5.3. Заходи щодо забезпечення безпечних і здорових умов
праці, які передбачає проект.
Безпека виробничого процесу синтезу аміаку відповідає вимогам які вказані в [21].
5.3.1. Механізація, автоматизація виробничих процесів, агрегатів і апаратів.
Механізація працеємких процесів дозволяє замінити операції, виконуються вручну, машинами і механізмами, які зменшують небезпечність, яка пов’язана з такими роботами. Механізація шкідливих та небезпечних для робітника технологічних умов звільняє працюючого від виконання тяжких та монотонних операцій. Механізація зменшує час контакту зі шкідливими і небезпечними речовинами.
В сучасних виробничих процесах використовують дистанційне керування, яке не тільки полегшує працездатність людини, але і виводить її з небезпечної зони. В хімічній промисловості широко використовуються п’ять систем дистанційного керування:
- електричне;
- механічне;
- пневматичне;
- гідравлічне;
комбіноване.
5.3.2. Застосування запобіжних і блокуючих пристроїв та огороджень небезпечних зон.
Огородження небезпечних зон, рухливих часток апаратів, машин та механізмів це дуже важливий засіб на промисловому підприємстві. Необхідність використання захисних огороджень для більшості машин і апаратів пов’язана з виникненням небезпечних зон. При проектуванні технологічного процесу слід виявити небезпечні зони і як наслідок заходи щодо їх ліквідації.
Застосування запобіжних і блокуючих пристроїв також вважається важливим заходом на підприємстві. Захисні пристрої застосовуються для безаварійного ведення технологічного процесу. Їх підрозділяють на зворотні, відсічені, редукційні, та запобіжні клапани, а також застосовуються запобіжні мембрани, сигналізатори небезпечності.
5.3.3. Електробезпека.
При проектуванні обладнання для промислових підприємств,
установок, приміщень, де буде використовуватися електроенергія, необхідно передбачати створення умов для електро-, вибухо- та пожежобезпеки згідно з вимогами “Правил будови електроустановок” (ПБЕ) та ГОСТів [22 - 24].
Вибір заземлювачів.
В виробництві також використовують заземлювачі у вигляді горизонтальних та вертикальних електродів. В даному проекті використовують вертикальні електроди [25], це стальні стержні діаметром 12 мм. Довжина заземлювачів складає 10 м.
Заземлювачі розташовують з урахуванням зворотного типу заземлювача, розмірів ділянки, розміщення на ній устаткування. Заземлювачі розташовують у ґрунті, як показано на мал. 1.
На мал. 1 позначено:
L - довжина стержневого електрода, м;
Z - довжина штиби, яка з’єднує вертикальні стержневі електроди, м;
t - глибина розташування середини електрода від поверхні землі, м;
t0 - відстань від верхньої точки стержневого заземлювача до поверхні землі, м t0 = 0,5 м;
b - ширина з’єднувальної штиби, м b = 0,012 м;
d - діаметр стержневого електрода, м.
Визначимо опір розтікання струму одного вертикального електроду:
,
де ρ - питомий опір ґрунту у місці розташування заземлювачів, Ом • м ρ = 300 Ом • м (для супіску).
,
Тоді
Re > Rдоп
37,78 Ом > 4 Ом
Підраховуємо попередню кількість заземлювачів без урахування з’єднувальної штиби:
,
де Rдоп - допустимий опір заземлюючого пристрою;
Тоді
.
Потому встановлюємо потрібну кількість вертикальних електродів:
,
де ŋе - коефіцієнт використання вертикальних електродів, який ураховує обопільне екранування ŋе = 0,81.
Тоді
Знаючи кількість заземлювачів, знаходимо довжину з’єднувальної штиби:
Z = a • n • l,
Де а - відношення відстані між заземлювачами до їх довжини,
а = 3.
Тоді
Z = 3 • 12 • 10 = 360 м.
Опір розтікання струму з’єднувальної штиби без урахування екранування:
;
.
Визначимо загальний опір заземлюючого пристрою Rз:
ŋш - коефіцієнт використання з’єднувальної штиби, ŋш = 0,94
Rз < Rдоп
1,51 Ом < 4 Ом , що відповідає вимогам ПУЕ.
5.3.4. Освітлювання.
Обладнання проектуємого виробництва знаходиться на відкритому майданчику.
Найменш регламентоване освітлювання робочих поверхонь вказується в [26].
Розрахуємо необхідну кількість прожекторів, за формулою:
Де E - нормативне освітлення, лк. Обираємо Е за Х розрядом глядацької роботи [26], Е = 30 лк.
η - коефіцієнт корисної дії прожектора, η = 0,75;
S - освітлення поверхні, м2, S = 1008 м2;
m - коефіцієнт запасу, m = 1,5;
F - світовий потік однієї лампи, лм.
Застосовуємо прожектора ПЗ - 35 з лампами потужністю 500 Вт, тоді F = 7560 лм. Таким чином, кількість прожекторів дорівнює:
