Визначення об'ємної маси грунту

Ґрунтовий розріз № 2

Спостережна ділянка № 45 Культура ярова пшениця

Бур АМ-27 Об'єм бура 500 (250) см³

Роботу виконав А.С. Костенко Дата 28 червня 2001р.

Шар грунту, см	Повторність	№ циліндра	Маса пустого циліндра, г	Маса циліндра з грунтом, г	Маса грунту в циліндрі		Вологість грун­ту» %	Маса абсолютно сухого грунту, г	Об'ємна маса, г/см3		Примітка
					І	ІІ			кожної повторності	середня, поправка, виправлене
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
0-5	1	1	108	426	318		20.1	264.8	1.06	1.06	Оранку грунту було проведено 19.04 на глибину 27 см.
	2	2	113	442	329		22.2	269.2	1.09	0.09
	3	3	114	445	331		23.0	269.1	1.09	1.15
5-10	1	4	105	413	308		18.6	259.7	1.03	1.05
	2	5	112	438	326		21.9	259.2	1.04	0.09
	3	6	113	439	326		21.8	267,6	1.07	1.14
0-10	1	7	216	839	623		18.6	525.3	1.05	1.08
	2	8	226	900	674		22.2	551.7	1.10	0.09
	3	9	229	884	655		22.2	544.2	1.09	1.17

5.2.3 Капілярна вологоємність та методи її визначення

Капілярна вологоємність – максимальна кількість вологи, яка може утримуватися в порах над рівнем ґрунтових вод капілярними силами. Визначається в районах з близьким заляганням ґрунтових вод методом насичення вологою монолітів грунту.

Визначення капілярної вологоємності проводять на тих же зразках грунту, які були взяті з ґрунтового розрізу для визначення об'ємної маси грунту. Для цього необхідно брати циліндри, внутрішні стінки яких було попередньо покриті тонким шаром парафіну, який запобігає утворенню капілярних щілин між монолітом грунту і внутрішньою стінкою циліндра. За рахунок цієї щілини отримані значення капілярної вологоємності можуть бути завищеними. Циліндри покривають парафіном у приміщенні. Для цього у металевому або фарфоровому скляному посуді розплавляють парафін і підігрівають циліндри до температури, що дозволяє його утримувати в руках. Потім встановлюють циліндр під нахилом і тампоном або пензлем наносять рідкий парафін на внутрішню стінку циліндра. Після охолодження перевіряють обмазку на всіх циліндрах. На кожну сітку циліндра, в її середину, вставляють фільтрувальний папір і перед зважуванням одягають сітку на нижній кінець циліндра, залишаючи кришку на верхньому його кінці. В такому випадку в таблицю записують масу циліндра з сіткою та кришкою, а в графі "Примітка" вказують дату покриття парафіном.

Циліндри з грунтом, після зважування та визначення об'ємної маси встановлюють у плоский сосуд, при цьому на нижній край циліндра одягають сітку, на верхній - кришку. Якщо сітки не мають спеціальних ніжок, то циліндри ставлять на куски дроду, трубки, стержні, інш. Це забезпечує вільний доступ води до всієї поверхні сітки. Коли в посуд будуть поставлені всі циліндри з грунтом, то в нього необхідно налити воду таким чином, щоб поверхня води була на 2 - 3 мм вища за нижній край циліндра (моноліта). Верхню кришку циліндра припідіймають, залишаючи невеликий зазор, щоб дати можливість виходу повітря і не збільшити випаровування води з моноліту грунту.

Під час насичення спостерігають за рівнем води в посуді і по мірі необхідності підливають воду до попереднього рівня. Дуже швидко насичення грунту капілярною вологою відбувається в перші години.

Перше зважування циліндра з грунтом роблять через 12 годин після початку насичення. Циліндри виймають з посуду, витирають їх від води та зважують, потім ставлять на місце для подальшого насичення. Через 6 годин проводять повторне зважування. Насичення припиняють тоді, коли останнє зважування не дає збільшення ваги, або коли збільшення ваги не перевищує ь 2-3 г за 6 годин. Капілярна волога знаходиться шляхом ділення маси води в грунті на масу абсолютно сухого грунту і виражається у відсотках.

Запис та визначення капілярної вологоємності проводять в таблиці "Визначення об'ємної маси грунту та капілярної вологоємності" книжки КСГ–4.