МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Кафедра військової підготовки
Чернівецького Національного Університету
Імені Ю. Федьковича
Факультет комп’ютерних наук
321 учбовий взвод
Тема №21. Теоретичні основи стрільби.
Підготовка стрільби і управління вогнем.
(Курсова робота зі стрільби і управління вогнем)
Виконав:
Студент 3-го курсу
Сич О.Г.
Науковий керівник-
Начальник пмг №2
Полковник Хомік І.В.
Чернівці 2012
Зміст
Вступ…………………………………………………………………… 3
Явище деривації, визначення, врахування. Закон розсіювання снарядів…………………………………………………………….. 4
Складання наближеного бюлетеня “Метеосередній” за даними метеопоста артилерійського дивізіону…………………………… 7
Розрахунок поправок на відхилення умов стрільби від табличних. Побудова графіка розрахованих поправок…………. 9
Розрахунок установок для стрільби способом повної підготовки. Подання команди на вогневу позицію для відкриття вогню……………………………………………………. 11
Визначення ймовірності влучення в ціль……………………….... 13
Висновки……………………………………………………………. 15
Список використаної літератури………………………………….. 16
Вступ
Артиле́рія (фр. artillerie, старофранцузькою artiller — приготовляти, споряджати):
Рід сухопутних військ, організаційно зведений в підрозділи, частини і з'єднання, озброєні артилерійськими гарматами, реактивними, ракетними і самохідними протитанковими установками, різними засобами розвідки й зв'язку, а також приладами спостереження і керування вогнем.
Артилерія, як наука об'єднує ряд дисциплін, що вивчають будову, експлуатацію, проектування артилерійського і стрілецького озброєння, його бойові якості і способи застосування в бою.
Вид озброєння сухопутних, військово-морських, повітряних та інших видів і родів збройних сил.
Призначення:
Артилерія має велику вогневу силу і здатна завдавати масового ураження противникові. Вона призначається для знищення бойової техніки, вогневих засобів і живої сили противника; руйнування оборонних споруд; порушення системи управління військами противника та роботи його тилу; знищення баз атомної зброї, а також засобів, що застосовують атомну, хімічну та бактеріологічну зброю.
Види озброєнь:
До артилерії, як виду озброєння належать: артилерійські гармати з нарізними стволами,гладкоцівкова́ (міномети, безвідкатні гармати) і пускові устави із спрямовуючим пристроєм для стрільби реактивними снарядами; снаряди, трубки, запальники, гільзи, заряди та інші елементи боєприпасів; засоби пересування: артилерійсько-самохідні моторизовані лафети, колісні та гусеничні тягачі, залізничні платформи, лафети для систем особливо великої ваги; прилади для керування вогнем (біноклі,стереотруби, далекоміри, бусолі тощо); засоби зв'язку (радіо, телефон, радіотелеграф та ін.), засоби повітряної розвідки (вертольоти і розвідники-коректувальники) тощо.
1. Явище деривації, визначення, врахування.
Деривацією називається явище відхилення снаряда від площини стрільби, внаслідок обертального руху в повітрі.
Рис. 4
Деривація виникає в результаті дії сил опору повітря на снаряд, що обертається.
Якщо в будь-якій точці A (Рис. 5) тіла. Що обертається прикласти зовнішню силу, то вісь обертання цього тіла відхилиться в бік, куди прийде точка A через 3/4 оберту.
Рис. 5
Таким чином, снаряд, що обертається завжди летить з дещо піднятою головною частиною відносно напрямку свого польоту, тому нижня його поверхня відчуває більше поштовхів зустрічних частин повітря, в результаті чого (при обертанні снаряда за годинниковою стрілкою) снаряд відхилиться вправо.
При підготовці установок для стрільби, необхідно кут деривації враховуються зі знаком "мінус".
Фактори, що впливають на деривацію:
Крок нарізів в стволі гармати. Чим крутіше нарізка, тим сильніша деривація.
Вага снаряда.
Підвищення ствола при стрільбі - чим він більший, тим менша деривація. При стрільбі вертикально вгору (кут 90°) внаслідок відсутності перекидаючого моменту в дії опору повітря деривації немає взагалі. Цей фактор враховується при стрільбі по повітряних цілях.
Температура повітря. Чим вона нижча, тим, як правило, сильніша деривація.
Зустрічний вітер підсилює деривацію.