5 Види контролю за діяльністю міжнародних корпорацій.

Функція контролю виступає завершальним етапом до діяльності по прийняттю рішень.

Контроль – це порівняльний аналіз отриманих в практиці виробничої діяльності конкретних та реальних результатів з запланованими та очікуваними. В залежності від призначення контролю формуються його цілі.

Контроль є кінцевою функцією менеджменту, тому прорахунки й недоліки в його виконанні призводять до погіршення результатів господарювання. Водночас належний контроль сприяє досягненню поставлених цілей.

Контроль має наступні форми: поопераційний, проміжний, кінцевий, вибірковий.

Типи контролю: попередній, поточний, завершальний.

Контроль може бути за формами: фінансовим, баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про зміну фінансового стану організації та інше.

6. Дайте характеристику банківських структур з точки зору організаційно-правового створення Організаційні структури міжнародних корпорацій

Інтегровані корпоративні структури Інтегровані банківські структури

Основні характерні напрямки діяльності міжнародних  банків:

• фінансування міжнародних імпортно-експортних операцій;

• торгівля іноземною валютою;

• операції з іноземними цінними паперами;

• залучення позик і надання кредитів на ринку євровалют;

• організація й участь у міжнародних синдикованих кредитах;

• проектне фінансування;

• кредитно-депозити і операції в місцевих валютах;

• консультування своїх клієнтів, особливо з числа БНК.

   Дочірнім  банком називається самостійна банківська організація, у формі відкритого чи закритого акціонерного товариства, або товариства з обмеженою відповідальністю, де всі 100% чи велика частина акцій (паїв) належать головному міжнародному банку.

   Асоційований (залежний) банк це самостійна банківська організація, частина акцій якої (але не контрольний пакет) належить іноземному банку, а ін.- може бути розподілена як серед місцевих, так і іноземних співвласників.

   Особливим типом асоційованого банку є  банківський консорціум — банківське СП, що належить групі з двох чи більш банків, що представляють різні країни.

     Банківська холдингова компанія — це акціонерне товариство, що володіє пакетами акцій юридично самостійних банків і небанківських організацій з метою здійснення управлінських, фінансово-кредитних і контрольних функцій стосовно них (поширені в США).

Білет №1

7. Сутність та поняття стратегічного управління та стратегічного планування.

Під стратегічним управлінням слід розуміти сукупність пропонуємих дій, направлених на трансформацію організації з її поточного стану в бажаний, завчасно існуючий, визначений стан, з урахуванням дії факторів зовнішнього середовища.

Концепція стратегічного управління будується на системному та ситуаційному підходах. Принцип системності розглядає організації як соціально-економічні системи.Ситуаційний підхід базується на принципі адаптивності – внутрішньо організаційні побудови є реакцією організації на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища.

Стратегічне планування є складовою частиною стратегічного управління.

Стратегічне планування – це процес визначення цілей фірми та розробки реалізуючих ці цілі стратегій. Даний процес представляє собою сукупність взаємозв¢язаних процедур, здійснення яких потребує створення спеціальних управлінських структур, описання правил їх функціонування та наявність персоналу, що забезпечує їх діяльність, а також постійно актуалізованої інформаційної бази. Стратегічне планування є управлінський процес досягнення і підтримки стабільної рівноваги цілей, можливостей і ресурсів організації і нових ринкових можливостей. Ціль стратегічного планування – створення і реформування бізнесу і продукту компанії, спрямовані на успішний її розвиток і досягнення поставлених цілей.