2.4 Аналіз виробництва продукції тваринництва

Тваринництво є однією з провідних галузей сільського господарства. Виконання завдань, поставлених перед тваринництвом, вимагає від сільськогосподарських підприємств розроблення цілеспрямованих заходів щодо найповнішого використання потенціалу галузі. Забезпечити виконання поставлених завдань повинен економічний аналіз, під час якого слід враховувати такі особливості галузі тваринництва:

• виробництво продукції тваринництва значною мірою залежить від біологічних особливостей тварин;

• розвиток тваринництва тісно пов'язаний із розвитком рослинництва.

Основними завданнями аналізу виробництва продукції тваринництва є:

• обґрунтування планів виробництва продукції, зростання поголів'я і продуктивності тварин та систематичний контроль за їх виконанням;

• вивчення факторів, що формують обсяг виробництва продукції тваринництва;

• виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення вироб­ництва і підвищення якості продукції тваринництва;

• розроблення практичних рекомендацій щодо освоєння наявних резервів.

Валова продукція тваринництва - це вартість основної, сполучної і побічної продукції, отриманої в результаті вирощування і господарського використання тварин без врахування продуктів переробки і забою худоби, а також зміна залишків незавершеного виробництва.

Аналіз виробництва продукції тваринництва здійснюється за такими етапами:

1. Оцінка виконання плану та оцінка динаміки валової продукції тваринництва. Аналіз впливу факторів на зміну обсягу виробництва продукції тваринництва.

2. Оцінка виконання плану і резервів зростання поголів'я тварин.

3. Аналіз структури стада тварин.

4. Аналіз продуктивності тварин і факторів, що визначають її рівень.

5. Оцінка забезпеченості тварин кормами та ефективності їх використання.

6. Виявлення і узагальнення резервів збільшення виробництва продукції тваринництва.

Етап 1. Оцінка виконання плану та динаміки валової продукції тваринництва. Факторний аналіз обсягу виробництва продукції тваринництва.

Динаміка валової продукції і виробництва окремих її видів вивчається за останні 5-10 років. Результати аналізу оформлюються так, як і в рослинництві.

Виконання планів - прогнозів щодо виробництва продукції тваринництва у фізичній вазі аналізується за кожним видом як в цілому по підприємству, так і за його структурними підрозділами.

Факторами першого порядку, що впливають на обсяг виробництва продукції тваринництва, є поголів'я і продуктивність тварин. Оскільки зв'язок вказаних факторів з обсягом виробництва продукції є функціональним, для визначення ступеня їх впливу можна застосувати будь-який метод детермінованого факторного аналізу.

Отже, недоотримання підприємством вихідного поголів'я, його породо-племінних властивостей, поліпшення вікової структури - це нагальні завдання, вирішити які має досліджуване підприємство.

Аналогічні розрахунки доцільно зробити за кожним видом продукції тваринництва в цілому по підприємству і за кожним підрозділом (фермою).

Етап 2. Аналіз виконання плану і резервів зростання поголів'я тварин.

Поголів'я тварин визначається такими факторами, як спеціалізація підприємства, наявність тваринницьких приміщень і стан кормової бази.

Зростання поголів'я тварин тісно пов'язане з кормовою базою. Збільшувати стадо тварин доцільно тільки в тому випадку, коли при повноцінній годівлі повністю використані потенційні можливості зростання продуктивності наявного поголів'я.

Під час аналізу доцільно вивчити динаміку зростання поголів'я продуктивних тварин, щільність поголів'я на 100 га сільськогосподарських угідь, а також виконання плану щодо вихідного поголів'я кожного виду і групи тварин.

Для встановлення причин зміни вихідного поголів'я слід вивчити виконання плану обороту стада за джерелами надходження і вибуття тварин.

У табл. 2.8 наведено інформацію щодо оцінки обороту стада великої рогатої худоби (ВРХ).

Таблиця 2.8

Оцінка обороту стада великої рогатої худоби

Джерело надходження і вибуття тварин	Усього ВРХ			У тому числі корови			інші
	план	фактично	Абсолютне відхилення	план	фактично	Абсолютне відхилення
Залишок на початок року	3270	3250	-20	1840	1835	-5
Приплід	1740	1670	-70	-	-	-
Придбання худоби	-	330	330	13	13	-
Надходження молодших груп	745	755	10	220	220	-
Переведення в інші групи	745	755	10	210	194	-19
Реалізація: • голів	1560	1720	160
• живої маси, ц	6200	6520	320	-	-
Забій	10	17	7	-		-
Падіж	-	22	22	-	1	1
Залишки на кінець року	3440	3491	51	1863	1873	10

Основним джерелом поповнення стада є отримання приплоду від маточного поголів'я. Недовиконання плану може відбутися з причини яловості маток, мертвонародженого приплоду. Причинами яловості найчастіше є незадовільні умови утримання маточного поголів'я, низький рівень годівлі, несвоєчасне вибракування із основного стада поголів'я, непридатного для відтворення та ін.

Такі причини встановлюються заданими зоотехнічного обліку.

До важливих джерел поповнення і відтворення стада належить придбання племінних тварин, а також придбання телят у населення. Під час аналізу необхідно вивчити виконання плину закупівлі молодняку для поповнення стада, вирощування та відгодівлі, а також причини його недовиконання (відсутність джерел фінансування, нестача кормів, тваринницьких приміщень, несприятлива кон'юнктура ринку).

Основним каналом вибуття тварин є їх реалізація на м'ясокомбінати та племінні цілі. Перевірці підлягає виконання плану за іншими каналами вибуття тварин, а також причини падіжу і змушеного забою тварин (шлунково-кишкові захворювання, пов'язані з порушенням правил напування і годівлі молодняку, антисанітарним станом приміщень, а також простудні захворювання у зв'язку із незадовільною вентиляцією приміщень, протягами, відсутністю прогулянок та закалювання тварин). Ці причини можуть бути ліквідовані безпосередньо працівниками ферм шляхом проведення відповідних заходів.

Оцінка виконання плану обороту стада дає змогу виявити внутрішньогосподарські резерви зростання вихідного поголів'я за рахунок таких факторів:

• скорочення яловості корів;

• падіж і загибель тварин;

• більш інтенсивне вирощування тварин, відкорм та реалізація на м'ясо з більш високою масою.

Для підрахунку резервів зростання поголів'я за рахунок скорочення яловості корів необхідно плановий приріст виходу телят на 100 корів помножити на фактичне поголів'я корів на початок року і поділити на 100.

Резервами зростання поголів'я тварин за рахунок скорочення падіжу і загибелі тварин вважаються ті втрати поголів'я, які відбулись з вини підприємства. Для їх встановлення вивчаються причини падіжу в кожному випадку.

Для визначення резерву зростання вихідного поголів'я за рахунок збільшення живої маси однієї голови до планового рівня необхідно фактичний обсяг реалізації продукції тварин у живій масі поділити па фактичну живу масу однієї голови, а потім па планову і результати порівняти.

Загальна величина невикористаних резервів збільшення вихідного поголів'я молодняку великої рогатої худоби складає 126 голів (52+74).

Етап 3. Аналіз структури складу тварин. Економічна оцінка змін у структурі стада.

Під час відтворення стада відбуваються кількісні зміни його складу і структури, спричинені надходженням і вирощуванням приплоду, переведенням молодняку з молодших груп у старші, реалізацію молодняку і частини дорослих тварин. Відбуваються також і якісні зміни у складі поголів'я за породою, віком, рівнем продуктивності у зв'язку з проведенням селекційного плану племінної роботи, відбором кращих, вибракуванням низькопродук­тивних, старих і хворих, придбанням племінних тварин.

Аналіз передбачає вивчення структури, встановлення змін, що відбулися у складі стада тварин та подання їх економічної оцінки, тобто вияснення, наскільки доцільні зміни у структурі стада з точки зору збільшення обсягу виробництва продукції, раціонального використання трудових і кормових ресурсів, отримання максимального прибутку. Для цього фактичний рівень вказаних показників порівнюють із розрахунковим, який би склався за всіх фактичних умов, але при базовій структурі стада.

При подальшому аналізі структури стада тварин необхідно також вивчити породний склад за кожною групою тварин, визначити питому вагу кожної породи в загальному поголів'ї, виявити зміни в породному складі стада порівняно з планом і п динаміці. При визначенні економічної ефективності різних порід тпарин насамперед враховують продуктивність, витрати кормів і праці на 1 голову і 1 ц продукції, витрати і прибуток на 1 голову і 1 ц продукції.

Для визначення впливу природного складу стада на вихід продукції, витрати кормів, праці, прибуток на інші показники можна використати метод ланцюгових підстановок або абсолютних різниць, як при обчисленні впливу структури стада за віковою ознакою.