- •1.1 Вступ
- •1.2 Визначення взаємозамінності
- •1.3 Види та категорії стандартів
- •2.1 Визначення розмірів, їх відхилень
- •2.2 Поняття про допуски
- •2.3 Поля допусків отворів і валів в есдп і їхнє позначення на кресленні
- •3.1 Посадки із зазором
- •3.2 Посадки з натягом
- •3.3 Перехідні посадки
- •3.4 Застосування різних посадок залежно від умов роботи деталей
- •4.1 Поняття системи отвору та системи вала
- •4.2 Приклади посадок системи отвору та системи вала
- •5.1 Положення поля допусків за стандартом
- •5.2 Одиниця допуску і квалітет
- •5.3 Система похибок
- •6.1 Основні положення
- •6.2 Розгляд приклада рухомого циліндричного з’єднання
- •7.1 Визначення натягів
- •7.2 Приклад
- •8.1 Крива Гауса
- •8.2 Приклад розрахунку
- •9.1 Система допусків і посадок для підшипників кочення
- •9.2 Класифікація та маркування підшипників кочення
- •9.3 Особливості полів допуску підшипників кочення
- •9.4 Типи навантаження підшипників кочення
- •10.1 Основні положення
- •10.2 Терміни і визначення відхилень і допусків форми
- •10.3 Методи й засоби контролю форми і розташування поверхонь
- •11.1 Основні положення
- •11.2 Терміни і визначення параметрів шорсткості
- •12.1 Класифікація засобів контролю
- •12.2 Вимоги до виготовлення калібрів
- •12.3 Схеми розташування полів допусків
- •13.1 Основні положення
- •13.2 Терміни й визначення
- •14.1 Визначення якості продукції машинобудування
- •14.2 Поняття фізичних величин
- •14.3 Приклади відносних показників якості
5.1 Положення поля допусків за стандартом
ОСНОВНІ ВІДХИЛЕННЯ - граничні відхилення (верхнє або нижнє), що визначають положення поля допуску щодо нульової лінії.
Для всіх полів допусків, розташованих нижче 0 лінії, основним (найближчим) є верхнє відхилення (es або ЕS). а для полів допусків, розташованих вище 0 лінії - ei або EI – нижнє відхилення.
Усього для валів й отворів передбачено по 28 рядів основних відхилень, які позначаються однією або двома буквами латинського алфавіту – прописні для отворів і рядкові - для валів.
Таблиця 1
-
Поля допусків отворів
A
B
C
D
CD
E
EF
F
G
FG
H
I
IS
K
Поля допусків вала
a
b
c
d
cd
e
ef
f
g
fg
h
i
is
k
Поля допусків отворів
M
N
P
R
S
T
U
Y
X
V
Z
ZA
ZB
ZC
Поля допусків вала
m
n
p
r
s
t
u
y
x
v
z
za
zb
zc
Основний отвір позначається літерою Н (Е1 - О).
Основний вал - h (es = 0).
Ряди основних відхилень від А (а) до Н (h) призначені для утворення посадок із зазором, від I (i) до N (n) - перехідних, і від P (p) до ZC (zс) - з гарантованим натягом.
Для кожного літерного позначення величина і знак основного відхилення, а також допуск наведені в ДЕРЖСТАНДАРТі 25346-89.
Друге (не основне) відхилення визначається із залежностей:
EI(ei) = ES(es) - Т або ES(es) = EI(ei) + Т (рис. 1)
Рис. 1 Основні відхилення
Для валів j й js й отворів J й JS поле допуску розташовується симетрично нульової лінії. Основні відхилення, що позначаються однією і тією ж літерою, однакові за величиною, але протилежні за знаком EI=-es для А-Н, ES = -ei для I-ZC.
Із цього правила зроблене виключення для розмірів понад 3 мм для отворів J, К, М та N з допусками по 3-8 квалітетам і для отворів від Р до ZC з допусками по 3-7 квалітетам, для яких застосовується правило:
ES=~-ei+Δ, де - різниця між допуском розглянутого квалітету і допуском найближчого більш точного квалітету.
ПОЛЕ ДОПУСКУ В ЕСКД утворюється з’єднанням основного відхилення і квалітету:
для валів: h6, d10, s7, js5; для отворів: Н6, D10, S7, JS5. За основним відхиленням і допуском визначається і друге граничне відхилення, що обмежує дане поле допуску: EI(ei) = ES(es) - Т ES(es) = EI(ei)+T .
Для тих полів допусків, у яких основним відхиленням є верхнє, нижнє визначається:
для вала: es = ei – Td;
для отвору: ES = EI – TD.
Якщо нижнє відхилення є основним, тоді:
для вала: es = ei + Td;
для отвору: ES = EI + TD.