Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІСМ-ЛР9.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
13.08.2019
Размер:
206.85 Кб
Скачать

О

2. Дані про с.-г. Роботи

Код роботи

Назва роботи

Од. виміру

Розцінка

Норма

1

Оранка 20 см

га

0,25

35

2

Оранка 25 см

га

0,35

25

3

Культивація

га

0,15

54

4

Боронування

га

0,13

65

5

Підживлення

га

0,22

40

6

Перевезення

ткм

0,12

70

2

Оранка 25 см

га

0,35

25

3

Культивація

га

0,15

54

4

Боронування

га

0,13

65

5

Підживлення

га

0,22

40

6

Перевезення

ткм

0,12

70

днак існують задачі, які потребують одночасного використання даних як з локальних, так і розподілених таблиць. При цьому важливо, щоб використовувались найактуальніша на момент розв’язування задачі інформація. Це досягається завдяки організації посилань на дані інших таблиць.

Нехай довідкова інформація про трактористів міститься у електронній таблиці, розташованій на одному з комп’ютерів мережі (на сервері чи на робочій станції) (табл. 1).

Інша частина довідкової інформації – дані про сільськогосподарські роботи – міститься у таблиці 2, розташованій на іншому комп’ютері мережі.

Необхідно організувати нарахування заробітної плати механізаторам. Дані про виконання ними с.-г. робіт (табл. 3) повинні міститись на робочій станції менеджера у файлі з назвою ВиконанняРобіт.

Формула для нарахування заробітної плати ЗП має вигляд:

ЗП = Обсяг роботи х Розцінка х Коефіцієнт

Між Коефіцієнтом і Стажем існує лінійна залежність:

Коефіцієнт = 0,02 х Стаж + 1

Д

3. Дані про виконання с.-г. Робіт

п/п

Число

Код трак­торис­та

Код робо­ти

Об­сяг робо­ти

Пріз­вище

Наз­ва робо­ти

Роз­­цін­ка

Стаж, років

Ко­ефі­ці­єнт

Зар­пла­та, грн.

1

15

103

1

32

2

15

102

1

40

3

16

102

3

55

...

...

...

...

...

19

22

101

6

78

20

22

105

5

42

ля нарахування заробітної плати трактористам слід скористатись функцією ВПР(), яка призначена для перенесення відповідних даних з однієї таблиці в іншу.

Завдання 2.

У побудованій розрахунковій таблиці організувати обчислення обраного студентом показника на основі даних кількох довідникових таблиць.

Порядок виконання завдання 2

1. Створити потрібні довідникові таблиці на різних комп’ютерах або на сервері мережі, записавши їх у окремі файли. Папки, у яких створюються ці файли повинні бути доступними для інших користувачів мережі. Записати у зошиті повний шлях до кожного з файлів.

2. Створити розрахункову таблицю на своєму комп’ютері.

3. Відкрити на своєму комп’ютері файли з довідковою інформацією.

4. У розрахункову таблицю ввести функцію ВПР() для перенесення необхідної для розрахунків умовно-постійної інформації з довідникових таблиць у розрахункову.

5. Ввести інші формули і провести необхідні розрахунки.

6. Записати підсумкове значення показника, отримане у розрахунковій таблиці.

7. Закрити файли з довідниковими таблицями.

8. Перейти до комп’ютерів з довідниковими файлами, відкрити їх і внести зміни у деякі дані, що містяться у цих файлах.

9. Закрити файли, зберігши зміни.

10. На своєму комп’ютері відкрити файл з розрахунковою таблицею і пересвідчитись, що значення результатного показника змінилось і відповідає зміненим значенням довідкових даних.

Бази даних.

Зазвичай об’єкти бази даних MS Access повністю містяться у одному файлі. Всі створені користувачем таблиці, запити, форми, звіти тощо зосереджуються в єдиному середовищі, яке стає доступним при відкритті файлу бази даних. Це дуже зручно, якщо база даних застосовується для розв’язування відокремлених задач певної предметної області в рамках автоматизованого робочого місця менеджера.

Однак часто існують ситуації, коли таблиці чи інші об’єкти, що створені і підтримуються у одній базі даних, стають необхідними при розв’язування управлінських задач на іншому робочому місці. При цьому передача відповідних файлів з одного комп’ютера на інший проблеми не вирішує, оскільки (а) потребує порівняно багато часу і (б) актуальність переданої таким способом інформації відразу ж стає сумнівною.

Більш зручним є інший підхід: підключення до певної бази даних таблиць з іншої бази даних таким чином, щоб вона в будь-яких момент часу "бачила", що робиться у віддалених таблицях, брала з них дані, а, можливо, і змінювала ці дані за результатами проведених розрахунків.

Нехай, наприклад, менеджеру потрібно організувати роботу працівників відділу збуту продукції під­приємства з виробництва борошномельної продукції з єди­ною базою даних, схема якої наведена на рис. 4.

БГруппа 1 аза даних складається з двох таблиць: (а) Товари, у якій містяться дані про товари фірми, їх поточні відпускні ціни та залишки на складі та (б) Рух товарів з інформацією про надходження продукції з виробничих підрозділів і відпуск її споживачам.

Співробітники, що працюють на робочих станціях РС-1, РС-2 та РС-3, займаються відпуском товарів (виписують накладні), а співробітник, що працює на робочій станції РС-4 вводить документи (акти) про надходження продукції.

Працівники на кожній робочій станції мережі повинні мати доступ до обох таблиць, однак екранні форми, з якими він працює – у кожного з них можуть бути свої.

Для отримання доступу до таблиці, яка фізично відсутня у базі даних користувача, потрібно скористатись меню Сервіс – Зовнішні дані, вказавши у діалоговому вікні, що обрана таблиця (таблиці) іншої бази даних не імпортується, а зв’язується з цією базою даних.

Так, у нашому прикладі працівник на РС-1 зв'язує зі своєю базою даних тільки таблицю Рух товарів, Користувач на РС-3 організує зв’язок з таблицею Товари, а інші – з обома таблицями.

Завдання

Розбившись на групи по 4-5 чоловік, студенти повинні створити розподілену базу даних, що складається з 2-4 таблиць, фізично розміщених на різних комп’ютерах мережі. На кожній робочій станції організувати виконання операцій з базою даних, у яких застосовується інформація як локальних, так і віддалених таблиць.

Порядок виконання

1. Зібравшись разом, група розробляє загальну схему бази даних, місця розташування таблиць та визначає, які операції будуть здійснюватись над даними. Операції повинні передбачати додавання записів та зміну значень окремих полів таблиць бази даних.

2. Кожний користувач на своєму комп’ютері створює файл бази даних, а у ньому – необхідні таблиці, зв’язки з таблицями, екранні та звітні форми тощо.

3. Після створення файлів бази даних та усіх її необхідних об’єктів група готує базу даних до демонстрації.

4. При здачі лабораторної роботи кожний студент незалежно від його ролі у функціонуванні розподіленої бази даних має бути готовим внести до її складу будь-які вказані викладачем зміни і дати необхідні пояснення.

ІСМ – 3 менеджмент 1 Лабораторна робота 9. Застосування Інтранет для управління сучасними компаніями