Економіка єс

Внутрішня економічна політика Європейського Союзу спрямована на зниження торгових обмежень, укріплення позиції єдиної валюти - евро та її подальше запровадження в країнах Союзу, вирівнювання життєвих стандартів. Зовнішня політика має на меті зміцнити торгову позицію Європи, її політичну і економічну владу. По причині значних відмінностей у доходах на душу населення між громадянами різних країн Союзу (від $7,000 до $69,000). і а історичної національної ворожості, керівництво ЄЄ стикається з труднощами у винаході і розробці загальної політики. Наприклад, з 2003 року Німеччина та Франція ігнорують союзний обов'язок утримувати свій державний бюджет від більш ніж 3-відсоткового дефіциту . У 2004 та 2007 роках до складу СС прийняли ще 10 і 2 нових членів відповідно, які більшою частиною технічно й економічно менш розвинуті ніж «старі» 15 країн. 1 січня 1999 року одинадцять членів СС ввели євро як свою загальну валюту (Греція зробила це двома роками пізніше), але Великобританія, Швеція і Данія відмовились від цього заходу. З 12 нових членів ЄЄ тільки Словенія, Кіпр та Мальта прийняли євро. Останні дев'ять юридично зобов'язані прийняти євро згідно Європейським фінансовим і грошовим критеріям інтеграції.

Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво від 14 червня 1994 (набула чинності 1 березня 1998 p.). Ця угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Крім того, укладено низку галузевих угод та документів міжнародно-правового характеру, згідно з якими здійснюється співробітництво між Україною та ЄС.

Україна є учасницею ініціативи ЄС «Східне партнерство», установчий саміт якої відбувся 7 травня 2009 у м. Прага.

Прагнення України до повноцінного членства в ЄС

Отримання статусу повноцінного члена ЄС, як стратегічна мета України була вперше задекларована президентом України Віктором Ющенко одразу після його обрання на початку 2005-го року.

Хоча в дискусіях українськими посадовцями і політологами називалися декілька конкретних дат можливого набуття членства, на цей час офіційно Україні від ЄС було запропоновано лише Європейську політику сусідства. Адміністрація президента поставилася критично до запропонованого статусу відносин у рамках сусідства.

У березні 2007-го року Україні було запропоновано укладення Договору про Зону вільної торгівлі з ЄС. Ця пропозиція хоча і викликала набагато схильнішу реакцію української держави, всеж не містить конкретних планів приєднання України до ЄС у найближчому часі. Деякі західноєвропейські політики говорять про тимчасову «стомленість від розширення» європейських інституцій.

США

Огляд економіки США (2010 p.)

Протягом 2010 p. Президенту США Б. Обамі та його Адміністрації вдалось реалізувати переважну частину його амбітних передвиборчих планів, не зважаючи на ускладнену зростаючим рівнем безробіття економічну ситуацію в країні.

Першою у березні 2010 р. була прийнята реформа охорони здоров'я країни, яка, за оцінками експертів, може скоротити бюджет США в найближче десятиліття і серйозно збільшити "страхове покриття" населення, а також посилить вимоги до звітності з боку страхових компаній і економічну безпеку американців. А вже в липні 2010 р. ухвалено закон про реформу регулювання фінансового сектору США, який має повністю змінити правила, за якими працює фінансова система США. Закон створює умови для обмеження можливостей прийняття на себе фінансовими інститутами ризиків, які ставлять американську економіку під загрозу. При цьому він надає регуляторам інструментарій для мінімізації негативних наслідків, спричинених банкрутствами фінансових установ, для платників податків. Крім того, закон переносить тягар допомоги банкрутам на самі фінансові установи.

Після проголошення Б. Обамою у грудні минулого року в-Копенгагені амбітної обіцянки по скороченню Сполученими Штатами шкідливих викидів вуглецю в атмосферу на 17% до 2020 року, Адміністрація США посилила вжиття комплексних внутрішньополітичних та економічних заходів, спрямованих на досягнення зазначеної мети і переведення економіки країни на екологічний цикл виробництва. Однак, опозиційно налаштовані сили в Конгресі США вважають, що наслідком підписання таких документів можуть стати погіршення ситуації на ринку праці США, підвищення цін на енергоносії, а також збільшення податкового тягаря для американських споживачів. Економіка США в липні-вересні 2010 року, за переглянутими даними, зросла на 2,5% в річному численні після зростання на 1,7% в II кварталі. За оцінками провідних економістів країни перебування, очікується, що ВВП США зросте в IV кварталі на 2,1%. А за весь 2010-й рік економісти прогнозують зростання економіки США на 2,7% (на початку року прогнозувалося зростання у 3%).

Водночас, відновлення економіки, яке почалося в червні 2009 року, все ще залишається повільним. Споживчі витрати, незважаючи на поступове зростання, як і раніше стримуються високим рівнем безробіття. Приблизно через півтора року після того, як рецесія була офіційно визнана завершеною, рівень безробіття становить 9,6%.

Інфляція, як зазначають в Федеральній резервній системі США, якийсь час залишатиметься стриманою. Базова інфляція склала всього 1,2% у період з січня по жовтень 20! 0 p., що є найнижчим рівнем за дев'ять років і нижче неофіційного цільового рівня ФРС. який складає приблизно 2,0%.

Враховуючи перспективу того, що безробіття ще довгий час залишатиметься дуже високим, а інфляція - низькою, керівники ФРС підтвердили свої наміри зберігати короткострокові ставки на рекордно низькому рівні - 0-0,25% - протягом тривалого періоду часу. Фінансові ринки очікують, що ставка по федеральних фондах не буде підвищуватися протягом всього наступного року.

Сучасний стан

Команда Барака Обами сьогодні проводить серйозну ревізію відносин Сполучених Штатів із зарубіжними країнами. На тлі активних контактів Білого дому і Кремля, відносини Києва і Вашингтона видаються млявими. Нинішня адміністрація взяла паузу в україно-американських відносинах.

27-29 квітня 2009 відбувся візит в Україну першого заступника держсекретаря Джеймса Стайнберга, котрого супроводжував співробітник Білого дому Девід Ліптон, що було розцінено як сигнал, що Київ і надалі залишається для Вашингтона стратегічним партнером, а перегляд відносин Сполучених Штатів із Росією не відбуватиметься за рахунок України. Президент України Віктор Ющенко провів зустріч з Джеймсом Стайнбергом. У інтерв'ю для преси .Стайнберг відмітив необхідність розвивати вже існуючі консультативні органи, поглиблювати співробітництво на основі дорожньої карти, і хартії про стратегічне партнерство. Пріоритетними питаннями відносин назвав енергетику, торгівлю і питання безпеки.

20-22 липня 2009 Віце-президент США Джозеф Байден відвідав Україну з робочим візитом. У ході переговорів І Ірезидента України Віктора Ющенка та Віце-президента США Джозефа Найдена досягнуто домовленості про створення іУ країнсько-Американської Комісії зі стратегічного партнерства, перше засідання якої відбудеться восени 2009

Япония

Правительство Японии ожидает замедления экономического роста в следующем финансовом году более чем вдвое в связи с завершением программ по стимулированию экономики и высоким курсом иены, что отрицательно сказывается на доходах от экспорта.

В новом финансовом году, который начнется 1 апреля 201 1 года, ВВП Японии, вероятно, вырастет на 1,5% после роста на 3,1% в этом году, считают в японском правительстве. Именно показатель 1,5% будут использовать при расчете налоговых поступлений для формирования бюджета на будущий год.

11овый прогноз хуже июньской оценки - тогда власти ожидали, что в 2011 году ВВІ I вырастем па 2%, сообщает "Интерфакс".

"Нам необходимо внимательно следить за возможным замедлением экономического роста за рчбсжом и колебаниями валютных курсов. Мы продолжим предпринимать решительные действия, включая валютные интервенции в случае необходимости, учитывая, что продолжение чрезмерного укрепления иены грозит экономической и финансовой устойчивости". - отмечено в заявлении японского правительства

Українсько-японські відносини (яп. В^ИШ, О T^/v("f ІЛ) були офіційно започатковані 1992 року. Перші ж контакти між українцями і японцями мали місце на теренах Сибіру та Примор'я починаючи з 1 8 століття. Через тривалу залежність України від Росії, до кінця 20 століття, відносини між обома народами визначалися ступенем розвитку японсько-російських міждержавних відносини. З одного боку, українці брали активну участь в російсько-японській (1904—1905) та радянсько-японській (1945) війнах, колонізації японського Сахаліну та Курил. З другого боку, вони співпрацювали з японським урядом з метою унезалежнення Зеленого Клину від Росії. 1991 року Японія визнала незалежність України і встановила міждержавні відносини. Однак відносини між обома країнами перебувають у зародковому стані. Японія не інвестує в українську економіку, а її підприємства практично не представлені на українському ринку. Україна, зі свого боку, не створює умови для належного інвестування, що гальмує розвитком двосторонніх відносин. Станом на 2009 рік розмір фінансової допомоги Україні з боку Японії, включно з позиками, становив 85,1 1 млн доларів СП1А[2]. Культурно-наукові зв'язки між обома країнами перебувають на рівні ознайомчих виставок, короткотермінових стажувань, мовних курсів для початківців. Порівняно з іноземцями з країн Америки, Європи чи Азії, японці практично не відвідують Україну. Зростання японського інтересу до України мало місце в період Помаранчевої революції 2004 року. Токіо сподівався на появу демократичної і реформованої України, вбачаючи в ній силу, що могла стримувати Росію на заході. Проте цей інтерес поступово згас через неефективність роботи урядів Віктора Ющенка та приходу до влади Віктора Януковича, що в японських офіційних колах мав репутацію проросійського політика[3].