- •України Підручник
- •Авторський колектив
- •§ 1. Поняття зобов'язального права
- •§ 2. Поняття та види зобов'язань
- •§ 3. Підстави виникнення зобов'язань
- •§ 4. Суб'єкти зобов'язань
- •Глава 31. Виконання зобов'язання
- •§ 1. Поняття і загальні умови (засади) виконання зобов'язання
- •§ 2. Суб'єкти та предмет виконання зобов'язання
- •§ 3. Строк (термін), місце та спосіб виконання зобов'язання
- •§ 4. Підтвердження виконання зобов'язання
- •Глава 32. Забезпечення виконання зобов'язання
- •§ 1. Поняття та способи забезпечення зобов'язань
- •32 Розділ VII
- •§ 2. Неустойка
- •2 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 3. Порука
- •§ 4. Гарантія
- •§ 5. Завдаток
- •1 Ввр України.-1993.-№ 17.-Ст. 184.
- •48 Розділ VII
- •1 Сяюсаревсют н. Имущественный поручитель: поручитель или залогодатель? // Юридическая практика.-2002.-№ 13.-с. 10.
- •Ввр України. - 2004. - № 11. - Ст. 140.
- •Ввр України. - 2001. - № 47. - Ст. 251.
- •1 Ввр України. - 1993. - № 39. - Ст. 383.
- •60 Розділ VII
- •§ 7. Притримання
- •Глава 33. Припинення зобов'язання
- •§ 1. Поняття та види підстав припинення зобов'язання
- •§ 2. Характеристика підстав припинення зобов'язань, що за юридичною природою є правочинами
- •§ 3. Характеристика інших підстав припинення зобов'язань
- •Глава 34. Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання
- •§ 1. Загальні положення про порушення зобов'язання
- •§ 2. Загальні положення про правові наслідки порушення зобов'язання
- •§ 3. Характеристика окремих правових наслідків порушення зобов'язання
- •§ 4. Відповідальність за порушення зобов'язання як правовий наслідок порушення зобов'язання
- •§ 5. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання
- •§ 1. Поняття, функції і значення цивільно-правового договору
- •§ 2. Свобода договору
- •§ 3. Загальна та спеціальна класифікація цивільно-правових договорів
- •§ 4. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення
- •§ 5. Укладення цивільно-правового договору
- •§ 1. Загальні положення про купівлю-продаж
- •112 Розділ IX
- •118 Розділ IX
- •§ 2. Роздрібна купівля-продаж
- •1 Див.: Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. (з наступними змінами // Відомості Верховної Ради України. - 2000.-№36.-Ст.299.
- •2 Див.: Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльно сті» від 23 березня 1996 р. (з наступ, змінами // Відомості Верховної Ради України. - 1996.-№20.-Ст.82.
- •5 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 3. Поставка
- •§ 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •1 Про ціни і ціноутворення: Закон урср від 3 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради урср. - 1990. - № 52. - Ст. 650.
- •§ 5. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •1 Шафир а. М. Вказ. Праця. - с 10.
- •3 Більш доклад, про згадані технічні засоби, що є технічними передумовами укла дення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, див. Вище.
- •2 Див. Напр.: пп. 3.1.-3.4. Правил подачі та використання природного газу в народ ному господарстві України.
- •§ В. Договір міни
- •1 Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 5-6. - Ст. 44.
- •6 «Цивільне право України», т. 2
- •Глава 37. Договір дарування
- •Глава 38. Договір ренти
- •§ 1. Поняття та ознаки договору ренти
- •§ 2. Види договорів ренти
- •§ 3 . Елементи договору ренти
- •§ 4. Припинення договору ренти і розрахунки між сторонами
- •176 Розділ dc
- •Глава 39. Договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання (догляду)
- •§ 2. Елементи договору
- •§ 4. Припинення договору
- •Глава 40. Договір найму (оренди)
- •§ 2. Договір прокату1
- •§ 3. Найм (оренда) земельної ділянки
- •7 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 4. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди
- •§ 5. Найм (оренда) транспортного засобу
- •§ В. Договір лізингу1
- •216 Розділ X
- •Глава 41. Договір найму (оренди) житла
- •§ 1. Поняття договору найму (оренди) житла
- •§ 2. Права та обов'язки сторін за договором найму житла
- •8 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 3. Розірвання договору найму житла
- •Глава 42. Договір позички
- •230 Розділ X
- •Глава 43. Договір підряду
- •§ 1. Загальні положення про підряд
- •236 Розділ XI
- •240 Розділ XI
- •242 Розділ XI
- •§ 2С Побутовий підряд
- •1 Брагинский м. И. Договор подряда и подобные ему договоры. - м.: Статут, 1999.-с. 92-93.
- •§ 3. Будівельний підряд
- •3Обов 'язання, що виникають у зв 'язку з виконанням робіт 251
- •1 Ці послуги замовник завжди надавав підряднику, а перелік їх містився у пп. 28-36, Правил про договори підряду на капітальне будівництво 1986 р. // сп ссср. - 1987. -№4.-Ст. 19.
- •2 Див.-. Международное частное право / Сб. Нормат. Док.; Составитель н. Ю. Ерпы- лева.-м., 1994.-с. 181 та наступ.
- •30Б0в -язАння. Що виникають у зв'язку з виконанням робіт 253
- •§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи
- •Глава 44 договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору
- •1 Ввр. - 1999. - № 2-3. - Ст. 20; Закон діє у ред. Від 1 грудня 1998 р.
- •9 «Цивільне право України», т. 2
- •258 Розділ Xt
- •§ 2. Права та обов'язки сторін
- •264 Розділ XI
- •§ 3. Ризики та відповідальність сторін за договором
- •Глава 45. Договір про надання послуг
- •§ 1, Поняття послуги та договорів про надання послуг
- •Глава 46. Договір перевезення
- •§ 1. Загальні положення про перевезення
- •1 Ввр України. - 1994. -№ 51. - Ст. 446.
- •§ 2. Правова характеристика договорів перевезення
- •§ Зо Відповідальність сторін за договором перевезення
- •Глава 47. Договір транспортного експедирування
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору транспортного експедирування
- •§ 2. Елементи договору транспортного експедирування
- •§ 3. Права та обов'язки сторін за договором транспортного експедирування
- •§ 4. Припинення договору транспортного експедирування. Цивільно-правова відповідальність сторін
- •Глава 48. Договір зберігання
- •§ 1. Загальні положення про зберігання
- •§ 2. Зберігання на товарному складі
- •§ 3. Спеціальні види зберігання
- •1 Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 1. - Ст. 1.
- •1 Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5-6. - Ст. 30.
- •2Я Розділ хті
- •1 Від «легітимація» - посвідчення права, повноваження.
- •300 РпдиїХп
- •Глава 49. Договір доручення
- •§ 1. Поняття та умови договору доручення
- •308 Розділ XII
- •§ 2. Зміст договору доручення та умови його виконання
- •312 Розділ хц
- •Глава 50. Договір комісії
- •§ 1. Поняття та умови договору комісії
- •§ 2. Зміст договору комісії та умови його виконання
- •318 Розділ XII
- •319 З0б0в -язання, що пов 'язаніз наданням послуг
- •322 Розділ XII
- •1 Офіційний вісник. України. - 1999. - № 33. - Ст. 1699.
- •324 Розділ хц
- •Глава 51. Договір управління майном
- •§ 1. Загальна характеристика договору (предмет, форма, сторони)
- •326 Розділ XII
- •330 Розділ XII
- •§ 2. Права та обов'язки сторін
- •334 Роздії XII
- •§ 3. Припинення договору
- •Глава 52. Страхові зобов'язання
- •§ 1О Загальні положення про страхування
- •§ 2. Страхові зобов'язання: поняття, характеристика
- •§ 3. Учасники страхових зобов'язань
- •§ 4. Укладання договору страхування та його істотні умови
- •§ 5. Зміст страхового зобов'язання. Відповідальність сторін
- •Глава 53. Договір позики
- •1 Цк щодо договору позики встановлює більш тривалий пільговий строк порівняно із загальним пільговим строком, передбаченим ст. 530 цк.
- •Глава 54„ кредитний договір
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика кредитного договору
- •§ 2. Елементи та умови кредитного договору
- •§ 3. Права та обов'язки сторін за кредитним договором
- •372 Розділ xIft
- •Глава 55. Договір банківського вкладу (депозиту)
- •1 Словарь иностранных слов. - 18-е изд., стер. - м.: Рус. Яз., 1989. - с. 158.
- •2 Пункт 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у націо нальній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління нбу від 12 листопада 2003 p.-№492.
- •2 Постанова правління нбу від 3 грудня 2003 р. «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами».
- •Глава 56. Договір банківського рахунка
- •Глава 57. Договір факторингу
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору факторингу
- •§ 2. Елементи та умови договору факторингу
- •396 Розділ хіп
- •§ 3. Права та обов'язки сторін за договором факторингу
- •Глава 58. Порядок та форми безготівкових розрахунків
- •§ 1. Загальні положення про безготівкові розрахунки
- •§ 2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- •§ 3. Розрахунки за акредитивом
- •406 Розділ XIII
- •§ 4. Розрахунки за інкасовими дорученнями
- •410 Розділ XIII
- •§ 5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- •Глава 59. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 1. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 2. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •420 Розділ XIV
- •30Б0в 'язаннящодо розпоряджання правами... 421
- •§ 3. Ліцензійний договір
- •422 Розділ XIV
- •1 Відомості Верховної Ради України . - 1994. - Jfe 7. - Ст. 36.
- •§ 4. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •§ 5. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •Глава 60. Договір комерційної концесії
- •§ 1. Загальна характеристика договору комерційної концесії
- •430 Розділ XIV
- •§ 2. Права та обов'язки сторін за договором комерційної концесії
- •§ 3. Відповідальність за договором комерційної концесії
- •§ 4. Зміна та припинення договору комерційної концесії Зміна договору комерційної концесії
- •Глава 61. Договір про спільну діяльність
- •1 Гражданское право / Под ред. Е. А. Суханова. - 2-е изд., перераб. И доп. - м.: Изд-во «бек», 2002. - т. II. - Полутом 2. - с. 304.
- •1 Большая советская энциклопедия. - 3-е изд. - м.: Изд-во «Советская энциклопе дия», 1976. - т. 23. - с. 509.
- •2 Гражданское право / Под ред. Е. А. Суханова. - 2-е изд., перераб. И доп. - м.: Изд-во «бек», 2002. - т. II. - Полутом 2. - с. 305.
- •444 Розділ XV
- •1 Збірник роз'яснень Вищого арбітражного суду України // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. - 1998. - № 3. - с 78-82.
- •2 Чубарое в. В. Гражданское право России. Обязательственное право: Курс лекций / Отв. Ред. О. Н. Садыков. - м.: Юристь, 2004. - с. 731.
- •Глава 62. Договір простого товариства
- •Глава 63. Засновницький договір
- •Глава 64. Публічна обіцянка винагороди
- •§ 1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •§ 2. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу
- •Глава 65. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •§ 1. Поняття зобов'язання
- •462 Розділ XVI
- •§ 2. Елементи зобов'язання
- •Глава 66. Рятування здоров'я та життя
- •§ 1. Зобов'язання,
- •§ 2. Зобов'язання, що виникають у зв'язку з рятуванням майна іншої особи
- •Глава 67. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •Глава 68 відшкодування шкоди
- •§ 1. Поняття і значення зобов'язань з відшкодування шкоди
- •484 Розділ XVI
- •§ 2. Підстави та умови виникнення зобов'язання з відшкодування шкоди
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист
- •§ 4. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою
- •§ 5. Відшкодування шкоди, завданої актами1 законодавчої та виконавчої влади
- •510 Розділ XVI
- •§ 6. Відшкодування шкоди,
- •512 Розділ XVI
- •§ 7. Відшкодування шксдн, завданої фізичними особами
- •З частковою або неповною цивільною дієздатністю,
- •Недієздатними, з вадами психічного чи фізичного стану
- •Та особами з обмеженою цивільною дієздатністю
- •1 Відомості Верховної Ради України. -1995. - № 1. - Сг. 1.
- •514 Розділ XVI
- •516 Розділ XVI
- •§ 8. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •520 Розділ хм
- •1 Красавчиков о. А. Вказ. Праця. - с 34-66.
- •17 «Цивільне право України», т. 2
- •1 Советское гражданское право: Учеб. В 2-х т. / Под ред. О. А. Красавчикова. - м., 1985.-с. 388.
- •§ 9. Відшкодування ядерної шкоди
- •532 Розділ хм
- •§ 10. Відшкодування шкоди, завданої фізичній особі каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •§ 11. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт
- •§ 12. Відшкодування моральної шкоди
- •Глава 69. Зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави
- •61057, Харків, вул. Донець-Захаржевського, 6/8
§ 3. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із засобів реалізації цього конституційного права є самозахист, яким визнається застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 19 ЦК).
Інститут відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист (ч. 1 ст. 1169 ЦК), суттєво змінив і розширив існуючу раніше норму ст. 444 ЦК 1963 p., відповідно до якої не підлягала відшкодуванню шкода, завдана у межах необхідної оборони. Остання за новим ЦК, розглядається лише як один із можливих способів здійснення особою належного їй права на самозахист від протиправних посягань.
Зрозуміло, що за визначених вище обставин питання щодо відшкодування шкоди не виникає. Проте ситуація зміниться, якщо межі здійснення особою свого цивільного права на самозахист від порушень і протиправних посягань або межі необхідної оборони будуть перевищені. У такому випадку, як це випливає із змісту ч. 1 ст. 1169 ЦК, питання стосовно відшкодування шкоди виникне, а його позитивне вирішення відбудеться за рахунок особи, яка оборонялася, але при цьому вийшла за межі дозволеного (наприклад, за межі необхідної оборони). Такі дії стають неправомірними і причинно обумовлена ними шкода складає підставу для виникнення обов'язку з її відшкодування на користь особи, від якої відповідач перед тим захищався (оборонявся). Постає питання, де пролягає межа, переступивши яку самозахист перетворюється у протиправну поведінку?
Пряма відповідь на поставлене питання в актах цивільного законодавства відсутня. Визначаючи самозахист як застосування особою засобів протидії, які не суперечать законові та моральним засадам су-
502
Розділ XVI
НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ
503
спільства, закон вимагає, щоб способи самозахисту відповідали змісту права, що порушене, а також характерові дій, якими це право порушене, і наслідкам, спричиненим цим порушенням. Однак способи самозахисту можуть обиратися самою особою (ст. 19 ЦК).
Для визначення юридичних меж самозахисту цивільних прав важливо мати на увазі, які саме способи можуть бути обрані особою для його здійснення.
Слід погодитися з думкою російського вченого В. П. Грибанова, що такими способами можуть бути: а) превентивний; б) активно-оборонний1.
Заходи превентивного характеру застосовуються, як правило, власником або володільцем майна для забезпечення його охорони. Саме по собі забезпечення власником або володільцем охорони свого майна законові не суперечить і за межі здійснення цивільних прав, передбачених ст. 13 ЦК, не виходить. Цілком правомірним є використання превентивного способу для цілей самозахисту, наприклад, із застосуванням засобів техніки, зокрема, приборів відеоспостеріган-ня, сигналізаційного обладнання помешкання чи іншого об'єкта. Однак існує одне застереження, яке у даному разі має істотне значення. Не допускається дія особи, яка хоч і спрямована на охорону власного майна, однак, за своїм характером містить намір особи завдати шкоди іншій особі чи майну іншого власника або зловживання правом в інших формах (ч. З ст. 13 ЦК).
Інколи, зійснюючи право на самозахист превентивними заходами, особа створює небезпеку завдання шкоди іншим особам, причому не обов'язково тим, що вчиняють протиправні посягання. Наприклад, власник в цілях охорони свого майна, розташованого на присадибній земельній ділянці, обгорожує ділянку колючим дротом і пропускає через огорожу електричний струм. Цілком очевидно, що застосування такого способу «охорони» майна містить в собі ознаки наміру завдання шкоди будь-якій іншій особі, її майну, наприклад, тварині, яка може випадково торкнутися такої огорожі.
Очевидно, що подібні дії ніякими межами самозахисту не охоплюються. Вони протиправні і неприпустимі. У разі настання шкідливих наслідків вони, безумовно, стануть підставою для виникнення обов'язку з ліквідації цих наслідків шляхом відшкодування завданої шкоди.
Що стосується активно-оборонних способів самозахисту цивільних прав, то найбільш яскравим прикладом одного із них с необхідна оборона, про яку згадує ч. 1 ст. 1169 ЦК.
Вперше категорія «необхідна оборона» була введена у цивільне законодавство у 1963 p., коли був прийнятий другий Цивільний кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 1964 р. Однак визначення її поняття в актах цивільного законодавства завжди було відсутнє.
1 Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав. Изд. 2-е, стереотип. -М, 2001. - С. 117-119 (Классика российской цивилистики).
Мабуть тому в цивілістичній літературі при визначенні поняття необхідної оборони використовується відповідна норма кримінального законодавства.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Таким чином, інститут необхідної оборони може бути охарактеризований як комплексний, що має як цивільно-правове, так і кримінально-правове (приватно-правове і публічно-правове) значення.
Однак застосування поняття необхідної оборони у приватно-правовій та публічно-правовій сферах ще не означає абсолютної тотожності його змісту для кожної сфери. Якщо кримінальне законодавство визнає необхідною обороною протидію суспільно небезпечному посяганню (ч. 1 ст. 36 КК), тобто посяганню, що має ознаку злочину (ч. 1 ст. 11 КК), то з цивільно-правової точки зору необхідною буде також оборона від будь-яких інших протиправних посягань на охоронювані законом суб'єктивні права та інтереси особи, що обороняється, які до складу передбачених КК злочинів не належать (наприклад, протидія самовільному будівництву споруди на земельній ділянці, належній особі, що обороняється). Крім того, якщо кримінальна відповідальність особи, яка обороняється, настає лише за умисне вбивство та за умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони (ч. З ст. 36, статті 118, 124 КК), то цивільно-правовий обов'язок відшкодувати завдану шкоду настане будь-коли, якщо обрана особою, що захищалася від протиправного посягання, протидія виходила за межі необхідної оборони.
Закон не встановлює меж, переступивши які оборона перестає бути необхідною. Уявляється, що перевищенням меж необхідної оборони можуть бути визнані такі дії особи, яка обороняється, що розпочалася як адекватна протидія протиправному посяганню з боку іншої особи і не була призупинена в момент припинення посягання або коли така протидія була ще більш небезпечною, ніж саме посягання.
Так, "наприклад, суд визнав перевищенням меж необхідної оборони громадянином К., який під час бійки вдарив ножем у груди М. і вбив його. Сталося це за таких обставин. Потерпілий М., скориставшись моментом, коли К. заправляв у чоботи штани, сильно вдарив його ногою в обличчя, на що К. відповів смертельним ударом в М. ножем. Суд дійшов висновку, що потреба у К. негайно відвернути посягання на його життя з боку потерпілого М. дійсно виникла. Однак
504
Розділ XVI
НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ
SOS
застосування ним ножа проти М. у даній обстановці не викликалось необхідністю, оскільки М. посягав на нього неозброєним1.
Перевищенням меж необхідної оборони може бути визнане також завдання особі, яка нападає, шкоди, явно не співрозмірної з небезпечністю посягання (наприклад, завдання шкоди смертю особи, яка вчинила замах на крадіжку чужого майна). У деяких випадках матиме значення відповідність завдання шкоди нападаючому тій обстановці в якій напад був вчинений (наприклад, вбивство особи, яка проникала на охоронюваний об'єкт, пострілом охоронця без попередження).
Межі, за якими оборона стає перевищеною, завжди визначаються судом залежно від конкретних обставин і характеру посягань. Проте у всякому разі, коли межі необхідної оборони були перевищені і внаслідок цього завдана шкода особі, яка перед тим чинила посягання на особу, що змушена була захищатися, повинна відшкодовуватися особою, діями якої межі необхідної оборони були перевищені.
У цьому зв'язку постає питання, у якому розмірі повинна бути відшкодована шкода у разі, коли мало місце перевищення меж необхідної оборони?
При вирішенні цього питання необхідно враховувати, що поведінка потерпілого у даному разі була спровокована посяганням його як нападаючої особи. Поведінка нападаючого за своїм характером протиправна і за своєю зовнішньою подібністю може сприйматися як вияв відомого тільки нападаючому протиправного наміру. За таких обставин навряд чи можна говорити про можливість повного відшкодування шкоди, завданої при перевищенні меж необхідної оборони. Вина потерпілого у даному разі цілком очевидна, тому і відшкодування шкоди повинне бути співрозмірним із ступенем цієї вини.