Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Звіт.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
19.08.2019
Размер:
723.97 Кб
Скачать
  1. Пасивні операції комерційних банків та їх облік.

Депозитні операції банків та їх облік.

Найчастіше практиці виділяють 3 основні вкладів населення:

  • Строкові вклади.;

  • Вклади до запитання;

  • Ощадні вклади.

строкові вклади - це грошові кошти або банківські метали, розміщені в банку на обумовлений договором термін, які можуть бути повернені вкладнику після закінчення обумовленого терміну або на першу вимогу вкладника, якщо це передбачено договором банківського вкладу (депозиту).

Строкові вклади мають на увазі передачу коштів в повне розпорядження банку на термін і умовах за договором, а тому вкладник, як правило, не може у будь-який момент вимагати від банку повернення розміщених коштів. На строкові вклади нараховуються проценти. Проценти виплачуються вкладнику при розриві договору. Процентна ставка встановлюється за домовленістю. Часто процентна ставка тим вища, чим більша сума вкладу. При цьому, розмір процентної ставки не може бути нижчим, ніж процентна ставка по вкладах "до запитання". У ряді випадків, з метою додаткового залучення клієнтів, банки визначають розмір штрафної ставки за достроковий розрив на більш високому рівні, наприклад, у розмірі 1/3,1/2 або 2/3 від базової ставки за договором залежно від терміну, протягом якого кошти клієнта фактично знаходилися в банку.

У зв'язку з незначною кількістю банківських операцій, необхідних для обслуговування строкового депозитного рахунку клієнта, банк несе мінімальні операційні витрати в порівнянні з іншими видами вкладів. Сума строкового вкладу найчастіше встановлюється круглими сумами і повинна бути незмінна протягом всього терміну дії договору. Часто при прийомі строкових вкладів обумовлюється мінімальна сума вкладу. Описані вище види строкових вкладів не вичерпують всю гамму подібних послуг, запропонованих українському вкладнику. Так, наприклад, опитування вкладників показали, що дуже багато хто, як мотив до розміщення коштів, вказують можливість "отримання надбавки до пенсії і зарплати".

Тому сьогодні практично кожний банк, що працює з фізичними особами, має вклади з періодичною виплатою процентів. Ці вклади мають всі основні ознаки строкових депозитів. Проте вкладнику  надається можливість одержувати нараховані проценти до закінчення терміну вкладу, найчастіше щомісячно, рідше щоквартально. Дані вклади дозволяють поєднувати задоволення потреб клієнтів в отриманні максимально можливого доходу на вкладені кошти і часткового забезпечення поточних витрат. Саме вклади такого типу користуються найбільшою популярністю в українських вкладників.

Переваги і відмінності від стандартних вкладів: 1.Забезпечення повноцінної зв'язки: депозитний вклад - карта, що дозволяє забезпечити режим віддаленого обслуговування вкладника (отримання % і повернення депозиту по терміну в банкоматах по всьому світу) при збереженні банком контролю за достроковим вилученням засобів (достроковий розрив тільки у відділенні банку).

2.Автоматична реалізація стратегії перехресного продажу, внаслідок чого забезпечується: негайна видача, безкоштовне оформлення і обслуговування міжнародної платіжної карти.

3.Автоматичне встановлення кредитного ліміту для всіх вкладників з можливістю коректування його величини. При цьому кредитування проводиться залежно від розміру депозиту і є без ризиковим.

Разом з тим, поряд з явними перевагами даний продукт володіє і рядом недоліків: 

  • підвищення вірогідності втрати клієнтом заощаджень або їх частини внаслідок шахрайських операцій третіх осіб з платіжною картою;

  • значно знижується вплив банку на клієнтів, оскільки після оформлення вкладу клієнти, що обрали варіант "повернення суми вкладу на карту", можуть отримувати обслуговування дистанційно, без контакту із співробітниками банку. Така ситуація не дає можливості впливати на клієнта з метою продовження співпраці з банком після закінчення терміну вкладу. Відсутність прямого контакту з клієнтом значно знижує можливість пропозиції йому інших або нових послуг банку, внаслідок чого основну ставку доводиться робити на дорогу і менш ефективну "зовнішню" рекламу;

  • небажання ряду достатньо перспективних клієнтів використовувати для даних операцій платіжну карту.

У зв'язку з цим, для підтримки стабільного об'єму і розумної вартості депозитного портфелю:

  • необхідно дотримуватись розумного балансу депозитно-карткових послуг даного типу і "класичних" строкових вкладів у пасивах банку,

  • віддавати пріоритет оформленню депозитів без автоматичного повернення суми вкладу після закінчення терміну на картковий рахунок.

вклади до запитан - це грошові кошти або банківські метали, розміщені на вкладних (депозитних ) рахунках в банках на умовах виплати вкладу (депозиту) на першу вимогу вкладника.

Вклади до запитання в світовій практиці першочергово призначені для здійснення платіжного обороту. Якщо хтось хоче заплатити готівкою, то він зможе це зробити тільки у випадку наявності достатнього запасу готівки. У свою чергу, власник готівки повинен постійно захищати її від втрати, крадіжки або знищення. Тому зберігання грошей у формі вкладів до запитання є для клієнтів дешевою і, разом з тим, простою мірою захисту.

Оскільки одночасно клієнт отримує можливість брати участь у безготівковому платіжному обороті, то у нього відпадає ще один ризик - постійно мати при собі великі суми готівки для оплати, що стосується процентів, що нараховуються, "вклади до запитання" є найдешевшим видом залучених ресурсів. Класичні вклади до запитання найчастіше використовуються для розміщення заощаджень вкладниками, що потребують максимально вільно використовувати свій депозитний рахунок. Тому по "вкладах до запитання" процентні ставки найнижчі з вкладів, але все-таки дозволяють клієнтам одержувати деякий додатковий дохід. Разом з тим в умовах конкуренції, що підвищується, деякі банки встановлюють більш високі процентні ставки, ніж стандартні. Це робиться для того, щоб привернути нових клієнтів або переманити вкладників з інших банків. Як правило, останнім часом така практика спостерігається в сегменті послуг для пенсіонерів. Часто такі банківські продукти мають назви "поточні пенсійні рахунки", але по суті вони ближче до вкладів, ніж до класичних поточних рахунків, призначених для обслуговування платіжного обороту клієнтів.

Такі банківські продукти надзвичайно популярні у клієнтів, оскільки вони поєднують дохідність строкових вкладів, свободу в розпорядженні коштами "вкладів до запитання", довгостроковий характер з можливістю накопичення коштів "накопичувальних" вкладів. Разом з тим, дану ситуацію можна розглядати як тимчасову і пов'язану з неподіленим ще зараз ринком "пенсійних послуг". Протягом 1-2-х найближчих років даний ринок, швидше за все стабілізується і всі банки перейдуть на класичну зв'язку: поточний рахунок + строковий (накопичувальний) вклад.

накопичувальні ввклади - вклади, призначені для заощадження грошових коштів, які можуть поповнюватися вкладником за рахунок додаткових внесків.

В Україні роботу з вкладами, які можна віднести до ощадних, практикують далеко не всі, навіть потужні банки. В Приватбанку вкладникам пропонуються "Пенсійні  накопичувальні вклади", вклади "Копилка" і вклади "До 18-річчя" , що, по суті, відносяться до ощадних.

У класичному варіанті ощадний вклад створюється не одноразовим внеском, а може зростати в результаті регулярного або нерегулярного внесення рівних або різних сум протягом всього терміну. Для повноцінних ощадних вкладів цей термін перевищує 1 рік, а момент повернення вкладу жорстко не фіксується . Внаслідок чого термін накопичення заощаджень може досягати 10 і більше років. Клієнт не завжди може  вільно вимагати виплату ощадного вкладу.

Мотиви зберігання вкладником коштів на ощадних рахунках - резерви на непередбачені витрати, накопичення грошей на фінансування значних покупок або знаменних життєвих подій, створення капіталу. В принципі розрізняють цільове зберігання коштів і зберігання без певної мети. Ощадний вклад виникає в результаті укладення договору і внесення відповідної суми. При внесенні першого внеску може виписуватися ощадна книжка або інший відповідний документ.

Особливістю ощадних вкладів є те, що, в принципі, вони можуть бути повернені тільки після вимоги та після закінчення погодженого терміну. Як правило термін повідомлення, наприклад в Німеччині, складає від 3-х місяців до 1-4 років. Без повідомлення можна зняти деяку обумовлену суму протягом календарного місяця. Банки зацікавлені в тому, щоб ощадні вклади якомога довше знаходилися в їх розпорядженні. Тому на ощадні вклади з тривалим терміном попереднього повідомлення вони пропонують більш  високі процентні ставки, ніж на короткострокові ощадні вклади. Таким чином, розмір процентної ставки в основному залежить від тривалості погодженого терміну попереднього

Ощадні вклади максимально пристосовані до здатності і готовності клієнта здійснювати  заощадження. На ощадний рахунок можна у будь-який момент вносити грошові кошти практично в необмеженому розмірі. Тому зберігання грошей на ощадних рахунках для "маленької" людини є найдоцільнішою формою розміщення заощаджень. Крім того, ця форма особливо підходить для накопичення коштів на значну покупку в майбутньому.

На практиці існують наступні можливості вилучення вкладу: - без попереднього повідомлення;

- після попереднього повідомлення, але до закінчення його терміну;

- після закінчення терміну попереднього повідомлення ("штатна ситуація").

Якщо банк дозволяє вкладнику достроково зняти його вклад, то, як правило, передбачається компенсація банку у вигляді виплати знижених процентів по вкладу. Українські банки теж, як правило, застосовують в аналогічних випадках знижений процент по вкладу.

Обов'язковою ознакою ощадних вкладів є капіталізація процентів, тобто нарахування доходу на раніше нараховані, але не одержані клієнтом проценти.

Як правило, умови повернення прив'язані до значних життєвих подій в житті вкладника або його близьких, наприклад народження дитини, одруження дітей, повноліття, вступ до ВУЗУ, виходу на пенсію. В Приватбанку даний різновид вкладів представлений вкладом "До 18-річчя",  що дозволяє оформити вклад і довгостроково накопичувати кошти на користь дитини, яка зможе ним скористатися після досягнення 18-річного віку. У цей момент всі права на грошові кошти, що накопичились, переходять від Вкладника до особи, на користь якої оформлено вклад.

Вказані процентні ставки застосовуються після закінчення мінімального періоду розміщення коштів до нарахування відсотків, при цьому відбувається донарахування процентного доходу з другого дня розміщення коштів. Наприклад, по вкладах в гривні з 8-ми денним мінімальним періодом: на 9-тий день відбувається нарахування відсотків по ставці 8% річних в повному розмірі за 7 днів (день вступу засобів в розрахунок відсотків не враховується).   Мінімальний період встановлюється фіксованим значенням при оформленні вкладу і  застосовується до кожного до вкладення коштів в період дії договору.

За чинним депозитом мінімальний термін може бути змінений за бажанням клієнта (в межах встановлених періодів), і відповідно, змінено ставку в залежності від обраного терміну. Зміни фіксуються в додатковій угоді до депозитного договору, після чого необхідно внести зміни мінімального строку і процентної ставки в депозитній угоді в ПК Промінь (опція ДДР) з дати підписання нової додаткової угоди і завізувати зміни в бек-офісі.

Якщо клієнтом було зроблене зняття коштів  до закінчення мінімального періоду до нарахування відсотків, то відсотки по вкладу виплачуються в розмірі, що встановлений Банком для вкладів до запитання (0,1%  складних річних у гривні; 0,2% складних  річних в іноземній валюті).

Всі списання коштів з депозитного рахунку здійснюються за рахунок сум, що надійшли на поточний депозит останніми. Дні зарахування коштів на депозитний рахунок і повернення вкладу в інтервал нарахування процентного доходу не включаються. До вкладення і зняття частини коштів з поточного депозиту здійснюється банком на підставі отриманого від клієнта платіжного доручення (або заяви).

При відкритті поточного рахунку (2600/2650) клієнту доцільно запропонувати відразу ж відкрити поточний депозит зі зручним для нього мінімальним терміном розміщення коштів до нарахування відсотків для ефективного управління залишками на поточному рахунку (акцентуйте увагу на максимальній ставці). Перше зарахування в розмірі не менше 100 грн. на депозитний рахунок клієнт здійснює самостійно на протязі 3-х банківських днів з моменту відкриття депозиту.

Умови й вид депозиту закріплюються Договором про розміщення коштів  на депозиті. Договори зведені в типові бланки Договорів, доступні до перегляду  Клієнтам через зовнішній сайт Банку. Умови Договорів по вкладах затверджуються Наказами по Банку і є обов'язковими для застосування в роботі із клієнтом співробітниками фронт-офісу. Договір і додаткова угода про розміщення коштів на депозиті для підписання з клієнтом формується в ПК Промінь, з усіма необхідними даними по клієнтові і депозиту, після оформлення заявки на депозит в ПК Промінь.

Здійснення розрахункових операцій з використанням депозитних рахунків заборонено. При прийомі депозитного вкладу заклечається письмовий договір між Банком і Вкладником. Депозитні вклади терміном до  1 року відкриваються на балансовому рахунку 2630. Депозитні  вклади  на 1 рік і понад рік відкриваються на балансовому рахунку 2635. Депозитний вклад відкривається на підставі договору про вклад між банком і фізичною особою.

Для укладення договору Вкладнику необхідно надати в банк: - документ, який засвідчує особу (паспорт або документ, що його замінює тимчасове посвідчення)

  • ідентифікаційний номер фізичної особи на підставі відповідного документа, виданого податковим органом (окрім випадків, передбачених чинним законодавством).

  • Договір оформляється на відповідних бланках, затверджених наказом по банку, в яких указуються ( Додаток 1):

  • дата укладення договору

  • номер відкритого рахунку

  • дані про клієнта (прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, поштовий індекс, домашня адреса, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податку, номер телефону

  • сума внесених грошових коштів цифрами і пр.

  • процентна ставка по вкладу.

  • інші реквізити, передбачені чинними нормативними актами України або умовами договору.

Операціоніст вносить дані, необхідні для відкриття  депозитного рахунку в програмний комплекс. Договір оформляється в двох екземплярах, що мають однакову юридичну силу. Бланки договорів підписують: ВКЛАДНИК в графі "Вкладник", співробітник банку, що оформив вклад, і Голова Правління БАНКУ або особа, уповноважена на це довіреністю, виданою Головою Правління Банку, в графі "Банк". Підписання договору від імені Банку проводиться виключно особами, вказаними в преамбулі договору з обов'язковою вказівкою номера і дати довіреності. Підписи скріпляються печаткою БАНКУ.

. Якщо при оформленні депозитного вкладу, ВКЛАДНИК не побажав оформити заповідальне розпорядження, то співробітник банку зобов'язаний перекреслити відповідні рядки договору, призначені для тексту заповіту. Один екземпляр договору видається ВКЛАДНИКУ, інший зберігається в БАНКУ.

При укладенні договору операціоністу  необхідно в обов'язковому порядку перевірити наявність і актуальність копії паспорта і довідки, що є в картотеці, про присвоєння  ідентифікаційного номера і зробити помітку на бланку договору "копія паспорта і довідки про ІПН в банку є _____ дата _____ підпис". Ксерокопії паспорта і довідки про присвоєння  ідентифікаційного номера клієнтів зберігаються в "картотеці паспортних даних фізичних осіб" відділення постійно, незалежно від того, чи є у клієнта на даний момент діючі договори, чи може всі договори розірвані.

У разі відсутності у резидента інформації про місце проживання банк не може здійснити ідентифікацію клієнта . У зв'язку з цим, рахунок такому клієнту не відкривається (ч.4 ст.64 Закону України "Про банки і банківську діяльність")(додаток ). Разом з цим, банк має право зажадати інші документи, які містять дану інформацію. Тому, за умови надання іншого підтверджуючого документа про місце проживання можливе оформлення  рахунку або депозитного вкладу.

Кожний ВКЛАДНИК може оформити іншій особі довіреність на повне або часткове розпорядження вкладом в національній або іноземній валюті.

Довіреність оформляється в двох екземплярах, що мають однакову юридичну силу. Бланки довіреності підписують ВКЛАДНИК в графі "Підпис", Голова Правління БАНКУ або особа, уповноважена на це довіреністю, виданою Головою Правління Банку, в графі "Банк" і співробітник банку, що оформив довіреність. Підписи скріплюються печаткою БАНКУ. Один екземпляр довіреності видається ВКЛАДНИКУ, інший підшивається в теку разом з договором.

Довіреність не може бути видана на ім'я неповнолітньої особи.

Видача вкладу за дорученням без пред'явлення договору і паспорта не здійснюється. При втраті бланку договору дублікат договору видається тільки ВКЛАДНИКУ. В довіреності повинна бути вказана дата її видачі, причому назва місяця вказується прописом. Довіреність, в якій немає дати видачі, вважається недійсною. У випадку якщо термін дії довіреності не обумовлений, то дана довіреність діє до моменту її відміни. (Ст. 247 ГК) Максимальний термін дії довіреності законодавством не обмежений. Вкладник може скласти одну загальну довіреність по декількох своїх вкладах. Підписання довіреності за вкладників не допускається працівниками банку, а також особою, на користь якої  складається довіреність.

Довіреність від імені неповнолітніх від 16 до 18 років може бути засвідчена тільки за згодою батьків, усиновлювачів або опікунів. Якщо довіреність завірена нотаріально, то посвідчуючи напис нотаріуса на вказаному документі повинен  відповідати формам, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.94  N  7/5 "Про затвердження форм реєстрів для реєстрації нотаріальних  дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчуючих написів на договорах і засвідчуваних документах", зареєстрованому Міністерством юстиції України 02.03.94 N 38/247.

Якщо при оформленні депозитного вкладу, ВКЛАДНИК не побажав оформити заповідальне розпорядження, то співробітник банку зобов'язаний перекреслити відповідні рядки договору, призначені для тексту заповіту. Для відміни, зміни або оформлення по раніше заключеному вкладу заповідального розпорядження потрібна письмова заява ВКЛАДНИКА. При цьому до договору оформляється додаткова угода в двох екземплярах.

Нарахування процентів (Додаток 1) по вкладах починається з дня, наступного за днем надходження грошових коштів в банк і проводиться за календарне число днів з урахуванням фактичної кількості днів в поточному році. День повернення вкладу в період нарахування процентів не входить.

Згідно Цивільного Кодексу на депозити, оформлені починаючи з 01.01.2004р., розповсюджуються наступні вимоги по нарахуванню процентів: При достроковому розірванні вкладу клієнту повертається сума вкладу і виплачуються проценти, нараховані по ставці вкладу "до запитання", якщо договором не передбачений більш високий відсоток. Якщо договором не встановлений розмір процентної ставки, банк зобов'язаний виплатити проценти у розмірі облікової ставки НБУ. Банк має право змінювати розмір процентної ставки тільки по вкладах, розміщених на умовах видачі вкладу на першу вимогу ("до запитання").

Банки можуть відкривати поточні, депозитні, бюджетні, позикові рахунки, субрахунки для філій, представництв тощо. Найбільш поширене сьогодні використання поточних та депозитних рахунків.

Поточні рахунки відкривають суб'єктам підприємницької діяльності для зберігання коштів і здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України.

Законодавством не обмежується кількість відкритих рахунків у банку: одне підприємство може мати їх декілька.

Поточний рахунок — це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Для відкриття поточних рахунків підприємства надають банку такі документи:

• заяву на відкриття рахунку встановленого зразка, підписану керів­ником та головним бухгалтером( Додаток 2), (Додаток 3);

• копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної влади чи іншо­му уповноваженому органі, засвідчену нотаріально;

• копію належним чином зареєстрованого статуту, завірену нотаріально чи органом реєстрації (підприємства, які діють на підставі засновницького договору, подають нотаріально засвідчену копію цього договору);

• копію документа, який підтверджує поставлення підприємства на податковий облік, завірену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

• картку із зразками підписів осіб, яким надано право розпорядження раху­нком і підписання розрахункових документів, завірену нотаріально або вищою організацією (Додаток 4).

До картки включається також зразок відбитка печатки підприємства. Новостворені підприємства, які ще не мають печатки, та фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності можуть не подавати відбиток печатки;

• довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду, в якій зазначається найменування установи банку;

• копію довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, що видав довідку;

• документ, що підтверджує реєстрацію підприємства як платника соціальних страхових внесків, або його копію, засвідчену нотаріально або органом, що його видав, чи уповноваженим працівником банку.

Для відкриття поточного рахунку фізичні особі потрібно:

  • паспорт (чи документ що посвідчує особу);

  • ідентифікаційний номер;

  • не ризедент повинен подати паспорт із відкритою візою, що підтверджує законність перебування на Україні.

Банк зобов'язаний відкрити поточний рахунок не пізніше десяти днів з момен­ту подання повного пакета документів.

Між банком та клієнтом укладається договір на розрахунково-касове обслу­говування, який є підставою для здійснення банком розрахунків відповідно до по­треб підприємства (Додаток 5).

Особливості здійснення операцій  за дорученням по поточних рахунках.Фізична особа може оформити довіреність іншій фізичній особі на здійснення операцій по рахунку. Довіреність може бути оформлена в банку або нотаріально. Якщо довіреність оформляється в банку (в присутності власника рахунку і довірених осіб), то вона упевняється уповноваженим працівником банку і додаткового засвідчення не вимагає. Довірена особа під час першого звернення в банк з метою використання рахунку повинна пред'явити паспорт або документ,що його заміняє, і довіреність на розпорядження рахунком. Фізична особа - резидент додатково повинен пред'явити довідку з ІНН. При цьому, довірена особа заповнює нову картку із зразками підписів і відзначає зразок свого підпису. В новій картці із зразками підписів на підставі довіреності на розпорядження рахунком довіреною особою, в рядку "Інші відмітки" уповноважений співробітник банку відзначає термін дії цієї картки. Уповноважений співробітник банку ідентифікує довірену особу і підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням паспорта або документа, що його замінює, і довідки з ІНН. Довіреність і копії документів, які підтверджують здійснення банком ідентифікації довіреної особи, зберігаються в юридичній справі.

Виконання операцій на поточних рахунках здійснюється в безготівковій та готівковій формах на підставі відповідних документів.

На поточні рахунки фізичних осіб зараховуються:

  • оплата праці, пенсії, допомоги, авторські гонорари за літературні роботи, музичні твори, вироби і твори образотворчого мистецтва, за артистичну діяльність, наукові роботи та винаходи (Додаток 6)

  • виплати страхових та викупних сум, позичок з особистого страхування, страхове відшкодування за майновим страхуванням;

  • орендна плата за наймом житлових помешкань, рухоме і нерухоме майно;

  • відшкодування шкоди, заподіяної робітникам та службовцям каліцтвом або в разі втрати годувальника;

  • кошти в національній валюті за продану іноземну валюту;

  • кошти за реалізовані товарно-матеріальні цінності, за здану сільгосппродукцію;

  • інші надходження у випадках, що не суперечать чинному законодавству.

З поточних рахунків фізичних осіб проводяться операції:

  • розрахунки за надані послуги юридичними та фізичними особами;

  • розрахунки за придбані в підприємствах торгівлі товари;

  • відрахування до Державного та місцевих бюджетів обов’язкових та інших платежів;

  • розрахунки при участі у створенні підприємств різної форми власності;

  • розрахунки за купівлю та продаж цінних паперів на біржовому або позабіржовому ринку;

  • розрахунки за куплену іноземну валюту;

  • інші операції у випадках, що не суперечать чинному законодавству.

Порядок закриття рахунку. Поточні рахунки закриваються на умовах, передбачених договором, на підставі письмової заяви КЛІЄНТА (Додаток 7) при пред'явленні паспорта і договору в тому відділенні Банку, де ведеться особовий рахунок КЛІЄНТА. У разі смерті власника рахунку - фізичної особи розірвання договору проводиться на підставі свідоцтва нотаріальної контори про право на спадок. У видатковому касовому документі вказується П.І.П. і паспортні дані одержувача, робиться запис  "за свідченням про право на спадок".

Кореспондентський рахунокрахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.    Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору.

Бюджетні рахунки відкриваються підприємствам, яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для цільового їх використання. Ці рахунки відкриваються на підставі платіжного доручення фінансового органу, органу Державного казначейства, відповідного розпорядника бюджетних коштів.

Валютний рахунок — це рахунок, який відкривається в комерційному банку для зберігання іноземної валюти і здійснення всіх видів банківських операцій. Порядок відкриття та ведення валютних рахунків у країнах регулюється чинним законодавством держави, нормативними актами центральних банків. Операції на рахунках здійснюються на підставі розрахункових документів установлених форм ( Додаток 10).

В Україні порядок відкриття та ведення валютних рахунків відбувається відповідно до Інструкції НБУ від 18 грудня 1998 р. № 527 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті». Відкриття рахунків юридичним особам (підприємствам, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю в Україні) передбачає подання в комерційний банк відповідного набору документів.

До них належать:

а) заява на відкриття поточного рахунку встановленого зразка, яку підписує керівник та головний бухгалтер підприємства ( Додаток 8);

б) копія довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, що видав відповідну довідку;

в) копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчена нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

г) копія належним чином оформленого положення про діяльність підприємства (статут);

д) картка з відбитком печатки та зразками підписів посадових осіб підприємства, яким згідно з чинним законодавством та відповідними документами надано право розпоряджатися рахунком та підписувати розрахункові документи. Зразки підписів та повноваження посадових осіб засвідчуються нотаріально;

е) клопотання підприємства до банку, в якому відкривається поточний рахунок із зазначенням місцезнаходження підприємства, його ідентифікаційного номера, номера основного поточного рахунку та банку, в якому він відкритий, а також податкового органу, в якому підприємство перебуває на обліку;

ж) довідка про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Банк приймає документи, перевіряє їх і оформляє відкриття рахунку клієнта на основі договору про розрахунково-касове обслуговування за валютними рахунками ( Додаток 9).

Надходження в іноземній валюті на користь підприємства, а також кошти, отримані в іноземній валюті на українській території, зараховуються на його рахунок в уповноваженому банку.

Для цього паралельно відкриваються два рахунки:

розподільний рахунок для зарахування надходжень в іноземній валюті у повному обсязі;

поточний валютний рахунок для обліку коштів, які залишаються у розпорядженні підприємств після обов’язкового продажу частини експортної виручки.

На розподільному рахунку валютні кошти юридичних осіб після їх зарахування можуть перебувати не більше п’яти банківських днів. Саме з цього рахунку за українським законодавством 50% валютної виручки підприємств підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському ринку, після чого другі 50% зараховуються на поточний валютний рахунок клієнта банку.

Кошти в іноземній валюті, які були зараховані на розподільний рахунок і не підлягають згідно з чинним законодавством України продажу, уповноважений банк зобов’язаний перерахувати на поточний рахунок клієнта також не пізніше п’яти банківських днів з моменту зарахування цих коштів на розподільний рахунок.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення в межах чинного законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті розрахунків при здійсненні поточних операцій та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

На поточний валютний рахунок можуть зараховуватись суми в іноземній валюті, що надійшли як:

  • експортна виручка;

  • перерахування з поточних валютних рахунків інших українських підприємств;

  • перерахування з поточних валютних рахунків підприємств з іноземною участю, які зареєстровані на українській території, в оплату куплених у власників рахунків товарів;

  • внески та паї на оплату частки учасників у капіталі акціонерного товариства або спільного підприємства;

  • перерахування з-за кордону нерезидентом на рахунок резидента, який є посередником, для подальшого перерахування іншим резидентам — суб’єктам господарської діяльності, за дорученням яких на підставі договорів комісії, доручення, консигнації або агентських угод був здійснений продаж товарів (робіт, послуг);

  • інші суми, які використовуються й отримуються в межах валютних операцій, дозволених банку ліцензією.

Суми, що перебувають на поточних валютних рахунках, можуть бути за розпорядженням власника рахунку:

  • переведені за кордон у відповідній банківській формі за експортно-імпортними операціями власника рахунку;

  • перераховані на рахунки зовнішньоторговельних організацій для подальшого переведення за кордон в оплату товарів, що імпортуються;

  • перераховані на поточні рахунки інших українських і спільних підприємств за оплату товарів (послуг), які виробляються (надаються) цими підприємствами;

  • використані на оплату заборгованості за кредитом в іноземній валюті, на оплату банківських комісійних та поштово-телеграфних витрат, витрат, що пов’язані з відрядженнями, а також на інші цілі, які не суперечать ліцензії банку.

Уповноважені українські банки можуть відкривати поточні рахунки у національній валюті нерезидентам-інвесторам для здійснення ними інвестиційної діяльності на території держави. Іноземними інвесторами можуть бути фірми, банки та інші кредитні установи, міжнародні організації та окремі громадяни.

На поточний рахунок у національній валюті нерезидента-інвестора зараховуються кошти:

  • одержані від продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, що вносяться як іноземна інвестиція;

  • одержані у вигляді доходів (дивідендів) від здійснення інвестиційної діяльності в Україні;

  • повернуті в результаті припинення нерезидентом інвестиційної діяльності в Україні;

  • одержані в інших випадках, визначених чинним законодавством.

З поточного рахунку в національній валюті нерезидента-інвестора проводяться такі операції:

  • розрахунки, пов’язані з ре інвестиційною діяльністю на території України;

  • придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України для подальшого перерахування за кордон доходів, дивідендів від інвестиційної діяльності в Україні;

  • розрахунки з митними, податковими та іншими органами у випадках, передбачених чинним законодавством;

  • розрахунки з резидентами при здійсненні спільної інвестиційної діяльності;

  • сплата послуг уповноваженому банку, який обслуговує рахунок; інші виплати, якщо вони не передбачені договорами (угодами, контрактами) про інвестиційну діяльність і не суперечать чинному законодавству України.

Уповноважені банки можуть відкривати поточні валютні рахунки також фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності (резидентам), які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи. Поточний рахунок відкривається за режимом, який визначено для юридичних осіб — резидентів.