Значення макроекономічних показників:

1 – дозволяють вимірювати обсяг виробництва та доходу в конкретний момент часу і визначати фактори, які безпосередньо впливають на функціонування економіки в цілому;

2 – дозволяють характеризувати функціонування економіки в довгостроковій перспективі: її підйоми або спади;

3 – є основою для прийняття правильних рішень на макрорівні і проведення в життя державної політики, спрямованої на покращання функціонування економіки;

4 – дозволяють проводити міжнародні співставлення і визначати економічний потенціал країни.

Таким чином, аналізуючи макроекономічні показники можна оцінити економічний стан країни та рівень економічного добробуту суспільства.

Основні макроекономічні показники:

1. Валовий внутрішній продукт (ВВП);

2. Валовий національний продукт (ВНП);

3. Чистий внутрішній продукт (ЧВП);

4. Національний доход (НД);

5. Особистий отримуваний доход (ОД);

6. Особистий чистий доход, тобто безподатковий доход (БД), яким люди можуть розпоряджатися;

7. Випуск продукції або національний доход на душу населення;

8. Рівень цін;

9. Рівень інфляції;

10. Рівень безробіття.

2. Сутність та особливості визначення показника валового внутрішнього продукту (ввп).

Найбільш загальним макроекономічним показником обсягів виробництва в національній економіці є валовий випуск (у радянській літературі: ВСП – валовий суспільний продукт, ССП – сукупний суспільний продукт).

Валовий випуск (ВВ) – це загальний обсяг вироблених товарів та послуг всіма господарюючими суб’єктами за певний період часу.

Розраховується він за заводським (фабричним) методом як сума виробленої продукції всіх господарюючих суб’єктів.

Валовий випуск може бути представлений в натуральних одиницях (тонах, метрах і т. п.), але в такому вигляді річний обсяг виробництва неможливо привести до єдиного знаменника (верстаки, машини, тони зерна, сталі, метри тканини і т. д.). Тому його, як правило, розраховують у вартісній (грошовій) формі.

Розглянемо порядок розрахунку валового випуску на прикладі виробництва однієї паляниці хліба.

Стадії виробництва / продукт	Виручка від реалізації (грн.)	Проміжний продукт, ПП (грн.)	Додана вартість, ДВ (грн.)
I. Фермер (зерно)	0,70	0	0,70
II. Мірошник (борошно)	1,30	0,70	0,60
III. Хлібопекарня (випечений хліб)	2,00	1,30	0,70
IV. Магазин (хліб для продажу споживачу)	2,50	2,00	0,50
	6,50	4,00	2,50

Припустимо, що процес виробництва однієї паляниці хліба, до того як вона попаде до кінцевого споживача, включає IV стадії.

На першій стадії фермер вирощує пшеницю і поставляє зерно мірошнику на суму 0,70 грн. Зароблені фермером 0,70 грн. розподіляються у вигляді заробітної плати, рентних платежів, відсотку і прибутку. Мірошник переробляє зерно на борошно і продає його хлібопекарні за 1,30 грн. Із виручених мірошником 1,30 грн., 0,70 грн. іде на оплату зерна фермеру (це для нього проміжний продукт), а 0,60 грн., що залишилися, використовуються для виплати заробітної плати, рентних платежів, відсотка і якщо ще залишиться, прибутку. І так по всіх стадіях далі, поки хлібний магазин не продасть паляницю хліба кінцевому споживачу за 2,50 грн.

Валовий випуск в даному прикладі дорівнює 6,50 грн., тоді як вартість кінцевого продукту дорівнює 2,50 грн. Тільки ця сума грошей може бути поділена між усіма суб’єктами, хто приймав участь у виробництві і реалізації цієї одної паляниці хліба.