- •Екологія
- •Антропогенні фактори
- •Ресурси промислового виробництва і особливості їх використання.
- •1 Поняття «сировина»
- •2. Мінеральна сировина
- •3. Горюча сировина
- •6. Повітря в промисловості
- •7. Енергія в промисловості
- •Зміни структури промислового виробництва України та їх прояв на стані довкілля
- •1. Промисловість — провідна галузь економіки
- •2. Промисловість — головний чинник екологічної небезпеки
- •3 Сучасна стратегія розвитку промисловості
- •Видобувна та обробна промисловості та їх негативний вплив на довкілля
- •1. Вплив видобувної промисловості на довкілля на прикладі вугільної
- •2. Вплив енергетичного підприємства на навколишнє середовище
- •3 Металургія та вплив на довкілля
- •Відходи промислового виробництва та проблема їх утилізації
- •1. Поняття «відходи»
- •2. Класифікація відходів промисловості
- •Міжнародна торгівля відходами
- •1. Міжнародна торгівля відходами
- •2. Кіотський протокол (до 2011року діє)
- •Поняття стійкого „консервативного” і нестійкого „прогресивного” компонента природи
- •Наслідки деградації природних компонентів. Категорія деградована геосистема.
- •11 % Видів птахів світу опинилися під загрозою зникнення. Така сама доля в найближчому майбутньому чигає на 130 тис видів тропічної зони.
- •С.Р № 6 Колообіги речовин, енергії, інформації та їх зміни антропогенною діяльністю
- •Концепція сталого розвитку
- •1995Р. Прийняла Програму захисту морів від наземної діяльності.
- •Основні напрями і механізми забезпечення збалансованого розвитку України та її регіонів
- •Участь України у забезпеченні переходу до сталого розвитку на міжнародному рівні
- •Роль освіти у забезпеченні збалансованого розвитку
- •Література
Видобувна та обробна промисловості та їх негативний вплив на довкілля
1. Вплив видобувної промисловості на довкілля на прикладі вугільної
Процес видобування вугілля супроводжується пиловими й газовими викидами. У разі підземного видобування вугілля основними джерелами забруднення атмосферного повітря є газопилові викиди з шахт і газопилові виділення з породних відвалів. Видобуток 2млрд т вугілля супроводжується виділенням 27 млрд м3 метану і 16 млрд м3 чадного газу. З підземних гірських шахт до атмосфери Землі щорічно надходить близько 0,2 млн т пилу.
Істотним фактором забруднення атмосферного повітря є також виділення значної кількості пилу, газоподібних, у тому числі отруйних, продуктів і диму з поверхні відвалів порід (териконів), що зумовлено ерозією, окисненням і горінням у териконах породи, ка містить значну кількість вугілля.
Відкрита розробка вугілля супроводжується ще більш інтенсивним забрудненням навколишнього середовища в результаті машинного руйнування порід під час буріння свердловин, транспортування вугілля, ерозії поверхні відвалів. Так, буріння вибухових свердловин призводить до викиду пилу від 30 до 120 мг/с разі пиловловлення й до 2 200 мг/с без пиловловлення: унаслідок технологічного вибуху в повітря на значну висоту викидається до 100-200 т пилу. Для запобігання зазначеним явищам у кар'єрах яа автомобільних дорогах застосовують спеціальні методи боротьби з пилом.
Під час роботи екскаваторів, бульдозерів, скреперів, навантажувальних машин на різних пересипах основним способом боротьби з пилом у кар'єрах є зрошення. Під час роботи бурового обладнання, де широко використовуються пиловловлювальні установки, застосовують повітряні суміші. Узимку (за температури повітря до -20 °С) використовують розчини солей хлоридів Магнію, Кальцію або Натрію. На автомобільних дорогах розрізів і кар'єрів використовують зрошення водою або розчинами гігроскопічних солей, покриття порошкоподібними, гранульованими гігроскопічними солями та іншими речовинами, що зв'язують пил. Усі ці прийоми боротьби з пилом призводять до скидання у водойми шкідливих речовин. Досить значною є площа землі, відчуженої від сільськогосподарського виробництва під терикони й відкриту розробку вугілля. Це вимагає значних витрат на подальшу рекультивацію цих земель з метою повернення її в господарський обіг.
2. Вплив енергетичного підприємства на навколишнє середовище
Взаємодія енергетичного підприємства з навколишнім середовищем відбувається на всіх стадіях видобування й використання палива, перетворення й передачі енергії. Тепловою електростанцією активно споживається повітря. Продукти згоряння, що при цьому утворюються, передають основну частину теплоти робочому тілу енергетичної установки, частина теплоти розсіюється в навколишнє середовище, а частина виноситься з продуктами згоряння через димар до атмосфери. Продукти згоряння, що викидаються в атмосферу, містять оксиди Нітрогену, Карбону, Сульфуру, вуглеводні, водяну пару та інші речовини у твердому, рідкому й газоподібному станах.
Попіл і шлаки, які видаляються з топки, утворюють попелошлаковідвали на поверхні літосфери. У паропроводах від парогенератора до турбогенератора, у самому турбогенераторі відбувається
втрата тепла в навколишнє середовище. У конденсаторі, а також у системі регенеративного підігріву води теплота конденсації й переохолодження конденсату передається охолодженій воді зовнішньої водойми. Крім конденсаторів турбогенераторів, споживачами охолодженої води є маслоохолоджувачі, системи змиву золи й шлаків та інші допоміжні системи, що видаляють зливи на поверхню води або в гідросферу.
Одним з факторів впливу вугільних станцій на навколишнє середовище є викиди систем складування палива, його транспортування, пилеприготування й золовидалення. Під час транспортування і складування можливі не лише пилове забруднення, але й виділення продуктів окиснення палива на складах.
Поширення перелічених викидів в атмосферу залежить від рельєфу місцевості, швидкості вітру, перегріву їх відносно температури навколишнього середовища, висоти хмарності, фазового стану опадів та їх інтенсивності. Так, великі градирні в системі охолодження конденсаторів електростанцій істотно зволожують мікроклімат у районі станцій, сприяють утворенню низької хмарності, туманів, зниженню сонячного освітлення, спричиняють мрячні дощі, а взимку — іній та ожеледь. Взаємодія викидів з туманом призводить до утворення стійкої дуже забрудненої дрібнодисперсної хмари — смогу, найбільш щільного біля поверхні землі. Одним з видів впливу станцій на атмосферу є зростання споживання повітря, необхідного для спалювання палива.
Взаємодія теплової станції з гідросферою характеризується в основному споживанням води системами водопостачання, у тому числі безповоротним споживанням води.
Основними споживачами води на ТЕС і АЕС є конденсатори турбін. Витрати води залежать від початкових і кінцевих параметрів пари, а також від системи технічного водопостачання. Під час
промивання поверхонь нагрівання котлоагрегатів утворюються розведені розчини хлоридної кислоти, їдкого натру, амоніаку, солей амонію й Феруму та інших речовин.
Основними факторами впливу ТЕС на гідросферу є викиди теплоти, наслідками яких можуть бути: локальне стійке підвищення температури поблизу водойми; тимчасове загальне підвищення температури; зміна умов льодоставу, зимового гідрологічного режиму; зміна умов паводків; зміна розподілу опадів, випару, туманів. Крім змін клімату теплові викиди призводять до заростання водойм водоростями, порушення кисневого балансу, що створює загрозу для життя мешканців річок і озер. Основними факторами впливу ТЕС на літосферу є осадження на її поверхні твердих часток і рідких розчинів — продуктів викидів в атмосферу, споживання ресурсів літосфери, у тому числі вирубування лісів, видобування палива, вилучення із сільськогосподарського обігу орних земель і лук під будівництво ТЕС і для влаштування попеловідвалів. Наслідком цих перетворень є зміна ландшафту.
У разі нормальної експлуатації АЕС дають значно менше шкідливих викидів в атмосферу, ніж ТЕС, які працюють на органічному паливі. Так, робота АЕС не впливає на вміст кисню й вуглекислого
газу в атмосфері, не змінює її хімічного стану. Основними факторами забруднення навколишнього середовища тут є радіаційні показники. Радіоактивність контуру ядерного реактора зумовлене
активізацією продуктів корозії та проникненням продуктів розпаду в теплоносій, а також наявністю Тритію. Наведеної активності зазнають практично всі речовини, що взаємодіють з радіоактивними
випромінюваннями. Прямому виходу радіоактивних відходів ядерних реакцій у навколишнє середовище запобігає багатоступінчаста система радіаційного захисту. Найбільшу небезпеку становлять аварії на АЕС і неконтрольоване поширення радіації.
Друга проблема експлуатації АЕС — теплове забруднення. Основне тепловиділення АЕС у навколишнє середовище, як і на ТЕС, відбувається в конденсаторах паротурбінних установок. Однак більші питомі витрати пари в АЕС зумовлюють і більші питомі витрати води. Скидання охолодної води ядерних енергетичних установок не виключають їхнього радіаційного впливу на водне середовище, зокрема надходження радіонуклідів у гідросферу.
Важливими особливостями можливого впливу АЕС на навколишнє середовище є переробка радіоактивних відходів, що утворюються не лише на АЕС, але й на всіх підприємствах паливного циклу, а також необхідність демонтажу й поховання радіоактивних елементів устаткування.
ГЕС також впливають на природне середовище, що проявляється як у період будівництва, так і під час експлуатації. Спорудження водоймищ перед греблями ГЕС призводить до затоплення територій. Зміна гідрологічного режиму й затоплення територій спричиняють зміни гідрохімічного, гідробіологічного й гідрогеологічного режимів водних мас. Унаслідок інтенсивного випару вологи з поверхні водоймищ можливі локальні зміни клімату: підвищення вологості повітря, утворення туманів, посилення вітрів тощо.Спорудження ГЕС істотно впливають на льодовий режим водних мас: на терміни льодоставу, товщину крижаного покриву та ін. Унаслідок спорудження великих водоймищ ГЕС створюються умови для розвитку сейсмічної активності, що зумовлено виникненням додаткового навантаження на земну кору та інтенсифікацією тектонічних процесів.