- •Не 1.3. Розвиток психології в епоху Відродження (XV-XVII ст.)
- •Література:
- •1. Загальна характеристика епохи Відродження
- •2. Ідеї Відродження в Італії (Лоренцо Валла, Бернардино Телезіо, Леонардо да Вінчі) Лоренцо Валла
- •Леонардо да Вінчі
- •Бернардино Телезіо (1509, Козенца – 02.10.1588, Козенца)
- •П’єтро Помпонацці (Pomponazzi) (16.09.1462, Мантуя – 18.05.1525, Болонья)
- •2. Іспанське Відродження (Хуан Луїс Вівес, Хуан Уарте)
- •Хуан Уарте (1530 – 1592)
- •Г.Перейра (близько 1500 – 1560)
- •Хуан Луїс Вівес (1492, Валенсія – 1540, Брюгге)
- •3. Розвиток психології в епоху Відродження в Німеччині Філіп Меланхтон (Philipp Melanchton) (16.02.1497, Бреттен, Баден – 19.04.1560, Віттенберг)
- •Родольф Гокленіус (1547 - 1628)
Не 1.3. Розвиток психології в епоху Відродження (XV-XVII ст.)
(Семінарське заняття – 2 год.)
План:
Загальна характеристика епохи Відродження. Ідеї Відродження в Італії (Бернардино Телезіо, Леонардо да Вінчі).
Іспанське Відродження (Хуан Луїс Вівес, Хуан Уарте).
Розвиток психології в епоху Відродження в Німеччині (Гокленіус, Ф.Меланхтон).
Література:
Основна література:
Ждан А.Н. История психологи: От Античности до наших дней; учебник для вузов. – М.: Академический проект, 2007. – С.91-96.
Кондаков И.М. Психология.: Иллюстрированный словарь. – 2-е изд., доп. И перераб. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2007. – С.95, 143,
Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – С.45-49.
Марцинковская Т.Д. История психологии. – М.: Издат. центр «Академия», 2001. – С.99-102.
Додаткова література:
Мареева Е.В. Проблема души в классической и неклассической философии. – М.: Академический проект, 2003.
Мареев С.Н., Мареева Е.В. История философии. – М.: Академический проект, 2003. – С.243-260.
Помпонацци П. Трактаты о бессемртии души, о причинах естественных явлений или чародействе. – М., 1997. – С.7-8.
1. Загальна характеристика епохи Відродження
Головна особливість епохи Відродження – відродження античних цінностей, без яких навряд чи змогли б існувати і арабомовна, і латиномовна культури (у Західній Європі, як відомо, мовою чесності була латинь).
Мислителі Відродження вважали, що вони очищають античну картину світу від поглядів «середньовічних варварів». Відновлення античних пам’яток культури в їх справжньому вигляді дійсно стали ознакою нового ідейного клімату, однак сприймалося в них насамперед співзвучне новому способу життя й обумовленої ним інтелектуальної орієнтації. Виникнення мануфактурного виробництва, ускладнення й удосконалення знарядь праці, великі географічні відкриття, піднесення бюргерства (середнього прошарку городян), що відстоював свої права в запеклій політичній боротьбі, — усі ці процеси змінили положення людини у світі й суспільстві, а отже – її уявлення про світ і про саму себе.
Нові філософи знову звертаються до праць Аристотеля, що тепер з ідола, скованого церковними догмами схоластики, перетворюється на символ вільнодумства. В осередку Відродження – Італії розгораються суперечки між прихильниками Ібн-Рошда (аверроїстами), що врятувалися від інквізиції, і радикально налаштованими олександристами.
Епоха Відродження характеризується тим, що психологічна думка розвивалася не тільки у напрямі релігійного розкріпачення і зняття «тонзури» з древніх мислителів, але й у напрямі розробки і формулювання нових принципів і підходів до пояснення психіки і поведінки людини.
2. Ідеї Відродження в Італії (Лоренцо Валла, Бернардино Телезіо, Леонардо да Вінчі) Лоренцо Валла
(1407-1457)
Трактат: «Про насолоду як істинне благо» - розкриваються погляди близькі до поглядів Епікура та Лукреція.
Основні ідеї:
в основі всього лежить природа,
людина – частина природи, а тому душа її не потустороння, неприродна сутність, а лише прояв природи,
ознаки живої природи – наявність потреби і прагнення, які властиві людині у вигляді тенденції до самозбереження. З цим прагненням у людини пов’язані відчуття задоволення і фізичної насолоди,
прагнення і задоволення – це голос природи, тому людина не повинна утискати їх, як цього вчила церква, вона повинна їх задовольняти.