3. Методичні вказівки по виконанню курсового проекту

3.1 Кінематичне дослідження й проектування

3.1.1. Вивчити роботу механізму ( по додаткові до кожного завдання), виділити виконавчий важільний механізм. Зобразити кінематичну схему за ДСТ 2.770-68. Визначити вхідне й вихідне ланки. Установити вид руху кожної ланки механізму, їх відносний рух і положення в площині. Класифікувати кінематичні пари механізму. Нумерацію ланок прийняти за умовою завдання. Назвати ланки кінематичної схеми. Визначити ступінь рухливості механізму й розкласти на структурні групи, класифікувати механізм (по класифікації Ассура-Артоболевського) [I, с.21-63; 2, с.4-23].

Визначити відсутні параметри, необхідні для побудови кінематичної схеми механізму, користуючись вихідними даними, наведеними у відповідних завданнях.

3.1.2. Вичертити в масштабі (м/мм)плани положень механізму, у число яких повинні бути включено два граничні (крайніх) положення, причому для завдань 3,7,9 вичертити десять положень, а для інших завдань - вісім положень.

3.1.3.Користуючись сполученими планами положень, побудувати графік лінійних переміщень чи кутових переміщень виконавчої (вихідної) ланки. Масштаби графіків (м/мм) або (рад/мм) вибрати так, щоб максимальна ордината графіка рівнялася 120-140 мм. Масштаби по осі абсцис вибрати так, щоб кут повороту початкової (вхідної) ланки 2 укладався в довжину = 180 мм, тобто

або ,

де (с) - період одного повороту початкової ланки на кут 2

- частота обертання вхідної ланки.

Відлік лінійних або кутових переміщень для побудови графіка слід почати із граничного положення механізму при здійсненні робочого ходу.

3.1.4. Побудувати в масштабі плани, швидкостей для положень механізму, наведених у п.3.1.2.

3.1.5. Побудувати в масштабі плани прискорень для чотирьох положень механізму, у число яких обов'язково повинні бути включено два граничні (крайніх) положення, одне положення робочого (прямого) ходу й одне положення холостого (зворотного) ходу. Обчислити кутові швидкості й кутові прискорення ланок для одного положення робітника й холостого ходів.

3.1.6. Побудувати в масштабі графік швидкості робочої (виконавчої) ланки, користуючись планами швидкостей.

3.1.7. Шляхом графічного диференціювання графіка

побудувати графік робочої (виконавчої) ланки, прийнявши полюсну відстань (або кратне йому) , де масштаб часу; ;

- відрізок по осі абсцис, що виражає час одного оберту початкової ланки.

3.1.8.Зіставити результати, отримані із планів прискорень, з відповідними результатами графіка прискорень і оцінити погрішність кінематичного аналізу

де - погрішність, що допускається;

- прискорення, отримане шляхом побудови плану прискорень;

- прискорення, отримане графічним диференціюванням.

3.2 Кінетостатичне дослідження важільного механізму (силовий розрахунок)

Силовий розрахунок виконується для визначення сил, що діють на ланки механізму, реакцій у кінематичних парах, сил або моментів сил, прикладених до провідної (початкової, вхідної) ланки, для приведення механізму в рух за заданим законом. Силовий розрахунок механізму в першому наближенні проводиться без обліку сил тертя.

Силовий розрахунок зробити для одного положення на робочому ході механізму, крім крайніх положень. Положення механізму вибрати відповідальні значенню сили виробничого опору, близькому до максимального,

3.2.1. Користуючись даними, наведеними у відповіднім завданні, і планами прискорень механізму для розглянутих раніше положень механізму (п.4.1.5), привести систему сил інерції кожної ланки до найпростішого виду.

3.2.2. За графіком визначити силу виробничого опору для розглянутого робочого положення механізму.

3.2.3. Записати в загальному виді рівняння рівноваги сил кожної групи Ассура й початкової ланки.

3.2.4. Визначити реакції в кінематичних парах механізму. Силами, найбільший модуль яких менше 2 % найбільшого модуля інших сил механізму, можна зневажити.

3.2.5. Знайти силу, що врівноважує , прикладену в полюсі

зачеплення зубчастої передачі, або врівноважуючий момент

3.2.6. Обчислити врівноважуючу силу або момент методом "твердого важеля" Н.Е.Жуковського.

Оцінити погрішність силового розрахунку по формулі

Припустима погрішність