- •1 Структура й обсяг курсового проекту, вимоги щодо його оформлення
- •2 Порядок розробки окремих розділів курсового проекту
- •2.1 Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва та обґрунтування термінів будівництва
- •2.2 Аналіз будівельних властивостей ґрунту
- •2.3 Проектування розподілу земляних мас
- •Ширина насипу по низу:
- •1) Ширина насипу по низу для типу № 5:
- •2.4 Розробка технологічних карт на улаштування земляного полотна
- •2.5 Розробка технологічних схем будівництва земляного полотна.
- •3 Додаткове завдання: технологія застосуваня геосинтетичних армуючих прошарків
- •4 Захист курсового проекту
- •Література
- •Додаток а Умовні позначення:
- •Додаток б
2 Порядок розробки окремих розділів курсового проекту
2.1 Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва та обґрунтування термінів будівництва
2.1.1 Розробка дорожньо-кліматичного графіка, розрахунок весняного та осіннього бездоріжжя
Будівельний сезон, протягом якого виконують дорожні роботи, у залежності від регіону України і характерних кліматичних умов, має різну тривалість. Будівельні роботи виконують у період, коли можна забезпечити їх високу якість без ускладнення технології виконання робіт та збільшення їх вартості. Дорожні роботи розподілені на групи (0–4) у залежності від вимог до температури навколишнього середовища при їх виконанні, належність робіт до групи наведена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Класифікація дорожніх робіт за доцільною температурою їх виконання
Група робіт |
Найменування робіт |
Середньодобова температура повітря, °С |
0 |
Зосереджені земляні роботи, розробка скельного ґрунту, влаштування шарів основ та ДО з щебеню, гравію, шлаку та інших кам’яних матеріалів, роботи зі збірним залізобетоном. Будівництво мостів, труб, споруд дорожньої та автотранспортної служб |
Нижче 0 |
1 |
Влаштування шарів дорожнього одягу з кам’яних матеріалів, лінійні земляні роботи |
Не нижче 0 |
2 |
Влаштування шарів дорожнього одягу з ґрунтів, укріплених в’яжучими або поліпшених скелетними добавками, шарів з асфальтобетону, цементобетону, чорного щебеню, сумішей, виготовлених в установках |
Не нижче +5 °С навесні та +10 °С восени |
3 |
Улаштування шарів з кам’яних матеріалів та ґрунто-щебеню, укріплених органічними в’яжучими просочуванням та змішуванням на дорозі |
Не нижче +10 °С |
4 |
Влаштування поверхневих обробок |
Не нижче +15 °С |
Терміни виконання робіт окремих груп визначають за датами початку та закінчення сезону , які встановлюють за дорожньо-кліматичним графіком.
Дорожньо-кліматичний графік будують на основі багаторічних спостережень за кліматом місцевості. Графік дозволяє більш точно визначити терміни виконання окремих видів робіт, прийняти рішення щодо внесення змін у технологічні процеси в разі необхідності подовження строків робіт. За таблицею А.1 для області району будівництва здійснюють вибірку таких кліматичних показників: тривалість світового дня; середньомісячну температура повітря; середня кількість опадів; число днів з опадами, що перевищують 5 мм на добу; глибина промерзання ґрунту. Усі дані заносять у таблицю А.2, на основі якої складають дорожньо-кліматичний графік (ДКГ), на якому графічно зображують зміни показників по місяцях протягом року.
За дорожньо-кліматичним графіком визначають:
дані для розрахунку весняного та осіннього бездоріжжя (дати переходу температури через 0 °С навесні та через 0 °С і 5 °С восени);
календарну тривалість зосереджених робіт (роботи виконують протягом року за виключенням бездоріжжя);
календарну тривалість лінійних робіт (роботи виконують протягом теплої частини року між бездоріжжям – від до згідно з п. 2.1.3)
календарну кількість днів з одно- (N1) та двозмінною (N2) роботою за період (роботу у дві зміни планують при тривалості світлового дня, що перевищує 14 годин);
календарну тривалість робіт, які виконують за температури повітря вище 0 С (терміни початку та закінчення робіт, відповідно та для робіт першої групи), від +5 °С навесні до +10 °С восени ( та – для другої групи робіт), вище +10 °С ( та – для третьої групи робіт) та вище +15 °С ( та – для четвертої групи робіт);
кількість неробочих днів через атмосферні умови (число днів з опадами, що перевищують 5 мм на добу – графа N5 таблиці А.1).
Приклад 2.1 Для побудови дорожньо-кліматичного графіку використовуємо дані кліматичних характеристик для Київської області, які заносимо в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 – Кліматичні характеристики Київської області
Показники вимірювання |
Величини по місяцях |
|||||||||||
Місяці |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Т, год. хв. |
8,32 |
10,04 |
11,48 |
13,42 |
15,22 |
16,20 |
15,58 |
14,34 |
12,32 |
10,52 |
9,02 |
8,08 |
tn, град |
-6,2 |
-5,6 |
-0,9 |
6,9 |
14,2 |
17,3 |
19,3 |
18,2 |
13,4 |
7,1 |
0,9 |
-3,7 |
hn , см |
58 |
82 |
62 |
|
|
|
|
|
|
|
|
32 |
V, м/с |
2,9 |
3,2 |
3,2 |
3,0 |
2,7 |
2,4 |
2,3 |
2,2 |
2,2 |
2,5 |
2,8 |
2,8 |
С , мм |
48 |
48 |
50 |
50 |
60 |
76 |
79 |
69 |
50 |
49 |
56 |
50 |
N5 |
2,4 |
2,1 |
2,7 |
3,0 |
3,4 |
4,0 |
4,4 |
4,0 |
2,6 |
2,7 |
2,9 |
2,4 |
Рисунок 2.1 – Дорожньо-кліматичний графік
2.1.2 Визначення термінів будівництва
На основі аналізу кліматичних умов розраховують: терміни початку і закінчення весняного та осіннього бездоріжжя і, відповідно, тривалість лінійних робіт.
Для глинистих (супісок, суглинок, глина) ґрунтів дати можливого початку і кінця весняного бездоріжжя визначають за формулами
, (2.1)
, (2.2)
де – дата переходу температури повітря навесні через , визначають за ДКГ;
– середня глибина промерзання ґрунту в районі будівництва, см (середня глибина промерзання грунту hn за холодний період року відповідно до табл. А.1);
– кліматичний коефіцієнт, який характеризує швидкість відтавання ґрунту, см/добу, (табл. 2.3).
Дати початку і кінця осіннього бездоріжжя відносять до зміни середньомісячної температури повітря, відповідно, від +5 °С до 0 °С в осінній період.
Тривалість весняного та осіннього бездоріжжя
; (2.3)
(2.4)
Таблиця 2.3 – Кліматичний коефіцієнт, який характеризує швидкість відтавання ґрунту
Область, республіка |
Коефіцієнт , см/добу |
Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська |
2,0 |
Вінницька, Житомирська, Київська, Одеська, Полтавська, Херсонська, Харківська, Чернігівська |
3,0 |
Волинська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Хмельницька, Черкаська |
3,5 |
Закарпатська, Івано-Франківська, Кримська АР, Львівська, Тернопільська, Чернівецька |
4,0 |
Календарну тривалість будівництва земляного полотна в теплу пору року розраховують за календарем від дати закінчення весняного бездоріжжя до дати початку осіннього бездоріжжя .
Строк будівництва визначають як
, (2.5)
де – кількість святкових і вихідних днів за період ;
– кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин ( );
– кількість днів простоїв за кліматичними умовами, які припадають на робочі дні (із ДКГ – графа N5 таблиці А.1 за період ).
Середню кількість робочих змін за даний період будівництва визначають за розрахунковою тривалістю будівництва
, (2.6)
де – коефіцієнт змінності, який визначають за формулою
, (2.7)
де N1 і N2 – календарна кількість днів, відповідно, з одно- та двозмінною роботою за період ).
Попередній розподіл робочого часу на виконання підготовчих ( ), основних ( ) та заключних( ) робіт виконують за залежностями:
, (2.8)
, (2.9)
. (2.10)
Остаточний уточнений розрахунок тривалості виконання підготовчих та заключних робіт виконують під час розробки технологічних карт на улаштування земляного полотна.
Приклад 2.2 Дати можливого початку і кінця весняного бездоріжжя за формулами (2.1, 2.2)
, ,
де =20.03 – дата переходу температури повітря весною через за ДКГ;
середньомаксимальна глибина промерзання ґрунту в районі будівництва складає см, кліматичний коефіцієнт, який характеризує швидкість відтавання ґрунту приймається =3 см/добу.
Дати початку і кінця осіннього бездоріжжя – за ДКГ
; .
Тривалість весняного та осіннього бездоріжжя визначають за формулами (2.3, 2.4)
днів, день.
Початок виконання земляних робіт визначається датою закінчення весняного бездоріжжя .=5.04.
Строк будівництва за (2.6)
днів,
де за (2.5), кількість святкових і вихідних днів за період – днів, кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин , кількість днів простоїв за кліматичними умовами (за ДКГ – N5) .
Коефіцієнт змінності за формулою (2.8):
;
де календарна кількість днів з одно- та двозмінною роботою, відповідно, і .
Середня кількість робочих змін за даний період будівництва за (2.7):
зміни.
Попередній розподіл робочого часу:
змін
змін
змін