3. Зміст елементів витрат.

Витрати операційної діяльності групуються за такими економчними елементами:

• Матеріальні затрати;

• Витрати на оплату праці;

• Відрахування на соціальні заходи;

• Амортизація;

• Інші операційні витрати.

До складу елемента «Матеріальні витрати» включаючи вартість витрачених у виробництві:

• Сировини і основних матеріальів;

• Купованих напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

• Палива та енергії;

• Будівельних матеріалів;

• Запасних частин;

• Допоміжних та інших матеріалів.

До складу елемента «Витрати на оплату праці» включаються за­робітна плата за окладами та тарифами, премії та заохочення, ма­теріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці. Ви­трати на оплату праці складаються з: основної заробітної плати; додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенса­ційних виплат.

До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» вклю­чаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відра­хування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елемента «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних фондів, нематеріальних активів та необоротних матеріальних активів.

До складу елемента «Інші операційні витрати» включаються затрати операційної діяльності, що не ввійшли до складу перелічених елементів витрат, зокрема, витрати, пов'язані з управлінням виробіництвом; платежі з обов'язкового страхування майна підприємства, окремих категорій працівників; витрати, пов'язані з оплатою послуг банків та інших кредитно-фінансових установ, послуг зв'язку; ви­трати на реалізацію продукції, податки, збори та інші платежі, вста­новлені законодавчо; витрати на охорону праці; витрати, пов'язані з професійною підготовкою та перепідготовкою фізичних осіб підприємств, інші витрати.

4. Зміст статей калькуляції.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю,поділяють на виробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати. До виробничих витрат включають прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та загальновиробничі витрати.

Групування витрат за статтями каль­куляції забезпечує виділення витрат, пов'язаних з виробництвом пев­них видів продукції.

Групування витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, під час планування, обліку і калькулювання виробничої собівартості про­дукції (робіт, послуг) за калькуляційними статтями залежно від га­лузі може бути таким:

• сировина та основні матеріали;

• попутна продукція (вираховується);

• поворотні відходи (вираховуються);

• допоміжні матеріали на технологічні потреби;

• паливо й енергія на технологічні потреби;

• основна заробітна плата виробничих робітників;

• додаткова заробітна плата виробничих робітників;

• відрахування на соціальні заходи;

• витрати на підготовку й освоєння виробництва;

• витрати на утримання й експлуатацію устаткування;

• загальновиробничі витрати;

• втрати від браку (як правило, тільки в обліку).

До статті «Сировина та основні матеріали» включається вартість

сировини, основних матеріалів та напівфабрикатів, що входять до

складу вироблюваної продукції, утворюючи її основу, що є необхідним компонентом для виготовлення продукції.

До статті «Попутна продукція» включається вартість попутної продукції,отриманої одночасно з основним продуктом в єдиному технологічному процесі. Наприклад мелясу, рафінадну, патоку в цукровому виробництві; жири, ендокрини, шкури, кров харчову сиру, кров технічну; сиру цівку.

До статті калькуляції «Поворотні відходи» включається вартість поворотних відходів, що реалізуються на сторону.

Вартість поворотних відходів, обчислена за визначеними ціна­ми, вираховується із загальної суми витрат на сировину та основні матеріали, віднесеної на собівартість основної продукції.

Під поворотними відходами виробництва розуміють залишки си­ровини, матеріалів чи напівфабрикатів, утворювані в процесі пе­ретворення вихідного матеріалу в готову продукцію, що втратили повністю чи частково споживчі якості вихідного матеріалу.

До статті «Допоміжні матеріали на технологічні потреби» включають матеріали, що не є складовою частиною вироблюваної про. І дукції, використовуються для нормального ведення виробничого процесу, для оформлення, упаковки, загортки і маркування виробленої продукції (якщо пакування відповідно до встановленого тех­нологічного процесу провадиться у процесі виробництва продукції у виробничих цехах до здавання її на склад готової продукції).

До статті «Паливо й енергія на технологічні потреби» відносяться витрати на всі види палива (тверде, рідке, газоподібне) й енергії (електроенергія, пар, стиснуте повітря і т. д.), що безпосередньо використовуються на технологічні потреби основного виробництва.

До статті «Основна заробітна плата виробничих робітників» відображається основна заробітна плата, обчислена згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці (відрядна чи погодинна) на основі тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих безпосередньо на роботах з виготовлення продукції, включаючи підготовку роботи, виготовлення виробів на всіх фазах вирою виробничого процесу, упаковку, укладку і зовнішнє оформлення продукції до моменту передавання її на склад готових виробів.

До статті «Додаткова заробітна плата виробничих робітників» належать витрати на виплату виробничому персоналу додаткової заробітної плати, яка нараховується за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи, винахідливість, за особливі умови праці тощо.

До додаткової заробітної плати включають :

1. надбавки і доплати до тарифних ставок та посадових окладів у передбачених чинним законодавством розмірах;

2. премії за виробничі результати, економікою конкретних видів матеріальних ресурсів;

3. гарантійні та компенсаційні виплати;

4. оплата відпусток тощо.

Стаття «Відрахування на соціальні заходи» включає в себе витрати на:

• обов'язкове державне пенсійне страхування;

• загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

• загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

До статті «Витрати на підготовку і освоєння виробництва» нале­жать витрати на:

• освоєння нових підприємств, виробництв, цехів і агрегатів (пус­кові витрати);

• підготовку і освоєння виробництва нових видів продукції;

• відрахування у фонд преміювання за створення й освоєння но­вої техніки;

• підготовку й освоєння виробництва нових видів продукції і но­вих технологічних процесів, витрати на проектування і конструю­вання, а також на розробку технологічного процесу виготовленні нового виробу;

• перестановку і переналадку обладнання, а також вартість виро­бу, використовуваного як зразок тощо.

Стаття калькуляції «Витрати на утримання і експлуатацію устаткування» містить у собі такі види витрат:

• витрати на утримання й експлуатацію виробничого та підйом­но-транспортного устаткування, цехового транспорту, інструментів та приладів із складу основних виробничих засобів;

• витрати на повне відновлення основних виробничих засобів та капітальний ремонт;

• вартість малоцінних і швидкозношувальних інструментів і пристроїв (нецільового призначення) та знос малоцінних необоротних матеріальних активів;

• інші витрати.

До статті калькуляції «Загальновиробничі витрати» належать:

• витрати, пов'язані з управлінням виробництвом;

• витрати на службові відрядження у межах норм;

• витрати на повне відновлення будівель і споруд у вигляді амортизаційних відрахувань від їх вартості;

• витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням технологій та організацією виробництва, поліпшенням якості продукції та інших експлуатаційних властивостей обладнання у ході виробничого процесу;

• витрати на обслуговування виробничого процесу.

До статті «Втрати від браку» відносять вартість остаточно забракованої продукції (виробів, напівфабрикатів), вартість матеріалів, напівфабрикатів, зіпсованих при наладці обладнання понад встановлені норми, а також витрати на виправлення браку.

Браком у виробництві вважаються вироби, напівфабрикати роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам чи технічним умовам і не можуть бути використані за своїм призначенням чи можуть бути використані лише після виправлення.

ВИСНОВОК:

Виробництво будь – якого товару вимагає витрат економічних ресурсів, які мають певні ціни. При визначенні витрат виробництва слід пам’ятати,що будь – який ресурс обмежений і кожний вид ресурсу має принаймні два альтернативні способи застосування. Тому залучення певних ресурсів для виробництва якогось товару означає неможливість виробництва якогось альтернативного товару.