Розроблено Рекомендації 09.12.2011

З метою надання методичної допомоги суб’єктам права інтелектуальної власності при виборі ними способів правової охорони та захисту прав, а також суб’єктам господарювання, які використовують об’єкти авторського права і права промислової власності, Державною службою інтелектуальної власності України розроблено Рекомендації щодо вибору способів правової охорони та захисту прав на об’єкти авторського права і відповідні об’єкти права промислової власності.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо вибору способів правової охорони та захисту прав на об’єкти авторського права і відповідні об’єкти права промислової власності

1. Загальні положення

1.1. Рекомендації щодо вибору способів правової охорони та захисту прав на об’єкти авторського права і відповідні об’єкти права промислової власності (далі – Рекомендації) розроблені відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – Кодекс), Законів України „Про авторське право і суміжні права” (далі - Закон про авторське право), „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”;     „Про охорону прав на промислові зразки”;     „Про охорону прав на знаки для товарів та послуг”;  „Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем”;     „Про охорону прав на зазначення походження товарів”;   „Про охорону прав на сорти рослин” та інших нормативно-правових актів.

1.2. Рекомендації розроблені з метою надання методичної допомоги суб’єктам права інтелектуальної власності при виборі ними способів правової охорони та захисту прав, а також суб’єктам господарювання, які використовують об’єкти авторського права і права промислової власності.

1.3. Рекомендації не є нормативно-правовим актом і можуть бути використані лише як методична допомога при застосуванні норм законодавства у сфері інтелектуальної власності з метою забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності.

2. Загальні положення про право інтелектуальної власності

2.1. Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Кодексом та іншим законом (ст. 418 Кодексу).

2.2. До об’єктів права інтелектуальної власності, згідно із ст. 420 Кодексу, зокрема, належать:

літературні та художні твори;

комп'ютерні програми;

компіляції даних (бази даних);

виконання;

фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;

наукові відкриття;

винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

раціоналізаторські пропозиції;

сорти рослин, породи тварин;

комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;

комерційні таємниці.

2.3. Правова охорона кожного об’єкту права інтелектуальної власності має свої особливості, які визначені у Кодексі та у відповідних законах. 

2.4. Правова охорона інтелектуальної власності забезпечуються нормами:

авторського права і суміжних прав (твори науки, літератури і мистецтва, виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) мовлення);

права на результати науково-технічної творчості (відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин і породи тварин, раціоналізаторські пропозиції, комерційна таємниця);

права на комерційні позначення (торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення, комерційне (фірмове) найменування).

3. Спільні ознаки охорони прав на об’єкти авторського права і права промислової власності

3.1. Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до Кодексу, іншого закону чи договору (ст. 421 Кодексу).

Первинним суб’єктом права інтелектуальної власності є фізична особа. Первинним суб’єктом майнових прав інтелектуальної власності є також роботодавці особи, яка створила об’єкт права інтелектуальної власності у зв’язку із виконанням службових обов’язків. Фізичні та юридичні особи також можуть набути первинного права інтелектуальної власності в силу закону. Похідними суб’єктами права інтелектуальної власності визнаються правонаступники, до яких це право переходить в силу закону, договору чи в порядку спадкування.

Об’єктами авторського права та відповідними об’єктами права промислової власності є результати інтелектуальної, творчої діяльності фізичної особи (людини).

Згідно із статтею 1 Закону про авторське право автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; статтею 1 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Винахідник - людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель). Статтею 1 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки” визначено, що „промисловий зразок - результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання”; „автор - людина, творчою працею якої створено промисловий зразок”.

Авторами можуть бути фізичні особи незалежно від їх віку, правового, соціального, політичного та іншого статусу.

Тобто суб’єктом інтелектуальної, творчої діяльності може бути людина (група, колектив людей). Виключення складають відповідні об’єкти права інтелектуальної власності (раціоналізаторські пропозиції, комерційні (фірмові) найменування, географічні зазначення тощо).

3.2. Об‘єкти авторського права і права промислової власності є результатами інтелектуальної, творчої діяльності, виражені в об‘єктивній формі або зафіксовані на певному матеріальному носії, у тому числі електронному.

3.3. Особисті немайнові права належать творцям об’єктів права інтелектуальної власності. Серед цих прав:

1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;

2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;

3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (ст. 423 Кодексу).

Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися). Ці права діють безстроково.

3.4. Майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (ст. 424 Кодексу).

Майнові права суб’єктів авторського права і права промислової власності є однаковими, окрім права „перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання”, яке не є виключним для суб’єктів авторського права згідно із ст. 440 Кодексу.

3.5. На правовідносини, пов’язані із створенням та використанням об’єктів авторського права і права промислової власності поширюються загальні положення Кодексу, що регулюють правовідносини у сфері розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності (глава 75 Кодексу).

Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі договорів відповідно до статті 1107 Кодексу.

Договір укладається у письмовій формі. Виключення складають договори на використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо) (ч. 1 ст. 33 Закону про авторське право). Такі договори можуть укладатися в усній формі.