.

И во всех концах

Света белого

Про тебя идёт

Слава громкая. ( И. Никитин)

3. Выдели приставки в глаголах.

Отобедать, отварить, отекать, отточить, обскакать, обогреть, подпевать, подождать,

подмигнуть, подумать.

4. Подчеркни глаголы, противоположные по значению.

Солнце всходит на востоке, а заходит на западе. От страха бледнеют, а от стыда краснеют. Надо так давать, чтобы можно было взять.

5. Выдели окончания глаголов в прошедшем времени. Обозначь их число и род.

Заря – зарница, красна девица, по лесу ходила, ключи обронила. Месяц видел – не сказал. Солнце увидело - подняло.

6. Напиши данные глаголы в настоящем времени.

Влетать-_________. Выходить-________. Включать-________. Встречать-________. Зажигать -________. Разрешать -_______ Вспоминать- ________. Белеть- ___________.

7.От данных слов образуй глаголы в неопределённой форме.

Коса- _______________; пила - __________________; сторож -________________; обед - __________________; темный -__ _____________; зелёный - ___________________; взрослый -_____________; мрачный - _____________________.

8.Прочитай стихотворение.

Эхо стонало, шумела река,

Ливень стучал тяжело.

Луч серебристый пронзил облака.

Им любовались мы долго, пока

Солнышко, солнце взошло! (М.Цветаева)

Расскажи, какую картину ты представил, читая эти строки. Как ты думаешь, изменится ли картина природы после появления солнышка?

Объясни написание выделенных букв. Спиши стихотворение.

Что ты можешь рассказать о глаголах в этом стихотворении?

4 Класс. Итоговые задания по теме «Глагол»

1 Вариант

1. Укажи верное высказывание.

а) Глагол изменяется по числам и лицам.

б) Глагол изменяется по числам, лицам, временам, в прошедшем времени в единственном числе по родам.

2. Распредели указанные глаголы по спряжениям.

Светить, скрипеть, читать, брить, думать, гнать, смотреть, спать.

3. Укажи верный ответ - количество глаголов в данном тексте.

Днём кувшинка нежится на воде - и все любуются ею. А ночью ныряет под воду. Спит всю ночь в глубине.

Ясное будет утро - снова вынырнет из воды. Снова развернётся лепестками навстречу солнцу и станет радовать всех.

а) 10;

6) 9;

в) 8.

4. Укажи, в каких глаголах надо писать букву ь.

а) расстаёт...ся; в) смеет...ся;

б) расстават...ся; г) смеят...ся.

5. Определи, сколько здесь глаголов в неопределённой форме.

Кто любит трудиться, тому без дела не сидится. Была бы охота, будет ладиться и работа. Чем хвалиться, лучше с другом поделиться. Что летом родится, то зимой пригодится.

а) 6;

6) 5;

в) 4.

6. Укажи в данном тексте время глаголов.

Платок с давних пор был любимым головным убором украинских женщин. Платок мы видим на всех старинных рисунках. Он проходит через всю историю украинской народной одежды.

2 Вариант

1. Укажи верное высказывание.

а) Глагол обозначает действие предмета.

б) Глагол обозначает действие и состояние предмета.

2. Укажи глаголы, которые обозначают состояние.

а) поднимать; в) спать;

б) решать; г) грустить.

3. Поставь глаголы в прошедшем времени.

Пламя костра медленно разгорается (_________

Тихонько потрескивают (____________) горящие сучья.

Вдали раздаётся (___________) крик ночной птицы. Слева синеет

(_____ _______) лесное озеро.

4. Запиши указанные глаголы с частицей не.

а) (не) хотеть; в) (не) годовать;

б) (не) думать; г) (не) навидеть.

5. Укажи, в каких глагольных окончаниях допущены ошибки.

а) пишет; в) моет;

б) отроет; г) стелет.

6. Спиши пословицы, поставь глагол в форму 2 лица единственного числа настоящего времени.

а) Один и камень не (сдвинет), а вместе и гору (поднимут).

б) Одной рукой узла не (завяжут).

в) Словами поле не (засеет).

3 Вариант

1. Прочитай. Вставь пропущенные слова.

Глагол – это часть речи, которая обозначает………………………………………………………………..и отвечает на вопросы……………………………………..

2. Укажи (подчеркни), как изменяются глаголы:

по падежам, лицам, числам, временам.

3.Запиши текст, раскрывая скобки. Найди в тексте антонимы. Выпиши их парами. Над словами укажи, какой частью речи они являются.

Бывает он (в)холод, бывает он (в)зной, бывает он добрый, бывает он злой.(В) открытые окна нежданно (в)летит, то что-то (про)шепчет, то вдруг (за)гудит. (При)тихнет, (у)мчится, (при)мчится опять, то (вз)думает волны (по)морю гонять (Н.Найденова).

5. Запиши данные глаголы во всех возможных для них формах времени.

5. Прочитай. Укажи (подчеркни), какими членами предложения являются глаголы.

Скоро наступит короткая летняя ночь. Умолкли птицы. Громко стрекочут кузнечики. Вдруг проухает сова. Плеснётся рыба в реке.

6. Выпиши из текста задания 5 глаголы и укажи их время.

Тестовые задания к теме «Имя прилагательное»

2 Класс

ВАРИАНТ № 1

1-уровень

1. Слова, обозначающие признак предмета ( имя прилагательное) отвечают на вопрос: а) что? б) сколько? в) какой?

2. Укажи имя прилагательное:

а) восемь; б) глупая; в) гореть.

3. Найди « лишнее» слово:

а) зимний; б) сильные; в) звериный, г) больница.

2-уровень

1. Выбери из предложенных однокоренных слов имя прилагательное: а) коровник; б) коровье; в) коровушка.

2. Найди имена прилагательные, отвечающие на вопрос какая?: а) звонкая; б) просторный; в) белое.

3. Какое имя прилагательное относится к имени существительному пудель? а) кудрявое; б) веселая; в) белый.

3-уровень

1. Какой вопрос следует поставить от имени существительного к имени прилагательному в словосочетании кошкин хвост? а) Чей? б) какую? в) чью?

2. Определи, что обозначают выделенные слова в предложении. Наступила ранняя весна. а) предметы; б) признак предмета; в) действие предмета.

3. Выбери слова, отвечающие на вопрос какой?, какая?, какое?: а) туча; б) крупная; в) бельчонок; г) свежий.

4-у ровень

1. Укажи под каким порядковым номером представлены имена прилагательные в предложении. 12345 6

Из глубокого снега вылетели пестрые тетерева.

2. Выбери слово, противоположное по смыслу к слову смелый: а) плохой; б) трусливый; в) глупый.

3. Найди подходящее по смыслу имя прилагательное для предложения. На лугу растут цветы. а) поздние б) полевые; в) прошлогодние.

ВАРИАНТ 2

1-уровень

1. На какой вопрос отвечает слово, обозначающее признак предмета? а) кто? б) что делает? в) какой?

2. Какое слово обозначает признак предмета?

а) пенал; б) белый; в) летает.

3. Найди «лишнее» слово:

а) волнистый; б) снежное; в) желтеть; г) желтое.

2-уровень

1. Выбери из предложенных однокоренных слов имя прилагательное: а) медвежатник; б) медвежий; в) медведица.

2. Найди имена прилагательные, отвечающие на вопрос какое?:

а) зимняя; б) пестрое; в) душистый.

3. Какое имя прилагательное относится к имени существительному стужа? а) лютый; б) зимняя; в) грозное.

3-уровень

1. Какой вопрос следует поставить от имени существительного к имени прилагательному в словосочетании мышиную нору? а) чей? б) какую? в) чью?

2. Определи, что обозначают выделенные слова в предложении. Дует резкий ветер. а) предметы; б) действие предмета; в) признак предмета.

3. Выбери слова, отвечающие на вопрос какой?, какая?, какое?:

а) маленькое; б) засверкало; в) гроза; г) спелый.

4-уровень

1. Укажи, под каким порядковым номером представлены имена прилагательные в предложении. 1 2 3 4 5 6

Над морской водой кружат быстрые чайки.

2. Выбери слово, близкое по смыслу к слову смелый:

а) храбрый; б) добрый; в) слабый.

3. Найди подходящее по смыслу имя прилагательное для предложения. Под горой журчит ручей. а) горной; б) осенний; в) звонкий.

3 Класс

ВАРИАНТ № 1

1-уровень

1. Среди записанных слов укажи имя прилагательное:

а) красота; б) красивый; в) красоваться.

2. Какое из данных прилагательных относится к существительному цветок (какой?)? а) Красная; б) душистый; в) первая.

3. В предложении имя прилагательное выступает:

а) второстепенным членом; б) подлежащим; в) синонимом.

2-уровень

1. Укажи вопрос, на который отвечает имя прилагательное: а) когда? б) какое?в) кого?

2. Имена прилагательные среднего рода имеют окончания: а) -ый,-ий,-ой; б) -ая;-яя;в) -ое;-ее.

3. В предложении имя прилагательное связано с:

а) именем существительным;

б) именем прилагательным;

в) глаголом.

3-уровень

1. Имя прилагательное обозначает:

а) название предмета; б) действие предмета; в) признак предмета.

2. Имена прилагательные

а) имеют род; б) не имеют рода; в) изменяются по родам.

3. Укажи окончание прилагательного во множественном числе. Подбери слово: а) _____ ой ; б) _______ ые ; в) ______ ый .

4-уровень

1. Какие из данных слов употребляется при характеристике имени прилагательного как части речи? а) Что делают? б) признак предмета; в) подлежащее.

2. Запиши словосочетание «имя существительное + имя прилагательное» в м. р.

3. Укажи схему, в которой имя прилагательное стоит во множественном числе. Подбери словосочетание: а) кто?— какой? б) что?—какие? в) что?—какая?

ВАРИАНТ № 2

1-уровень

1. Среди записанных слов укажи имя прилагательное:

а) зелень; б) зеленая; в) зеленеть.

2. Какое из данных прилагательных относится к существительному яблоко (какое?)? а) Сочное; б) зеленая; в) твердый.

3. В предложении имя прилагательное выступает:

а) второстепенным членом; б) сказуемым; в) антонимом.

2-уровень

1. Укажи вопрос, на который отвечает имя прилагательное:

а) кому? б) какая? в) кто?

2. Имена прилагательные мужского рода имеют окончания:

а) -ый;-ий;-ой; б) -ая;-яя; в) -ое;-ее.

3. В предложении имя прилагательное зависит от:

а) имени существительного;

б) имени прилагательного;

в) глагола.

3-уровень

1. Имя прилагательное обозначает:

а) количество предметов; б) признак предмета;в) указывает на предмет,но не называет его.

2. Род имени прилагательного не определяется:

а) в единственном числе; б) во множественном числе; в) определяется всегда.

3. Укажи окончание прилагательного во множественном числе. Подбери слово: а) _____ ий ; б) _____ ие ; в) _____ ее .

4-уровень

1. Какие из данных слов употребляются при характеристике имени прилагательного как части речи?

а) Действие предмета; б) кого? в) связано с именем существительным.

2. Запиши словосочетание «имя существительное + имя прилагательное» в женском роде.

3. Укажи схему, в которой имя прилагательное стоит во множественном числе. Подбери словосочетание: а) кто?— каких? б) что?— какое? в) что?—какой?

4 Класс

ВАРИАНТ№1

1-уровень

1. Падеж имени прилагательного определяют:

а) по существительному, с которым связано в предложении;

б) по числу;

в) по числу и женскому ( или мужскому) роду .

2. Определи имена прилагательные:

а) зима, зимушка, зимует;

б) яблочный, яблоневый, вишневый;

в) сереет, вечереет, сумерки.

3. Определи имя прилагательное женского рода:

а) ранняя; б) зимний; в) большой.

2-уровень

1. Укажи правильное утверждение.

Имя прилагательное изменяется:

а) по родам и числам; б) по числам и падежам; в) по родам, числам и падежам

2. К прилагательному храбрый подбери прилагательное- антоним в Р. п.: а) смелый; б) робкого; в) трусливым.

3. Определи имя прилагательное, состав которого соответствует схеме: корень – суффикс – окончание. а) свежий; б) лесной; в) пришкольный.

3-уровень

1. Имена прилагательные в И.п. множественного числа имеют окончания: а) -им;-ым; б)-ые;-ие; в)-ая;-ое.

2. Определи имя прилагательное в Р.п. единственного числа:

а) возле шумного ручья; б) о близком человеке; в) в классном журнале.

3. Род имени прилагательного можно определить по:

а) вопросу, окончанию, существительному, с которым связано прилагательное;

б) числу и роду.

4-уровень

1. Укажи словосочетание « существительное + прилагательное» м.р. ед. числа: а) молодого месяца; б) в старой квартире; в) золотым кольцом.

2. Укажи падеж прилагательных в предложении По краю глубоких оврагов стоят робкие осинки. а) Д.п. и Р.п.; б) И.п. и В.п.; в) П.п. и И.п.

3. Определи предложение, в котором прилагательное связано с подлежащим.

а) Прозрачные капли росы блестели в лучах солнца.

б) После тяжелого дня лесорубы собрались возле костра.

ВАРИАНТ №2

1-уровень

1. С какой частью речи всегда связано имя прилагательное?

а) Именем существительным;

б) глаголом;

в) наречием.

2. Определи имена прилагательные;

а) весна, веснушки, привесить;

б) лететь, прилетать, лето;

в) сливовый, сливочное, медовый.

3. Определи имя прилагательное женского рода:

а) открытое; б) маленькая; в) широкий.

2-уровень

1. Укажи правильное утверждение.

Имя прилагательное изменяется:

а) по числам и падежам; б) по родам и падежам; в) по родам, числам и падежам.

2. К прилагательному молодой подбери прилагательное-антоним в Р.п.: а) пожилому; б) высокий; в) старого.

3. Определи прилагательное, состав которого соответствует схеме корень-окончание. а) открытый; б) земной; в) желтый.

3-уровень

1. Определи правильное утверждение.

Имена прилагательные во множественном числе изменяются по: а) падежам; б) родам.

2. Определи имя прилагательное в Т.п. единственного числа:

а) на лесной поляне; б) желтым листом; в) о спелой пшенице.

3. Какая форма имени прилагательного является начальной?

а) И.п., мн.ч.; б) И.п., ед.ч., ж.р.; в) И.п., ед.ч., м.р.

4-уровень

1. Укажи словосочетание «существительное + прилагательное» м.р. ед.ч.: а) голубого неба; б) серебристым снегом; в) свежая зелень.

2. Укажи падеж прилагательных в предложении Лесные озера мороз сковал хрустальными оковами. а) И.п. и Д.п.; б) И.п. и Т.п.; в) Т.п. и В.п.

3. Определи предложение, в котором прилагательное зависит от второстепенного члена.

а) От легкого дуновения ветра усмехнулось море.

б) Звонкая песня жаворонка неслась высоко в небе.

Проверяя письменные работы учеников, исправляя недочеты в устной речи, используйте памятку «Типы речевых и грамматических ошибок»

Грамматические ошибки (связаны с нарушением грамматических норм языка)

Морфологические:

I. Ошибки в структуре слова.

1. Ошибки в словообразовании: ткальщица, благородность, вшёл, непоседка.

2.Ошибки в формообразовании различных частей речи:

- в образовании родовых, падежных форм, форм числа существительных: в польтах, облаки, пять яблоков, моё фамилиэ;

- в образовании сравнительной степени прилагательных и наречий: красивше, более выше;

- в образовании наречий: тама, тута, часта;

- в формообразовании местоимений: ихние, ихи, чегой-те;

- в образовании форм глагола: текёт, хочем, командывая, залазят, хочут. бежат.

Синтаксические

II. Ошибки в структуре слова связаны с нарушением норм в согласовании и управлении:

а) синяя море, с пяти книгами;

б) во время операцией, избегать от верной гибели, в темной камеры.

III. Ошибки в структуре предложения .

1. Нарушение границ предложения: Мы с ребятами и учителем ходили в лес. Когда мы увидели кормушку. Мы насыпали птичкам корму.

2. Нарушение связи между подлежащим и сказуемым: Животные готовится к зиме. Вдали виднелась стада.

3. Ошибки в построении предложений с однородными членами (нарушаются логические основания объединения слов в ряд однородных членов): В лесу нашли много грибов и опят. В речке живут рыбки и карасики.

4. Ошибки в построении сложных предложений (связаны с нарушением средств связи частей предложений): Дуров стоял до тех пор, чтобы девочка вышла из клетки (...до тех пор, пока девочка не вышла из клетки).

5.Смешение прямой речи и косвенной: После операции врач спросил его:"3ачем он захотел себя мучить?" Папа сказал, что давайте нарядим ёлку в лесу.

Речевые ошибки (связаны с неправильным или неудачным употреблением языковых средств)

I. Ошибки в словоупотреблении.

1.Семантические (связаны с нарушением точного употребления слова в тексте):

а) употребление слова в несвойственном ему значении: Вокруг санатория раскинулись поля ржи и_ силоса. Обратно пошёл дождь. Слон не боялся наказов. Герой стойко выдержал все допросы и попытки. Прозвенел звонок, и все сели на парты. Девочка дунула в одуванчик;

б) нарушение лексической сочетаемости слов: Болото было мягкое ( топкое). Ребята строят (лепят) снежную бабу. Еж смотался (свернулся) в клубок;

в) употребление рядом или близко однокоренных слов (тавтология): Осенью сажают саженцы деревьев. Журка стал своим острым клювом клевать Вовку в лоб. Вот какие со мной случаются случаи;

г) употребление лишнего слова (плеоназм): Небо покрылось синей голубизной. В школу пришла радостная радость;

д) смешение паронимов: Мама велела мне надеть свитер, но я наперерез (вместо наотрез) отказался.

2. Стилистические ошибки (связаны с нарушением коммуникативной целесообразностью высказывания):

а) неуместное употребление эмоциональной лексики: Наступила золотая зима;

б) нарушение стиля высказывания: Красавица рябина тоже принарядилась. Она красные бусы надела. Эти плоды являются хорошим кормом для птиц. Когда я пришла домой, мамы не было. Я подалась к соседям.

II. Ошибки в построении текста.

1. Синтаксическая бедность, однообразие синтаксических конструкций: Наступила осень. Трава стала некрасивой. Листья на деревьях стали желтыми. Вода в реке стала холодной.

2. Неудачное употребление местоимений для связи предложений: Ребята увидели снегирей. Они подошли к ним. Мальчик принял точный пас, и он побежал к воротам.

3. Неудачный порядок слов в предложении: Жучка помогала рыть снег лапами и мордой людям.

4. Нарушение видов-временной соотнесенности глаголов в тексте глагол: Костя сидел у окна и смотрит на птичку (смешение времен). Лебедь последний раз взмахнул крыльями и падал (смешение видов).

5. Неудачное употребление лексических повторов слова как средства связи: Дети увидели в траве ежика. Ежик быстро бежал.

Для подготовки к урокам можно использовать указанную литературу:

1.Цепова И.В. Обучение грамоте в 1 классе: Планы-конспекты уроков чтения. – Харьков, 2005.

2. Цепова И.В. Обучение грамоте в 1 классе: Планы-конспекты уроков письма. – Харьков, 2004.

3. Назаренко А.А. Обучение грамоте в 1 классе: Планы-конспекты уроков чтения. – Харьков, 2002;2008(к «Букварю» Е.С.Прищепы, В.И.Колесниченко).

4. Цепова И.В. Готовимся к урокам обучения грамоте (письмо 1 класс.)– Харьков, 2008.

5. Цепова И.В., Чалая О.М. Обучение грамоте. Уроки чтения. – Харьков, 2008 (к «Букварю» Вашуленко Н.С.).

6. Грецких В.Н. Русский язык. 2 класс. Разработки уроков (к учебнику Сильновой Э.С., Каневской Н.Г., Олейник В.Ф.). – Харьков, 2007.

7. Бабенко Е.А. Русский язык. 2 класс. Планы-конспекты уроков (к учебнику Гудзик И.Ф.). – Харьков, 2008.

8. Журавко О.И. Русский язык. 4 класс. Разработки уроков (к учебнику Сильновой Э.С., Каневской Н.Г., Олейник В.Ф.).– Харьков, 2008.

9.ВарвашевичС.И. Чтение. 2 класс. Планы-конспекты уроков (к учебнику Поповой Т.Д., Лапшиной И.Н. «Книга по чтению»). – Харьков, 2006.

10.Максименко Н.Н. Чтение. 3 класс. Авторские учебники (к учебнику Гудзик И.Ф Гудзик И.Ф. «Книга по чтению»). – Харьков, 2006.

11.Черкашина А.Г. Чтение. 4 класс. Планы-конспекты уроков (к учебнику Гудзик И.Ф

«Книга по чтению»). – Харьков, 2006.

12.Васильева Л.А. Сборник изложений по русскому языку. 2 –4 класс. – Харьков, 2008.

13.Володарская М.А. Готовимся к урокам развития речи . 2 класс. Методическое пособие по работе с хрестоматией «Веселый ручеек» и рабочей тетрадью «Живой родничок». – Харьков, 2004.

14. Володарская М.А. Готовимся к урокам развития речи . 3 класс. Методическое пособие по работе с хрестоматией «Веселый ручеек» и рабочей тетрадью «Живой родничок». – Харьков, 2005.

15. Володарская М.А. Готовимся к урокам развития речи . 4 класс. Методическое пособие по работе с хрестоматией «Веселый ручеек» и рабочей тетрадью «Живой родничок». – Харьков, 2006.

16.Карпова Е.В. Дидактические игры в начальный период обучения. – Ярославль,1997.

17. Русский язык: Нестандартные уроки в начальной школе /Ав.-сост. Л.В.Пчелина. – Волгоград, 2004.

18. Яценко И.Ф. Поурочные разработки по внеклассному чтению. 2 класс. – М., 2006.

19.Кутявина С.В.Универсальные поурочные разработки по внеклассному чтению: 3класс. – М., 2007.

20. Кутявина С.В.Универсальные поурочные разработки по внеклассному чтению: 4класс. – М., 2007.

21. Волина В.В.Веселая грамматика.– М.,1995.

22. Волина В.В. Русский язык. – Екатеринбург, 1996 (Серия «Учимся играя»).

23. Узорова О.В., Нефедова Е.А. 300 заданий и упражнений по русскому языку. 1– 2 класс. – М.,1998.

24.Львов М.Р. Школа творческого мышления: Пособие по русскому языку: 1 – 4 классы. – Тула, 2003.

Математика

Щоб підготуватися до уроку математики недостатньо добре знати програмний матеріал, зміст підручника за визначною темою, необхідно ще орієнтуватися на загальний засіб діяльності, який допоможе обміркувати логіку уроку на основі знань, вмінь та навичок, що набуті в процесі вивчення курсу методики викладання математики. Цей загальний засіб діяльності, що пов'язаний із плануванням уроку може бути представлений у вигляді наступних питань:

1. Які математичні поняття, властивості, правила тощо розглядаються на даному уроці?

2. Що я сам про них знаю?

3. Із якими з них діти знайомляться вперше? З якими вже знайомі? Що саме діти знають про це, які уявлення мають?

4. Яка функція навчальних завдань даного уроку (навчальна, виховна, розвиваюча, контролююча)? Які знання, вміння, навички формуються в процесі їх виконання?

5. Яка дидактична мета даного уроку?

6. Як змотивувати діяльність дітей на уроці?

7. Які методи та прийоми необхідно обрати для найкращого досягнення мети?

8. Які завдання, що містить підручник обов’язково потрібно включити в урок? Яку систему завдань треба запропонувати учням на різних етапах уроку для реалізації теми уроку7

9. Як саме можна організувати найбільш продуктивну діяльність учнів, що спрямована на актуалізацію знань, їх усвідомлення засвоєння чи узагальнення?

10. Які труднощі можуть з’явитися в учнів при вивченні теми? Яки помилки вони можуть допустити в процесі виконання завдань? Як організувати діяльність дітей, що буде спрямована на попередження та виправлення помилок?

Тільки після того, як будуть знайдені відповіді на всі питання, можна складати конспект уроку, дотримуючись основних вимог:

• чітке формування освітніх завдань в цілому і його складових елементів, їх зв'язок з розвиваючими та виховними завданнями;

• реалізація на уроці всіх дидактичних принципів;

• створення умов для успішного навчання учнів;

• урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання, виховувати внутрішню потребу в знаннях;

• домінування атмосфери доброзичливості і активної творчої праці;

• необхідність використання різних видів діяльності, які об’єднує спільна мета;

• конспект уроку повинен бути докладним, структурованим, відбивати весь матеріал, що вивчається на уроці, питання, що ставить учитель, завдання, розв’язання прикладів, задач, докладний їх опис тощо.

Загальні структурні елементи уроку математики

Урок математики складається з пов’язаних між собою частин, які об’єднані спільною темою, спрямовані на вирішення навчальних завдань уроку,структурні елементи яких упорядковані у певну логічну послідовність і становлять цілісну картину уроку. Кожний етап уроку може складатися з різних структурних елементів, послідовність яких залежить від конкретного уроку.

1. Актуалізація опорних знань, вмінь, навичок.

1. Проблемний вступ до уроку.

2. Збудження емоційного стану.

3. Мотивація.

4. Систематизація опорних математичних знань,вмінь, навичок.

5. Усна лічба.

6. Каліграфічна робота;

7. …

2. Формування нових знань, прийомів та засобів діяльності.

1. Мотивація до вивчення нової теми.

2. Створення проблемної ситуації.

3. Формулювання питань з опорою на попередні знання з математики чи інших предметів, що спрямовані на засвоєння нових знань;

4. Колективна, групова чи індивідуальна робота, яка спрямованна на засвоєння нових знанб.

• Формулювання питань з опорою на попередні знання учнів, які будуть використані при засвоєнні нового матеріалу;

• Пошук, обґрунтування більш раціонального способу дій при розв’язанні нових обчислювальних прийомів, задач, прикладів;

• Організація дослідницької роботи;

• Практична робота.

• …

5. Підведення підсумків даного етапу.

3. Закріплення, узагальнення знань.

1. Система завдань, спрямована на засвоєння нових знань.

2. Організація самостійної роботи учнів (групова, індивідуальна)

3. Організація контролю та самоконтролю.

4. Індивідуальна чи диференційна робота.

5. Розв’язування задач.

6. Творча робота (індивідуальна, групова чи колективна).

7. …

8. Підведення підсумків уроку.

4. Домашнє завдання

1. Формулювання завдання.

2. Обговорення прийомів виконання.

3. Індивідуалізація та диференціація завдань.

4. …

Протокол уроку математики

Ведення протоколу уроку передбачає ретельне спостереження за змістом уроку, діяльністю учителя та учнів, стисле конспектування результатів аналітичного спостереження, які фіксують у вигляді таблиці.

Урок №…

Дата , місце проведення, клас, вчитель

Тема уроку:

Тип уроку:

Мета:

Обладнання:

Зміст уроку

Приклад оформлення протоколу уроку

Урок №7

Дата проведення: 20.09.07

Клас: 1-А

Вчитель: Плакіда Н.В.

Тема уроку: Число і цифра 3. Утворення числа 3. Написання цифри 3. Трикутник.

Мета: на основі практичних вправ навчити дітей утворювати число 3, формувати вміння писати цифру 3, продовжувати формувати вміння співвідносити число з кількістю предметів та навпаки, поширювати уявлення про геометричні фігури, розвивати мислення, мовлення, пам'ять, виховувати організованість.

Тип уроку: предметний, комбінований.

Обладнання: предметні малюнки, цифрові віяли, лічбо вий матеріал,

Зміст уроку

Аналіз уроку математики

Методичні рекомендації. Аналізуючи урок математики можна використовувати схеми методичного аналізу уроку, які подані на с.43-44. На наш погляд, найбільш зручнішою є матрична модель, яка дозволяє проаналізувати урок за різними параметрами на всіх етапах та визначити рівень (пасивний, ситуативний, активний, творчий) кожного параметру. Матрична модель аналізу уроку дає змогу охарактеризувати загальний рівень проведення уроку. Основні параметри спостереження: створення пізнавальної атмосфери уроку (СПАУ), методи навчання (МН), організація діяльності учнів (ОДУ), навчальна взаємодія учителя та учнів (НВУіУ), мова педагога та її значення на уроці (МП), ииховуючи сторона уроку (ВСУ), контроль і корекція діяльності (КіК), результативність уроку (РУ).

Матрична модель аналізу уроку

Приклад аналізу уроку математики за матричною моделлю

Тема уроку: Утворення числа 3 (1 клас)

Мета уроку: сформувати уявлення про утворення числа 3, закріплювати вміння рахувати у межах трьох, розвивати дрібну моторику рук, вміння орієнтуватися у робочому зошиті, розвивати творче мислення, увагу, виховувати охайність, дбайливість.

1. Створення пізнавальної атмосфери уроку.

Урок проходить в оптимальному темпі, етапи логічно пов’язані один з одним. Етап актуалізації знань готує дітей до вивчення нового матеріалу, активізує пізнавальні процеси. Розмаїття видів навчальної роботи забезпечує стабільність навчально-пізнавальної атмосфери. Вчитель враховує особливості шестирічних першокласників, своєчасно змінюючи види діяльності.

2. Методи навчання.

Учитель вміло використовує на уроці різні методи навчання, серед яких репродуктивні, інструктивно-практичні, продуктивно-практичні методи навчання, які застосовуються адекватно змісту. Вчитель при виборі методів віддає перевагу активним методам навчання. Особливо вдало підібрані методи на етапі вивчення нового матеріалу,

3. Організація діяльності учнів.

Активність учнів адекватна запитам навчального процесу. Учні готові до проблемних ситуацій, оскільки впевнені в спрямовуючій допомозі вчителя. Різноманітні завдання забезпечують зайнятість усіх школярів з урахуванням здібностей кожного. На уроці діти працювали всі разом, вчилися працювати в парах, на етапі закріплення знань кожна дитина працювала самостійно.

4. Навчальна взаємодія учителя та учнів. Відчувається відпрацьованість системи навчальних дій між учителем та учнями.. Учні охоче вступають у діалог. Практично виключений дисциплінарний вплив на дітей. Учнями визнається й приймається активна, ініціююча позиція педагога.

5. Мова педагога та її значення на уроці. Педагог вільно володіє матеріалом уроку, подає його в науковій і доступній для засвоєння формі. Мова виразна, багата, формулювання запитань спонукають до навчального діалогу. Мова виступає як один з організуючих початків продуктивного уроку.

6. Виховуючи сторона уроку. Учитель визначає виховні цілі й вирішує їх тільки на окремих етапах уроку. Немає системи педагогічних вимог до порядку на робочих місцях, культури спілкування тощо.

7. Контроль і корекція діяльності. Контроль і корекція здійснюється на всіх етапах уроку. Відповідям учнів дається коротка характеристика, оцінка узгоджується. Навчальний процес коректується в залежності від ситуації; педагог готовий до розмаїття в подачі і закріпленні матеріалу.

8. Результативність заняття. Основний матеріал засвоєний учнями в обсязі, достатньому для первинного засвоєння. Учні засвоювали застосування ЗУНів у нових ситуаціях. Потенціал, що виховує, реалізований не повною мірою.

Самоаналіз уроку Блок № 1. Організація навчального процесу

1. Короткочасність організаційного моменту. Швидке включення всіх учнів у діловий ритм, повна готовність класу й устаткування до уроку.

2. Чи початий урок зі стимулюючого введення (створення емоційного і ділового настрою, залучення уваги учнів і забезпечення необхідної мотивації)?

3. Чи повідомлена тема уроку, чи підводяться учні до самостійного визначення її, спираючись на їхній життєвий досвід і вже наявні знання?

4. Чи ставиться перед учнями мета уроку, чи дається установка перед виконанням завдань, чи акцентується увага учнів на підготовці і розкритті алгоритму теми, чи завершені етапи уроку?

5. Чи мають місце логічні переходи від одного етапу уроку до іншого; чи визначається значимість етапів уроку у формуванні знань, умінь учнів з урахуванням поставлених цілей?

6. Наскільки якісно засвоїли учні алгоритм теми?

7. Чи підведений підсумок уроку; чи змогли учні виділити головне в темі, її значення в системі знань учнів?

8. Чи виконувалися психолого-гігієнічні, естетичні вимоги, чи проводилася фізкультхвилинка?

9. Чи раціонально використаний час уроку, чи виконаний намічений план, наскільки обґрунтовані відступи від плану?

Блок № 2. Дидактична і методична діяльність (частина і)

1. Чи формулюються поняття на простому і частково відомому матеріалі, чи використовується при цьому наочність (таблиці, схеми, ілюстрації, моделі), чи проводяться досліди?

2. Чи спонукаються учні до навчальної активності (не менше двох методів активного навчання)? Чи проводиться словникова робота з метою усвідомлення учнями навчального матеріалу?

3. Чи ставиться перед учнями навчальна проблема, чи дається установка слухати, виконувати дії на розуміння і запам'ятовування?

4. Чи розвивається в учнів уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки, виділяти алгоритм теми (у практичних завданнях і діях учнів)?

5. Чи мали місце самостійні творчі роботи, чи створюються в процесі навчання проблемні й нестандартні ситуації?

6. Чи розроблені види перевірки контролю знань учнів (не менш двох раціональних методів); чи здійснюється зворотний зв'язок, його ефективність?

7. Чи забезпечено під час перевірки знань учнів відтворення ними основних ознак досліджуваного матеріалу, понять, зв'язків; наскільки якісно засвоїли учні раніше вивчений і новий матеріал?

8. Чи використовувалося диференційоване навчання, наскільки адресне й ефективно воно було (проводиться звичайно під час індивідуальної перевірки знань, самостійної роботи; враховується обсяг і складність завдань)?

1. Чи вимагаються від учнів повні відповіді; рівень їх монологічної мови?

Блок № 3. Дидактична і методична діяльність (частина II)

1. Чи були взаємопов'язаними на уроці словесно-наочно-практичні способи діяльності учнів з різними формами мислення?

2. Чи створювалися проблемні ситуації шляхом реалізації знань і чи реалізовувалися вони шляхом проблемного пояснення; розв'язання разом з учителем; самостійного вирішення проблеми при керівній ролі вчителя; самостійно?

3. Чи обрані методи навчання і способи керування навчальною діяльністю підкорені цілям і завданням уроку і чи відповідають рівню навченості учнів?

4. Чи навчальна діяльність на уроці різноманітна (не менш двох-трьох раціональних видів: індивідуальна, фронтальна, групова, сполучення фронтальної з груповою, індивідуальна з фронтальною, робота в парах)?

5. Чи спонукає учитель учнів до самоперевірки, самоаналізу і самокорекції, чи організовує взаємоперевірку, учить умінню давати об'єктивну самооцінку й оцінку знань товаришів, учить обґрунтовувати?

6. Чи тон ведення уроку доброзичливий, упевнений; чи простежується чіткість, діловитість, організованість?

7. Чи коректно й об'єктивно учитель підходить до оцінки діяльності учнів, чи тактовно відзначає слабкі місця, недосконалості у відповідях, прикладах, пропозиціях і діях?

8. Чи проводиться поточний контроль на повній довірі, чи учитель не втручається на кожному кроці в роботу учнів, а лише при необхідності дає поради, рекомендує, проводить індивідуальну роботу?

9. Чи сформовані знання з навчального предмета, уміння опановувати алгоритмом теми і застосовувати отримані знання в самостійних творчих завданнях? Наскільки якісно?

Блок № 4. Підготовка вчителя до уроку

1. Чи визначає вчитель місце уроку в системі інших уроків тематичного плану?

2. Чи є визначальним у плані цілепокладання і мотивація навчання (навчальні, розвиваючі і виховуючі цілі уроку)?

3. Чи намічені шляхи реалізації освітніх, розвиваючих і виховуючих завдань?

4. Чи мали місце в плануванні інноваційні методи, прийоми роботи, диференціація в навчанні?

5. Чи враховані обсяг навчального матеріалу і складність інформації з віковими особливостями і навчальними можливостями учнів класу?

6. Чи планується на уроці використання наочності (ТЗН, таблиць, опорних схем, ілюстрацій, моделей, демонстрація дослідів)? Чи використовувався зворотний зв'язок?

7. Чи сприяє структура уроку, сплановані запитання, завдання, практична діяльність учнів їх пізнавальній активності, самостійності, розвитку творчих здібностей і умінню користуватися алгоритмом теми?

8. Чи в системі планується повторення раніше вивченого матеріалу, чи мають місце зв'язок раніше вивченого матеріалу з новим?

9. Чи обґрунтовується обсяг і складність домашнього завдання, чи враховуються навчальні можливості класу й окремих учнів, чи підготовлені учні до результативного виконання домашнього завдання?

Блок № 5. Оцінка діяльності учнів

1. Наскільки активні й працездатні учні на уроці?

2. Наскільки сформульовані вміння учнів організувати свою діяльність на робочому місці в часі відповідно до заданих цілей і завдань уроку?

3. Наскільки учні мобілізували себе на сприйняття і переробку інформації? Який рівень організованості й активності в навчальній діяльності?

4. Наскільки самостійно й ефективно учні змогли застосувати отримані раніше знання в оформленні нових понять, зв'язків, відносин?

5. Наскільки учні вміють планувати, організовувати, встановлювати зв'язки, узагальнювати, робити висновки, виділяти головне, володіти монологічною мовою?

6. Чи учні вміють розпізнати і виділяти новий зміст; застосовувати нові знання до пояснення явищ, зв'язку між ними, законів, правопису; чи вміють викори­ стовувати ці знання в практичних завданнях?

7. Чи вміють учні здійснювати перевірку, самоперевірку, взаємоперевірку, давати самооцінку й об'єктивну оцінку знань товаришів; чи вміють обґрунтовувати оцінку

8. Як уміють учні здійснювати самоконтроль, самоаналіз і самокорекцію?

9. Чи коректні, комунікабельні учні? Наскільки вони вміють працювати фронтально, індивідуально й у групах?

Блок № 6. Підсумок уроку і домашнє завдання

1. Наскільки міцно учні засвоїли алгоритм теми і вміють застосовувати його в завданнях, практичних, самостійних і творчих роботах?

2. Чи відзначена значимість теми уроку у формуванні системи знань учнів?

3. Чи дана характеристика роботи класу (показана успішність оволодіння змістом уроку, розкриті недоліки)?

4. Чи вміє вчитель охопити типове в успішності засвоєння і виділенні недоліків; врахувати реальні можливості класу?

5. Чи мало місце на уроці формування позитивних соціально-значимих якостей особистості відповідно до цілей і завдань уроку, акцентоване під час підведення підсумку?

6. Чи мала місце корекція обсягу і змісту домашнього завдання, його диференціація з урахуванням навчальних можливостей класу й окремих учнів?

7. Чи дана чітка інструкція і методичні поради щодо виконання домашнього завдання, чи залучалися знання й уміння учнів?

8. Чи проводилася робота з інструктування щодо домашнього завдання в рамках часу уроку?

9. Чи записані на дошці й у щоденниках параграф, номери задач і завдань, розділи тем, сторінки, чи задані завдання на повторення матеріалу, творчі завдання?

План оформлення конспекту уроку Конспект уроку математики

студента ____ курсу

психолого-педагогічного факультету

Луганського національного університету

Прізвище, імя, по-батькові

Урок №_____________ Клас__________________ Дата ________________

Тема уроку:

Мета уроку: - загальноосвітня;

- розвивальна;

- виховна.

Тип уроку: за дидактичною метою, за спрямованістю змісту

Засоби навчання:

Обладнання:

Хід уроку

• Етапи уроку

• Зміст роботи на кожному етапі.

Дидактичні матеріали використані на уроці:

Методична література для підготовки до уроку:

Самоаналіз проведеного уроку

Приклад оформлення конспекту уроку

Тема урока: Умножение двузначного числа на двузначное

3 Класс

Цель урока: сформировать умение выполнять письменное умножение двузначного числа на двузначное, совершенствовать знание таблицы умножения, вычислительные навыки, развивать зрительную память, внимание, умение взаимодействовать при работе в группе, воспитывать усердие, аккуратность.

Тип урока: комбинированный

Оборудование: карточки для устного счета, игра математическое лото, карточки с примерами на умножение, карточки с задачами на умножение, наглядно пособие – умножение в столбик.

Ход урока

І. Организация класса

1. Психологический настрой на урок – закончить фразу: «Я хочу, чтоб сегодня на уроке…» (мы решали примеры, я получил хорошую оценку, было интересно…)

2. Дети проверяют готовность к уроку, занимают свое рабочее место, четко и быстро называя любой пример из таблицы умножения (3х4=12…).

ІІ. Актуализация опорных знаний.

1. Проговаривание таблицы умножения

- дети проговаривают таблицу умножения на 7 – хором (учитель назвает пример, дети ответ);

- таблица умножения на 8, 9 – проговариваю по очереди вдвоем, втроем…

2. Игра «Лови ошибку» - учитель называет пример из таблицы умножения с ответом. Если ответ правильный – дети хлопают в ладоши, если нет – исправляют.

- дважды девять восемнадцать.

- если число 6 увеличить в 8 раз, получится 46;

- произведение чисел 20 и 4 равно 5;

- если число 7 взять 5 раз, будет 35;

- …

3. Игра на внимание. Учитель показывает в течении 1-2 секунд карточку с примером из таблицы умножения. Дети должны успеть увидеть пример и назвать ответ, называя пример полностью, чтобы дети, которые не успели зафиксировать пример, смогли воспринимать на слух.

5х4		7х4		12х3
6х6		5х9		30х6
18:9		40х7		20х8

4. Математическое лото «Таблица умножения». Работа в группах. Дети получают игровые карты. Учитль – ведущий, побеждает та группа детей, которая первой закроет все свободные ячейки на карте. (пример карточек на с….)

5. Роабота с карточками. Решение примеров за 2 минуту. После выполнение работы – коллективная работа. Самооценивание с учетом количества выполненной работы и правильности.

КАРТОЧКА

12х8= 90х4=

40х6= 21х8=

14х4= 14х5=

21х7= 30х6=

17х5= 50х5=

80х4= 13х3=

16х6= 15х2=

19х2= 18х2=

18х4= 90х3=

15х6= 60х6=

6. Каллиграфическая минутка – графический диктант.

4 клеточки вправо, 1 вниз, 5 вправо, 6 вниз, 3 влево, 2 вверх, 1 влево, 2 вниз, 3 влево, 3 вверх, 1 влево, 2 вниз, 1 влево, 1 вниз, 1 влево,2 вверх, 1 вправо, 5 вверх.

Полученное изображение – слоненок.

х 12 =

ІІ. Мотивация учебной деятельности.

Составьте задачу, поставив вопрос так, чтобы в решением задачи было

- 1 индийский слон слон весит примерно 6 тонн (сколько весит 12 слонов?)

- 1 африканский слон весит

- слон за 1 час может пробежать 30 км.

- 1 взрослый слон за 1 раз съедает 34 кг фруктов. (сколько фруктов съедят 12 слонов?)

Проблемная ситуация: как посчитать, если мы не умеем умножать 65 на 12?

- Можно прибавить число 34 двенадцать раз. (пытаються сложить)

вывод: очень трудоемко и долго. Оказывается есть возможность решить этот пример на несколько секунд. Хотите научиться?

ІІІ. Изучение нового материала.

1. Знакомство с вычислительным приемом в учебнике, объяснение с использованием наглядного пособия.

2. Самостоятельное формулирование правил умножения:

   • При умножении в столбик каждый разряд записывают под одноименным разрядом.

   • При умножении на единицы, результат умножения записывют под единицами…

3. Комментированное решение примеров на умножение в столбик.

25х42 = 64х13= 21х32= 42х16=

4. Найди и объясни ошибку:

34

^х 27

₊ 238

68

306

ІV. Закрепление нового материала.

1. Решение задач на умножение двузначного числа на двузначное.

- Задачи в учебнике. (№245, 246).

- Самостоятельное решение задач такого типа по карточкам с быстрой проверкой (дети называют номер карточки и ответ). При необходимости – индивидуальная работа.

2. Работа в группах – „Математические пазлы”. Каждая группа получает набор пазлов. На пазлах записаны примеры на умножение. Некоторые из них можно решить устно, а некоторые требуют записи в столбик. Задание – сложить пазлы, решив все примеры, олучить изображение, загадать то что получилось, дав ему разные характеристики.

3. Самостоятельная работа. Даны числа, каждое из которых надо увеличить в 25 раз.

23

12

60

14

71

- Все ли примеры нужно было решать в столбик? Почему?

- Проверка результатов вычисление. Выборочное комментирование.

V. Подведение итогов урока.

- Чему научились?

- Что у вас получилось лучше всего?

- Какие советы можно дать тому, кто пока не умент умножать в столбик?

- Домашнее задание: используя данные учебника по природоведению, энциклопедий о животных, составить задачу на умножение (простую или составную), решить выражение в учебнике № 249

Приклад оформлення конспекту інтегрованого уроку

Тема уроку: Лісовими стежинами.

2 клас

Тип уроку: інтегрований (математика, екологія)

Мета: закріплювати вміння додавати і віднімати числа з переходом через десяток у межах 20, формувати вміння розв’язувати задачі, рівняння на знаходження невідомого доданка,поширювати знання дітей про мешканців лісу, роль лісу в біосфері, взаємозв’язок людини та навколишнього середовища, розвивати логічне мислення, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: магнітофонний запис «Голоси лісу», тематична добірка ілюстрацій, індивідуальні картки для роботи в парах, математичні пазли, «Правила для тих, хто подорожує лісом», магнітна дошка.

Хід уроку

1. Організація класу.

2. Вступна частина.

1. Повідомлення теми та мети уроку.

Хоч нелегке шкільне життя,

Та все х веселе і цікаве,

Важких багато є тут справ,

Але є ігри і забави.

Отож негаймо час даремно.

Чудово є ідея в мене:

Я пропоную вам, малята,

Сьогодні в лісі побувати!

Згодні?

2. Мотивація навчальної діяльності.

• А чи був хто-небудь у справжньому лісі?

• А чи знаєте ви що таке ліс? Що росте у лісі? Хто живе у лісі?

• Правильно, але ліс – це не тільки дерева, а тисячі й тисячі живих організмів. Дерева, кущі, трави, гриби, квіти, комахи, тварини, птахи. А чи знаєте ви, що в лісі багато таємниць, безліч таємних стежинок? За кожним кущиком нас чекає справжнє випробування. А хто буде уважним та наполегливим дізнається не один секрет лісу. Отже, вирушаємо в подорож. Але в нелегкій дорозі нам необхідна буде допомога королеви наук – математики.

Звучить фонограма «Голоси лісу», учитель розкриває дошку, на якій – зображення лісової галявини.

3. Основна частина уроку.

• Ось ми і у лісі. І перше випробування нам приготував нічний лісовий птах, наймудріший птах лісу. Як ви вважаєте, хто це? Дійсно, це мудра сова. Вона приготувала для вас математичний диктант з цікавинками тваринного світу лісу.

1. Математичний диктант.

• На галявині зустрілися жабка, сорока і вуж. Скільки всього ніг?

• У гнізді вівчариків 8 яєць, але одне з них – зозулене. Скільки яєць відклала самка вівчарика?

• Скільки вух у чотирьох зайців7

• Роги плямистого оленя мають розмах 9дм, а у лося – на 6 дм більше. Який розмах рогів у лося?

• Найменший лісовий птах – корольок. Його маса – 5г. Таку ж масу має землерийка – найменший звірок України. Скільки важить 2 корольки та 2 землерийки разом?

• Найдовший дзьоб серед птахів українських лісів має лелека – 19см. У чаплі він на 6 см коротший. Яка довжина дзьоба у чаплі?

• Для лісових мешканців поклали у годівниці 15 кг солі-лизунця. 6 кг злизали лосі, а решту – козулі. Скільки кг злизали козулі?

• Скільки мишей з’їдає сова за день?

• Скільки очей у морського їжака, якщо у нього на 3 ока більше ніж у лісового?

2. Робота в групах з математичними пазлами.

В нашому лісі живуть рослини та тварини, які занесені в Червону книгу, бо їх залишилося дуже мало. Кожна з них приготувала нам випробування.

При розв’язуванні прикладів (13-8, 7+7...) та знаходженні правильної відповіді, кожна група при правильному складанні пазла отримає картинку з зображенням рідкісної рослини або тварини лісу. При перевірки група повинна, не називаючи тварину чи рослину, розповісти про неї.

3. Обчислювання виразів на дві дії

Ми впоралися з завданням і можемо мандрувати далі. Але потрапляючи до лісу, щоб не причинити шкоди лісу, треба знати правила. Давайте їх згадаємо.

Треба розв’язати приклади, знайти відповідь на дошці, перегорнути картки та прочитати правила.

6	20-(5+9)	Не руйнуй гнізда та мурашники.
4	13+1-10	Не ламай гілок.
1	14-9-4	Лісовими стежинками йди без галасу.
7	9+5-7	Розводити вогнище можна тільки у спеціальних місцях.
3	18-8-7	Для багаття слід використовувати тільки сухі дерева.
8	15-(4+3)	Не можна залишати після себе смітті.
5	8+6-9	Не зривай квіти.
2	?	Не бери до дому лісових тварин.

Одного прикладу нам не вистачає. Можливо ми його загубили, чи сорока на хвості унесла. Але нам потрібно прочитати останнє правило, а для цього скласти приклад на дві дії, в якому вийде 2. (20-(9+9), 15-8-5, 12-6-4...)

4. Розв’язування складених задач.

- Не залишати сміття у лісі – одне з найважливіших правил. Чому?

- Так, відомі випадки, коли лосі, олені, козулі від поранень металевими або скляними банками втрачали здатність активно пересуватись і ставали здобиччю хижаків. Але є ще одна причина. Ви дізнаєтесь про неї, коли розв’яжете задачу.

Задача.

Швидкість розкладання різних відходів різноманітна. Газетний папір повністю розкладається в землі протягом одного року. Поліетиленова плівка - на 9 років довше. А пляшка – на 10 років довше, ніж плівка. На скільки років залишиться у землі поліетиленова пляшка?

- Отже, кинута нами пляшка на цілих 20 років залишається в землі. Уявляєте, який забруднений буде ліс, якщо кожний з нас залишить там сміття. Як погано будуть почуватися тварини. Скільки загине рослин?

А чи може людина якось допомогти тваринам в лісі? Як? (годівниці, лікування тварин...). Складіть про це задачу, яка відповідаю схемі.

?

- Діти розбирають схему, складають задачі, найцікавішу розв’язують.

5. Знаходження невідомого доданка.

- Чудово, що ми потрапили до лісу саме восени. Подивіться скільки тут грибів. Яке розмаїття кольорів. Якого кольору буде берізка? Тополя? Осика? Ясен? Глід? Які гриби можна назбирати восени в лісі?

Так, ви багато знаєте про осінній ліс. А чому саме осінь називають дуже відповідальною порою року? Хто може це довести? Але, увага. У вашому доказі не може бути більше 7 слів. (білка запасається на зиму грибами, ведмідь нагулює собі жир, робить барлогу, діти розвішують годівниці...)

Отже, до суворих холодів звіри дійсно готуються. Дехто поживу припасає, а такі як борсук, їжак, ведмідь запаси нагулюють, щоб спокійно спати до весни. А чи знаєте ви, хто чим взимку живиться?

Робота в парах. На кожній парті – картка. Треба знайти для кожної тварини її їжу і розв’язати приклади „з віконечком” – знайти невідомій доданок. По закінченні – кожна пара обмінюється зошитами і перевіряє правильність виконання завдання. Приклади завдань:

+ 7 = 12 + 8 = 14

12 – 7 = 5 14 – 8 = 6

6. Завдання на логічне мислення.

- Добре, і з цим завданням ми впоралися. Тепер ви знаєте, чому зозуля на зиму відлітає, а клест та синиця залишаються? Чому лягає спати їжак? Так, хоча його малюють з яблуками на спині, він живиться комахами, зміями та мишами. Запасів на зиму не робить і спить цілих...! Ось вам і останнє завдання від їжачка. Хочете знати скільки місяців спить їжак? Тоді виберіть з першого рядка найменше число, з другого – найбільше, а з третього – парне. Знайдіть суму цих трьох чисел, і ви узнаєте скільки місяців спить їжак.

9	1	8
5	3	4
2	7	1

1+5+2=8 місяців

1V. Узагальнення.

- Надходить до кінця наша подорож. Час повертатися. (закриває дошку)

- Чи сподобалось вам у лісі?

- Що найбільше запам’яталося?

- Яка наука допомогла нам подорожувати?

- Чим сподобалися математичні завдання?

- Які факти запам’яталися?

- Що вас засмутило?

- Давайте зробимо підсумок. Яке значення має ліс в нашому житті. (інтерактивний метод „Мікрофон”).

Дидактичниі матеріали до уроків математики Цікаві задачі (г.Остер)

Методичні рекомендації

Задачі доцільно використовувати під час групової чи індивідуальної роботи на уроках математики з метою закріпити вміння розв’язувати задачі відповідного типу. Задачі з відомими героями чи незвичайним сюжетом сприяють підвищенню інтересу до розв’язання задач, розвитку творчої уяви. Корисними будуть такі завдання:

• Розв’язати задачу;

• Скласти задачу з такими самими героями за поданою схемою;

• Скласти зворотну задачу;

• Змінити питання задачі так, щоб…

Вчитель може приготувати картки для індивідуальної та групової роботи з такими задачами (краще одного типу та різного рівня складності). Це дає змогу працювати з картками декілька уроків, використовуючи індивідуальні здібності кожної дитини. Задачі можуть бути домашнім завданням. За прикладом діти, працюючи самостійно або в творчих групах,можуть скласти ілюстровану збірку тощо.

1. Друзья составили про Петю задачу: наш друг Петя ест невкусную макаронину длиной 60 км. В первый день пятую часть всей макаронины, во второй – четвертую часть всей макаронины. В третий день Петя макаронину доел. Сколько съел Петя в третий день?

2. В аптечке было 27 разных лекарств. Два маленьких мальчика открыли аптечку и стали эти лекарства пробовать. Один мальчик попробовал 5 лекарств и молча упал на пол. Второй попробовал 3 лекарства и с громким криком убежал. Сколько лекарств осталось непопробованными?

3. Однажды 40 бабушек ехали в лифте и застряли между этажами. Половина бабушек стали молча готовиться к самому худшему, 18 бабушек спокойно стояли и надеялись на скорое спасение. Остальные бабушки оказались нервными, они стали нажимать на все кнопки и громко кричать: «Помогите!». Сколько нервных бабушек застряли между этажами.

4. Слону принесли 9 ведер воды по 6 литров в каждом. 27 литров слон выпил. А остальную воду он израсходовал на поливку директора зоопарка. Сколько литров воды вылилось на голову несчастного директора?

5. Петру Петровичу очень везло на рыбалке. Ему 3 раза попадались золотые рыбки, которые исполняли по 3 его желания. 7 раз Петр Петрович просил у золотой рыбки бутерброд с колбасой, а остальные желания использовал на то, чтобы попросить по 1 кг своей любимой рыбы хек. Сколько кг рыбы хек принес Петр Петрович с рыбалки?

6. Преступники провели в банке всего 13 минут. Из низ 2 минуты ушло на привязывание директора банка к стулу, 3 минуты на взлом сейфа и 7 на складывание денег в мешок. Сколько минут пошло на то, чтобы сдаться подоспевшей милиции и выйти из банка с поднятыми руками?

7. Младенець Кузя орет как резаный 5 часов в сутки, а спит как убитый 16 часов в сутки. Остальное время Кузя радуется жизни всеми доступними ему способами. Сколько часов в сутки младенець Кузя радуется жизни?

8. С бароном Мюнхаузеном за его долгую баронскую жизнь случилось 336 удивительных приключений, и каждое было описано бароном в книгах. С третьеклассником Федей за его школьные годы случилось вдвое больше приключений, и каждое послужило причиной опоздания в школу на 15 минут. Сосчитай, сколько полезных минут пропустил за свою жизнь Федя? На сколько суток в общей сложности опоздал в школу Федя?

9. В поисках Царевны Лягушки Иван Царевич обследовал 4 болота. На каждом болоте было 357 кочек. А на каждой кочке сидело по 9 лягушек. Сколько лягушек перецеловал Иван Царевич в поисках своей невесты?

10. Федя с однокласниками и учительницей пошел на экскурсию в ботанический сад и там прясел на кактус. От дохнуть. После этого 27 колючек он смог вытащить из себя сам, 56 колючек дослала из него учительница. Каждый из 24 его одноклассников вынул из невоспитанного Феди по 12 колючек. Остальные 187 колючек помогли вытащить другие посетители ботанического сада. Сколько колючек было у кактуса до того, как Федя на него присел, если во время этого события кактус расстался с третьей частью своих колючек?

11. Коле и Толе купили по 5 пирожных. Коля съел свои пирожные за 6 минут и стал сходить с ума от зависти, глядя, как Толя ест каждое пирожные по 4 минуты. Долго ли будет сходить с ума от зависти Коля?

12. После того, как Саша Чернов, убирая свою комнату, вымел из нее 12 кг мусора, за веник взялась мама и вымела из той же комнаты в 2 раза больше мусора. Сколько всего мусора было в комнате?

Задачі з елементами екології

Методичні рекомендації

Задачі з елементами екології варто використовувати на предметних чи інтегрованих уроках (математика + природознавство). Метою використання є формування вміння розв’язувати задачі відповідного типу, поширення та поглиблення природознавчих знань, збільшення інтересу до вивчення математики. При використанні таких задач на початку уроку можна запропонувати дітям індивідуальну або колективну роботу на розв’язання прикладів з подальшим утворенням слова (див.с….). Прикладом творчого завдання після опрацювання таких задач може бути складання власної задачі відповідного типу з використанням енциклопедичних знань, пошук цікавої математичної інформації про представників флори та фауни, ускладнення умови задачі.

1. Із Марокко до Португалії саранча перелетіла за добу. Летіла вона зі швидкістю 40км/годину. Знайдіть відстань від Марокко до Португалії.

2. Середня швидкість бджоли, яка збирає нектар 6км/годину. Робочий день бджоли триває 17 годин. Яку відстань пролітає бджола за робочий день?

3. Для того, щоб зібрати 1 кг меду, одній бджолі необхідно пролетіти 300000км. Середня швидкість польоту бджоли 6 км/годину. Скільки годин потрібно працювати бджолі?

4. Малого буревісника випустили за 4860 км від його нори. Він повернувся до дому через 12 діб. Скільки км пролітав буревісник за добу?

5. Страус розвиває швидкість 120 км/годину. За скільки хвилин страус подолає відстань у 2 км?

6. Повертаючись навесні до дому, лелека може пролетіти без зупинки 400км. Чи може лелека, швидкість якого 16 км/годину, летіти без зупинки 24 години?

7. Ластівка може піднятися на висоту 4000 метрів за 32 хвилини. З якою швидкістю піднімається ластівка?

8. Людина іде зі швидкістю 5 км/годину. Земляна зозуля біжить по землі в 7 разів скоріше за людину. З якою швидкістю бігає земляна зозуля?

9. Мексиканський тис живе 3000 років, дуб – 2000 років. Мексиканський кипарис – в 2 рази довше, ніж тис та дуб разом. Скільки років живе кипарис? Скільки століть живуть всі дерева разом?

10. Лев може проспати 20 годин на добу. Слон спить у середньому на 17 годин на добу менше. Скільки годин спить слон за тиждень? За місяць?

11. Бамбук за добу виростає на 75см. На скільки метрів виростає бамбук за місяць? Рік?

12. Довжина африканського страуса 2м70см, а страуса Ему – 1м20см. На скільки африканський страус вищий за страуса Ему?

13. Леопард під час полювання може стрибати на довжину 7м, а кенгурова миша під час небезпеки стрибає на 50см. На скільки довше стрибає леопард?

14. Імператорський пінгвін важить 45кг, африканський страус – в 2 рази більше пінгвіна, страус нанду – на 40кг менше, ніж страус, а страус ему – на 5 кг більше страуса нанду. Скільки важить страус ему? Який з птахів найважчий?

15. Щиглик та жайворонок живуть по 25 років. Орел живе стільки, скільки щиглик та жайворонок разом, а ворон – в 2 рази довше за орла. Скільки років живе ворон?

16. Горихвістка приносить своїм пташенятам комах 240 разів на добу, велика синиця – на 150 разів більше, ніж горихвістка, а дятел – на 90 разів менше за синицю. Скільки шкідливих комах знищили всі птахи за добу, годуючи своїх пташенят?

17. Пташеня ворони, яке тільки з’явилося з яйця важить 16г. За добу вага пташеняти збільшується на 7г. Скільки буде важити пташеня через 5 днів? тиждень? місяць?

18. Жираф може обійтися без води 6 місяців. Білка, яка живе у горах Мексики – в 4 рази менше, ніж жираф. Лемур – вдвічі більше за білку. Скільки місяців може прожити без води лемур?

19. Лебідь піднімається на висоту 2400м, стриж – на 600м вище лебедя, ластівка – на 1000м вище стрижа, а кондор – на 1940м вище ластівки. На якій висоті літає кондор?

20. Листя тополі затримує 750г пилу. Листя клену – в 2 рази більше, ніж листя тополі. Листя в’язу втричі більше за клена, а листя сирені – на 1250г менше, ніж листя в’язу. Скільки грамів пилу затримують всі дерева разом?

Математичні графічні диктанти

Методичні рекомендації

Використовуються у будь-якій частині уроку найчастіше у 1 класі з метою сформувати вміння орієнтуватися у зошиті, зосередити увагу учнів, навчити швидко і чітко виконувати відповідні дії. Необхідно точно зазначити місце початку роботи (наприклад, у першому класі, готуючи зошити дітей до уроку, поставити крапку на місці, де слід розпочинати диктант). Диктанти можуть замінювати каліграфічну роботу, коли діти самостійно повторюють малюнок декілька разів. Перед диктантом, особливо у першому класі, вчителю необхідно впевнитися, що всі діти готові до роботи, з’ясували умови, розуміють поняття «клітинка», «вправо», «вліво», «вниз», «вверх». Доцільно на початку диктанту провести невеличку фізхвилинку, яка дозволить активізувати всі необхідні напрямки або декілька тренувальних вправ на зосередження уваги. Графічні диктанти найчастіше проводяться на початку уроку, хоча можуть займати будь-яке місце в уроці, не порушуючи його загальну структуру. Отриманий результат диктанту (малюнок) можна використати як завдання для розвитку логічного мислення (знайти закономірності та продовжити малюнок, домалювати дзеркально другу частину малюнку), з метою об’єднати структурні елементи уроку (підвести до розв’язання задачі, в умові якої йдеться про персонажа диктанту; до роботи з геометричним матеріалом – скласти таку саме фігуру з поданих геометричних фігур; результат диктанту може бути основою проблемного питання, або завданням для розвитку творчого логічного мислення).

Учням, які за будь-якими причинами, не можуть виконати це завдання, замість диктанту можна запропонувати скопіювати малюнок.

Перед тим, як давати графічний диктант дітям бажано самостійно намалювати обраний малюнок. Під час диктанту необхідно уважно стежити за виконанням роботи всіх учнів.

• 2 клітинки вниз, 1 вправо, 2 вверх, 1 вправо, 2 вверх, 1 вправо, 1 вниз, 1 вправо, 2 вниз, 1 вправо, 1 вниз, 1 вправо – продовжити до кінця рядочка;

• 1 клітинка вверх, 1 вправо, 1 вверх, 1 вліво, 1 вверх, 3 вправо, 1 вниз, 1 вліво, 1 вниз, 1 вправо, 1 вниз, 1 вправо – продовжити до кінця рядочка;

• 1 клітинка вверх, 1 вліво, 1 вверх, 1 вліво, 1 вниз, 1 вліво, 1 вверх, 1 вліво, 1 вверх, 1 вправо, 1 вверх, 1 вправо, 1 вниз, 2 вправо, 1 вверх, 1 вліво, 1 вверх, 1 вправо, 1вверх, 1 вправо, 1 вниз, 1 вправо, 1 вниз, 1 вліво, 1 вниз, 2 вправо, 1 вверх, 1 вправо, 1 вниз, 1 вправо, 1 вниз, 1 вліво, 1 вниз, 1 вліво, 1 вверх, 1 вліво, 1 вниз, 1 вліво, 1 вниз, 9 вправо – повторити малюнок самостійно;

• 3 клітинки вправо, 3 вниз, 1 вліво, 1 вниз, 3 вправо, 3 вниз, 1 вліво,2 вверх,1 вліво, 6 вниз, 1 вправо, 1 вниз, 2 вліво, 3 вверх,1 вліво – домалюйте другу половину, обличчя, одяг.

• 1 клітинку вправо, 3 вниз, 2 вправо, 3 вверх, 1 вправо, 7 вниз, 1 вліво, 3 вверх, 2 вліво, 3 вниз, 1 вліво, 7 вверх – накреслити поруч будь-яку букву по клітинках.

• Малюнок зайця: 6 клітин вниз, 6 клітин вліво, 1 вверх, 1 вліво, 1 вниз, 1 вправо, 1 вниз, вправо, 1 вниз, 1 вліво, 1 вниз, 2 вліво, 1 вниз, 10 вправо, 1 вверх, 2 вліво, 3 вверх, 1 вправо, 3 вверх, 1 вліво, 3 вверх, 1 вліво.

• Малюнок білочки: 1 клітинка вправо, 1 вверх, 1 вправо, 1 вверх, 1 вправо, 1 вниз, 1 вправо, 1 вниз, 1 вправо, 1 вниз, 1 вправо, 1 вниз, 1 вправо, 1 вниз, 1 вправо, 1 вверх, 1 вправо, 2 вверх, 1 вправо, 2 вверх, 2 вправо, 2 вниз, 1 вліво, 2 вниз, 1 вліво, 2 вниз, 1 вліво, 1 низ, 2 вліво, 1 вниз, 1 вліво, 1 вниз, 1 вліво, 1 вниз, 3 вліво, 1 вверх, 2 вправо, 2 вверх, 1 вліво, 1 вверх, 2 вліво, 1 вверх, 2 вправо, 1 вверх, 1 вліво, 1 вверх, 2 вліво, 1 вверх.

• Слоненя: 4 клітинки вправо, 1 вниз, 5 вправо, 6 вниз, 3 вліво, 2 вверх, 1 вліво, 2 вниз, 3 вліво, 3 вверх, 1 вліво, 2 вниз, 1 вліво, 1 вниз, 1 вліво,2 вверх, 1 вправо, 5 вверх.

• Жабеня: 1 вверх, 1 вправо, 2 вверх, 1 вправо, 2 вверх, 2 вправо, 1 вверх, 1 вліво, 2 вверх, 1 вправо, 1 вверх, 1 вправо, 1 вниз, 1 вправо – домалюйте праву частину малюнку, повторюючи малюнок дзеркально.

• Кенгуру: 1 вправо, 1 вниз, 1 вправо, 1 вниз, 1 вправо, 1 вниз, 1 вліво, 2 вниз, 2 вправо, 2 вниз, 1 вліво, 1 вверх, 1 вліво, 1 вниз, 1 вліво, 2 вниз, 2 вліво, 1 вниз, 2 вправо, 1 вниз, 4 вліво, 1 вверх, 1 вліво, 1 вверх, 1 вліво, 1 вниз, 1 вліво, 1 вниз, 3 вліво, 1 вверх, 2 вправо, 1 вверх, 1 вправо, 1 вверх, 1 вправо, 1 вверх, 1 вправо, 1 вверх, 1 вправо, 1 вверх,… - закінчити малюнок самостійно.

• Груша (подальші диктанти ускладнюються складними напрямками – вліво вниз, вправо вверх тощо): 1 клітинка вправо, 1 вниз, 1 вправо, вверх, 1 вправо, 1 вправо вниз, 1 вліво вниз, 1 вправо, 1 вліво вверх, 2 вниз, 1 вправо, 2 вниз, 1 вправо, 2 вниз, 1 вправо, 2 вниз, 1 вправо, 2 вниз, 1 вліво, 1 вниз, 1 вліво, 1 вниз, 5 вліво… - закінчити малюнок самостійно.

• Парасолька: 1 клітинка вправо вниз, 1 вправо вверх, 5 вверх, 6 вправо, 2 вліво вверх, 1 вліво, 1 вліво вверх, 1 вліво, 1 вліво вверх, 1 вліво вниз, 1 вліво, 1 вліво вниз, 1 вліво, 2 вліво вниз, 6 вправо. Намалюйте по клітинкам свій варіант парасольки.

• Кленовий лист: 1 клітинка вліво вниз, 1 вліво, 1 вниз, 2 вліво вверх, 1 вниз, 3 вліво, 3 вправо вниз, 1 вліво вниз, 2 вправо, 2 вліво вниз, 1 вправо вниз, 1 вліво вниз, 3 вправо, 2 вправо вверх, 3 вниз… - самостійно домалюйте ліву половину листочка, порахуйте кількість прямих та непрямих кутів.

Пальчикова гімнастика на уроках математики

Методичні рекомендації: пальчикові гімнастики необхідно проводити перед письмовою роботою з метою підготувати м’язи рук до письма, активізувати розумову активність. Декламування віршиків супроводжується елементарними рухливими діями, масажем пальців. Подані віршики, які діти декламують напам’ять, особливо корисні в період вивчення нумерації першого десятку.

Наши пальчики уснули, в кулачок свернулись.

Раз, два, три, четыре пять – захотели поиграть,

Р

Вот помощники мои, их как хочешь поверни.

Раз, два, три, четыре, пять, не сидится им опять.

Постучали, повертели и работать расхотели.

Этот пальчик хочет спать,

Этот пальчик прыг в кровать,

Этот рядом прикорнул.

Этот пальчик уж заснул.

А другой давненько спит.

Кто у нас еще шумит?

Тише, тише, не шумите, пальчики не разбудите.

Утро ясное придет, солнце красное взойдет.

Станут птички распевать, станут пальчики вставать.

Просыпайтесь, детвора, в школу пальчикам пора!

Сколько елочек зеленых,

Столько сделаем наклонов.

(демонстрація малюнку)

Сколько здесь у нас кружков,

Столько сделаем прыжков.

(демонстрація малюнку).

Шесть, семь, восемь, девять, десять.

Веселятся все…Но пора обратно всем

Десять, девять, восемь, семь,

Шесть калачиком свернулся,

Пять зевнул и отвернулся,

Четыре, три, два, один –

Снова в домиках мы спим.

Пальчик, пальчик, где ты был?

С этим братцем в лес ходил,

С этим братцем щи варил,

С этим братцем кашу ел,

С этим братцем песни пел.

Этот пальчик в лес пошел,

Этот пальчик гриб нашел,

Этот пальчик гриб почистил,

Этот пальчик гриб пожарил,

Этот пальчик все поел

Оттого и растолстел.

Вот задача для ребяток.

Надо сосчитать десяток?

Один, два, три.

А за ними, посмотри,

Идут четыре, пять и шесть –

Их нам надо быстро счесть.

Дальше будет семь и восемь.

К ним и девять мы подбросим.

Единицу лишь прибавим

И десяток вмиг составим.

Фізкультхвилинки

Методичні рекомендації.

Урок математики потребує найбільшого рівня пізнавальної активності, тому не слід відмовлятися від фізкультхвилинок у будь-якому класі початкової школи. Краще, щоб фізпауза була якось пов’язана з темою уроку й була його логічним продовженням. Не обов’язково, щоб хвилинка відпочинку супроводжувалась віршованими рядками. Але потрібно пам’ятати, що будь-яка пауза не повинна порушувати загальну логіку уроку і обов’язково супроводжуватися деякими рухами.

Мы шагаем друг за другом

Лесом и зеленым лугом.

Крылья пестрые мелькают,

В поле бабочки летают.

Паз, два, три, четыре,

Полетели, закружились.

Мы считали и устали,

Дружно все мы тихо встали.

Ручками похлопали: раз, два, три.

Ножкам потопали: раз, два, три.

Сели, встали, встали, сели,

И друг друга не задели.

Мы немножко отдохнем

И опять считать начнем.

Митя шел, шел, шел

И

Мы становимся все выше,

Достаем руками крыши,

На два счета поднялись,

Три, четыре – руки вниз.

Раз – грибок,

Два – грибок,

Три – грибок,

Положил их в кузовок.

К речке быстрой мы спустились,

Наклонились и умылись.

Раз, два, три, четыре,

Вот как славно освкжидись.

А тепер поплыли дружно.

Деоать так руками нужно.

Вместе – рах, это брасс.

Одной, другой – это кроль.

Все, как один, плывем как дельфин.

Вишли на берег крутой и оправились ломой.

Математичні казки Казка про цифри

Казку можна використовувати при знайомстві з нумерацією першого десятку. Для кращого засвоєння написання цифр її можна проілюструвати, опрацювати кожний малюнок. Одним із завдань по завершенню роботи з казкою може бути малюнки дітей до кожної цифри, складання своєї казки про цифри, колективнй випуск книжки з цією казкою, завдання на закріплення знань про назви та написання цифр. Наведемо приклад такого завдання: одного разу цифри сховались одиа від одної. Спробуй їх знайти.

Перед тим, як потрапити в країну Цифірію, попросимо кожну цифру представитись і сказати, на що вона схожа.

1 – зламаний сук

2 – крячка

3 – ластівка

4 – перевернутий стілець

5 – серп

6 – дверний замок

7 – кочерга

8 – два бублики

9 – кіт з хвостом

Починаємо подорож. Дорога приводить нас до казкової хатинки. Навпаки ми можемо відпочити. Раптом біля дверей ми чуємо голос: «ви зможете війти, якщо дасте відповідь, на що схожі всі предмети навколо вас».

Давайте спробуємо.

В небі літає ластівка. (цифра 3). По озеру плаває качечка (2). Пахне сіном. Біля хати лежить серп. (5). Вставляємо ключ у дверний замок (6) та відчиняємо двері. Вішаємо одяг на зламаний крючок (1). Як смачно пахне бубликами. Ось на столі лежить два бублики (8). Біля пічки стоїть кочерга (7). А на пічці лежить кіт, у якого хвіст висить справа наліво (9). До столу поставили перегорнутий стілець (4). Покуштували бубликами і подорожуємо додому. А на уроці математики спробуємо це все намалювати і всім розкажемо – у якій математичній країні ми були.

Треугольник и квадрат

Вірш можна використовувати при знайомстві з геометричними фігурами, під час вивчення властивостей геометричних фігур, на уроці закріплення знань. Метою роботи з текстом віршу буде удосконалення знань про властивості геометричних фігур, розвиток пізнавального інтересу, логічного мислення, творчої уяви, формування вміння доводити свою точку зору. Текст віршу дає змогу створення проблемної ситуації (Було 4 кути, відрізали – 4. Скільки залишилось? 4-4=0. Як сталося, що квадрат став восьмикутником?). Читання вірша можна не завершувати (не дочитувати останніх 2, 4 або 6 рядків) – це також дає змогу створити проблему, яка потребує вирішення.

Жили-были два брата:

Треугольник с Квадратом.

Старший – квадратный,

Добродушный, приятный.

Младший – треугольный,

Вечно недовольный.

Стал расспрашивать Квадрат:

«Почему ты злишься, брат?»

Тот кричит ему: «Смотри,

Ты полней меня и шире,

У меня углов лишь три,

У тебя же их – четыре».

Но Квадрат ответил: «Брат!

Я же старше. Я – квадрат!»

И сказал ему нежней:

«Неизвестно, что нужней».

Но настала ночь, и к брату,

Натыкаясь а на стволы,

Младший лезет воровато,

Срезать старшему углы.

Уходя, сказал: «Приятных

Я тебе желаю снов.

Спать ложился – был Квадратом,

А проснешься – без углов».

Но наутро младший брат

Страшной мести был не рад.

Поглядел он – нет Квадрата.

Онемел… стоял без слов…

Вот так месть! Теперь у брата

Восемь новеньких углов!!!

(Е.Паин)

Творчі завдання

Методичні рекомендації

Головна розвиваюча мета будь-якого уроку математики – розвиток мислення. Слід намагатися, щоб кожний урок, а краще, кожний етап уроку не обходився без творчого логічного завдання. Наводимо приклади розвиваючих завдань, які можна використовувати при вивченні різних тем. Слід підкреслити, що ці завдання можуть стати зразком для створення подібних завдань (з іншими числами, фігурами, прикладами тощо)

До вивчення теми: «Додавання і віднімання у межах 10»

1. Заповни усі клітинки таблиці числами від 1 до 4 так, щоб сума чисел в усіх рядках дорівнювала 10.

1	2	3	4
2
3
4

2. Як десять морквин зв’язати у 4 пучки так, щоб у кожному було різне число морквин?

3. Що важить більше – 1кг вати чи 1 кг заліза?

4. На складі було 10кг кукурудзяних паличок та 10кг солі. Все потрібно розсипати у півлітрові банки. Яких банок полчиться більшк і чому – з сіллю чи з паличками?

5. Давня задача. У кімнаті 4 кути. У кожному куту сидить кіт. Напроти кожного кота сидить по три коти. Скільки котів у кімнаті:

6. Маємо дві посудини. В одну вміщується 8 склянок води, а в другу 5. Як, користуючись ними, відміряти 2 склянки води.

7. Якого числа не вистачає?

1, 4, 2, 5, 3, …, 4, 7, 5, 8.

1, 9, 2, 8, 3, 7, …, 6.

1, 3, 5, 7, …

8. Розв’яжи приклади та розфарбуй малюнок відповідним кольором: 6 – жовтий, 7 синій, 8 – червоний, 9 – зелений.

До вивчення теми «Багатоцифрові числа і величини. Розв’язування найпростіших рівнянь»

1. Знайдіть найбільше та найменше з п’ятицифрових чисел, у запису яких використовуються кожна з цифр: 8, 4 і 0.

2. Маємо число 62703. Які дві арифметичні дії треба виконати, щоб воно «втратило» дві останні цифри?

3. Перевірте, що 12 345 679 х 9=111 111 111. На яке число треба помножити 12 345 679, щоб у результаті дістати число, записане дев’ятьма сімками?

4. Обчисліть найпростішим способом, не виконуючи письмового додавання, суму кожного стовпчика, якщо сума крайнього лівого стовпчика дорівнює 1492.

315 315 317 319

345 346 347 349

413 414 415 417

418 419 420 422

5. Кажуть, що на запитання про те, скільки у нього учнів, давньогрецький математик Піфагор відповідав так: «Половина моїх учнів вивчають математику, чверть вивчає природу, сьома частина проводить час у мовчазному розмірковуванні, решту складають три діви». Скільки учнів було у Піфагора?

Задачі з геометричним змістом

1. Із семи однакових паличок складіть 3 трикутники, із шести – квадрат і трикутник.

2. Розфарбуй геометричні фігури відповідним кольором: круг – червоний, квадрат – жовтий, трикутник – синій, прямокутник – зелений.

3. Подані малюнки складаються з різних геометричних фігур, вартість кожної з яких надається. Скільки коштує кожний малюнок?

1гр., 2гр., 3 гр., 4 гр., 5гр.

4. Розглядь малюнок 20 секунд. Назви по памяті всі предмети та геометричеі фігури з яких воні складаються, які ти пам’ятаєш. (вагон потяга – прямогутник, вершина гори – п’ятикутник...)

Дидактичні ігри на уроках математики Гра «Кінець»

Мета: закріпити поняття «вище», «нижче», «більше», «менше», «дорожче», «дешевше» та ін., розвивати мислення, уяву.

Правила гри: учні повинні закінчити речення

Якщо Антон вищий за Кирила, то Кирил…

Якщо Ігор живе від школи далі, ніж Сашко, то…

Якщо сестра старша від брата, то …

Якщо червоний олівець більший за синього, то …

Якщо залізо важче дерева, то…

Якщо білет на потяг дорожчий ніж на електричку, то…

Якщо пічка глибше озера, то …

Гра «Черга»

Мета: засвоїти та усвідомити поняття «попередній», «слідуючий», «сусіди».

Правила гри: декілька дітей становляться один за одним в ланцюжок. Вчитель ставить питання:

• Хто стоїть першим? Третім? Останнім?

• Хто попереду Наталки? Тетяни?

• Хто стоїть після Галини?

• Хто у черзі між Романом та Іваном?

• Які сусіди у Оленки?

• Олю, стань між Галинкою та Тетянкою.

• Дмитрику, стань у чергу попереду Івана…

Гра «Розумні пальці»

Мета: закріпити знання геометричних фігур (або цифр), розвивати тактильну пам'ять, вміння концентрувати увагу.

Обладнання: геометричні фігури (або цифри) з картону, платок, щоб зав’язати очі.

Правила гри: ігроку зав’язують очі, фігури розташовують на столі. дитина бере в руки будь-яку фігуру та відгадує, яка саме фігура в руках.

Гра «Математичне лото»

Мета: закріпити знання таблиці множення та ділення, розвивати швидкість мислення та рахування, уважність.

Правила гри. Учні отримають великі картки, на кожній з яких одне число (12, 18, 8, 16, 9…). Ведучий має маленькі картки з прикладами на множення та ділення. Він по черзі називає будь-який приклад. Учень, у якого на картці є відповідь цього приклада повинен його назвати, отримати картку з прикладом та закрити вільну ячейку. Перемагає той, хто перший накриє всі ячейки на картці.

Приклади карток

3х4

?

6х2

8

?

?

16:2