4. Економ'чт аспекти глобальних проблем. Суть глобальних проблем сучасностй та передумови IX вирШення

Протягом останшх десятшить у свт виникло та загострилося певне коло проблем, що стосуються штереЫв та долГ всього людства. Розв'язання даних проблем не шдсильне жоднш з краш свпу зокрема. Необхщт скоординоваш зусилля всГе1 сшльноси землян, адже шд загрозою 1'х подальша доля. ПодГбш проблеми дютали назву глобальних (вщ лат. „glohus" - куля, фр. „glohal" -всеохоплюючий, загальний, такий що охоплюе всю земну кулю). ГлобалГстика як самостшна галузь знань та дослщжень про найбшьш загальш, планетарн проблеми сучасност та майбутнш розвиток людства перебувае в процес становлення.

Глобал'зац'я - це складний багатогранний процес, який поширюеться на вс сфери сушильного життя: економГчну, сощальну, полпичну, духовну.

ГлобалЬзащя - всеохоплюючий процес трансформацп свГтового сшвтовариства у вщкриту цшсну систему шформащйно-технолопчних, фшансово-економГчних, сусшльно-полГтичних, сощально-культурних взаемозв'язюв та взаемозалежностей.

ГлобалГзащя пов'язана з переходом вщ шдустрГально1 до постшдустр1ально1 стадп економГчного розвитку та означав яюсно новий стан взаемозв'язюв в економщ, полгтищ, екологи на основГ шдвищення мобшьноси кашталу, робочо1 сили, шформаци, щей у свГтовому масштабГ i вттюеться у зростаючш взаемозалежност кра1н свГту в результат штенсифжацп мГжнародних примищень товарГв, послуг, мГжнародних потокв кашталу, швидко1 i широко1 дифузп технологш тощо. Вона потребуе сшльних зусиль урядГв держав i мГжнародних оргашзащй, регулювання на свГтовому рГвш.

ГлобалГзащя е багаторГвневим, багатовимпрним, складним та суперечливим процесом, який вщграе системоутворюючу роль у формувашп загально планетарного господарського оргашзму. Видшяють три етапи глобалГзаци:

1. XVII - XVIII ст. - створення перших чартерних компанш, перши мГжнародн! угоди.

2. XIX - 70-т роки ХХ ст. - промислова револющя, шдустрГалГзащя.

3. Розпочався у 70-х роках ХХ ст. - науково-техшчна револющ'я, формування постшдустрГального сусшльства.

Особливост глобалГзацп на третьому еташ розвитку: Економ1чна сфера:

• поглиблюе свгтовий подш пращ, посилюе внутршньогалузеву i мГжгалузеву кооперацию;

• утворюються могутн транснацГональнГ виробничо-економГчн! об'еднання зГ своими наднащональними органами координации регулювання та управлшня;

• вщбуваеться становлення глобально1 економжи як единого оргашзму, в якому все взаемопов'язано.

Технолог1чна сфера:

• вщтворюеться „друга природа": виробнича, енергетична, транспортна, комушкащйна, житлова;

• технолоичн взаемозв'язки подолали нацональн кордони, охопивши весь свгт.

Ыформацшна сфера:

• створюються новГ шформацшт технологе i комушкативш мережц

• лшвГдуються кордони для поширення шформаци, що сприяе не лише обмшу передовими щеями, культурними досягненнями, а й експансп стандартизованих культурних символГв та способу життя, стимулюе процес ушверсалГзацп масово1 культури.

Полтична сфера:

• посилення мГждержавних вщносин щодо руху товарГв, кашталГв, робочо1 сили;

• полГтична штегращя кра1н з формуванням наднащональних полГтичних оргашв (Свропейський Союз, Свгтовий банк, СОТ);

• зростання кшькостГ мГжнародних урядових оргашзащй (близько 1000), зокрема ушверсальних (ООН), мГжрегюнальних (1сламська конференщя), субрегюнальних (Бенилюкс), Военно-полГтичних (НАТО) тощо.

ГлобалГзацгя економжи - це новинш, складний, багатогранний та багаторГвневий процес як'сних перетворень штегращйних процеЫв у свгтовш економщГ на основГ зростання обсяпв та прискорення мГжнародних перемщень товарГв, послуг, кашталГв, широкого розвитку нових шформащйних технологш, глобальних телекомушкацш мереж тощо.

Глобальна економша - як'сно новий стан свгтово1 економжи, яка поступово перетворюеться в циисний глобальний оргашзм, поеднаний пгантською виробничо-збутовою мережею, глобальною фшансовою системою, планетарною шформацшною мережею тощо.

Функцюнальш блоки глобально1 економжи:

• глобальне виробництво;

• глобальна фшансова система;

• глобальна система просування товарГв i послуг;

• глобальна система обмшу результатами;

• глобальн ринки робочо1 сили, капгталГв, шформаци тощо. ГлобалГзацгя е складною ГерархГчною системою, яка розгортаеться на

рГзних рГвнях:

Свтовий р1вень глобал1заци - посилення економГчно1 взаемозалежност краш i регюшв, переплетення гхшх господарських комплекЫв та економГчних систем.

Пвень глобал1заци окремоИ краши - зростання вщкритоеп економжи, ll штегрованосп, у свгтову господарську систему.

Галузевий р1вень глобал1заци - зростання взаемопов'язаност конкурентоспроможност компани всередтп галузГ в данш краш з ll конкурентоспроможшстю в шших крашах.

Пвень глобал1заци окремих компанй - розвиток i поширення глобальних корпорацш i стратепчних альяншв як головних суб'ектгв багатонацюнального виробництва, зорГентованого на всесвинл джерела постачання та ринку збуту.

Процес глобалГзацп розвиваеться шд впливом сукупност техшко-технолопчних, сощ'ально-економГчних, полГтичних та морально-етичних факторГв:

Техн1ко-технолог1чн1:

• науково-техшчний прогрес, розвиток нових поколшь транспорту i зв'язку;

• револющя в галузГ шформацшних та телекомушкацшних технологш;

• виникнення единого шформацшного простору i створення можливостей для здшснення операцш в режим реального часу.

Соц1ально-економ1чн1:

• поглиблення штернацюналГзацп економжи на основГ ll транснацюналГзаци та регюналГзаци;

• лГбералГзацгя сфер руху товарГв i капгтшпв;

• геоекономГчт трансформации пов'язат з розпадом командно-адмГшстративно1 системи господарювання та посилення ринково1 ушфГкацп сучасного свГту.

Полтичш:

• взаемопроникнення макроекономГчно1 полГтики урядГв та центробанкв;

• зростаюча орГентащя нацюнальних держав на зовшшт зв'язки;

• геополГтичт зрушення, пов'язат з розпадом свГтово1 сощалГстично1 системи.

Культурт, морально-етичт:

• послаблення ролГ традищй, сощальних зв'язюв та звичагв;

• зростання мобшьноси духовно-емощйного сшлкування;

• штернацюналГзащя освГти, культурного простору.

Причини виникнення глобальних проблем рГзноманпта. Гх можна подшити на три групи:

1. причини природного i демографГчного характеру;

2. негативн наслщки господарсько1 дГяльност людей;

3. побГчт наслщки розвитку науки i техшки.

Гснують певт ознаки, що дають змогу визначити проблему глобальною. А саме:

• мають всезагальний, ушверсальний характер, загальнопланетний змют i значення, принципово важливГ для долГ всього людства;

• безпосередньо стосуються життевих штереСв уСх верств населення, уСх кра1н i народГв планети, уСх, або значно1 групи держав;

• мають взаемопов'язаний характер i впливають на вс сфери сусшльного життя;

• вщображають поглиблення та удосконалення свгтогосподарських зв'язюв;

• потребують залучення колосальних технолопчних, фшансових, трудових, шформащйних ресурСв, невщкладних та ршучих дш на основГ колективних та скоординованих зусиль свГтового сшвтовариства;

• можуть бути усшшно виршет при умовГ створення адекватно1 моделГ стшкого розвитку людсько1 цившзацп.

Вщповщно до перелГчених ознак глобально проблеми подГляються на три сфери дИ\ До першо1 належать проблеми, що виникають у сфер1 взаемодП сусптьства з природою. Зокрема, надшне забезпечення людства сировиною, енерпею, продовольством; збереження довюлля; освоення ресурСв СвГтового океану, дослщження космГчного простору тощо. У розв'язатн цих проблем людству слщ пам'ятати: Земля - це не те, що ми успадкували вщ батьюв, а те, що взяли в позичку у свогх дГтей. Загальний економГчний закон зростання потреб та й зростання чисельност самого людства вимагають все бГльше i бшьше вщновлюваних та невщновлюваних природних ресурСв. Отже, загострюеться суперечшсть мГж потребами людства та можливостями природи задовольнити 1х на даному рГвт розвитку продуктивних сил цившзацп.

До друго1 сфери належать проблеми сустльних взаемов1дносин м1ж державами р1зних економ1чних устроИв, подолання економГчно1 вщсталостГ багатьох краш свгту, локальш, регюнальн! та мГжнародш кризи тощо. Останшм часом серед проблем дано1 сфери на перший план вийшли проблеми, пов'язаш з регюнальними конфлжтами. Слщ зазначити, що за останнш час окреслились певн вщцентровГ тенденци в багатьох крашах свГту. Мова йде не лише про розвал СРСР, колишшх Югославп та Чехословаччини. ПодГбн! процеси вщбуваються в 1тали (суперечшсть мГж багатою промисловою швшччю краши i бщним сгльськогосподарським швднем), КанадГ (англомовна i франкомовна частини краши) тощо. Соцюлоги говорять про свгтову тенденцию суверешзацп. В цьому розумшт особливо показовим е приклад Канади. Адже в багатьох випадках дану тенденщ'ю пов'язують Гз кризами, зубожшням та перенаселенням. Канада ж сьогодш - це краша, що мае один з найвищих у свт показникв щодо рГвня та якост життя.

Втручання НАТО в справи Югославп та використання сили регюнально1 оргашзацп до суверенно1 краши порушило устален з чаЫв закшчення свгтово! вшни мГжнароднГ закони, норми та правила. Слщ зазначити, що вшна на Балканах мала значний негативний вплив на всю мГжнародну правову систему, порушуючи основи ll формування.

У цьому контекст зростае значення проблеми вщвернення свгтово1 вшни. Протягом попереднього десятилгття здавалося, що дана проблема вГдходить, чи навГть вщшшла у минуле. Сьогодт ж таку загрозу вщновлюе весь хщ сучасно1 мГжнародно1 полГтики. У розв'язант ще1 проблеми мае взяти участь усе свгтове сшвтовариство. Адже сшльними зусиллями можна вщвернути загрозу загибелГ людсько1 цившзацн.

Третя сфера - розвиток людини, забезпечення ll майбутнього. До ще1 сфери належать, передуЫм, проблеми пристосування сучасно1 людини до умов природного та сощ'ального середовища. На змши цих умов сьогоднГ впливае багато факторГв, зокрема, науково-техшчний прогрес та урбашзащ'я, внаслщок попршення еколопчних умов загострюються проблеми охорони здоров'я й боротьби з ешдемГями та тяжкими захворюваннями (зростае захворювашсть на туберкульоз, з'явилися новГ рГзновиди його збуднитав, залишаеться високим вщсоток серцево-судинних захворювань, раку, а чуму ХХ ст. - СН1Д дехто з дослщнитав називае наслщком саме еколопчних змш у свт). Проблеми людини та ll майбутнього е, по сут', тими глобальними проблемами, в яких у концентрованому виразГ проявляються ус шгш глобальн та локальш, тривалГ та щоденш, природн та суспшьт проблеми всього свГту. Адже „немае людини, що була б, як острГв, сама по собц кожна людина - грудка землГ, частинка суходолу; i якщо море змие хоч би скалку материка, поменшае Свропа, i те саме буде, якщо змие мис або оселю друга твого, або твою власну; вщ смерт кожно1 людини меншаю i я, бо я единий з ус'м людством; тому школи не питай, по кому подзвш - вш по тобГ", - писав Дж. Донн, молодший сучасник Шексшра. З того часу свГт вГдчувае себе лише ще меншим i т'сшшим, i ця едшсть кожного з уЫм людством стала ще вГдчутшшою.

Класифшащ'я глобальних проблем за сферами ди провадиться лише для бшьш чГткого 1'х усвщомлення. В реальнш дшсностГ щ проблеми т'сно переплетен', взаемопов'язан! та взаемообумовлеш. Зокрема, продовольча криза в щлому рядГ краш, зони голоду на Земнш кулГ - це результат не лише внутршнього розвитку цих краш, можливо, в бшышй мГрГ - це результат мГжнародного подшу прац та диспропорций свгтових господарських зв'язюв.

Кожна найменша проблема, що, на перший погляд, знаходиться у якнайдальшому вщокремленш вщ економжи, шд час пильного розгляду виявить свое матерГальне, економГчне коршня. ПоезГя, музика, фшософГя далек вщ економГчно1 кризи лише на перший погляд. Для 1х друкування, звучання та розповсюдження потрГбн цшком визначеш матерГальн ресурси.

Глобальн проблеми об'ективш за сво1м характером, далеко не малГ i для 1х розв'язання потрГбн значн кошти, штелектуальн та фГзичн зусилля багатьох людей у багатьох крашах свГту. Процеси штернацюналГзаци господарського життя науки, культури створюють шдстави для подальшо1 глобалГзаци проблем людського життя. НТР сприяла розв'язанню тих, що пов'язат з рГвнем та якстю життя людей. По сут^ завдяки науково-техшчному прогресу створене нове техногенне середовище юнування сучасно1 цившзацп. Водночас цим самим процесом надзвичайно загостреш проблеми охорони довкшля, сировинних джерел тощо. „СвГт створений нами в результат мислення на звичному для нас рГвш, породжуе проблеми, не розв'язан на цьому ж рГвш" (А.Ейнштейн). Розв'язання глобальних проблем потребуе формування бГльш високого рГвня мислення.

Серед глобальних проблем, що стоять сьогодш перед людством, найгостршою е проблема збереження миру. Людська цившзащя, по-сут, повторюе своею ютор1ею бГблшне оповщання про Адама i Сву, як до грГхопадшня були безсмертш. Можна сказати, що подГбне грГхопадшня всього людства сталося у ХХ ст. До появи сучасних видГв збро1 кожен усвщомлював: людина - смертна, людство - вГчне. Атомне бомбардування ХГроСми та Нагасак сповГстило сумну новину - людство стало смертним. НавГть локальш вшни сьогодн1 здатн завдати природГ i людству непоправно1 шкоди. Мовою вшськових - неприйнятних збитюв.

Цившьний свгт не помгтив, як змшилося мГсце вшськових у суспшьствГ Сучасн арми в останшх вшнах у всьому свт все чаепше не стшьки захищають свогх цившьних сшввгтчизниюв, скшьки захищаються ними. У I свГтовш вшт лише 10% загиблих були цившьними людьми, у II - 50%. Так зван „малГ вшни" друго1 половини ХХ ст. змшили пропорцию - 10-15% загиблих -вшськов^ 85-90% - мирн цивильн люди. Ще у II свгтовш вшт прагнули вщтягнути бойовГ ди вГд мГст, протягом попередшх столГть майже ус вщомГ битви вщбувалися в полях. Зараз - армп ховаються в мютах, 1х i бомблять. Отже, збереження миру сьогодш - це проблема виживання людства.

Гонка озброень е великою спокусою для вшськових (значна частина дослщнитав сучасно1 югославсько1 вшни одшею з причин початку конфлжту називае потребу випробувати зброю в умовах реальних бо1в). За своею економГчною суттю гонка озброень - це форма знищення певно1 частки нацюнального багатства кожно1 дано1 краши. А з еколопчних позицш - це суттевий фактор забруднення навколишнього середовища найнебезпечшшими речовинами, що використовуються для створення збро1 масового знищення -ядерно1, хГмГчно!', бактерюлопчно1\

Не лише гонка озброень, але i звичайне цившьне виробництво породжуе та загострюе еколопчт проблеми цившзацп. Наше розумшня еколопчних проблем дуже далеке вщ реального 1х стану. Сшд розумГти - найменше втручання в природну рГвновагу породжуе дисгармонию В свш час вчених вразив той факт, що карта розповсюдження поливного землеробства в стародавньому свт майже у найменших деталях повторюе карту розповсюдження матери у свт. Дуже сумшвно, щоб це був випадковий збп\

Проблема забезпечення людства сировиною та енерпею в умовах вичерпання легкодоступно1 дешево1 сировини впираеться в проблему подальшого розвитку науково-техшчного прогресу, адже тльки створення нових технологш поглиблено1 переробки та використання уСх видгв ресурСв може допомогти в розв'язати дано1 проблеми. Припинення гонки озброень, роззброення та конверСя також могли б зГграти роль у виршети сировинно1 проблеми людства.

Проблема освоення свгтового океану останшм часом набувае глобальност не лише тому, що джерела сировини на суши вичерпуються i людство все актившше освоюе морськ родовища. Один з найтпдомших дослщниюв Свгтового океану Ж1.Кусто вщзначае, що людство сьогодш, можливо, бГльше знае про навколоземний простр, шж про таемниц Океану.

Глобальною проблемою е i освоення космосу. Космгчш польоти починають давати не лише наукову, але й економГчну вщдачу. Разом з тим подальше дослщження космосу стае не шд силу жодшй крапп, зокрема, i все бшьше потребуе об'еднаних i скоординованих зусиль.

Безумовно, Гснуе ще коло шших, цГлком земних глобальних проблем. Серед них проблема економГчного вщставання кра1н, що розвиваються. Саме на 1х долю в основному припадае i згадувана вже проблема голоду, криза заборгованост тощо. Недалекоглядний шдхщ економГчно розвинутих кра1н проявляеться у певному прагненш закршити вщсталГсть: сьогодш1шим виробникам потр1бш не конкуренти, а споживачГ та джерела дешевих ресурСв. Але подГбний шдхщ породжуе напружешсть у свт та служить каталГзатором для загострення шших глобальних проблем.

Розв'язання глобальних проблем сучасност вимагае розробки i реалГзацн колективних програм для забезпечення майбутнього людсько1 цившзацп.

Передумови вирШення глобальних проблем:

• парадигмальний прорив у сусшльшй свГдомосп, новГ концептуальнГ шдходи до розумшня перспектив розвитку людства;

• переосмислення сут економГчно1 безпеки держав, як реалГзують рГзн моделГ демократичного сусшльства;

• досягнення консенсусу з питань, що стосуються головних контурГв нового сусшльного порядку в ХХ! ст.;

• синтез, взаемозбагачення i доповнення оцшок, стратегш i програм розвитку свГтового сшвтовариства, як висуваються рГзними крашами, науковими школами;

• перегляд i перебудова системи мГжнародних вщносин на засадах загальнолюдських цшностей, прюритетност розвитку творчого потенщалу людсько1 особистостц

• формування нового свгтопорядку, створення единого мехашзму регулювання на глобальному рГвш, мГжнародних процедур i мехашзмГв, як' вщповщають потребам забезпечення гщного майбутнього людства;

• об'еднання зусиль i ресурЫв людства на основГ усвщомлення важливост та невщкладноеп розв'язання глобальних проблем, едност' штерес'в та сшльно1 вщповщальносп перед майбутшм поколшням.

Контрольт запитання та завдання

1. Назвгть i охарактеризуйте основы тенденци розвитку сучасного

свгту.

2. Як' фактори зумовлюють взаемозалежшсть держав сучасного свгту?

3. Зазначте основы суперечност' свгтового господарства.

2. Чому мГжнародний подш пращ' е необхщною умовою створення свгтового господарства?

2. Як' особливост' мГжнародно1 торпвлГ i свГтового ринку?

2. У чому полягае об'ективна необхщшсть штеграци Украши у свгтове господарство?

2. Розкрийте суть глобальних проблем сучасностг

3. НазвГть основн шляхи подолання глобальних проблем людства.