8.2. Особливості складання спеціальних аудиторських висновків

Окрім визначених Міжнародним стандартом аудиту № 700 «Аудиторський висновок» п’яти видів основних висновків залежно від мети проведення аудиту, їх форми та зміст можуть бути більш деталізовані.

До таких випадків можна віднести:

• аудит підприємств, що приватизуються;

• аудит акціонерних товариств та підприємств—емітентів облігацій (крім комерційних банків, інституційних інвесторів);

• проведення тематичного аудиту;

• аудит окремих частин фінансової звітності;

• аудит фінансової звітності, що підготовлена у відповідності з іншими принципами обліку;

• аудит узагальненої фінансової звітності тощо.

При проведенні аудиту підприємств, що приватизуються, необхідно керуватись «Методологічними роз’ясненнями стосовно здійснення аудиторських перевірок фінансового стану підприємств, що приватизуються», затвердженими наказом Фонду Державного майна України від 3 серпня 1995 р. № 998 із змінами та доповненнями.

При складанні висновку такого аудиту необхідно врахувати в ньому такі питання:

• проведення інвентаризації статей балансу;

• аналіз результатів проведеної інвентаризації активів, капіталу, зобов’язань;

• аналіз стану об’єктів основних засобів, незавершених капітальних інвестицій, нематеріальних активів;

• стану облікової політики;

• відповідність облікових та фактичних даних на дату проведення приватизації.

При проведенні аудиту акціонерних товариств необхідно враховувати вимоги Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо аудиторської перевірки відкритих акціонерних товариств та підприємств—емітентів облігацій (крім комерційних банків, інституційних інвесторів) і методичні рекомендації з трансформації бухгалтерської звітності відкритих акціонерних товариств та підприємств емітентів облігацій у фінансову звітність за МСБО.

В аудиторському висновку має бути реальне відображення достовірності та повноти бухгалтерської звітності, а також проведений аналіз основних показників фінансового стану товариства.

При проведенні тематичного аудиту висновок аудитора за результатами тематичного аудиту складається за довільною формою, але він повинен включати в себе основні елементи, які наводяться, як правило, в такому порядку:

1) назва незалежного аудитора (аудиторської фірми);

2) назва підприємства;

3) Вступ;

4) посилання на те, яка фінансова інформація перевірялася;

5) посилання на те, яку відповідальність несе керівництво клієнта, а яку аудитор;

6) параграф, де описується характер тематичної перевірки, яка проводилася;

7) інформація про правила чи практику, що використовувалися під час перевірки;

8) опис роботи, зробленої аудитором;

9) параграф, де передбачається висновок аудитора про фінансову звітність;

10) дата висновку;

11) адреса аудитора;

12) підпис аудитора.

При цьому аудитор повинен упевнитися, чи відповідають умови договору про проведення тематичної перевірки спеціальним вимогам користувача або замовника аудиторського висновку. Помилкове уявлення про відповідність умов договору вимогам клієнта або замовника є суттєвим тоді, коли інше розумне тлумачення могло б привести аудитора до думки, що в підсумку твердження цього висновку суттєво відрізняються від спеціальних вимог користувача або замовника. У своєму висновку аудитор може посилатися на примітки до фінансової звітності підприємства, що відображають розуміння клієнтом основних умов договорів.