43.Встановлення Радянської влади в Україні.

Положення на У в 1920 році хар-ся закінч. цивільної війни(рад.-пол. війна,розгром армії Врангеля в Криму,петлюрівських і білогвардійських військ на Правобережжя У.У результаті настання Червоної армії: 1) у ході київської операції - Юго-Западный фронт (під командуванням Егорова), кинувши в прорив 1-го Кінну армію,прорвав фронт,звільнив Київ і наступав на Львів; 2)Зах. фронт(під командуванням Тухачевского) звільнив Білорусію і наближався до Варшаві.У результаті швидкого Радянського наступу було порушене співвідношення сил на користь Польщі,тому що: а)вторгнення на пол. територію викликало потужне національно-визвольне прямування в Польщі,що посилилося через помилкове створення Тимчасового Революційного Комітету Польщі (Дзержинський, Мархлевский, Кін і ін.),що створив госхози і заганяючи насильно в них селян, що проводили антирелігійну політику, що заохочував убивства ксьондзів і т п.; б)створ. 15 липня 1920 року Галицької соціалістичної радянської республіки виявилося штучним,а трудящі З У у своїй масі не підтримали гасел Галревкома-«грабуй буржуазію в самому справжньому змісті цього слова»; в) Польська армія швидко провела мобілізацію і знову одержала перевагу військових сил; г) Рад. війська були виснажені 500-800 км наступом,відірвалися від тилів і понесли великі втрати; д)утворилося величезне розірвання між наступавшими Зах. і Пд-Зх фронтами. Польська армія, организувавши наступ, завдала поразки Кр. Армії, що понесла величезні втрати.Бачачи,що війна може прийняти затяжний характер, до чого не були готові обидві сторони - Польща підписує з Росією й Укр.Ризький мирний договір (березень 1921 р.),по якому до Польщі відходили західні райони У и Білорусії. Настання Врангеля - зміцнившись у Криму, залишки Деникинской армії під командуванням барона Врангеля,використавши радянсько-польську війну,спробували організувати новий похід: а) невдалий прорив під Каховкою,у надії з'єднатися з польськими і петлюрівськими військами; б) захват Мелитополя і Маріуполя,у надії прорватися до донського козацтва. У відповідь Радянським урядом: а)був утворений Південний фронт під командуванням Фрунзе(в Харкові); б) проведена нова мобілізація,сформована 2 Кінна армія (ком. Миронов), перекинені з Польського фронту 1-я Кінна армія й інші з'єднання, що відрізнилися; в) підписана спілка з Махно про спільні дії проти Bpaнгеля.У результаті Червона Армія: 1) ударивши з Каховського плацдарму, звільнила південну У; 2) 2-мя ударами (через Турецький вал і оз.Сиваш)прорвалася в Крим,де були знищені залишки врангелевской армії. Останнім осередком опору стала територія межиріччя Дністра і Пд.Бугу,де знаходилися залишки білогвардійських і петлюрівських військ.Через нечисленність,відсутності широкої підтримки населення,вони були розгромлені Червоною Армією.

44. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.

Активізація національно-визвольного руху в Західній Україні була пов'язана з революційними подіями в Росії, поразкою австро-угорських військ на Галичині й Поділлі, проголошенням УНР, посиленням державної кризи в Австро-Угорщині. У жовтні 1918 р. у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду (УНР). її очолив Євген Петрушевич. УНР стала керівним органом західноукраїнського національного руху. За умов прагнення поляків відновити Річ Посполиту й узаконити свої права на Східну Галичину 19 жовтня 1918 р. Рада зробила заяву про утворення держави на західних землях, яка пізніше отримала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). 1 листопада 1918 р. у Львові почалося повстання, що охопило Станіслав, Коломию, Броди, Дрогобич і багато інших міст. Національна Рада закликала галичан брати владу на місцях до своїх рук і готуватися до скликання Установчих Зборів. Революція переросла у війну за незалежність і захист від домагань поляків, що проголосили створення Речі Посполитої. 9 листопада 1918 р. УНР сформувала тимчасовий уряд — Генеральний Секретаріат на чолі з Костем Левицьким. Уряд складався з Секретаріатів із військових, внутрішніх, земельних, закордонних справ, з публічних справ і віросповідань. Президентом став Євген Петрушевич. 13 листопада УНР затвердила «Тимчасовий основний закон», відповідно до якого:— новоутворена держава одержала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР);

— були визначені кордони держави;— закріплювалася державна незалежність;— визначалися державний устрій, прапор, герб. 5 листопада 1918 р. відбулися вибори до законодавчого органу влади (парламент) — Української Народної Ради. Уряд і президент прагнули вивести країну з глибокої економічної кризи, для чого було вжито таких заходів:— монополізація продажу зерна, сигарет, спирту і сільсько-господарської продукції;__ співпраця з кооперативними та фінансовими організаціями;__ початок відновлення роботи залізничного транспорту;— уведення в обіг валюти — гривні й карбованця;— 14 квітня 1919 р. із прийняттям Закону про землю почалася аграрна реформа, що передбачала ліквідацію великого землеволодіння, проведення поділу землі між малозабезпеченими і безземельними селянами. Проте уряд не зумів узяти під контроль нафтовидобуток (більшість розробок належала іноземцям), зупинити інфляцію і у повному обсязі реалізувати трудове законодавство. Найбільш вдалою була політика в галузі освіти, спрямована на відокремлення школи від церкви, а також стосовно політичних партій. Проголошення незалежності ЗУНР привело до пожвавлення зовнішніх зв'язків уряду з країнами Європи та Америки. Зусиллями уряду ЗУНР та українських емігрантів в Австрії, Німеччині, Угорщині вдалося відкрити в цих країнах представництва на рівні посольств, а з урядами Італії, Канади, Чехо-Словаччини встановити дипломатичні відносини. Однак країни-переможці в Першій світовій війні не визнавали ЗУНР. На Паризькій мирній конференції у січні—червні 1919 р. делегація ЗУНР не змогла заручитися підтримкою держав Антанти. Французька делегація була зацікавлена в існуванні в Східній Європі міцної Польської держави, а тому в лютому 1919 р. надіслала до ЗУНР місію на чолі з генералом Бертелемі (для припинення війни з Польщею). Делегація запропонувала урядові ЗУНР встановити демаркаційну лінію, за якою Львів та Дрогобицький район повинні були залишатися під владою Польщі. Уряд ЗУНР категорично відмовився прийняти таку пропозицію.У таких умовах в липні 1919 р. почалося загарбання території Закарпаття чеськими та румунськими військами. Остаточно Закарпатська Україна перейшла під владу Чехо-Словаччини в вересні 1919 р. відповідно до умов Сен-Жерменського договору Угорщини з країнами Антанти, а у 1923 р. Рада послів Антанти визнала владу Польщі у Східній Галичині. 22 січня 1919 р. на Софійській площі в Києві відбулися урочисті збори, на яких було проголошено Акт 3луки (об'єднання) українських земель. Універсал про об'єднання УНР і ЗУНР засвідчив цю подію. В урочистостях під час обміну грамотами брали участь делегати від Директорії, галицькі делегати , десятки тисяч киян, військо, представники інших держав. Однак об'єднання всіх українських земель залишилося тільки декларацією. Воно мало політико-ідеологічний, а не державно-правовий характер: не були вироблені правові умови для його виконання, воно не було ратифіковане законними органами обох держав. Пізніше передбачалося затвердження Акту Злуки всеукраїнськими установчими зборами. Ідея соборності стала реальністю на дуже короткий період. Соборність 1919 р. виникла в найбільш важкі й трагічні для України дні. Тому українські політики і громадські діячі того часу заслуговують на визнання, бо вони прагнули знайти шляхи збереження української державності.Тепер щорічно 22 січня відзначається як свято День Соборності України.