- •1. Суб’єкти та учасники адміністративного процесу.
- •0 Права, реалізацію яких згідно із законом громадянин делегує іншим особам (законним представникам). Нарешті, за способом дії слід виділити:
- •Класифікація суб’єктів процесуальних правовідносин.
- •3. 1. Правосуб’єктність включає правоздатність.
- •3. 2. Кузьменко за функціональним призначенням:
1. Суб’єкти та учасники адміністративного процесу.
Бути суб'єктом адміністративного права означає мати права та обов'язки у сфері державного управління.
На коло суб'єктів впливають такі фактори, як:
політичні,
економічні,
ідеологічні.
Коло суб'єктів адміністративного права досить багаточисельне і різноманітне. Суб'єктів адміністративного права можна поділити на два види:
Індивідуальні
колективні.
В адміністративній науці їх часто називають фізичні та юридичні особи.
До індивідуальних суб'єктів належать:
громадяни України, іноземці, особи без громадянства, біженці;
до колективних — органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування; підприємства, установи, організації незалежно від форми власності;
громадські організації, релігійні організації та ін.
Серед колективних суб'єктів адміністративного права слід, у першу чергу, виділити органи виконавчої влади, їх можна класифікувати на різні види в залежності від критерію класифікації, а саме:
а) від обсягу і характеру компетенції:
загальної компетенції (КМУ, РМ АРК, місцеві державні адміністрації),
галузевої компетенції (Міністерство оборони, Міністерство освіти і науки та ін.),
спеціальної компетенції (Міністерство економіки, Міністерство фінансів та ін.);
б) від порядку вирішення питань:
єдиноначальні (міністерства, комітети та ін.)
колегіальні (КМУ, РМ АРК та ін.);
в) від предмета спрямованості компетенції:
органи управління економічною сферою;
органи управління соціально-культурною сферою;
органи управління адміністративно-політичною сферою;
г) від обсягу повноважень по території:
центральні (КМУ, міністерства, комітети)
місцеві (державні адміністрації);
д) від характеру повноважень:
міністерства;
державні комітети (державні служби),
центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
2. Зміст адміністративно-процесуального статусу
Зміст адміністративна процесуального статусу громадянина складається з кількох елементів, які органічно взаємодіють. Слід виділити наступні елементи.
1. Адміністративно-процесуальні права належать до виду суб'єктивних прав громадян. Через механізм суб'єктивних прав реалізується ширша за змістом категорія «права людини і громадянина».
Адміністративно-процесуальні права громадян можуть бути поділені на групи (види). Залежно від стадії адміністративного процесу це:
О права, пов'язані з можливістю порушення адміністративного процесу з ініціативи громадянина (зокрема, право на одержання конкретної інформації в компетентних органах, право на подання заяви тощо);
О права, пов'язані з поінформованістю громадянина про причини та цілі залучення його до адміністративного процесу, порушеного з ініціативи інших суб'єктів. Зокрема, це права на ознайомлення з матеріалами справи, на отримання роз'яснення підстав застосування до нього примусових чи адміністративно-попереджувальних заходів;
О права, які дають можливість громадянину впливати на хід і результати адміністративного процесу. Як найчисленніша група, адміністративно-процесуальні права найбільш повно закріплені законодавцем, хоча більшою мірою це стосується юрисдикційних проваджень. Наприклад, права давати пояснення, представляти докази, заявляти клопотання тощо;
О права, пов'язані з можливістю оскарження громадянином дій і рішень компетентних органів та посадових осіб. Залежно від можливості особистого здійснення громадянином адміністративно-процесуальних прав можна виділити:
О права, які громадянин реалізує самостійно;