- •Контрольні запитання
- •Тема 2: -«Семіотичний характер логіки»
- •Контрольні запитання
- •2.3. Виміри та рівні знакого процесу
- •Тема 3: Логічний аналіз висловлювань
- •Контрольні запитання
- •3.2.1. Заперечення, його умови істинності
- •3.2.3, Диз'юнкція, ії умови істинності
- •3.2.2. Кон'юнкція, п умови істинності
- •3.2.4. Імплікація, її умови істинності
- •3.2.6. Логічні сполучники в правових контекстах
- •1) Семантична некоректність запитання.
- •Контрольні запитання
- •3.4.2.Види запитань.
- •3.4.2. Види відповідей
- •2) Синтаксична некоректність запитання.
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •4.2. Прямі дедуктивні міркування
- •Тема 4: «дедуктивні міркування»
- •2. Умовно-категоричні міркування
- •4. Умовно-розділові міркування (дилеми)
- •4.3. Непрямі дедуктивні міркування
- •Тема 5: недедуктивні (правдоподібні) міркування
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Тема 6: поняття
- •6.1. Загальна характеристика поняття. Структура поняття.
- •6.2.2. Типи відношень між сумісними поняттями
- •1. Відношення тотожності.
- •3. Відношення перетину.
- •6.2.3. Типи відношень між несумісними поняттями
- •1. Відношення співпідпорядкування.
- •2. Відношення підпорядкування.
- •6.2.4. Приклади відношень між поняттями
- •2. Відношення протилежності.
- •3. Відношення протиріччя.
- •6.3.2. Поділ понять
- •6.3.2.1. Загальна характеристика поділу. Види поділу Поділ — це логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід
- •Контрольні запитання
- •1. Поділ повинен бути співмірним, тобто обсяг подільного поняття повинен дорівнювати сумі обсягів членів поділу.
- •6.3.3. Визначення понять 6.3.3.1.Загальна характеристика визначення
- •6.3.3.2. Явні визначення та їх види
- •6.3.3.4, Неявні визначення та їх види
- •Тема 7: Основи теорії аргументації Основні терміни:
- •7.1. Поняття про аргументацію. Структура аргументації
- •Контрольні запитання
- •7.3. Види аргументації
- •7.3.1. Доказова та недоказова аргументація
- •Аргументи:
- •Контрольні запитання
- •II. Непряма аргументація
- •Контрольні запитання
- •7.4. Поняття про критику. Види критики
- •2. Розділова аргументація
- •Правила щодо тези;
- •Правила щодо аргументів;
- •Правила щодо форми, або демонстрації.
- •Контрольні запитання
- •2. Теза повинна залишатись незмінною протягом усієї аргументації або критики.
- •3. Обгрунтування аргументів повинне проводитися незалежно від тези.
- •2. Аргументи повинні бути висловлюваннями, які повністю або частково обгрунтовані.
- •4. Аргументи повинні бути достатніми для обгрунтування тези.
- •Контрольні запитання
- •Тема 2: -«Семіотичний характер логіки»
- •Тема 3: -«Логічний аналіз висловлювань»
- •Тема 4: «Дедуктивні міркування»
- •Тема 5: Правдоподібні міркування
- •Тема 6 "Поняття"
- •Тема 7: "Основи теорії аргументації"
Тема 6 "Поняття"
Поняття - думка, яка шляхом вказівки на певну ознаку видаляє з універсуму та узагальнює в клас предмети, яким притаманна ця ознака.
Ознака предмета - властивості предметів або відношення між ними.
Відмітні ознаки - ознаки, що належать лише якомусь одному предмету і відрізняють його від усіх інших предметів.
Невідмітні ознаки - ознаки, що притаманні не лише якомусь (досліджуваному) предмету, але й іншим предметам.
Суттєві ознаки - ознаки, що складають якісну специфіку предмета; саме вони і є підставою для вирізнення цього предмету з множини інших предметів. Суттєві ознаки бувають родовими і видовими.
Родові суттєві ознаки - ознаки класу предметів, в якому виділяється деякий підклас.
Видові суттєві ознаки - ознаки, на підставі яких виділяються підкласи в межах класу.
Зміст поняття - сукупність суттєвих ознак предмета.
Обсяг поняття - сукупність предметів, кожному з яких притаманні суттєві ознаки.
І
Порівнянні поняття - поняття, які належать до одного універсуму, тобто мають спільні родові ознаки.
203 Члени поділу - поняття, в яких фіксується результат поділу.
Основа поділу - ознака, на підставі якої здійснюють поділ.
Поділ за видозміною ознаки - поділ, у якому основою виступає будь-яка предметно-функціональна характеристика елементів обсягу подільного поняття.
Дихотомічний поділ - поділ, у якому основою виступає певна ознака, що є притаманною лише окремій частині предметів, що входять до обсягу подільного поняття. Поділ у цьому випадку здійснюється за наявністю чи відсутністю цієї ознаки у предметів.
Класифікація - багатоступінчастий, послідовний поділ обсягу поняття з метою систематизації, поглиблення і отримання нових знань щодо членів поділу. Результатом класифікації є система співпорядкованих понять: подільне поняття є родом, а нові поняття (члени поділу) є видами цього роду, видами видів і т.ін.
Логічні операції із змістом понять - визначення, прийоми, що схожі на визначення.
Визначення - логічна операція, завдяки якій виразам надасться строго фіксований смисл.
Дефінієндум - поняття, що визначається.
Дефінієнс - поняття, за допомогою якого визначається дефінієндум.
Явне визначення - визначення, яке задається конструкцією "А є В" , де А -дефінієндум, а В - дефінієнс.
202
Обсяги таких понять є двома крайніми видами в множині видів, які виділяють в межах певного роду (певного уіверсуму) на підставі деякої ознаки;
Одне з таких понять містить в собі ознаки, які не просто заперечують ознаки другого поняття, але й замінюють їх на протилежні ознаки.
Відношення протиріччя між поняттями - відношення, яке існує між двома поняттями, що є видами одного роду, але на відміну від відношення протилежності сума їх обсягів повністю вичерпує обсяг родового поняття, а зміст одного з них повністю заперечує зміст іншого.
Логічні операції з обсягами понять - обмеження, узагальнення, поділ, класифікація.
Обмеження - логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід від родового поняття (поняття з більшим обсягом, але меншим змістом), до видового поняття (поняття з меншим обсягом, але більшим змістом).
Узагальнення - логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід від видового поняття (поняття з меншим обсягом, але більшим змістом) до родового поняття (поняття з більшим обсягом, але меншим змістом).
Поділ - логічна опреція, в результаті якої здійснюється перехід від окремого родового поняття до множини видових понять. Це процес виявлення можливих видових понять певного роду. Структура поділу: подільне поняття, члени поділу, основа поділу.
Подільне поняття - поняття, обсяг якого розкривають під час поділу.
205
Аксіоматичне визначення - вид неявного визначення, у якому контекстом виступає сукупність аксіом деякої теорії.
Прийоми, що схожі до визначення - опис, характеристика, порівняння, розрізнення.
Опис - пізнавальний прийом, який полягає у перерахуванні низки ознак предмета з метою нестрогого виділення його з ряду схожих на нього предметів.
Характеристика - пізнавальний прийом, що полягає у переліченні деяких властивостей предмета, важливих у певному відношенні.
Порівняння - пізнавальний прийом, що застосовується для образної характеристики предмета. Порівнюються однорідні предмети з метою встановлення їх подібності та відмінності.
Розрізнення - пізнавальний прийом, що встановлює ознаки, які відрізняють один предмет від іншого (подібного до нього) предмета.