4.1.3. Побудова горизонтальної і профільної проекцій робочої поверхні
Проекцію полиці в горизонтальній площині проекції варто починати з проекції верхнього обріза. Точка 5 перетину кривої польового обріза робочої поверхні з кривою верхнього обріза (рис.4), що лежить на проекції твірної 5-5, переноситься з фронтальної проекції в горизонтальну на однойменну проекцію твірної 5-5. Потім точки 6, 7, 7, 6 і ін. перетину проекцій твірної з крайкою полиці проектуються з фронтальної проекції на горизонтальну на відповідні проекції твірної. З'єднавши в плані відзначені проекції точок 5, 6, 7 7 і ін. плавною кривою, буде одержана проекція верхнього і борозного обрізів поверхні в горизонтальній площині проекції. Проекція польового обріза проходить під кутом 2...3° до стінки борозни.
Закінчивши побудову проекції поверхні в горизонтальній площині, можна будувати третю, профільну проекцію вид ліворуч. Профільна проекція поверхні будується по проекціях твірної і по перших двох проекціях робочої поверхні відповідно до правил нарисної геометрії.
Слід зазначити, що побудова стандартних робочих поверхонь плужних корпусів відрізняється від викладеного спрощеного способу побудови і полягає у формах напрямної кривої і кривої діаграми тангенсів кута γ.
Рис.4. Побудова проекцій робочої поверхні.
4.1.4. Визначення здатності робочої поверхні кришити та перевернути скибу
Для характеристики здатності поверхні кришити скибу будуються профільні (паралельні стінці борозни) січні площини V (рис.5). Одержані при цьому перетини характеризують розвиток кута а по висоті робочої поверхні, що виражає здатність полиці, кришити грунт.
Рис. 5. Визначення здатності робочої поверхні кришити грунт.
Для характеристики здатності поверхні перевернути скибу, проводяться фронтальні січні (перпендикулярні до дна і стінки борозни) площини U (рис.6). Одержані при цьому перетини характеризують розвиток кута β по висоті робочої поверхні, що виражає здатність полиці перевернути скибу грунту.
Рис.6. Визначення здатності робочої поверхні перевернути скибу.
Побудова кривих виконується таким чином. Вертикальні січні площини V і U наносяться на горизонтальну проекцію креслення на відстані 50-100мм одна від іншої. Сліди цих січних площин у горизонтальній проекції зображуються прямими лініями, відповідно паралельними (V) або перпендикулярними (U) стінці борозни (рис.7).
Криві перетинів, паралельних стінці борозни, що характеризують здатність робочої поверхні кришити грунт, будуються на профільній проекції, а криві перетинів, перпендикулярних до дна та стінки борозни, що характеризують здатність робочої поверхні перевернути скибу, будуються на фронтальній проекції.
Криві будуються по точках перетину січних площин V і U з проекціями твірної в горизонтальній площині проекції. Точки перетину твірної переносяться з горизонтальної проекції на вертикальну на відповідні положення твірної і з'єднуються плавними кривими.
4.1.5. Побудова профілів штампа і шаблонів для виготовлення полиці робочої поверхні
Для виробництва полиць з листової сталі необхідний штамп, а для перевірки правильності форми виготовленої полиці – шаблон. Для виготовлення штампа або шаблона викреслюються криві ортогональних перегинів, тобто перетинів робочої поверхні вертикальними площинами N, що проходять перпендикулярно до леза лемеша.
Для побудови кривих проводяться на горизонтальній проекції сліди ортогональних січних площин І-VІІІ у виді прямих ліній, перпендикулярних до леза лемеша (див. рис.7). У виробничих умовах їх проводять через 25-30мм, для навчальних цілей досить проводити перетини на відстані 75-100мм. Січні площини проводяться насамперед через дві характерні точки поверхні: через польовий кінець лінії стику лемеша з полицею (січна І) і через точку переходу кривої польового обріза в криву верхнього обріза полиці (січна ІІІ). Потім проводиться ряд паралельних перетинів поверхні лемеша і полині так, шоб відстані між січними площинами були не більш 100мм.
Рис.7. Побудова ортогональних перетинів та розгортки робочої поверхні.
Для побудови кривих ортогональних перегинів на сітці горизонталей, накреслених на фронтальній площині проекції креслення, наноситься ряд вертикальних ліній, шо відстоять одна від одної на деякій однаковій відстані (50-100мм). Кількість ліній повинно відповідати числу січних ортогональних площин. Ортогональні криві будуються відносно кожної вертикальної лінії по точках перетину відповідною січною площиною проекцій твірної на виді зверху.
Для побудови початку ортогональної кривої на сітці горизонталей на лінії 0-0 відзначається точка 0. Дія побудови точки І ортогональної кривої вимірюється відрізок 0-1 на горизонтальній проекції і переноситься на горизонталь 1 на сітці. Точно зак само наносяться й інші точки кривої на сітку горизонталі. Отримані точки з'єднуються плавною кривою.
Точки перетину січної площини А-А з продовженням горизонталей у положеннях 5, 6, 7, шо знаходяться поза поверхнею, з'єднуються не суцільною, а штриховою лінією.