- •Розділ 1.Теоретичні основи статистики трудових ресурсів підприємства
- •Сутність трудових ресурсів підприємства.
- •1.2. Основні показники руху трудових ресурсів на підприємстві.
- •1.3 Статистичні показники динаміки і структури трудових ресурсів підприємства
- •2.1 Динаміка і структура трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств
1.3 Статистичні показники динаміки і структури трудових ресурсів підприємства
2.1 Динаміка і структура трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств
Чисельність працівників сільськогосподарських підприємств традиційно характеризується стійкою тенденцією до скорочення. Донедавна головною причиною даного процесу був звужений характер демографічного відтворення у сільській місцевості. Повільне зростання продуктивності праці не компенсувало значні втрати робочої сили, в результаті сільське господарство перетворилась в одну з найбільш трудонедостатніх галузей економіки.
4.1. Динаміка середньорічної чисельності працівників
сільськогосподарських підприємств України, тис. осіб
Область
1990р.
1995р.
1999р.
2002р.
2002р. у % до
1990р.
1999р.
АР Крим
251
166
123
85
33,9
69,1
Вінницька
297
251
180
149
50,2
82,8
Волинська
145
113
84
61
42,1
72,6
Дніпропетровська
232
192
126
78
33,6
61,9
Донецька
205
160
105
75
36,6
71,4
Житомирська
201
155
111
91
45,3
82,0
Закарпатська
116
54
26
21
18,1
80,8
Запорізька
181
140
95
60
33,1
63,2
Івано-Франківська
139
74
43
26
18,7
60,5
Київська
253
194
130
103
40,7
79,2
Кіровоградська
178
145
102
67
37,6
65,7
Луганська
145
108
73
46
31,7
63,0
Львівська
199
139
62
53
26,6
85,5
Миколаївська
169
138
105
66
39,1
62,9
Одеська
279
201
158
119
42,7
75,3
Полтавська
233
196
143
104
44,6
72,7
Рівненська
145
112
73
57
39,3
78,1
Сумська
179
149
103
82
45,8
79,6
Тернопільська
185
154
108
56
30,3
51,9
Харківська
205
171
126
94
45,9
74,6
Херсонська
188
153
115
63
33,5
54,8
Хмельницька
235
207
146
117
49,8
80,1
Черкаська
218
182
134
106
48,6
79,1
Чернівецька
111
76
46
34
30,6
73,9
Чернігівська
222
171
98
82
36,9
83,7
Україна
4911
3801
2615
1903
38,7
72,8
Реформування економіки України на початку 90-х років та викликана ним соціально-економічна криза спричинили до зміни впливу факторів, які визначають формування чисельності трудового потенціалу аграрного сектора економіки. Незважаючи на поглиблення негативних тенденцій, демографічні процеси в період 1990-2002 рр. втратили провідний вплив на скорочення чисельності населення зайнятого в аграрних підприємствах. Основою для нього виступило значне зменшення потреби у робочій силі в результаті різкого спаду обсягів сільськогосподарського виробництва та зниження його насиченості трудомісткими видами продукції. За цей проміжок часу чисельність працівників у сільськогосподарських підприємствах України скоротилась з 4911 до 1903 тис. осіб, або на 61,3%.
Найбільші обсяги скорочення працівників сільськогосподарських підприємств спостерігаються у західному регіоні країни - Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській областях, - де їх чисельність за період 1990-2002 рр. зменшилась на 69,7-81,9%. Найменше скоротилась кількість працівників аграрних підприємств у центральних областях - Черкаській, Хмельницькій та Вінницькій - на 51,4-49,8%.
Разом з тим, аграрні підприємства нагромадили значні обсяги надлишкової робочої сили, яку можна було б вивільнити без втрат для виробництва. Саме з прагненням зменшити праценадлишковий характер зайнятості пов'язане значне посилення процесів вивільнення працівників, після реформування аграрних підприємств згідно з Указом Президента „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки України" від 3 грудня 1999р. За пореформений період 1999-2002рр. кількість працівників у них зменшилась на 27,2%.
Поряд із кількісним забезпеченням трудовими ресурсами для продуктивного їх використання та ефективного функціонування аграрного підприємства важливе значення має співвідношення між окремими категоріями працівників. Його процентний вираз називають структурою трудових ресурсів, яку характеризують за статтю, віком, освітою, професією тощо.
Статева структура трудових ресурсів залежить від спеціалізації аграрного підприємства, рівня механізації виробничих процесів, місцевих національних традицій та інших факторів.
У статевій структурі трудових ресурсів аграрних підприємств України спостерігається тенденція до зниження частки жінок зайнятих у сільськогосподарському виробництві. Дослідження динаміки статевого складу працівників сільськогосподарських підприємств на прикладі Черкаської області (табл. 4.2), свідчать про те, що питома вага жінок впродовж 1998-2002 рр. скоротилась з 38,3 до 37,0%.
4.2. Статева структура працівників сільськогосподарських
підприємств Черкаської області (станом на 31 грудня), %
Стать
1998р.
1999р.
2000р.
2001р.
2002р.
Чоловіки
61,7
61,4
62,0
62,7
63,0
Жінки
38,3
38,6
38,0
37,3
37,0
Скорочення питомої ваги жінок, у складі працівників сільськогосподарських підприємств в останні роки пов'язане з тим, що найбільший спад обсягів виробництва відбувся в тих галузях аграрного виробництва, де традиційно переважає жіноча праця - тваринництво, вирощування цукрових буряків, овочів, картоплі, плодових культур. Як наслідок, - скорочення потреби у жіночій праці та їх прискорене вивільнення з аграрних підприємств.
Важлива роль належить віковому складу трудових ресурсів. Аналіз його динаміки, здійснений на прикладі Черкаської області свідчить про те, що в умовах загального скорочення чисельності працівників агарних підприємств випереджаючими темпами відбувалось зменшення у їх складі чисельності пенсіонерів, осіб передпенсійного віку та молоді 15-28 років (табл.4.3).
В результаті у віковій структурі робочої сили аграрних формувань питома вага пенсіонерів, впродовж вказаного періоду, зменшилась з 11,6 до 8,0%, осіб віком 55-59 років - з 11,3 до 6,8, молоді - з 15,6 до 13,5%. Особливо посилились процеси зменшення даних категорій працівників в пореформений період 2000-2003 рр.
4.3. Вікова структура працівників сільськогосподарських
підприємств Черкаської області (станом на 31 грудня)
Рік
Загальна кількість штатних працівників - всього, тис. чол.
З них:
молодь віком
15-28 років
50-54 років
55-59 років
пенсіонери - всього
тис. чол.
в % до всього
тис. чол.
в % до всього
тис. чол.
в % до всього
тис. чол.
в % до всього
1997
157,3
24,5
15,6
21,2
13,5
17,8
11,3
18,2
11,6
1998
149,8
24,4
17,2
20,4
13,6
16,3
10,9
11,6
7,7
1999
142,6
23,0
16,1
19,0
13,3
14,0
9,8
14,7
10,3
2000
124,3
20,2
16,2
17,6
14,2
11,2
9,0
11,9
9,6
2001
112,1
17,3
15,4
15,6
13,9
8,7
7,8
9,7
8,7
2002
96,4
13,4
13,9
13,5
14,0
6,6
6,8
7,7
8,0
Значною мірою це обумовлено наявністю в сільськогосподарських підприємствах значного надлишку робочої сили. В цих умовах керівники (власники), прагнучи зростання ефективності діяльності реформованих підприємств, зацікавлені в оптимізації вікової структури та першочерговому збереженні на підприємстві тих працівників, які перебувають у найбільш продуктивному віці, мають достатній рівень практичного досвіду та кваліфікації і здатні до ефективної праці. Таким чином, основним контингентом, що в першу чергу підпадав під скорочення, стали працівники, які характеризуються низьким рівнем конкурентоспроможності та кваліфікації.
Означені причини визначали зміни і у освітній структурі трудових ресурсів аграрних підприємств. В результаті того, що впродовж 1997-2002 рр. зменшення чисельності працівників з середньою спеціальною (закінчили навчальні заклади 1-2 рівня акредитації) та вищою освітою відбувалось повільніше, порівняно з іншими категоріями працюючих, їх питома вага у складі працівників аграрних підприємств зросла відповідно з 9,1 до 14,0 та з 4,5 до 5,8% (табл.4. 4).
Незважаючи на вказані зміни рівень освіти працівників аграрного сектора залишається традиційно найнижчим з-поміж всіх галузей економіки. Станом на кінець 2002р. питома вага осіб, що мають середню спеціальну освіту, в сільському господарстві майже в 2 рази нижча, порівняно з середнім показником по галузях економіки України, а за рівнем вищої освіти - в 3 рази.
4.4. Рівень освіти працівників сільськогосподарських
підприємств Черкаської області (станом на 31 грудня)
Рік
Працівники, які закінчили заклади освіти 1-2 рівня акредитації
Працівники, які закінчили вищі заклади освіти 3-4 рівня акредитації
тис. чол.
в % до всіх працівників
тис. чол.
в % до всіх працівників
1997
14,4
9,1
7,1
4,5
1998
15,6
10,4
7,1
4,8
1999
15,0
10,5
7,2
5,1
2000
14,0
11,2
6,8
5,5
2001
13,8
12,3
6,6
5,9
2002
13,5
14,0
5,6
5,8
Оскільки, однією з важливих передумов забезпечення ефективного розвитку сільськогосподарських підприємств є впровадження у виробництво сучасних технологій, передових досягнень світової та вітчизняної науки і техніки, низький освітньо-кваліфікаційний рівень трудового потенціалу виступає одним з основних факторів, стримуючих економічне зростання аграрного сектора економіки.