- •Передмова
- •2.03 Геологія з основами геоморфології 199
- •2.03 Геологія з основами геоморфології1
- •1. Карбонатний мінерал;
- •1. Тимчасових водних потоків;
- •1. Елювій;
- •2. Межею Конрада;
- •1. Ендогенними;
- •2. Екзогенними;
- •2.04 Гідрологія
- •2.05 Метеорологія та кліматологія Модуль „Загальна метеорологія”
- •Модуль „Кліматологія”
- •Модуль „динамічна метеорологія”
- •Модуль „Синоптична метеорологія”
- •2.06 Інформатика та системалогія
- •3.1.1 Вступ до фаху
- •3.1.2 Хімія з основами біогеохімії
- •3.1.3 Біологія2
- •3.1.4 Загальна екологія
- •3.1.5 Ґрунтознавство
- •3.1.5.1 Ґрунтознавство3
- •3.1.6 Ландшафтна екологія
- •3.1.7 Екологія людини
- •1. Екологія людини;
- •3.1.8 Моніторинг довкілля
- •3.1.9 Моделювання та прогнозування стану довкілля
- •3.1.10 Техноекологія
- •3.1.11 Екологія міських систем (урбоекологія)
- •3.1.12 Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище
- •Екологічна безпека
- •1. Екологічна безпека;
- •3.1.14 Екологічна експертиза
- •1. Екологічна експертиза;
- •3.1.15 Екологічне право
- •37. Які ознаки права загального використання природних ресурсів:
- •3.1.16 Організація управління в екологічній діяльності
- •3.1.17 Економіка природокористування
- •3.1.18 Заповідна справа
- •Додаток а вірні відповіді на запитання тестових завдань
- •2.03 Геологія з основами геоморфології
- •2.04 Гідрологія
- •Метеорологія і кліматологія
- •2.06 Інформатика та системологія
- •3.1.1 Вступ до фаху
- •3.1.2 Хімія з основами біогеохімії
- •3.1.4. Загальна екологія (та неоекологія)
- •3.1.5 Ґрунтознавство
- •3.1.5.1 Ґрунтознавство
- •3.1.6 Ландшафтна екологія
- •3.1.7 Екологія людини
- •3.1.8 Моніторинг довкілля
- •3.1.9 Моделювання та прогнозування стану довкілля
- •3.1.10 Техноекологія
- •3.1.11 Екологія міських систем (урбоекологія)
- •3.1.12 Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище
- •3.1.13 Екологічна безпека
- •3.1.14 Екологічна експертиза
- •3.1.15 Екологічне право
- •3.1.16 Організація управління в екологічній діяльності
- •3.1.17 Економіка природокористування
- •3.1.18 Заповідна справа
1. Елювій;
2. пролювій;
3. алювій.
11. Кембрійський період належить до:
1. мезозойської ери;
2. кайнозойської ери;
3. палеозойської ери.
12.Текстура гірської породи залежить від:
1. її положення в пласті;
2. ступеню кристалізації мінералів;
3. характеру розміщення мінералів у просторі.
13. Відносний вік гірської породи може визначатися:
1. статистичним методом;
2. палеонтологічним методом;
3. радіоізотопним методом.
14.Силурійський період належить до:
1. мезозойської ери;
2. архейської ери;
3. палеозойської ери.
15. Юрський період належить до ери:
1. мезозойської ери;
2. кайнозойської ери;
3. палеозойської ери.
16. Вода в осадової товщі передає гідростатичний тиск у вигляді:
1. фізично зв’язаної води;
2. хімічно зв’язаної воли;
3. гравітаційної (вільної) води.
17. Горсти, грабени та скиди відносяться до:
1. плікативних дислокацій;
2. диз’юнктивних (розривних) дислокацій;
3. інтрузивних порушень.
18. Гранітний шар і базальтовий шар відділені:
1. межею Мохоровичича;
2. Межею Конрада;
3. межею Хаіна.
19. Четвертинний період належить до:
1. мезозойської ери;
2. кайнозойської ери;
3. палеозойської ери.
20. Кайнозойська ера поділяється:
1. на два періоди;
2. на три періоди;
3. на чотири періоди.
21. Фанерозой включає:
1. палеозойську, мезозойську і кайнозойську ери;
2. мезозойську і кайнозойську ери;
3. архейську і протерозойську ери.
22. Мантія простягається до глибини:
1. 4000 м;
2. 3500 м;
3. 2900 км.
23. Верхній пластичний шар верхньої мантії вище якої залягає тверда оболонка Землі це:
1. астеносфера;
2. нижня мантія;
3. гідрогеосфера.
24. Галіт це:
1. карбонат;
2. алюмосилікат;
3. галоїд.
25. Граніт і базальт це породи:
1. магматичні;
2. осадові;
3. метаморфічні.
26. Глибинні, магматичні породи, які утворюються в результаті
застигання магми це:
1. інтрузивні породи;
2. ефузивні породи;
3. метасоматичні породи.
27. Гірські породи, які утворюються в результаті виходу на земну поверхню і застигання магми це:
1. інтрузивні породи;
2. ефузивні породи;
3. метасоматичні породи.
28. Геологічні процеси, які відбуваються на поверхні Землі під впливом сонячної радіації, води, вітру тощо називаються:
1. Ендогенними;
2. Екзогенними;
3. магматогенними.
29. Частина літосфери, яка розглядається як багатокомпонентна система, яка перебуває під антропогенної діяльності і, у свою чергу, певною мірою визначаю цю діяльність, називається:
1. педосферою;
2. техносферою;
3. геологічним середовищем.
30. Коралові вапняки це породи:
1. біогенного походження;
2. хемогенного походження;
3. кластичного походження.
31. Вік Землі складає приблизно:
1. 1,5 млрд. років;
2. 3,5 млрд. років;
3. 4,6 млрд. років.
32. Тверда природна неорганічна кристалічна речовина звичайно називається:
1. гірська порода;
2. мінерал;
3. агрегат.
33. Для оцінки землетрусів на даний час найбільш поширена:
1. 7-ми бальна шкала;
2. 10-ти бальна шкала;
3. 12-ти бальна шкала.
34. Сукупність процесів руйнування гірських порід водою, вітром, льодовиками тощо і перенесення продуктів руйнування до нижчих ділянок (рівні3. земної поверхні називаються:
1. ерозія;
2. денудація;
3. дефляція.
35. Процес руйнування берегів і знесення гірських порід у береговій зоні водойм хвилями і прибоєм:
1. деструкція;
2. денудація;
3. абразія.
36. Шток це форма залягання порід:
1. осадових і метаморфічних ;
2. магматичних і галогенних;
3. метаморфічних і метасоматичних.
37. Частики гравію мають розмір:
1. 5 - 10 мм;
2. 20 –200 мм;
3. 2 - 40 мм.
38. Обсидіан це порода:
1. хемогенна;
2. гідротермальна;
3. ефузивна.
39. Для осадових порід характерна така форма залягання:
1. шар;
2. батоліт;
3. дайка.
40. Абсолютний вік геологічних утворень може визначатися:
1. стратиграфічним методом;
2. палеонтологічним методом;
3. радіоізотопним методом.
41. В атмосфері Землі в добіосферний період:
1. концентрація кисню складала 10%.
2. концентрація кисню складала 5%.
3. кисень був в вигляді слідів або відсутній.
42. Динозаври домінували на Земля протягом 160 млн. років мезозойської ери, але стали зникати приблизно:
1. наприкінці крейдового – початку палеогенового періоду;
2. наприкінці палеогенового – початку неогенового періоду;
3. наприкінці неогенового – початку четвертинного періоду.
43. Сукупність нерівностей поверхні суходолу, дна океанів і морів, різноманітних за обрисами, розмірами, походженням, віком та історією розвитку:
1. рельєф;
2. структура;
3. тектонічна будова.
44. Води першого від земної поверхні постійно діючого водоносного горизонту називаються:
1. верховодка;
2. ґрунтові води;
3. міжпластові води.
45. Між земною поверхню і дзеркалом ґрунтових вод находиться:
1. зона насічення;
2. зона аерації;
3. зона артезіанських вод.
46. Багатокомпонентна, динамічна система, що включає гірські породи, верхній природний шар земної кори, техногенні утворення і складається з твердих, рідких, газоподібних і біологічних компонентів:
1. родючий ґрунт;
2. ґрунт;
3. гідропоніка.
47. За походженням землетрусі процеси можуть бути:
1. виключно природними;
2. виключно техногенними;
3. природно-техногенними.
48. Перші від поверхні тимчасово існуючі підземні води називаються:
1. верховодка;
2. капілярні води;
3. тріщині води.
49. Розділ геології, предметом якого є вивчення структури (будови) твердої оболонки Землі:
1. тектоніка
2. геохімія;
3. геофізика.
50. Кам’яний вугіль утворюються при метаморфізмі:
1. антрациту;
2. бурого вугілля;
3. шунгіту.
51. Лес і лесоподібні породив відносяться до:
1. осадових порід;
2. гідротермальних порід;
3. ефузивних порід.
52.Процес розчинення чи вилуговування гірських порід поверхневими чи підземними водами і формування специфічного (поверхневого та підземного) рельєфу:
1. карст;
2. суфозія;
3. дефляція.
53. Процес вилуговування, винесення дрібних мінеральних часток і розчинних речовин водою, що фільтрується в товщі гірських порід:
1. карст;
2. суфозія;
3. ерозія.
54. Підземні води, які утворюються в результаті просочування з поверхнi Землi атмосферних опадів i поверхневих вод в пустоти порід:
1. iнфiльтрацiйнi;
2. седиментацiйнi;
3. ювенiльнi.
55. Наука про рельєф Землі, його походження, просторові, генетичні та історичні закономірності будови та розвитку:
1. географія;
2. геоморфологія;
3. ландшафтознавство.
56. Процес механічного руйнування під впливом різноманітних фізичних, хімічних та біологічних факторів:
1. вивітрювання;
2. абразія;
3. суфозія.
57. Товща континентальних материнських порід верхньої частини земної кори перетворених в умовах різними агентами вивітрювання:
1. гумусовий шар;
2. кора вивітрювання;
3. геохімічний бар’єр.
58. Рельєф є результат постійної взаємодії:
1. внутрішніх і зовнішніх геологічних процесів;
2. виключно екзогенних процесів;
3. виключно ендогенних процесів.
59. Рельєфотворчі фактори обумовлені:
1. тектонічними рухами й вулканічної діяльністю;
2. променистою енергією Сонця (текуча вода, льодовики, вітер, вивітрювання тощо), силами тяжіння на земної поверхні;
3. переліченими вище (а + б) та діяльністю людини.
60. Захворювання біоти і людей, що викликані дефіцитом або надлишком хімічного елементу в природних середовищах:
1. геохімічний ареал;
2. геохімічна ендемія;
3. геохімічний потік.
61. Середній вміст хімічних елементів в земної корі:
1. регіональний фон;
2. гранично припустима концентрація;
3. кларк.
62. Сукупність конкретних властивостей геологічного середовища, що відображають умови існування біоти і людського суспільства:
1. еколого-геологічні умови;
2. ландшафтно-екологічні умови;
3. біогеографічні умови.
63. До неметалічних корисних копалин відносяться:
1. сірка, флюорит, каолін, барит, доломіт;
2. графіт, магнезит, галіт, гіпс, ангідрит, вапняк;
3. родовища будівельних матеріалів та названі вище (а +б).
64. Форми рельєфу, в утворенні яких головна роль належить ендогенним процесам, належать до:
1. морфоструктур;
2. денудаційні форми;
3. ерозійні форми.
65. Платформним геологічним структурам з горизонтальним заляганням шарів у рельєфі відповідають головним чином:
1. складчасті структури;
2. рівнинні області;
3. рифтові зони.
66. Порушення первинного залягання без розриву суцільності пластів гірських порід:
1. плікативні дислокації;
2. диз’юнктивні дислокації;
3. рифти.
67. Рельєф земної поверхні, який виник внаслідок накопичення морських, річкових, озерних, льодовикових, еолових та інших відкладів:
1. акумулятивний рельєф;
2. денудаційний рельєф;
3. ерозійний рельєф.
68. Рух літосферних (тектонічних) плит відноситься до:
1. регіональних геодинамічних процесів;
2. до глобальних геодинамічних процесів;
3. до національних геодинамічних процесів.
69. Найбільша загроза для існування біоти (у т.ч. людини) від:
1. землетрусів, виверження вулканів; цунамі;
2. зсувів, селів;
3. лавин, обвалів, провалів.
70. Область аномального прояву геолого-геофізичних і геохімічних полів, що негативно відбивається на стані біоти і здоров’ї людини:
1. геопатогенна зона;
2. аномально-напружена зона;
3. техногенна зона.
71. В земної корі океанічного типу під осадовим шаром находиться:
1. верхня мантія;
2. гранітовий шар;
3. базальтовий шар.
72. Патогенні геохімічні аномалії можуть бути:
1. виключно природного генезису;
2. виключно техногенного генезису;
3. природно-техногенного генезису.
73. Організми, які знаходяться в геологічному середовищі постійно або частину життєвого циклу:
1. едафобіонти;
2. літобіонти;
3. едафофіли.
74. Принцип, який базується на тому, що сучасні геологічні сили аналогічно діяли в геологічному минулому:
1. принцип історизму;
2. принцип актуалізму;
3. принцип еволюціонізму.
75. Порушення первинного залягання, які супроводжуються розривом суцільності пластів гірських порід:
1. плікативні дислокації;
2. диз’юнктивні дислокації;
3. антикліналі, синкліналі.
76. Вступ річкової долини, що утворився внаслідок діяльності води в річці в доісторичні часи, коли річкова долина була менш глибока:
1. заплава;
2. тераса;
3. трог.
77. Основні форми сучасного рельєфу:
1. успадковані з неогенового періоду;
2. сформовані з четвертинного періоду;
3. успадковані з палеогенового періоду.
78. Четвертинний період підрозділяється на:
1. еоцен, олігоцен;
2. палеоцен, еоцен;
3. плейстоцен, голоцен.
79. Типовою міжльодовиковою епохою, яка продовжується по сей час є:
1. плейстоцен;
2. голоцен;
3. моноцен.
80. Найбільш високі вершини Землі пов’язані з зонами:
1. каледонської складчастості;
2. герцінської складчастості
3. альпійської складчастості.