4.1.4. Термічні властивості
Теплоємність сухої деревини не залежить від виду і об’ємної маси.
Теплопровідність – низька, деревина є теплоізоляційним матеріалом, що
широко використовується під час будівництва житлових
споруд.
Термічне розширення деревини незначне і практичного значення не має.
Найнижче - у тополі (2,9 .10-6 ) і клена (3,8 . 10-6); найбільше -
у берези (30,7 . 10-6).
Вогнестійкість – невогнестійкий матеріал.
4.1.5. Оптичні властивості
Колір – одна з ознак розпізнавання породи деревини. Від світло-жовтого
(ялина, осика) до чорного (чорне дерево).
Блиск – деревина з високим блиском дуже цінна для виготовлення меблів.
Дуже сильний блиск у червоного, лимонного і сатинового дерев; підвищений блиск у дуба, бука, клена, платана, ільма.
Текстура – важлива ознака розпізнавання породи деревини; це малюнок на
поверхні розрізу деревини, отриманий елементами макроструктури.
4.1.6. Акустичні властивості
Звукопровідність - порівняно з повітрям звукопровідність деревини в 16 раз
більша повздовж волокон і в 3-4 рази впоперек.
Звукопроникність – деревина не має високих звукоізоляційних властивостей.
Так, при товщині деревини 2,4 см - коефіцієнт
звукопроникності - 0,63 (бетон - 0,11).
Резонуюча здатність – акустична константа найвища в ялини і кедру
сибірського - 1200-1350; в ялиці кавказької – 1200;
(для порівняння - у бука- 600).
4.1.7. Електричні властивості
Електропровідність – в техніці деревина в сухому стані вважається
електроізоляційним матеріалом. З підвищенням вологості
електропровідність збільшується.
Електрична міцність у деревини невисока, з підвищенням вологості вона ще
зменшується.
4.2. Хімічні властивості
Під дією кислот і лугів деревина поступово руйнується. Деревина має більшу стійкість до лугів, ніж до кислот. Більш хімічно стійкою є деревина хвойних порід.
4.3. Біостійкість
Тема 5. Пластичні маси План
Пластмаси: визначення, склад.
1.1. Полімери: класифікація, хімічний склад, структура.
1.2. Інші компоненти, які можуть входити у склад пластмас.
Класифікація пластмас.
О сновні властивості пластмас.
Література: 5, 6, 7.
1. Пластмаси: визначення, склад
м
Пластичні маси
атеріали на основі полімерів, здатні під час нагрівання переходити у в’язко-текучий стан і формуватися у вироби.
Крім полімерів, до складу пластичних мас можуть входити: наповнювачі, пластифікатори, фарбуючі речовини, стабілізатори, затверджувачі.
1.1. Полімери: класифікація, хімічний склад, структура
Полімери
- високомолекулярні сполуки, молекули яких складаються з великої кількості однакових або різних груп атомів, які повторюються і з’єднуються хімічними зв’язками.
Гомоланцюгові – головний ланцюг яких складається з однакових атомів.
Гетероланцюгові – головний ланцюг яких складається з різних атомів.
Органічні – головний ланцюг складається з атомів вуглецю, азоту, кисню.
Елементоорганічні – атоми неорганічних елементів з’єднуються з атомами
вуглецю в головному або бічному ланцюгу.
Н
еорганічні
– не містять органічних бічних
радикалів.
Стереорегулярні – бокові радикали чергуються в ланцюгу у визначеній
послідовності.
Ізотактичні – бокові радикали орієнтовані по одній стороні площини
головного ланцюга.
Синдіотактичні – бокові радикали впорядковано орієнтовані по обидві сторони
площини головного ланцюга.
Стереонерегулярні – немає будь-якої закономірності в просторовому
розміщенні бокових радикалів.
Л
інійні
– являють собою довгі гнучкі ланцюги.
Розгалужені –являють собою ланцюги полімерів з боковими розгалуженнями.
Зшиті – макромолекули з’єднані поперечними хімічними зв’язками.
За ступенем кристалічності
(надмолекулярна структура)
Аморфні
Кристалічні
Аморфні полімери – характерні наявністю лише ближнього порядку
розташування молекул.
Кристалічні полімери – характерні наявністю дальнього порядку в
розташуванні не тільки ланок, але і цілих макромолекул.
На властивості полімерів впливають наступні фактори:
Хімічна природа мономерів.
Молекулярна маса полімерів.
Молекулярна структура полімерів.
Надмолекулярна структура полімерів.
Додаткова обробка полімерів.