2. Механізм та типи змін значення.

Вважається, що, незалежно від причин зміни, між старим і новим значенням існує якийсь зв'язок. В одних випадках ці стосунки настільки міцні, що змінюють значення, в інших — є лише засобом перенесення значення. Стосунки між двома значеннями є необхідною умовою розвитку мовної одиниці.

Характер семантичної зміни відбивається у двох категоріях сто­сунків:

• стосунки смислу

• стосунки імен.

Кожний їх вид розподі­ляється в залежності від подібності і суміжності значень.

Головні типи зміни значень:

1. Подібність значення, або метафора, є однією із творчих сил мови. Як експресивний засіб, вона складає одне із джерел мотивації; на її грунті виникають синонімія і полісемія. Мета­фора відбиває подібність таких мовних і позамовних явищ, як виг­ляд, якість, активність, функція та емоційність мовного ефекту.

Існують три види семантичної зміни у вигляді метафори:

1. просте заміщення, напр.: the help «допомога», the hand «робітник»;

2. порів­няльне поєднання, напр.: Beautiful like a red rose

3. вказівна формула, напр.: Не who sows the wind will mow the thunderstorm - «Той, хто сіє вітер, пожне бурю».

Метафора може утворюва­тися за допомогою широковживаних дієслів, родового відмінка імен­ників, прийменника of тощо.

Зміна значення за подібністю ознак відбувається у стосунках

• спеціального/загального,

• живого/неживого,

• абстрактного/конкрет­ного значень.

Інколи вона викликається змінами форми, обсягу, функції визначуваного.

2. Зміна значення за суміжністю грунтується на мовному явищі метонімії, що виникає між значеннями, що вже якимось чином споріднені. Метонімічне перенесення значення охоплює наступні зв'язки:

• про­сторові, напр.: Red Square, Trafalgar Square;

• часові, напр.: Napleon times, Reaganomics;

• частки з цілим, напр.: green beret, black coat;

• осіб з речами, що цими особами винайдені, напр.: mackintosh, volt;

• імен, які склалися географічне, локально чи ви­падково, напр.:

BloodyМагу «коктейль з горілки і томатного соку», Bermuda shorts «купальник».

Метонімія, у противагу метафорі, перетворює значення абстрактних слів у конкретні. При цьому назва дії починає означати її наслідок, якості — особу або об'єкт, які цієї якості набувають, напр.: beauty – a beauty, to pick up – a pick-up.

3. Досить поширений вид семантичної зміни має місце при еліпсі. У словосполученні, що складається з двох слів, одне слово не вжива­ється, а його значення переноситься на друге. При цьому можуть відбуватися морфологічні перетворення: дієслово чи прикметник набирає ознак іменника, напр.: a week1у (newsрарег), а monthlу (magazine), а vіdео (tаре-гесоrdег), а slеерing (саг), а dancing (hall).

4. Подібність імен (народна етимологія) — це зміна значення, пов'я­зана із зміною форми слова, коли воно співвідноситься з іншим, подіб­ним за фонетичною формою. При цьому мовці намагаються знайти в цих словах раціональне пояснення значення, не пов'язане з їх походженням, напр.: долбица умноження (Лєсков), полуклиника, hamburger від Гамбург.

Наведені чотири типи семантичної зміни різні ва своїм обсягом. Метафора і метонімія як видозміни значення — процеси досить актив­ні. Еліпс і народна етимологія — явища, які трапляються рідше. Відсутність же метафори і метонімії робить мову неможливою.

Окремі семантичні зміни за своїм походженням відносяться більш ніж до одного джерела. Семантичний розвиток багатьох слів складається з цілої серії змін, які відбуваються поступово.