Порядок проведення службового розслідування

Особам, які проводять службове розслідування, надається право:

• отримувати від військовослужбовців та працівників усні чи письмові пояснення, необхідні документи, довідки, консультативні та експертні висновки;

• ознайомлюватися і вивчати, в тому числі з виїздом на місце події, відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати до матеріалів службового розслідування;

• отримувати інформацію, пов’язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі запиту посадової особи, яка призначила службове розслідування.

Посадові особи Збройних Сил України зобов’язані надавати правдиві письмові пояснення по суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред’являти відповідні документи чи матеріали.

Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.

У разі відмови надати пояснення військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, посадовою особою, що його проводить, складається відповідна довідка. Зміст такої довідки засвідчується підписами двох свідків цього факту.

Розслідування та його результати оформляються письмово. За погодженням з особами, які опитуються, їх пояснення можуть фіксуватися технічними засобами. Такі пояснення оформляються надалі у письмовому вигляді і підписуються опитуваним.

Предмет службового розслідування

Розслідуванням повинно бути встановлено:

• наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;

• наявність причинного зв’язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця;

• конкретні неправомірні дії військовослужбовця, якими вчинено правопорушення;

• вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено;

• ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;

• форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного;

• умови та причини, що сприяли правопорушенню;

• чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов’язків.

Оформлення результатів розслідування

За результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов’язково зазначаються:

• посада, військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

• підстави службового розслідування;

• час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття);

• обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину;

• заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення;

• пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

• інші заходи, які пропонується здійснити.

Акт службового розслідування підписується особами, якими воно проводилося. Кожен учасник розслідування має право викласти свою окрему думку.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування.

У разі, якщо службове розслідування проводилося органом Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, акт та матеріали службового розслідування передаються на розгляд відповідним командирам (начальникам).