2.8. Оформлення формул та рівнянь

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, по центру до тексту.

Довгі і громіздкі формули, які мають у своєму складі знаки суми, добутку, ділення тощо, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул.

Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одна під одною. Невеликі і нескладні формули, які не мають самостійного значення, вписують серед основного тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Рівняння і формули необхідно відділяти від тексту вільними рядками (не менше одного). Якщо формула (рівняння) не вміщується в один рядок, її переносять у наступний рядок після знаків «=», «+», «-», «х», «:».

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля.

Слід пам'ятати, що формула входить до речення як його рівноправний елемент, тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставляться відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулами ставлять, якщо у тексті перед нею є узагальнююче слово або цього вимагає побудова тексту перед формулою. Розділовими знаками між формулами у тексті може бути крапка з комою.

Формули і рівняння у роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою.

Приклад оформлення для першої формули другого розділу:

«Середню оцінку по виборці ми обчислили за формулою

(2.1)

де ∑(+) – сума позитивних відповідей,

∑(-) – сума негативних відповідей,

n — кількість досліджуваних членів групи.»

2.9. Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел містить бібліографічний опис всіх джерел, з яких у роботі використано матеріали, окремі результати, ідеї чи висновки для розробки і вирішення власних завдань.

Джерела у такому списку рекомендується розміщувати та нумерувати в тому порядку, в якому вони згадуються в тексті роботи.

Джерела у список вносять мовою оригіналу.

Список використаних джерел подається відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання" (див. додаток А).

Приклад оформлення списку використаних джерел в випускній роботі наведено в додатку А.

Джерела, які використано у додатках, розглядаються незалежно від літературних джерел основної частини роботи. Для них в кожному додатку складається окремий список використаних джерел.