- •2.Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
- •3.Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».
- •4. Поняття і предмет конституційного права України
- •5.Роль конституційного права України в системі права України
- •6.Метод конституційно-правового регулювання
- •7. Основні принципи та система конституційного права України.
- •8. Поняття і система інститутів конституційного права України.
- •9.Критерії класифікації інститутів конституційного права.
- •10.Загальні, основні та початкові інститути конституційного права
- •11.Сутність і зміст конституційно-правової норми
- •12. Види конституційно-правових норм.
- •13. Особливості конституційно-правової норми
- •16.Суб'єкти і об'єкти конституційно-правових відносин
- •18. Підстави виникнення і припинення конституційно-правових відносин
- •19. Поняття джерел конституційного права. Формалізовані та неформалізовані джерела конституційного права.
- •3.Постанови, декларації, звернення, заяви Верховної України
- •24.Суть фактичної і юридичної конституції:
- •26.Структура та основні положення Конституції України.
- •27.Конституційний процес в Україні.
- •29.Розкрити види законів України.
- •31.Значення і юридична сила конституційних і звичайних законів.
- •40.Організація державної влади в Україні.
- •41. Розподіл державної влади.
- •45. Поняття і ознаки правової держави.
- •47. Інститут захисту конституційного ладу України
- •49. Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •54. Поняття державних символів України
- •55. Функції державних символів України
- •56. Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •57. Форми здійснення прямого народовладдя
- •62. Принципи участі громадян у референдумах.
- •64 . Ініціювання та призначення референдуму. Порядок формування ініціативних груп.
- •66. Суб’єкти референдного процесу в Україні.
- •Поняття і форми представницької демократії.
- •Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.
- •Демократизм виборчої системи в Україні.
- •Види виборчих систем.
- •Позитиви й негативи мажоритарної виборчої системи.
- •Позитиви й негативи пропорційної виборчої системи.
- •Основні принципи виборчої системи України.
- •Порядок організації та проведення виборів.
- •Процедура реєстрації виборців України.
- •Суб’єкти виборчого права в Україні.
- •Види виборчих комісій на виборах в Україні.
- •Статус цвк.
- •Виборчий процес в Україні.
- •Види виборчих дільниць на виборах в Україні.
- •Проведення передвиборної агітації на виборах в Україні
- •Структура виборчого бюлетеня
- •Гарантії здійснення виборчого права.
- •Види правових статусів осіб.
- •Гуманістична спрямованість основ правового статусу
- •Поняття, принципи і зміст правового статусу особи.
- •Конституційно-правовий статус особи, його структура
- •Співвідношення конституційних прав та конституційних свобод.
- •Покоління прав людини.
- •Поняття громадянства і засоби його набуття.
- •Ознаки громадянства.
- •Натуралізація за національним законодавством.
- •Філіація за національним законодавством.
- •Порядок набуття громадянства України.
- •Підстави набуття громадянства України.
- •Порядок припинення громадянства України.
- •Порядок набуття громадянства України дітьми.
- •Документи, що підтверджують громадянство України.
- •Обмеження щодо набуття громадянства України.
- •Органи, що приймають рішення про громадянство та їх компетенція.
- •Класифікація прав і свобод громадян.
- •Сутність позитивного та негативного права.
- •Громадянські права та свободи людини та громадянина в Україні.
- •Принцип рівності прав і свобод, його сутність.
- •Політичні права і свободи громадян України.
- •Соціально-економічні права громадян України.
- •Культурні права громадян України.
- •Система обов'язків громадян України.
- •Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •Організаційно-правові інститути як гарантії прав і свобод.
- •Судові гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •Механізми захисту прав людини.
- •Міжнародно-правові механізми захисту прав людини.
- •Порядок звернення до Європейського Суду з прав людини.
- •Правовий статус іноземців в Україні та його основні принципи.
- •Принцип національного режиму та принцип взаємності.
- •В’їзд іноземців в Україну.
- •Виїзд іноземців з Україну.
- •Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
- •Скорочення терміну перебування на території України
- •Видворення за межі України.
- •Транзитний проїзд по території України.
- •Правовий статус осіб без громадянства.
- •Співвідношення соціальних прав громадянина України та іноземця.
- •Статус закордонного українця.
- •Поняття права притулку.
- •Статус біженця в Україні.
- •Поняття та ознаки органу Української держави.
- •Система органів Української держави
- •Порядок утворення вру.
- •Компетенція вру.
- •Парламентська більшість та опозиція.
- •136. Законодавча діяльність Верховної Ради України
- •137. Суб’єкти розробки законів та суб’єкти законодавчої ініціативи
- •138. Парламентські читання.
- •139. Бюджетна процедура Верховної Ради України.
- •140. Комітети вру
- •141. Тимчасові та спеціальні слідчі комісії Верховної Ради України. ????
- •161. Взаємовідносини Президента України з вру та км.
- •164. Поняття та функції виконавчої влади
- •167. Порядок формування і складу Кабінету Міністрів
- •168. Компетенція Кабінету Міністрів України
- •169 Система органів виконавчої влади
- •170. Міністерство як центральний орган виконавчої влади
- •171. Центральні органи виконавчої влади
- •173. Організація роботи місцевих державних адміністрацій.
- •176. Загальна характеристика судової системи України
- •177. Система судів загальної юрисдикції
- •187.Ознаки унітарності України.
- •189.Порядок зміни адміністративно-територіального поділу України.
- •190.Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •192.Повноваження органів влади в Автономній республіці Крим.
- •193Поняття і принципи місцевого самоврядування.
- •196Форми здійснення місцевого самоврядування в Україні.
- •197.Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •198.Повноваження органів місцевого самоврядування.
- •199.Функції органів місцевого самоврядування.
- •200.Форми роботи органів місцевого самоврядування.
1.Конституційне право – провідна галузь права України.
КП – провідна галузь національного права, норми якої регулюють найважливіші суспільні відносини в усіх сферах суспільного життя під час здійснення влади народом. КП має загальні ознаки, властиві усій системі права: нормативність, формальна визначеність, спрямованість на досягнення результату, захист правових приписів засобами державного впливу..
КП має специфічні якісні ознаки: відноситься до публічного права; його предметом є найбільш важливі політичні та інші суспільні відносини (політичні, економічні, соціальні, духовні тощо)
КП закріплює основні принципи констит.ладу, визначає права і свободи людини, територіальний устрій держави, систему органів державної влади та місцевого самоврядування має імперативно-владний та диспозитивний метод регулювання ; система КП складається з інститутів та норм права, окремі його інститути набули ознаки галузей (гуманітарне, виборче, парламентське П.) має особливі джерела права, (Конституція України - основне джерело КП та пріоритетна цінність правової системи в цілому)
суб’єктами КП є майже всі суб’єкти національного права, найголовнішим – народ (КП – право народу України)
передбачає юрид. відповідальність (конституційно-правову) за порушення норм (та кримінальну, адміністративну, дисциплінарну)
є основою нац. системи права, виступає одночасно соціальною цінністю та засобом пізнання діяльності. Визначає види актів, становить правову базу законодавства У. Врахування всіх характеристик дає узагальнену характеристику КП як галузі права. Відповідає на питання: кому належить влада в суспільстві і яким чином вона здійснюється.
2.Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
Конституційне право розуміється як:
навчальна дисципліна – це певна сукупність знань, які випливають із системи науки цієї галузі, а також практики реалізації наукових досягнень.
юридична наука - це галузева юридична наука, яка становить собою цілісну систему знань, висновків, ідей щодо основ повновладдя народу, організацію та діяльність органів державної влади, територіальної організації суспільства, засади місцевого самоврядування тощо.
галузь права - це система правових норм, що встановлюються і охороняються державою та має специфічну сферу суспільних відносин.
3.Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».
Існує багато підходів щодо термінів „конституційне право" і „державне право". Історично відмінність між цими термінами була обумовлена різними концептуальними підходами у ХУШ-ХІХ ст., згідно з якими у якості вихідних ідей визначалися, з одного боку, ідеї, що абсолютизували роль держави (Німеччина), а з другого - ідеї демократії, законності та конституціоналізму (Велика Британія, США, Франція).
Незважаючи на те, що за радянських часів у вузах країни викладався курс державного права, дискусії щодо термінів „конституційне право" і „державне право" були проведені у 1970 та 1972 рр. Більшість учених мотивувала неможливість запровадження терміна „конституційне право" замість „державне право" не лише тим, що введення категорії „конституційне право" обмежувало б межі державного права лише нормами Конституції, а й тим, що це ліквідувало б розподіл між нормами Конституції та іншими нормами.
В дискусії, яка відбулася у 1992 році, висловлювалися різні пропозиції. Одні вчені вважали, що конституційне і державне право не збігаються, оскільки поточне законодавство і підзаконні акти не можна включати до конституційного права, адже зміст останнього становлять лише конституції та конституційні закони. Інші виходили з того, що конституційне регулювання є органічною складовою державно-правового регулювання. Розв'язання цієї проблеми слід шукати у філософсько-правовому відношенні до тих категорій, які пов'язані з двома основними напрямками юридичної думки - природно-правовим і позитивістським. Перший виходить з того, що першоосновою конституції є людина та її права, тому в країнах, які визнають це положення, існує конституційне право (США, Франція, Росія, Угорщина, Україна та ін.). У тих крінах, що визнають позитивістський напрям, першоосновою конституції визнається держава, яка визначає обсяг прав і свобод людини. Тому у цих країнах існує державне право (Австрія, Німеччина, Швейцарія). Звідси і різниця, яка спостерігається щодо цієї проблеми.Взагалі у сучасний період ця різниця має лише відносне значення, а найменування відповідної галузі права в умовах конкретної країни визначається традиційними підходами, які збереглися у науці та державно-правовій практиці. Отже, можна говорити про відносну тотожність, синонімічність термінів „конституційне право ” і „державне право ”.