8.6. Формули

Формули подаються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище і нижче від кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Невеликі нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписуються всередині рядків тексту.

Формули друкуються чорним кольором.

Після формули ставиться кома і з наступного рядка пишеться слово “де” та подається розшифрування умовних позначень в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу слід подавати з нового рядка. Позначення, які використовуються у формулах, повинні бути оригінальними для кожного показника, відображеного у курсовій роботі. Якщо формула взята з літературних джерел, після розшифрування умовних позначень слід подати посилання на джерело.

Якщо формули не вміщуються в один рядок, вони переносяться після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення ((:) чи (/)).

Найважливіші формули, на які є посилання в тексті, нумеруються. Інші нумерувати не обов’язково.

При посиланні в тексті на формулу слід вказати її порядковий номер у дужках (наприклад: “…у формулі (2)…”).

Приклад умовних позначень та побудови формул наведений у додатку М.

8.7. Скорочення слів та переліки

Всі слова в курсовій роботі слід писати повністю. Скорочення слів здійснюєтьсяться згідно з стандартами ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”.

В курсовій роботі допускаються лише загальноприйняті скорочення:

а) після перерахування (наприклад: та інше – та ін.; і так далі – і т.д.; і тому подібне – і т.п.);

б) при посиланнях (наприклад: дивись – див.; рисунок – рис.; таблиця – табл.);

в) при позначенні цифрами століть і років, одиниць виміру (наприклад: рік – р.; роки – рр.; тисяч гривень – тис. грн.).

Не рекомендується скорочувати слова “наприклад”, “формула”, “рівняння” і т.п.

В тексті роботи можуть бути наведені переліки. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою або, не нумеруючи – дефіс. Такі переліки подають з малої літери з абзацного відступу. Після кожного з пунктів переліку ставиться крапка з комою, а після останнього – крапка.

8.8. Бібліографічні та інші посилання

Бібліографічне посилання – це сукупність бібліографічних відомостей про цитовану працю, інший документ, що розглядається або згадується у тексті, необхідних для їх загальної характеристики, ідентифікації та пошуку.

Студент при написанні курсової роботи повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі, або на висновках яких розглядаються питання, вивченню яких присвячене дослідження. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити достовірність відомостей про цитування документа, забезпечують необхідну інформацію про нього, допомагають з'ясувати його зміст тощо.

Загальні вимоги до цитування такі:

• текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у першоджерелі;

• цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців допускається без перекручування авторського тексту і позначається трьома крапками;

• кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

• при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами) слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його висновків і подавати відповідне посилання на джерело;

• цитувати автора слід лише за виданням його творів, цитати з неопублікованих джерел не допускаються;

• цитування не повинно бути ні надмірним (створюється враження компілятивності праці), ні недостатнім (знижується наукова цінність викладеного матеріалу).

Посилання слід подавати на останні видання публікацій.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід позначати порядковим номером за переліком списку використаних джерел, виділеним двома квадратними дужками (наприклад: … у працях [8-10]…; …у п.п. 5.5 Інструкції… [5]).

Коли використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді необхідно вказати номери сторінок, на які є посилання в курсовій роботі (наприклад: З цього приводу заслуговує на увагу думка проф. Валуєва Б.І. про те, що для оперативного управління підприємством контроль поведінки і стану відповідних груп об’єктів повинен здійснюватися в короткі проміжки часу, чому можуть сприяти різні математичні моделі [54, с.35]).

Посилання на ілюстрацію в курсовій роботі позначається порядковим номером ілюстрації (наприклад: на рис.1); посилання на формули – порядковим номером формули в круглих дужках (наприклад: у формулі (2)); посилання на таблицю – порядковим номером таблиці (наприклад: у табл. 3); посилання на додаток – позначенням додатку у круглих дужках (наприклад: (додаток Д)). При повторному посиланні на ілюстрації, таблиці та додатки вказують скорочено слово “дивись” (наприклад: див. табл. 1; див. рис. 1; див. у додатку Д).