- •Лекція 4 «Операційні системи сімейства Unix, MacOs, Windows»
- •Сімейство Microsoft Windows.
- •Підсистеми ядра ос. Інтерфейс ядра операційної системи
- •Підсистема управління введенням-виведенням
- •Підсистема управління оперативною пам'яттю
- •Поняття планувальника операційної системи.
- •Типи планувальників ос.
- •Реалізація планувальників у різних ос.
- •Взаємодія між процесами.
- •Засоби міжпроцесної взаємодії.
- •Поняття Бібліотеки.
- •Статичні та динамічні бібліотеки.
- •Використання бібліотек.
- •Додаткова функціональність ос.
- •Безпека ос.
- •Командний інтерпретатор операційної системи.
- •Характеристики Кожному процесу мають бути виділені наступні ресурси: процесор, пам'ять, доступ до пристроїв вводу-виводу, файли
- •Робочий цикл процесу
- •Виконання процесів
- •Завершення процесів
- •Особливості написання драйверів для Windows nt.
- •Сервісні системні виклики.
- •Система відслідковування та обробки помилок у ос.
- •Види помилок.
- •Робота з відеоадаптером.
- •Структура відеоадаптера.
- •Особливості функціонування відеоадаптера у текстовому та графічному режимах.
- •Отримання та зміна атрибутів.
- •Позиціонування та організація пошуку даних.
- •Основні функції для роботи з bios.
- •Системний реєстр.
- •Функції bios для роботи з консоллю.
- •Функції bios для роботи з клавіатурою.
- •Функції bios для роботи з екраном.
- •Робота з портами.
- •Інтерфейс rs – 232.
- •Отримання та передача даних через порти.
- •Таймер bios.
- •Керування пам’яттю за допомогою функцій biosmemory.
- •Резидентні програми.
- •Структура та особливості тsr –програм.
- •Модульне програмування.
- •Організація інтерфейсу.
- •Зв’язок Асемблера з мовами високого рівня.
- •Структура об’єктного та завантажувального модуля.
- •Зовнішні виклики.
- •Поняття “extern” та компоновка кількох об’єктних модулів.
- •Основні поняття тестування програмного забезпечення.
- •Розробка test-cases, test-suites.
- •Атрибути test-cases, test-suites.
- •1. Процес тестування програмного забезпечення
- •2. Чорна скринька - функціональне тестування
- •3. Розробка test-cases, test-suites. Атрибути test-cases, test-suites.
- •Атрибути тс
- •Атрибути тs
- •Цикли розробки та тестування програмного забезпечення.
- •Особливості та порядок виконання.
- •Класифікація видів тестування програмного забезпечення.
- •Призначення тестування програмного забезпечення.
- •Класифікація видів тестування
- •Методи генерації, методи відбору тестування програмного забезпечення.
- •Виконання процесу тестування.
- •Файлові системи та Бази даних.
- •Технології доступу до даних. Dao, ado, odbc.
- •Архітектура odbc
- •Список зареєстрованих драйверів
- •Створення dsn для бази даних Mіcrosoft sql Server
- •Застосування Structured Query Language (sql).
- •Open DataBase Connectivity (odbc) для доступу до даних.
- •Використання та dao у базах даних.
- •Інтернет – системи з підтримкою бд.
Поняття планувальника операційної системи.
Типи планувальників ос.
Реалізація планувальників у різних ос.
Навчальна мета: Вивчити основні поняття, базові функції, види планувальників граційних різних систем з метою поглибленого розумінняя принципів роботи операційної системи з процесами та задачами.
Виховна мета: Допомогти студентам усвідомити вагому роль планувальників операційних ситем та їх роль у процесах вирішення задачі розподілу ресурсів операційної системи
Актуальність: Планувальник операційної системи є одним з головних складових механізмів розподілу ресурсів операційної системи.
Мотивація: Мотивацією вивчати даний напрямок у курсі ситемного програмування є глибоке розуміння взаємодії процесів в операційній системі.
Планування виконання завдань (англ. Scheduling) є однією з ключових концепцій в багатозадачності і багатопроцесорних систем, як в операційних системах загального призначення, так і в операційних системах реального часу. Планування полягає в призначенні пріоритетів процесам в черзі з пріоритетами. Програмний код, що виконує це завдання, називається планувальником (англ. Scheduler).
Найважливішою метою планування завдань є якнайповніше завантаження процесора. Для забезпечення загальної продуктивності системи планувальник має опікуватися за
Використання процесора(-ів) - дати завдання процесору, якщо це можливо.
Пропускна здатність - кількість процесів, що виконуються за одиницю часу.
Поворот - кількість часу, для виконання певного процесу.
Очікування - кількість часу, коли процес очікує в черзі готових.
Час відгуку - час, який проходить від початку запиту до першої відповіді на запит.
Справедливість - Рівність процесорного часу для кожної ниті
У середовищах обчислень реального часу, наприклад, на пристроях, призначених для автоматичного управління в промисловості (наприклад, робототехніка), планувальник завдань повинен забезпечити відробіток процесів в перебігу заданих часових проміжків (час відгуку); це критично для підтримки коректної роботи системи реального часу.
Типи планувальників в операційних системах
Довготривалий планувальник вирішує, які завдання або процеси будуть додані в чергу процесів, готових до виконання; тобто, коли проводиться спроба запуску процесу, довготривалий планувальник або додає новий процес в чергу готових процесів (допускає до виконання), або відкладає цю дію. Таким чином, довготривалий планувальник вирішує, які процеси виконуватимуться одночасно, тим самим контролюючи ступінь паралелізму і пропорцію між процесами, що інтенсивно виконують введення-виведення, і процесами, що інтенсивно використовують процесор.
Зазвичай в настільних комп'ютерах не застосовується довготривалий планувальник і нові процеси допускаються до виконання автоматично. Але цей планувальник дуже важливий для систем реального часу, оскільки при надмірному навантаженні системи процесами, що паралельно виконуються, час відгуку системи може стати більше потрібного, що неприпустимо.
Середньостроковий планувальник У всіх системах з віртуальною пам'яттю середньостроковий планувальник тимчасово переміщає (вивантажує) процеси з основної пам'яті у вторинну (наприклад, на жорсткий диск), і навпаки. Ці дії називаються підкачкою або свопінгом (swapping). Середньостроковий планувальник може ухвалити рішення вивантажити процес з основної пам'яті якщо:
процес був неактивним якийсь час;
процес має низький пріоритет;
процес часто викликає помилки сторінок (page fault);
процес займає велику частку основної пам'яті, а системі потрібна вільна пам'ять для інших цілей (наприклад, щоб задовольнити запит виділення пам'яті для іншого процесу).
Процес буде повернений в основну пам'ять коли буде доступна необхідна кількість вільної пам'яті, або коли процес вийде з режиму очікування (в цьому випадку планувальник вивантажить з основної пам'яті інший процес для звільнення основної пам'яті).
У багатьох сучасних системах, що підтримують відображення віртуального адресного простору на вторинну пам'ять, відмінну від файлу підкачки, середньостроковий планувальник може одночасно грати роль і довготривалого планувальника, розглядаючи нові процеси як процеси, які були вивантажені з основної пам'яті. Таким чином система може підвантажувати в основну пам'ять програмний код тільки тоді, коли він знадобиться процесу для виконання (це називається завантаженням на вимогу або «ледачим завантаженням»).
Короткостроковий планувальник (також відомий як диспетчер, або шедулер) вирішує, які з готових процесів у пам'яті мають бути виконані (відданні на виконання ЦП) за наступним перериванням годинника, перериванням введення-виведення, системним викликом або від іншої форми сигналу. Таким чином, короткостроковий планувальник робить планування рішень набагато частіше, ніж довгострокові і середньострокові планувальники - щонайменше одне рішення має бути зроблене після кожного часу квантування процесу, а це дуже короткий проміжок. Це планувальник може упереджувальний або витісняючий (мається на увазі, що він здатний примусово видалити процеси з процесора, якщо він вирішить передати процесор іншому процесу), або не упереджувальний (також відоме як "добровільний" або "кооперативний"), в якому планувальник не в "силі" вилучити процес від процесора.
Реалізації планувальників в операційних системах
Windows
Системи MS-DOS і рані Microsoft Windows не були багатозадачними, і відповідно не мали планувальника. Windows 3.1x використовував неупереджувальний планувальник, і тому не могла переривати програми. Система цілком покладається на програму, коли та скаже ОС, що вона вже не потребує процесора, і тільки тоді система могла виконувати інший процес. Це звичайно називають кооперативною багатозадачністю. Windows 95 представив зародковий упереджувальний планувальник, проте для сумісності зі спадщиною вирішили дати 16-бітним застосункам запускатися в невитісняючому режимі.
Операційні системи на основі Windows NT використовують чергу з багаторівневим відгуком. Визначені 32 рівнів пріоритету, від 0 до 31, де пріоритети від 0 до 15 є "нормальними" пріоритетами, і пріоритети від 16 до 31 є м'якими пріоритетами реального часу, які вимагають привілеїв призначити їх. "0" зарезервований для операційної системи. Користувач може вибрати 5 з цих пріоритетів і призначити їх своїм застосункам з програми Task Manager або за допомогою API управління еитями. Ядро може змінити рівень пріоритету нитки в залежності від його операцій введення-виведення, завантаження процесора і навіть інтерактивно (тобто приймає і реагує на вимогу людини)[2]. Планувальник Windows Vista був змінений, щоб задіяти циклічні регістри-лічильники сучасних процесорів відслідковувати скільки точно циклів процесора виконується нить, а не тільки коли інтервал-таймер перериває виконання[3]. Vista використовує також пріоритети планувальника для черги введення-виведення, щоб дефрагментація диску та інші подібні фонові операції не втручалися в роботу основних процедур.
Mac
Mac OS 9 використовував кооперативний планувальник, коли один процес контролює кілька кооперативних нитей. Ядро планує процеси з допомогою найпростішої кругової системи планування без пріоритетів (так званий алгоритм Round-robin). Кожен процес має свою власну копію управління нитями, що планує кожну нитку. А ядро, використовуючи алгоритм упереджувального планування, розподіляло поміж всіх наявних задач час процесора. Mac OS X використовує ниті Mach, і кожна нитка пов'язана з власним окремим процесом. Якщо ниті в даний час кооперативні, тоді тільки одна може працювати одночасно. Нить повинна відмовитися від свого права на процесор, щоб виконувалися інші процеси.
Linux
Починаючи з версії 2.5 ядро Linux використовує багаторівневу чергу з відгуком з пріоритетами 0-140. 0-99 зарезервовані для задач реального часу, а 100-140 виділені для задач рівня nice. Для завдань реального часу інтервал перемикання процесів складає близько 200 мс і 10 мс для задач nice. Планувальник проходить через всю чергу готових процесів, дозволяючи спочатку пройти найвищим з них і запускаючи їх через зріз часу, а і поміщає їх в чергу закінчених. Потім, коли черга активних задач порожня, черга виконаних знов стає активною, і навпаки. З версії 2.6 до 2.6.23, ядро використовує планувальник O(1). У версії 2.6.23, вони замінили цей метод на Completely Fair Scheduler, який використовує Червоно-чорне дерево замість черг.
Контрольні запитання:
Планування виконання завдань
Типи планувальників в операційних системах
Реалізації планувальників в операційній системі Windows
Реалізації планувальників в операційній системі Mac
Реалізації планувальників в операційній системі Linux
Лекція 9 «Процеси. Міжпроцесна взаємодія»