Філософський мінімум 1
Що таке світогляд?
Найзагальніші уявлення про світ і місце людини в ньому.
Головна відмінна риса міфології.
Космологізм, розуміння космосу як вічної і нествореної єдності, а богів як природних стихій.
Головна відмінна риса релігії.
Ідея створення світу з нічого, надприродний характер богів.
Що таке філософія?
Теоретична форма світогляду.
Коли і де вперше виникла філософія?
На межі VІІ-VІ століть до н.е. в Китаї, Індії, Греції. В усіх цих регіонах філософія виникла майже одночасно.
Хто був першим давньогрецьким філософом?
Фалес з Мілета (півострів Мала Азія), засновник Мілетської школи. Перша філософська проблема – співвідношення єдиного і багатоманітного.
Періоди античної філософії.
1) Досократичний VІІ-VІ – кін.V ст. до н.е. 2) Класичний ІV ст. до н.е. 3) Елліністичний(елліністично-римський) кін. ІV до н.е. – VІ ст. н.е.
Що таке субстанція?
Першооснова світу, причина самої себе. Гранична основа, що забезпечує єдність різноманітного.
Головний зміст досократичної філософії.
Пошук субстанції, що розумілась здебільшого як першоречовина (винятки – Піфагор, елеати)
Зміст вчень елеатів.
Парменід і його учень Зенон Елейський заперечували реальність почуттєво-матеріального світу, тому досліджували проблему вічного, незмінного і нерухомого буття, а не матеріальної субстанції.
Що досократики вважали субстанцією?
Фалес – вода, Анаксимен – повітря, Анаксимандр – безмежне (грецьк. “апейрон”) суміш першоелементів, Піфагор – число, Геракліт – вогонь, Емпедокл – 4 першоелементи + 2 першосили (любов і розбрат), Анаксагор – гомеомерії (першочастинки, що містять “початки всіх речей”)
Значення вчень софістів.
Сприяли розумінню суперечливого і відносного характеру пізнання.
Головний зміст вчення Сократа.
Заперечив релятивізм (вчення про суто відносний характер пізнання) софістів, проголосив тезу про абсолютно істинний зміст, прихований в загальних поняттях.
Головний зміст вчення Платона.
Теорія ідей як сутностей, досконалих першозразків матеріальних речей. Ідеї існують в особливому світі. Душа людини, звільняючись від влади тіла, пригадує істини, які бачила в світі ідей.
Головний зміст вчення Аристотеля.
Особливого світу ідей немає, сутності існують в самих речах. Створив формальну логіку.
Основний зміст елліністичної філософії.
Метою пізнання проголошується пошук індивідуального блаженства, а не самої по собі істини.
Філософський мінімум 2
Визначальна риса середньовічної філософії?
Філософія існує як теоретичний світогляд і реалізується як течія богословської думки.
Часові межі середньовічної філософії?
Існує певна проблема у визначені часових меж середньовічної філософії, але загалом вважають що це 3-14 ст. н.е.
Вкажіть головні етапи розвитку середньовічної філософії?
Патристика (3-8 ст.), Арабська філософія (7-12 ст.), Схоластика (11-14 ст.).
Назвіть головних представників середньовічної філософії.
Августин Блаженний, П’єр Абеляр, Фома Аквінський.
Головні ідеї патристики.
Монотеїзм, креаціонізм, обґрунтування абсолютної влади Бога над світом
Що таке схоластика?
Філософський тип думки, що характеризується пануванням теології над усіма іншими формами пізнання, який вважає дедукцію головним методом пізнання.
Що таке реалізм в середньовічній філософії?
Напрямок в філософії, який вважає, що загальні поняття існують онтологічно, утворюючи самостійний світ сутностей.
Що таке номіналізм в середньовічній філософії?
Напрямок в філософії, який вважає, що існують тільки речі які чуттєво сприймаються, загальні поняття не мають незалежного від речей існування.
Головні представники філософії Відродження та її часові межі.
Піко дела Мірандола, Микола Кузанський, Джордано Бруно, які працювали в 14-15 ст.
Визначальні особливості філософії Відродження.
Пантеїстичність (ототожнення Бога з природою) , гуманістичність (“відкриття людини” як вільної і необмеженої у своїх можливостях істоти).
Часові межі філософії Нового часу та її головні риси.
16-17 ст., природоцентризм, гносеологізм, механіцизм.
Що таке емпіризм і раціоналізм?
Емпіризм вважає основою пізнання чуттєвий досвід, а раціоналізм головну роль в пізнанні відводить розуму.
Головний зміст філософії Ф. Бекона.
Емпіричний підхід у пізнанні, пріоритет індуктивного методу, вчення про ідоли, що заважають достовірному пізнанню.
Головний зміст філософії Р. Декарта.
Принцип універсального сумніву, дедуктивний метод як основа пізнання, теорія вроджених ідей.
Головні риси філософії Просвітництва.
Раціоналізм, механіцизм, ідея прогресу як поступального вдосконалення людського розуму, людина як природна і колективна істота.
Часові межі філософії Просвітництва та її головні представники.
18 ст., Дідро, Вольтер, Руссо, Гольбах.