Тема 3. Заборгованість у системі міжнародних фінансів

1. Світовий борг та світова економіка.

2. Криза світової заборгованості.

3. Геополітика світового боргу.

4. Боргові стратегії країн.

5. Показники зовнішнього боргу.

6. Роль міжнародних фінансових організацій у регулюванні зовнішнього боргу.

7. Шляхи реструктуризації боргових зобов’язань.

8. Характеристика Лондонського та Паризького клубів.

9. Арбітраж в управлінні зовнішнім боргом.

10. Зовнішній заборгованість України.

1. Світовий борг і світова економіка

Зовнішній борг – це сукупність зовнішніх фінансових зобов’язань держави та резидентів на певну дату, які підлягають погашенню в установлені строки.

Процес глобалізації суттєво модернізував систему боргових фінансів як окремих країн, так і світової фінансової системи в цілому. Інституціоналізація їх функціонування, інтернаціоналізація боргових проблем окремих країн і цілого світу відображає суттєві зміни у процесах циркуляції позичкового капіталу та управління фінансовими потоками. Вразливість країн до зовнішніх шоків, яка посилюється відкритістю боргових ринків, з одного боку, має передбачати підвищення значущості інституційних факторів урегулювання проблем, що виникають у такий спосіб, з іншого — підвищити відповідальність урядів за здійснювані макроекономічні кроки та змінити уявлення ризиково налаштованих інвесторів про сталість функціонування механізму кредитування останньої інстанції, що породжує моральний ризик, посилений проекцією на площини інтеграції ринків у глобалізованому фінансовому світі. Можна стверджувати, що майбутній розвиток як боргових фінансів, так і світової фінансової архітектури залежатиме від того, якою мірою ці доволі антагоністичні явища будуть поєднуватись у виробленні конкретних стратегій.

Світова економіка з об’єктивних причин не може розвиватися без циркуляції між національними господарствами міжнародних позикових коштів. Зростання масштабності зовнішнього фінансування визначено нерівномірністю економічного розвитку і нерівновагою платіжних балансів більшості з них. Залежність національних економік від зовнішнього фінансування посилюється у міру глобалізації та лібералізації фінансових ринків. Можна казати про те, що світове господарство в цілому дефіцитне: воно має чітко виражені боргові риси.

Більшість країн змушені вдаватися до зовнішніх запозичень, відчуваючи нестачу власних ресурсів для внутрішнього інвестування, для покриття дефіциту держбюджету при проведенні масштабних, соціально-економічних реформ, для виконання вже накопичених боргових зобов’язань.

У жовтні 2010 загальний державний борг всіх країн світу перевищив $40 трлн. Такі результати дослідження, проведеного фахівцями центру The Economist Intelligence Unit.

Таким чином, сумарна державна заборгованість всіх країн світу досягла 68% від світового ВВП (номінальний світовий ВВП в 2010 році за прогнозами Світового банку складе $58 трлн.).

Боргом по кризі

Найбільш динамічно світ нарощував свою заборгованість в останні кілька років, коли обсяг боргу збільшувався більш ніж на $3 трлн. на рік. Так, для того, щоб пройти шлях від $30 трлн. до $40 трлн. всім країнам знадобилося всього 2 роки і 10 місяців (наприкінці 2007 року сума боргу складала всього $30,1 трлн.).

Для порівняння - попередні $10 трлн. світ «збирав» майже у два рази довше - 5 років. Основна причина прискорення зростання державної заборгованості - фінансова криза.

На боротьбу з кризою і її наслідками уряди більшості країн змушені були витрачати значні суми коштів, які в кінцевому підсумку виливалися у зростання держборгу.

Самими закредитованими в сучасному світі є розвинені країни - США, Японія, Канада, держави Єврозони.

Правда, стереотип про те, що найбільшими любителями жити в борг є американці, насправді не відповідає дійсності. Найбільшим боржником світу за показниками відносно ВВП є Японія. Її сумарний держборг в даний час складає $10, 6 трлн., А це майже 200% японського ВВП.

Якщо розділити весь держборг на кожного жителя цієї країни, то вийде, що на кожного японця припадає $83,8 тис. держборгу.

Сполучені Штати Америки на першому місці. Їх держборг становить трохи більше $14 трлн. Однак через те що розмір американської економіки майже в три рази більше японської (ВВП США - понад $ 14,5 трлн.), то держборг Америки становить всього близько 96,5% від ВВП. На кожного жителя США припадає $29,3 тис. боргу.

Слідом за Японією з великим відставанням розташувалися найбільш економічно розвинені країни Єврозони. Борги німецького уряду становлять майже $2,3 трлн. (75,6% від ВВП).

В Італії держборг не набагато менше, ніж у Німеччині - $2,26 трлн. Але щодо італійського ВВП це незрівнянно більше ніж у німців - 118%. Уряд Франції заборгував близько $2 трлн. (86% від ВВП).

Економісти МВФ прогнозують, що сумарний держборг десяти найбільш розвинених країн буде рости аж до 2014 року. І збільшиться з 78% від їх ВВП у 2007 році до 114% в 2014 році.

Країни, що розвиваються, позичають швидше

За сумами боргу розвинені країни є безперечними лідерами. На десять найбільших боржників (всі країни G7, а також Іспанія, Китай і Індія) припадає близько 80% всієї світової заборгованості. Проте за темпами зростання боргу першість утримують країни, що розвиваються.

Так Латвія очолює ТОП-10 країн які нарощували держборг найбільш швидкими темпами в 2008-2010 роках (середньорічний приріст - 67%). З початку 2008 року заборгованість цієї прибалтійської держави виросла в 4,2 рази - до $10 млрд. (44% ВВП).

Слідом за Латвією йде Люксембург, його борг зріс за неповних три роки майже в 4 рази. На третьому і четвертому місці Ботсвана (3,4 рази) і Чилі (2,8 рази). Україна в рейтингу найбільш динамічно позичаючих країн знаходиться на 13-му місці. За останні три роки держборг України виріс більш ніж у два рази - до $36 млрд.

Найбільші країни-боржники світу, $ трлн.

США 14,131

Японія 10,60

Німеччина 2,30

Італія 2,26

Франція 1,99

Великобританія 1,65

Канада 1,20

Китай 0,96

Індія 0,85

Іспанія 0,80

Найбільшими боржниками у Латинській Америці є Бразилія, Аргентина та Мексика. Їх сукупний зовнішній борг становить понад 70% загального зовнішнього боргу регіону. При цьому дві третини загального обсягу зовнішнього боргу всіх латиноамериканських країн припадає на Бразилію.

Великий зовнішній борг мають арабські країни-імпортери нафти: Єгипет, Йорданія, Ліван та інші. Витрати Єгипту на обслуговування зовнішнього боргу донедавна становили понад половини його експортних доходів.

В азіатському регіоні найбільшими боржниками є Філіппіни, Таїланд, Індонезія, Корея, Китай та Індія.