ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ”

Кафедра банківської справи

АНАЛІЗ БАНКІВСЬКОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи

Для студентів спеціальності 6.030508 «Банківська справа» та спеціальності 8.03050901 «Облік і аудит» спеціалізація «Облік і аудит в управлінні банками» з курсу «Аналіз банківської діяльності».

CУМИ

ДВНЗ “УАБС НБУ”

2008

УДК 336.71 (073)

А64

Рекомендовано до видання методичною радою факультету банківських технологій Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України”, протокол № 4 від 18.01. 2008.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри банківської справи, протокол № 5 від 19.12.2007.

Укладачі:

кандидат економічних наук

Л.М. Єріс

кандидат економічних наук

О.А. Криклій

Рецензенти:

доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансів Сумського Національного аграрного університету А.В. Чупіс

кандидат економічних наук, доцент І. В. Белова

Відповідальний за випуск

доктор економічних наук, професор

І. В. Сало

А 64 Аналіз банківської діяльності: Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи / Уклад.: Л.М. Єріс, О.А. Криклій. – Суми: ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2008. – 44 с.

Дане видання містить практичні вказівки щодо написання, оформлення та порядку захисту курсової роботи з курсу “Аналіз банківської діяльності”. Призначене для студентів IV курсу спеціальності “Банківська справа” факультету банківських технологій денної та заочної форм навчання.

УДК 336.71 (073)

ДВНЗ “Українська академія банківської

справи Національного банку України”, 2008

ЗМІСТ

1	ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ......................................................	4
2	ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ.......................................	4
3	ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ........................	5
4	ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.......	10
4.1	Загальні вимоги......................................................................	10
4.2	Нумерація сторінок курсової роботи......................................	11
4.3	Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів..	12
4.4	Ілюстрації................................................................................	12
4.5	Таблиці....................................................................................	13
4.6	Примітки..................................................................................	15
4.7	Формули та рівняння..............................................................	16
4.8	Правила оформлення цитат, посилань, приміток...................	17
4.9	Правила оформлення списку використаних джерел..............	18
4.10	Правила оформлення додатків................................................	19
5	ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ...............................................	19
6	ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
	ДОДАТКИ................................................................................	21

1 Загальні положення

Навчальним планом Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи” Національного банку України» передбачено виконання студентами курсової роботи із спеціальності 6.050100 “Банківська справа” та спеціальності 8.050106 “Облік і аудит” спеціалізація “Облік і аудит в управлінні банками” з курсу “Аналіз банківської діяльності”.

Написання курсової роботи сприяє закріпленню отриманих теоретичних знань і практичних навичок.

Курсова робота являє собою самостійно виконану роботу, в якій студент показує своє вміння авторитетної аргументації теоретичних положень, систематизації та узагальнення матеріалу і розробки конкретних пропозицій. Оскільки робота виконується на завершальній стадії підготовки фахівців для банківського сектора економіки України, в роботі повинні бути відображені знання, набуті студентами при вивченні таких дисциплін як «Банківська справа», «Економічний аналіз», «Облік в банках» та ін.

Написання курсової роботи розпочинається з вибору теми, яку студент обирає за власним бажанням, або з допомогою викладача. Тематика курсових робіт розробляється і затверджується на кафедрі. Тематика курсових робіт, наведена в додатку А, є приблизною і носить рекомендаційний характер. Студенти можуть обрати й іншу тему, розроблену самостійно у відповідності з науковим інтересом, або виходячи із тематики дипломних робіт випускаючих кафедр.

Строк написання, подання і захисту курсових робіт встановлюється на кафедрі.

2 Порядок виконання роботи

1. Вибір теми, об'єкта і предмета дослідження.

2. Добір та аналіз літератури з обраної теми і складання попереднього плану роботи.

3. Збір інформації, необхідної для написання курсової роботи.

4. Аналіз матеріалів, обґрунтування висновків та пропозицій.

5. Написання та оформлення курсової роботи.

6. Подання курсової роботи на кафедру та її захист.

Першочерговим завданням при виконанні курсової роботи є складання списку літератури з обраної теми, яку необхідно дослідити. Обов'язковим є включення до цього списку законодавчих актів України, нормативних документів Національного банку України, що регламентують грошово-розрахункову і кредитно-фінансову сфери національного господарства, монографій і журнальних статей, а також підручників, навчальних посібників та інших джерел, з досліджуваної теми, яку студент переглянув особисто.

Це дасть змогу окреслити питання і скласти попередній план роботи. План повинен складатися з трьох розділів та підрозділів, пунктів і підпунктів. Під час складання плану роботи студент реалізує власний досвід, вміння та індивідуальність. План курсової роботи погоджується з науковим керівником. В процесі роботи план може бути уточнений і змінений.

4 Вимоги до змісту курсової роботи

Курсова робота має таку структуру:

▪ титульна сторінка (додаток Б);

▪ зміст;

▪ вступ;

▪ основна частина;

▪ висновки;

▪ список використаних джерел;

▪ додатки (при необхідності).

Титульна сторінка виготовляється друкарським способом і оформлюється за зразком, наведеним у додатку Б.

Зміст повинен подаватися на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів пунктів та пунктів (вступу, висновків, списку використаної літератури, додатків). Зміст повинен бути оформлений як розгорнутий план. Зразок оформлення змісту наведений у додатку В.

Гармонійне поєднання структурних частин курсової роботи суттєво впливає на її результативність.

Вступ – важливий розділ курсової роботи, в якому обґрунтовується актуальність теми, розкривається її значення, новизна, цілі і завдання, визначається об'єкт та предмет, обґрунтовуються методи і прийоми дослідження.

Поняття "актуальність" означає корисність і доцільність розробки обраної теми. Обґрунтовуючи актуальність курсової роботи, важливо зазначити, що проблема цікавить багатьох економістів, але в ній містяться ще й недосліджені моменти. Актуальність дослідження може зумовлюватися і поширеністю якогось явища, його типовістю і важливістю для певної галузі науки.

Мета курсової роботи повинна формулюватися максимально лаконічно, але змістовно.

Формулювання завдань курсової роботи може бути подане з нумерацією і без неї, але бажано кожне положення подавати з абзацу.

Вступна частина не має назви, її обсяг не повинен перевищувати 2-3 сторінок.

Основна частина передбачає безпосередній виклад теми курсової роботи, глибоке і всебічне розкриття її основних положень. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

Основна частина складається з трьох розділів та підрозділів, пунктів, підпунктів в межах розділів. В кінці кожного розділу формують висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових та практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Перший розділ виконується на підставі аналізу літературних джерел та законодавчих і нормативних актів і присвячений огляду літератури за темою, обраною для дослідження. Студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло висвітлюючи роботи попередників. Студент повинен назвати ти питання, що залишилися невирішеними, що дозволить визначити і сформулювати власну точку зору. Матеріал має теоретичний характер, викладається в 3 підрозділах, загальний розмір розділу – 17-20 сторінок.

У першому підрозділі студент надає загальну характеристику об’єкту дослідження відповідно до теми курсової роботи. Дана характеристика включає:

− визначення та уточнення сутності об’єкту дослідження з різних точок зору;

− дослідження підходів до визначення вартості та/або розміру об’єкту дослідження (в залежності від теми);

− дослідження підходів до класифікації та структуризації об’єкту дослідження (в залежності від теми);

− характеристика зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на об’єкт дослідження.

У другому підрозділі студентом описується система аналізу об’єкту дослідження відповідно до обраної теми, що включає:

− визначення ролі аналізу в управлінні банком та підвищення його ефективності;

− дослідження зв’язку аналізу з реалізацією інших функцій управління (плануванням та контролем) відповідно до обраної теми;

− характеристика суб’єктів аналізу, відповідно до теми курсової роботи;

− формулювання мети та завдань аналізу в залежності від суб’єктів аналізу;

− дослідження видів аналізу та їх класифікацій;

− характеристика етапів аналітичної роботи;

− характеристика системи показників, що використовуються в ході аналізу;

− характеристика методичних прийомів узагальнення та реалізації результатів аналізу: систематизації інформації; виявлення ; прийняття управлінських рішень та забезпечення контролю за їх виконанням.

У третьому підрозділі автором курсової роботи досліджується організаційне та інформаційне забезпечення аналізу. У тому числі:

− організаційна структура банку та розподіл повноважень і функції щодо аналізу між окремими структурними підрозділами;

− джерела інформаційного забезпечення: необхідні види правової, довідкової, нормативної інформації; інформації бухгалтерського, управлінського та статистичного обліку, а також елементи поза облікової інформації, що використовують в ході аналізу відповідно до теми курсової роботи.

У другому розділі курсової роботи, базуючись на результатах дослідження першого розділу, поглиблено розглядаються проблемні питання, які визначають фахівці з банківської справи та інших сфер економічних знань, пов’язаних з реалізацією завдань аналізу банківської діяльності та пропонуються можливі шляхи їх вирішення.

Перший та другий розділ повинні бути органічно пов’язані між собою: теоретичні і методичні положення повинні слугувати відправним моментом для дослідження системи аналізу обраного об’єкту, а розглянуті проблеми повинні мати пропозиції по їх вирішенню. Пропозиції, наведені у другому розділі, повинні бути пов’язані з проблемними питаннями побудови системи аналізу (удосконаленням інформаційного та/або організаційного забезпечення, розвитком інструментарію тощо).

Перший та другий розділи курсової роботи в певній мірі мають реферативний характер, тому слід звернути увагу на обов’язкову необхідність посилання на використані джерела інформації. Матеріал викладається в 1-2 підрозділах, загальний обсяг другого розділу не менше ніж 15 сторінок.

У третьому розділі здійснюється аналіз фінансового стану банку на основі інформації, взятої із фінансової звітності мінімум за три роки.

Завдання написання третьої (практичної) частини курсової роботи націлені на проведення комплексного аналізу фінансового стану банку на основі звітності, а також інших джерел офіційної інформації про його діяльність.

Безпосередньо в рамках аналізу розв’язується завдання отримання достовірної картини поточного фінансового стану банку та існуючих тенденцій його зміни.

Аналіз заснований на:

− використанні системи показників, що характеризують діяльність банку з виявленням взаємозв’язку між показниками;

− вивченні чинників зміни цих показників;

− порівняні одержаних показників з середніми показниками по групі однорідних банків. За основу розподілу банків на групи приймається класифікація НБУ.

Система показників, що використовується в рамках дослідження фінансового стану банку, повинна бути згрупована в аналітичні пакети за наступними напрямками аналізу:

3.1 Загальна характеристика діяльності банку.

3.2 Оцінка фінансових результатів діяльності банку.

3.3 Оцінка фінансової стійкості, ділової активності та ліквідності банку.

Зміст підрозділів аналізу фінансового стану банку.

3.1 Загальна характеристика діяльності банку передбачає проведення горизонтального та вертикального аналізу балансового звіту.

Горизонтальний аналіз проводиться з метою виявлення основних тенденцій в роботі банку, проводиться розрахунок показників динаміки (абсолютного приросту, темпів росту та приросту) окремих видів вкладень та ресурсів банку.

Вертикальний аналіз проводиться з метою виявлення ризиків, обумовлених характером активів, пасивів і позабалансових позицій банку.

Аналітичні показники, передбачені цим розділом, передбачають групування активів за видами вкладень і характером доходів, а пасивів − за видами та строками залучення.

При цьому проводиться розрахунок показників питомої ваги (частки) окремих вкладень і ресурсів банку.

Аналіз пасиву балансу банку передбачає :

− визначення загальної динаміки пасивів банку;

− дослідження структури пасиву балансу банку;

− визначення динаміки обсягу капіталу банку; оцінку відповідності темпів зростання капіталу банку темпам зростання його активів, кредитного портфелю та портфелю цінних паперів;

− визначення динаміки питомої ваги капіталу банку в загальному обсязі ресурсів банку;

− визначення динаміки загального обсягу зобов’язань банку;

− визначення відповідності динаміки зобов’язань банку темпам зростання капіталу, активів, обсягам кредитної та інвестиційної діяльності;

− визначення динаміки питомої ваги окремих складових зобов’язань банку;

− оцінка використання міжбанківського кредиту у формуванні ресурсів банку;

− визначення обсягів емісії банком цінних паперів власного боргу.

Аналіз активів балансу банку передбачає :

− визначення динаміки та структури активів банку;

− визначення обсягу кредитного портфеля банку та його динаміки;

− визначення відповідності темпів зростання кредитного портфелю банку темпам зростання активів та капіталу;

− визначення динаміки питомої ваги кредитного портфеля в загальному обсязі активів;

− визначення обсягу інвестування в цінні папери, темпів зміни обсягу портфелю цінних паперів, зміни питомої ваги портфелю цінних паперів в активах банку;

− визначення обсягу високоліквідних активів банку та визначення відповідності темпів їх зростання темпам зростання активів, залучених коштів, капіталу.

Оцінка показників дозволить:

− виділити області ринку, де зосереджені основні операції банку, і визначити тенденції в його діяльності;

− визначити ризики, обумовлені змінами структури активних, пасивних і позабалансових операцій банку.

В цьому підрозділі рекомендується заповнити таблиці і на їх підставі зробити висновки щодо динаміки та структури пасивів та активів банку (додаток К).

3.2 Оцінка фінансових результатів діяльності банку передбачає:

− горизонтальний та вертикальний аналіз звіту про фінансові результати;

− оцінку ефективності (рентабельності) діяльності банку і його окремих операцій.

У даному підрозділі необхідно:

− визначити обсяг доходів та витрат банку та проаналізувати динаміку їх зміни;

− порівняти темпи зростання доходів/витрат банку з темпами зростання активів/зобов’язань банку;

− визначити структуру доходів/витрат банку та структурні зрушення окремих складових доходів/витрат банку;

− дослідити рівномірність формування доходів/витрат банку;

− розрахувати коефіцієнти доходності та витратності діяльності банку та проаналізувати динаміку їх зміни;

− проаналізувати структуру та динаміку прибутку банку;

− розрахувати показники, що характеризують ефективність діяльності банку і визначити динаміку їх зміни;

− вивчити вплив основних факторів, які впливають на зміну суми доходів, витрат та прибутку банку.

Аналіз показників, наведених в даному підрозділі дозволить:

− визначити основні джерела доходів і види витрат банку;

− визначити ефективність діяльності банку і тенденції її зміни;

− провести факторний аналіз результатів роботи банку (визначити операції, що здійснюють найбільший вплив на зміну фінансового результату, залежність рентабельності банку від окремих доходів за їх видами);

− заздалегідь оцінити (з урахуванням даних про результати аналізу балансового звіту і звіту про фінансові результати) ефективність пасивних та активних операцій банку;

− визначити ефективність управління прибутком банку в часовому періоді.

В цьому підрозділі рекомендується заповнити таблиці і на їх підставі зробити висновки щодо фінансових результатів та ефективності діяльності банку (додаток Л).

3.3 Оцінка фінансової стійкості, ділової активності та ліквідності банку передбачає:

− аналіз достатності капіталу;

− оцінку ділової активності банку щодо залучення ресурсів та їх розміщення;

− оцінку ризику ліквідності.

У результаті аналізу достатності капіталу необхідно:

− визначити тенденції в зміні показників достатності капіталу;

− визначити основні чинники, що впливають на зміну показників достатності капіталу;

− оцінити зміни обсягу та якості активів з погляду достатності капіталу;

− зробити прогноз стану достатності капіталу на перспективу.

У результаті аналізу ділової активності банку необхідно:

− визначити тенденції в зміні показників ділової активності пасивів та активів;

− визначити основні чинники, що впливають на зміну показників ділової активності пасивів та активів.

Аналіз ризику ліквідності рекомендується проводити за наступними напрямками:

− структура залучених коштів банку;

− показники ліквідності (миттєвої, поточної, короткострокової, загальної ліквідності та ін).

− аналіз активів і пасивів за строками залучення і погашення;

− аналіз збалансованості залучених коштів і активів.

В цьому підрозділі рекомендується заповнити таблиці і на їх підставі зробити висновки щодо фінансової стійкості, ділової активності та ліквідності банку (додаток М).