- •Тема 5. Шкільництво та педагогічна думка у Європі XVII-XVIII ст. 26
- •Тема 6. Розвиток школи і педагогіки у зарубіжних країнах у XIX ст. 31
- •Тема 7. Реформаторська педагогіка зарубіжних країн у кінці XIX — XX ст. 40
- •Тема 8. Виховання, школа і педагогічна думка Київської Русі 45
- •Тема 9. Розвиток освіти і педагогічної думки в епоху українського Відродження (XVI- перша пол. XVIII ст.) 49
- •Тема 15. Відродження національної системи виховання, школи і педагогіки в період становлення незалежної України у кінці XX- початку XXI ст. 99
- •1. Вступ до курсу «Історія педагогіки»
- •1.1. Значення, предмет, завдання та структура навчального курсу «Історія педагогіки»
- •1.2. Принципи історії педагогіки
- •1.3. Джерела історії педагогіки
- •Розділ I. Історія зарубіжної школи і педагогіки Тема 1. Виховання у первісному суспільстві
- •1.1. Основні теорії походження виховання
- •1.2. Особливості виховання на різних етапах розвитку первісного суспільства
- •Тема 2. Виховання, школа і зародження педагогічної думки в державах Стародавнього Світу
- •2.1. Виховання та навчальна практика у країнах Стародавнього Сходу
- •2.2. Виховання й шкільна освіта в державах Стародавньої Греції. Освіта епохи еллінізму
- •2.3. Зародження педагогічної теорії у філософських вченнях древньогрецьких мислителів
- •2.4. Виховання, школа і педагогічна думка у Стародавньому Римі. Педагогічні ідеї м.Ф.Квінтіліана
- •Тема 3. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей у середньовічній Європі, в епоху Відродження та Реформації
- •3.1. Особливості освітньо-виховної практики та педагогічної думки в епоху Середньовіччя
- •3.2. Схоластика і її вплив на зміст і методику навчання
- •3.3. Розвиток університетської освіти в епоху середньовіччя
- •3.4. Школа I педагогічна думка у Європі в епоху Відродження
- •3.5. Реформація. Єзуїтське виховання
- •Тема 4. Педагогічна система Яна Амоса Коменського
- •4.1. Практична і теоретична діяльність я. А. Коменського
- •4.2. Формування й основні риси світогляду я. А. Коменського
- •4.3. Загальнопедагогічні ідеї я. А. Коменського
- •4.4. Вчення я.А.Коменського про школу
- •4.5. Організація навчання. Обґрунтування класно-урочної системи
- •4.6. Дидактичні погляди я.А.Коменського
- •4.7. Вимоги до підручників. Підручники я.А.Коменського
- •4.8. Питання виховання та шкільної дисципліни у працях я.А.Коменського
- •4.9. Я.А.Коменський про вчителя та вимоги до нього
- •Тема 5. Шкільництво та педагогічна думка у Європі XVII-XVIII ст.
- •5.1. Англійська педагогіка XVII ст. Педагогічна концепція Дж.Локка
- •5.2. Французьке просвітництво XVIII ст.
- •5.3. Педагогічні ідеї Жан-Жака Руссо
- •5.4. Проблеми народної освіти у період французької революції кін. XVIII ст.
- •5.5. Народна освіта у країнах Західної Європи XVII-XVIII ст. Моніторіальна система Белл-Ланкастера
- •Тема 6. Розвиток школи і педагогіки у зарубіжних країнах у XIX ст.
- •6.1. Педагогічні погляди і діяльність й.Песталоцці
- •6.2. Розвиток філантропізму і неогуманізму у Німеччині
- •6.3. Педагогічна система а.Дістервега
- •6.4. Педагогічна теорія Йогана Фрідріха Гербарта
- •6.4. Педагогічна теорія Йогана Фрідріха Гербарта
- •6.6. Педагогічне вчення Фрідріха Фребеля
- •6.7. Прогресивна педагогіка Росії у XIX- поч. XX ст. (л.Толстой, п.Лесгафт, с.Шацький)
- •Тема 7. Реформаторська педагогіка зарубіжних країн у кінці XIX — XX ст.
- •7.1. Нові тенденції у педагогічній теорії і практиці зарубіжних країн у кін. XIX – поч. XX ст.
- •7.2. Характеристика основних наукових напрямків у зарубіжній реформаторській педагогіці кін. XIX – XX ст.
- •7.2.1. Педагогіка “вільного виховання“
- •7.2.2. Експериментальна педагогіка. Педологія
- •7.2.3. Педагогіка прагматизму
- •7.2.4. Педагогіка “громадянського виховання“ і “трудової школи“
- •7.2.5. Теорія “нового“ виховання і “нових шкіл“
- •Розділ II. Історія української школи і педагогіки Тема 8. Виховання, школа і педагогічна думка Київської Русі
- •8.1. Виховання дітей у східних слов’ян
- •8.2. Виникнення й розвиток письма у східних слов’ян
- •8.3. Розвиток освіти й шкільництва в Київській Русі
- •8.4. Педагогічна думка Київської Русі
- •8.5. Розвиток шкільництва в Галицько-Волинській державі
- •Тема 9. Розвиток освіти і педагогічної думки в епоху українського Відродження (XVI- перша пол. XVIII ст.)
- •9.1. Загальна характеристика розвитку шкільництва
- •9.2. Виникнення і розвиток братських шкіл в Україні
- •9.3. Зародження вищої освіти в Україні
- •9.3.1. Перші вищі навчальні заклади в Острозі і Києві
- •9.3.2. Острозька школа-академія
- •9.3.3. Києво-Могилянська академія
- •9.4. Розвиток шкільництва на терені Запорозької Січі
- •9.5. Особливості розвитку освіти Лівобережної і Правобережної України у 2 пол. XVII- 1 пол. XVIII ст.
- •9.6. Розвиток педагогічної думки
- •Тема 10. Розвиток української педагогіки й шкільництва у другій половині XVIII — першій половині XIX ст.
- •10.1. Система освіти в Україні під Російською імперією
- •10.2. Розвиток освіти на Правобережній та Західній Україні
- •10.3. Розвиток педагогічної думки
- •Тема 11. Педагогічна система Костянтина Дмитровича Ушинського
- •11.1. Практична і теоретична діяльність, світогляд
- •11.2. Теоретичне обґрунтування педагогіки
- •11.3. Принцип народності виховання
- •11.4. Дидактичні погляди
- •11.5. Проблема гармонійного розвитку і виховання особистості
- •11.6. Ушинський про вчителя і його підготовку
- •Тема 12. Розвиток української педагогіки й шкільництва у другій половині XIX — на поч. XX ст.
- •12.1. Освіта на територіях підросійської України
- •12.2. Освіта на західноукраїнських землях
- •12.3. Боротьба українського народу за національну освіту й рідну мову
- •12.4. Розвиток педагогічної думки
- •Тема 13. Розвиток освіти й шкільництва в Україні у XX ст.
- •13.1. Шкільництво в Українській державі 1917-1919 рр.
- •13.2. Освіта у перші роки становлення радянської влади в Україні (1917-1920 рр.)
- •13.3. Розвиток українського шкільництва у період між першою і другою світовими війнами
- •13.4. Українська школа в роки другої світової війни і в повоєнний час
- •Тема 14. Розвиток української педагогічної науки у XX ст.
- •14.1. Просвітницька діяльність і педагогічні погляди діячів української революції (м.Грушевський, і.Стешенко, с.Русова)
- •14.2. Педагогічні погляди і діяльність п.Блонського
- •14.3. Педагогічна діяльність і теоретична спадщина а.Макаренка
- •14.4. Педагогічна спадщина г.Ващенка
- •14.5. Педагогічна діяльність і теоретична спадщина в.Сухомлинського
- •Тема 15. Відродження національної системи виховання, школи і педагогіки в період становлення незалежної України у кінці XX- початку XXI ст.
- •15.1. Демократизація суспільного життя в Україні у середині 80-х років та початок відродження національної школи. Закон України “Про освіту”
- •15.2. Концепція середньої загальноосвітньої школи в Україні
- •15.3. Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”)
Розділ I. Історія зарубіжної школи і педагогіки Тема 1. Виховання у первісному суспільстві
1.1. Основні теорії походження виховання
Існує ряд теорій про походження виховання. Представники біологізаторської теорії (Г. Спенсер, Ш. Летурно) вважають, що виховання успадковане людьми з тваринного світу. З позицій психологічної теорії (П. Монро) в основі виховання лежить несвідоме інстинктивне прагнення дітей активно наслідувати дії старших. Релігійна концепція (К. Шмідт) в основу кладе твердження, що Бог, створивши людину, наділив її особливим даром – умінням виховувати. Представники трудової теорії (Ф. Енгельс, Л. Морган) стверджують, що поштовхом до виникнення виховання в людському суспільстві було виробництво найпростіших знарядь праці.
Майже всі дослідники сходяться у тому, що виховання невіддільне від людського суспільства і притаманне йому з самого початку його існування. Виховання виникло як наслідок потреби у передачі наступним поколінням нагромадженого виробничого, соціального i духовного досвіду.
1.2. Особливості виховання на різних етапах розвитку первісного суспільства
В історії виховання відправною точкою стала педагогічна практика первісних людей. Повністю реконструювати цей феномен сьогодні досить важко. Єдині доступні нам джерела – речові знахідки археологів. Але вони недостатні для отримання вичерпної інформації. Дослідники також відтворюють виховну практику первісних людей шляхом аналогій, використовуючи етнографічні дані про найбільш відсталі у своєму розвитку племена, що подекуди ще зустрічаються на Землі.
Існування первісного ладу вимірюється сотнями тисяч років. У своєму розвитку він пройшов кілька періодів: первісне стадо, родова община, розклад первісного ладу. Виховання підростаючого покоління на кожному його етапі мало свої особливості.
За первісного стада, коли тільки завершується процес біологічного становлення людини, ніяких організованих форм виховання ще нема. Не існує диференціації виховних впливів морального, трудового, тим більше інтелектуального спрямування. Виховання відбувається стихійно і обмежується прямим відтворенням небагатого суспільного досвіду.
Епоха родового устрою характеризується значним розширенням суспільного досвіду та перетворенням людських стад у сталі колективи родичів – роди, племена. У людей з’являються релігійні уявлення.
Первісна родова сім’я спочатку ділилася на три вікові групи: перша – діти i підлітки; друга – дорослі, повноправні учасники життя i праці; третя – люди похилого віку, старики. Кількість таких вікових груп з часом збільшувалася. Для багатьох первісних родів перехід у групу дорослих супроводжувався спеціальними актами, які дістали назву “ініціація“.
Вікова ініціація – перша в історії педагогіки iнституалiзована форма виховання дітей. Вона являє собою систему випробувань та церемонію посвяти підлітків у повноправні члени колективу, чому передує досить тривала спеціальна підготовка.
Мета виховання у цей період полягала у передачі підростаючому поколінню трудових навичок, встановлених способів поведінки, релігійних уявлень, традицій, звичаїв, обрядів.
Єдиною виховною інституцією виступає ціла община. Виховання є суспільним, спільним і однаковим для всіх. Функція вихователя поступово закріплюється за групою стариків, які були носіями i хранителями колективного досвіду. Часто роль вихователів виконували і старші діти.
Існували лише вікові i статеві відмінності у вихованні дітей. Виховання здійснювалося шляхом прямого включення дітей у конкретні види трудової діяльності дорослих i мало практичний характер. Воно було природним і вільним. Діти сприймали його як невід’ємну частину їх дійсного сьогоднішнього життя, а не як підготовку до життя майбутнього.
На останніх етапах матріархату з’явилися перші в історії заклади для життя i виховання підростаючих людей – будинки молоді. Вони були окремими для хлопчиків i дівчаток. Тут діти під керівництвом старійшин роду готувалися до життя та праці.
Вершиною первіснообщинної культури виступила поява писемності у вигляді піктографічного письма. Піктографічне письмо – це спосіб передачі інформації за допомогою спеціальних малюнків.
До найперших в iсторiї людства організаційних форм виховання належать: дитячі ігри, традиції, звичаї, ритуали, обряди, ритуалiзованi обряди, усна творчість первісних людей. Особливе значення надавалося дотриманню встановлених заборон — табу.
Епоха розкладу первісного ладу характеризується виникненням сусідських общин, поступовим встановленням патріархальних суспільних стосунків і моногамної сім’ї, становим і майновим розшаруванням суспільства.
Виховання у цей час починає складатися як особлива суспільна функція i набирає деяких організованих форм. Разом з первісним колективом ще одним виховним інститутом поступово стає сім’я. На зміну єдиному, колективному i рівному для всіх поступово приходить станово-сiмейне виховання, яке диференціюється для кожного стану згідно його ідеалів. Поступово втрачаються безпосередні зв’язки між дитиною i суспільством. Виховання все більше втрачає свій природовiдповiдний i ненасильницький характер.
Розширюються релігійні уявлення людей, зростають відомості з астрономії, історії, медицини, ускладнюється досвід виконання сільськогосподарських робіт. Зростання об’єму людських знань разом із становим розшаруванням суспільства породили відокремлення розумового виховання від фізичної праці і необхідність організації спеціального навчання. Причому розумове виховання стає монополією панівної групи людей, оскільки саме в їхніх руках зосереджувалися такі знання. Все це також привело до появи людей, для яких виховання стає сферою їхньої професійної діяльності.