Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Виноградова О.В.Міжнародна економіка.Тести.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
03.08.2019
Размер:
292.35 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

ім. М.ТУГАН - БАРАНОВСЬКОГО

Факультет економіки, управління і міжнародних економічних відносин

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ І ПРАВА

Виноградова О.В.

ТЕСТИ З ДИСЦИПЛІНИ

«Міжнародна економіка»

для студентів економічних спеціальностей

ЗАТВЕРДЖЕНО на засіданні кафедри

міжнародної економіки і права

протокол № 15 від 15. 04. 2003р.

СХВАЛЕНО науково-методичною Радою

ДонДУЭТ (Протокол № від __.__.03 р.)

ДОНЕЦЬК 2003

УДК 339, 5/ .9 (038)

Тести з дисципліни «Міжнародна економіка» для студентів економічних спеціальностей / Укл.: к.е.н., доцент Виноградова О.В. - Донецьк, ДонДУЭТ, 2003, 53 стор.

Тести надають можливості для самоперевірки та кращої підготовки до заліку й містять питання з усіх тем дисципліни «Міжнародна економіка».

Тести призначені для студентів денної та заочної форми навчання економічних спеціальностей та для тих, хто навчається за індивідуальним графіком.

Рецензенти: к.Е.Н, доцент Сіменко і.В.

к.е.н., доцент Дергачева В.В.

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП

5

ТЕСТИ ДО ТЕМ З КУРСУ

6

  1. Вступ. Характеристика основних понять і положень міжнародної економіки

6

  1. Система та середовище розвитку міжнародних економічних відносин

10

  1. Міжнародна торгівля

13

  1. Міжнародна міграція робочої сили

30

  1. Міжнародний рух технологій

32

  1. Міжнародний рух капіталу

35

  1. Сучасні валютні відносини і міжнародні розрахунки

38

  1. Міжнародна економічна інтеграція

45

  1. Сутність міжнародного бізнесу

48

ВСТУП

Тестування – один з текстових різновидів активізації навчально – пізнавальної діяльності студентів.

Тести забезпечують реалізацію наступних дидактичних цілей у навчальному процесі:

1. Розвиток мотивації самостійних дій навчання студентів. Вперше відчувши дивовижне відчуття захопленості робо­тою й подолання інтелектуальних перешкод, людина прагне відро­дити цей позитивний емоційний стан. Коли людина тривалий час здійснює спроби розв'язати задачу, то вона неодмінно розширює необхідну для цього інформацію, виходячи далеко за рамки змісту задачі.

2. Активізація сприйняття через активну предметну діяльність. Кожного разу, коли людина повертається до потрібної інформації, вона відтворює відповідну систему дій.

3. Управління увагою, що є особливо важливим при виконанні монотонних, шаблонних, стереотипних операцій. Неповне подання змісту інформації також може використовува­вся для привернення уваги. Все, що зображено неповно, не закінчено, натяком, штрихом, збуджує інтерес людей, які звикли спосте­рігати предмети і явища в їх нормальній цілісності.

4. Управління пам'яттю. Зберігання інформації в па­м'яті - процес активний: нові відомості, взаємодіючи з усім іншим багажем пам'яті, приводять до зміни установок і мотивів, перебу­довуючи тим самим всю наступну поведінку людини. Уміння органі­зувати матеріал, знання різноманітних прийомів запам'ятовування допомагають людині усвідомлено володіти безмежними можливо­стями своєї пам'яті. Для підвищення успішності і точності запам'я­товування необхідно враховувати темп надання нових відомостей і фон, на якому відбувається сприйняття. Відомий цілий ряд способів управління пам'яттю, що їх можна відпрацювати при роботі з тек­стами (наприклад, способи локальної прив'язки, асоціації, опорних слів, створення установки, переказу, структурування, емоційного за­барвлення, недостатності аргументації тощо). Запам'ятовується краще той матеріал, який викликає активну розумову діяльність. Це сприяє розвитку здібності укрупнити й оптимально організувати одиниці, що запам'ятовуються.

5. Активізація та розвиток мислення. Активізація мислен­ня здійснюється через розвиток умінь управляти такими етапами мислення, як постановка задачі, створення оптимальної мотивації, Регулювання спрямованості довільних асоціацій, максимальне включення як образних, так і символічних компонентів, використання переваг понятійного мислення, зниження надмірної критичності при оцінці результату, тощо.[1]