Тема №18 Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою

Особливості функціонування національних фінансових систем. Інституціональна структура фінансової системи країни.

Сегментовані фінансові системи: фінансові системи США, Великобританії, Японії. Особливості національних податкових систем, банківської сфери, функціонування фінансового ринку. Місцеві фінанси і між бюджетні відносини. Фінансові аспекти системи пенсійного забезпечення. Специфіка інвестиційної діяльності. Фінанси домогосподарств.

Універсальні фінансові системи Франції і Германії: сучасна фінансово-кредитна система.

Тема №19 Фінанси Європейського Союзу

Історичні передумови створення Європейського Союзу. Перелік країн, що входять до складу ЄС, умови приєднання.

Специфіка формування бюджету Європейського союзу. Основні групи джерел надходжень: внески країн - членів та доходи бюджету ЄС. Визначення частки кожної країни до бюджету залежно від рівня її економічного розвитку, який відображається у виробленому ВНП. Власні доходи бюджету: мито і сільськогосподарські податки з країн, які не є членами Союзу, податок на додану вартість. Ліміт бюджету залежно від загального обсягу ВНП Союзу.

Видатки бюджету ЄС: адміністративні і операційні. Операційні видатки з фінансування сільського господарства, структурних перетворень в економіці країн Союзу, наукових досліджень і освіти, зовнішньої діяльності (реструктуризація економіки країн Центральної і Східної Європи).

Порядок розробки бюджету ЄС Європейською комісією і затвердження Європейським парламентом. Контроль за виконанням з боку Палати аудиторів і Європарламенту.

Термінологічний словник

Бюджетна політика – це діяльність, щодо формування бюджету держави, його збалансування, розподілу бюджетних коштів.

Балансовий метод планування – це метод, який передбачає відповідність видатків джерелам їх покриття та зв’язок усіх розділів фінансового плану, в результаті якого досягається збалансованість плану.

Бюджетна система – сукупність бюджетів усіх рівнів, які врегульовані правовими нормами і формуються за єдиними принципами, зумовленими характером державного устрою та адміністративного поділу країни.

Бюджетні позики – одержання коштів та покриття тимчасового касового розриву.

Бюджет – офіційно визначений, відповідними органами державної влади затверджений збалансований кошторис грошових доходів та витрат на повний строк.

Бюджет розвитку – бюджет, який спрямовується на реалізацію програм соціально – економічного розвитку відповідної території, пов’язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов’язаних із розширеним відтворенням.

Бюджетне фінансування – безоплатне надання бюджетом коштів підприємствам, організаціям на здійснення й розвиток їхньої діяльності.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – додана вартість виробленої у країні виробниками товарів, послуг у поточному році (амортизація, заробітна плата, прибуток, непрямі податки).

Вторинний розподіл – це другий етап, перерозподілу в частині формування первинних доходів фізичних осіб, які зайняті в бюджетній сфері.

Валютне регулювання – діяльність державних органів з керування обігом валюти, контролю за валютними операціями, впливу на валютний курс національної валюти, обмеженню використання іноземної валюти.

Внутрішній державний борг – внутрішня заборгованість держави перед фізичними та юридичними особами, що утворено в наслідок залучення коштів, отриманих від випущених в обіг, але ще не погашених державних позик.

Видатки місцевих бюджетів – це економічні відносини, які виникають із фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих органів влади.

Державний кредит – це сукупність відносин, у яких держава виступає в ролі позичальника коштів, кредитора і гаранта.

Державні цільові доходи - являють собою централізацію коштів для вирішення конкретних завдань і проблем.

Державний контроль – це найбільш організований та дієвий вид контролю з боку держави за власними фінансами, а також за фінансовою діяльністю об’єктів господарювання.

Державний бюджет – 1) баланс доходів і видатків держави протягом року; 2) основний фінансовий план держави, який має силу закону і відображає економічні відносини, опосередковані рухом грошей в процесі утворення і використання централізованого фонду грошових коштів держави.

Державні фінанси – це сукупність економічних відносин які виникають під час перерозподілу коштів державою для виконання властивих їй функцій.

Дефіцит державного бюджету – перевищення видаткової частини (поточних витрат) бюджету над доходною (поточні доходи).

Дотація – кошти, що надаються на безплатній основі суб’єкту господарювання для здійснення діяльності, доходи від якої не покривають встановлених нормативних витрат.

Державний борг – це накопичені зобов’язання держави перед внутрішніми та зовнішніми кредиторами.

Девальвація – зниження в законодавчому або іншому порядку вартісного змісту національної грошової одиниці стосовно валют інших країн.

Політика економічного зростання – фінансова політика, спрямована на досягнення необхідного для країни рівня щорічного збільшення обсягів ВВП з урахуванням її потенціалу.

Політика стабілізації – фінансова політика, що спрямована на підтримання макроекономічної переваги на основі сталих обсягів виробництва при стабільності цін.

Пасивний бюджетний дефіцит – характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних видатків (соціальні трансферти, виплата заробітної плати у бюджетній сфері).

Податки – обов’язкові платежі до бюджету, які здійснюють фізичні та юридичні особи.

Податкова пільга – пільга щодо часткового або повного збільшення від сплати податків.

Податкова служба – сукупність державних органів, які організують і контролюють надходження податків.

Первинний розподіл – це розподіл наново створеної вартості та формування первинних доходів суб’єктів, зайнятий у створенні ВВП.

Первинні доходи – доходи, що виникають у сфері матеріального виробництва (у фізичних осіб – заробітна плата, у юридичних осіб – прибуток, заробітна плата, у юридичних осі – прибуток, у держави – прибуток державного сектора).

Податкова політика – політика, яка характеризує діяльність держави у сфері оподаткування.

Прямі податки – це обов’язкові платежі, що стягуються безпосередньо державою з доходів і майна суб’єктів господарювання.

Платіжний баланс – система вільних таблиць, показники яких дозволяють зрівняти загальну суму доходів, що надходять у країну з – за кордону із загальною сумою платежів, зроблених резидентами національного господарства за кордоном.

Ринок грошей – частка ринку позичкових капіталів, орієнтована на короткострокові грошово – позичкові операції.

Ринок капіталів – система економічних відносин, що обслуговує рух вільних коштів і перетворення їх на грошовий капітал.

Ринок цінних паперів – частина ринку позичкових капіталів, де формується попит та пропозиція на цінні папери.

Соціальне страхування – система економічних відносин, за допомогою яких формуються та використовуються фонди коштів, передбачених для матеріального забезпечення непрацездатних.

Субвенція – форма фінансової допомоги держави місцевими органами влади, що надається з метою забезпечення виконання наперед визначених завдань чи цільових програм.

Субсидія – вид допомоги у грошовій або натуральній формі, що надається з державного чи місцевого бюджету для часткового покриття витрат.

Страховий поліс – документ, як правило, іменний, що засвідчує укладання договору особистого, або майнового страхування і його умови.

Страховий ринок – система економічних відносин, що виникають при купівлі – продажу специфічного товару «страхове покриття», у процесі задоволення власних потреб у страховому захисті.

Страхування – система замкнених перерозподільних відносин, що виникають між учасниками страхового фонду у зв’язку з його утворенням за рахунок цільових внесків і використанням на відшкодування збитку за умов страхових випадків.

Фінанси – сукупність економічних відносин, які пов’язані з обміном, розподілом та перерозподілом у грошовій формі вартості ВВП.

Фінанси – особлива форма виробничих відносин, яка пов’язана з процесом розподілу та перерозподілу частини вартості сукупного суспільного продукту.

Фінанси – це система грошових відносин яка впливає під час утворення, розподілу та перерозподілу національного та чистого доходу держави, доходів підприємства, а також під час контролю за обігом коштів.

Фінанси ресурси – грошові доходи, нагромадження й надходження, що перебувають у розпорядженні суб’єкта господарювання й призначені для виконання фінансових зобов’язань, здійснення витрат щодо розширеного відтворення, економічного стимулювання працівників.

Фінансова система – це сукупність відокремлених, але взаємопов’язаних між собою сфер фінансових відносин, яким притаманні централізовані або децентралізовані фонди грошових коштів, відповідний апарат управління та правове забезпечення.

Фінансова система (за внутрішньою побудовою) – це сукупність відносно відокремлених та взаємопов’язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми і методи розподілу і перерозподілу ВВП.

Фінансова система (за організаційною побудовою) – це сукупність фінансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками.

Фінансова політика – сукупність методологічних принципів, практичних форм організації і методів виконання фінансів.

Фінансова політика – комплекс дій і заходів, що здійснюються державою в межах наданих їй функцій та повноважень у сфері фінансової діяльності.

Фінансова стратегія – це основні напрямки використання фінансів на тривалу перспективу.

Фінансова політика – це така тактика яка являє собою поточну політику, спрямовану на вирішення конкретних завдань відповідного періоду, що випливають із розробленої фінансової стратегії.

Фінансове регулювання – це регламентація розподільних відносин у суспільстві й на окремих підприємствах.

Фінансовий механізм – сукупність фінансових стимулів, важелів, інструментів та способів регулювання умов діяльності суб’єктів господарювання.

Фінансові інструменти – це різноманітні види ринкового продукту фінансової природи (цінні папери, грошові забов′язання, валюта, тощо) .

Фінансове право – це сукупність юридичних норм, які регулюють фінансові відносини та фінансову діяльність у суспільстві.

Фінансовий контроль – це контроль над веденням фінансової документації, її відповідністю встановленим нормам і правилам.

Фінанси підприємств – це сукупність економічних відносин, що виникають у зв’язку з утворенням, розподілом і використанням коштів у процесі виробничо – господарської діяльності підприємств.

Фінансовий ринок – ринкові інститути, що є так званими «каналами переливу», перерозподілу коштів.

Фінансовий ринок – це механізм перерозподілу капіталу поміж кредиторами та позичальниками за допомогою посередників на основі попиту та пропозиції на капітал.