Україна в період загострення кризи радянської системи
( 1965-1985 рр.)
Криза радянської моделі суспільно-політичного розвитку
Жовтневий (1964) пленум ЦК КПРС, який усунув від влади М. Хрущова, проходив під гаслами подолання волюнтаризму і суб'єктивізму, надання внутрішній і зовнішній політиці реалізму та стабільності.
За основу нового політичного курсу було визначено «наступність», «поступовість», «зваженість» у прийнятті рішень. Однак у ході реалізації вони набули характеру руху у зворотному напряму - від хрущовської лібералізації до неосталінізму. Будь-які реформи, в першу чергу в політичній сфері вважались недоцільними. Зростає вплив партійно-державного апарату — номенклатури, яка фактично перетворилася на новий правлячий клас радянського суспільства.
Вже у другій половині 60-х років стало очевидно, що широко розрекламовані обіцянки побудувати до 1980 р. комунізм виконані не будуть. Показники економічного росту, передбачені програмою КПРС на 1961-1970 рр., виявились абсолютно нереальними. Це поставило під загрозу комуністичний міф, яким обґрунтовувалася вся внутрішня і зовнішня політика СРСР.
Основною силою, що мала забезпечувати просування українського суспільства в напряму до «комунізму» чи «розвинутого соціалізму», була Комуністична партія України. Вона не була самостійною політичною партією, а виступала як обласне відділення єдиної й централізованої КПРС. Через Компартію здійснювалося Москвою керівництво Україною.
Л. Брежнєв, який прийшов на зміну М. Хрущову, вже в березні 1966 р. на XXIII з'їзді КПРС відновив політбюро ЦК , КПРС - вищий та всевладний орган партійної ієрархії, повернув посаду генерального секретаря, яку сам і обійняв, зняв існуючі раніше обмеження для партноменклатури обіймати і відповідні посади протягом тривалого часу.
Структурна криза радянської моделі суспільно-політичного розвитку
Складові |
Прояви |
Економічна |
• Дефіцит товарів • Відмова або повільне запровадження нових технологій • Невисока якість більшості товарів • Продовольча криза, хронічна криза сільського господарства • Прихована інфляція (зростання цін при незмінних розмірах заробітної плати) • Переважно екстенсивний шлях розвитку економіки • Висока затратність виробництва, енергоємність і матеріалоємність продукції |
Політична |
• Воєнні авантюри і нездатність вийти з них (Афганістан, Ефіопія, Ангола тощо) • Нездатність вищого керівництва реагувати на нові тенденції розвитку світу. «Старіння» керівництва • Недієздатність законодавчих органів • Утрата динамічності в розвитку радянської моделі й, відповідно, її привабливості для інших країн • Корупція у вищих ешелонах влади: хабарництво, криміналізація, просування по службовій драбині за принципом знайомства, родинних зв'язків, особистої відданості • Посилення репресій проти інакомислячих |
Ідеологічна |
• Розчарування в правильності обраного шляху розвитку (побудова комунізму) • Розходження між ідеологічними догмами і реаліями життя • Усвідомлення нереальності досягнення мети побудови комунізму • Зростання дисидентського руху і настроїв у суспільстві • Посилення ідеологічного тиску на суспільство |
Екологічна |
• Бездумна експлуатація природних ресурсів • Відсутність наукового обґрунтування розміщення виробничих потужностей • Руйнування природного середовища, придатного для життя людей (забруднення водоймищ, атмосфери тощо) • Поступова деградація нації (генетичні зміни, зростання кількості дитячих захворювань і народження нездорових дітей, скорочення народжуваності, зростання числа хронічних захворювань тощо) |
Моральна |
• Поява явища подвійної моралі (розбіжності між декларованим стилем поведінки і реальними устремліннями та настановами; безвідповідальність, прагнення перекласти відповідальність на інших) • Зростання престижності професій та посад, які дають змогу отримувати нетрудові доходи • Зростання кількості побутових злочинів • Прагнення досягти мети незаконним шляхом • Зростання кількості економічних (господарських) злочинів • Наростання споживацьких настроїв • Швидке поширення пияцтва та алкоголізму |