Міністерство освіти і науки України

Полтавський політехнічний коледж

Національного технічного університету

«Харківський політехнічний інститут»

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

ДЛЯ САМОСТІЙНИХ РОБІТ З ПРЕДМЕТА «ТЕХНОЛОГІЯ МАШИНОБУДУВАННЯ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 4 КУРСУ

Розглянуто і схвалено на засіданні предметної

спеціальності 5.090227

«Обробка матеріалів на верстатах і автоматичних лініях»

Протокол №

В ід 2007

Голова предметної комісії

₂₀₀₇

ЗМІСТ

1. Технічне нормування машинобудування З

2. Хронометраж 14

3. Обробка площин 15

4. Методи фрезерування циліндричними фрезами 17

5. Методи шліфування зовнішніх і внутрішніх поверхонь 20

6. Обробка шліцевих поверхонь 24

7. Обробка шліфуванням 31

8. Види фасонних поверхонь. Обробка фасонних поверхонь 37

9. Види різьби. Обробка різьбових поверхонь 42

10. Шліфування різьби 51

11. Література 58

Розділ З

ТЕХНІЧНЕ НОРМУВАННЯ МАШИНОБУДУВАННЯ

ЛІТЕРАТУРА

1. Н.А. Силантьева, В.В. Маліновський. Технічне нормування праці в машинобудуванні. 2-е видання, перероблене і доповнене. - М. : Машинобудування, 1990.

2. Е.Е. Міллер Технічне нормування праці в машинобудуванні. Видавництво 2-е, перепрацьоване. -М. : Машинобудування, 1966

Тема 3.1

Сутність технічного нормування

План

1. Якість суспільної організації праці

2. Нормування праці

3. Норма часу - як основа внутрішньозаводського планування

1. Суспільна організація праці повинна бути такою, при якій той, які більше і краще працює, отримає більшу долю суспільної праці у вигляді зарплати. Усестороння диференціація у зарплаті відповідно з класифікацією, продуктивністю і якістю продукції виконуються завдяки нормуванню і тарифній системі.

2. Нормування праці - це встановлення часу на виконання певної роботи (норма часу), чи розміру вироблення в штуках в одиниці часу (норма вироблення).

Правильне нормування праці - це одна з важливих умов керування і кращої організації виробництва, підвищення продуктивності праці і знищенню зрівнялівки в оплаті праці.

Норма вироблення на підприємствах встановлюється з таким розрахунком, щоб вона була прогресивною і по силах для всіх робітників.

3 Норма часу - це основа внутрішньозаводського планування і організації відрядної оплати праці.

Розглянемо, як визначається необхідна кількість робітників (Р).

де, N - програма випуску виробів, шт..

Т - норма часу на один виріб, год.

Ф_др - дійсний фонд часу одного робітника в рік, год.

К - коефіцієнт виконання норми.

Знаючи норму часу і програму випуску, можна визначити необхідну кількість верстатів (С)

де, Ф_д.вер. - дійсний річний фонд часу верстатів, год.

Тема 3.2

Структура норми часу

План

1. Штучний час.

2. Складові штучного часу.

3. Норма штучно-калькуляціоного часу.

4. Норма виробки.

5. Норма чисельності та її розрахунок.

6. Коефіцієнт зайнятості.

7. Визначення відрядної розцінки.

1 Норми часу можна встановлювати на любий об'єм роботи: окрему операцію (операційна норма); взаємопов'язану групу операцій, завершений комплекс робіт (укрупнена комплексна норма) та ін.

Якщо норма часу встановлюється на виконаний об'єм роботи, який дорівнює одиниці нормування при виконанні технологічної операції, то її називають нормою штучного часу.

Штучний час - це інтервал часу, який дорівнює відношенню цикла технологічної операції до кількості виробів, які одночасно виготовляються чи ремонтуються.

Структуру норми штучного часу Т_ш, (хв.), можна відобразити слідуючою формулою:

де q - кількість деталей, які одночасно виготовляються за час технологічної операції;

Т_г - головний час - частка штучного часу, витраченого на досягнення мети даної технологічної операції (зміна розмірів, форм, стану, структури, зовнішнього вигляду). Головний час може бути машинним, машиноручним та ручним.

Т_д - допоміжний час - частка штучного часу на здійснення дій, які створюють можливість здійснення головної роботи (встановлення, закріплення, відвід, підвід інструменту).

Головний та допоміжній час у сумі складають оперативний час.

Т_тех та Т_орг - час технічного та організаційного обслуговування робочого місця та підтримування обладнання у робочому стані (змазка верстата, прибирання стружки, заточка інструмента).

Т_відп - частка штучного часу, витрачена працівником на відповідний відпочинок при фізично важких та інтенсивних роботах. У всіх інших випадках передбачається відпочинок на природні потреби 7...8 хв. у зміну.

Сума часу обслуговування і відпочинку складають додатковий час.

Знаючи норму штучного часу можна визначити норму на виробничу (технологічну) партії деталей (складальних одиниць).

де N — кількість деталей (складальних одиниць) в партії, шт.

Т_{п з} - підготовчо - завершальний час, хв. (на початку роботи - налагодження обладнання; в кінці - приведення обладнання в початковий стан).

3. Для мети планування, для визначення собівартості продукції, коли підготовчо - завершальний час не включений в склад норми штучного часу, розраховують норму штучно - кальляційного часу.

Технічна норма калькуляційного часу складається із штучного і підготовчо -завершального часу.

4 Норма вироблення

Між нормою вироблення і нормою часу існує зворотна залежність. Норму вироблення Н_в, для одиничного виробництва, визначають:

де Т_зм - тривалість робочої зміни для масового виробництва

( наладка обладнання виконується робітниками ).

Рис.1 Структура норми калькуляційного часу

Література: /2, с.5...22/

/1, С.18...30/